Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/134/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2016. Зареєстровано: 26.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2016.
Дата набрання законної сили: 07.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 33013 , м. Рівне,  вул. Набережна, 26А
		 
		РІШЕННЯ  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     
		 
		"23" травня 2016 р.                                                                        Справа  № 918/134/14 
		  
		Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Конончук С.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву  прокурора Рівненської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід"
		до Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області, 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області
		про стягнення заборгованості в сумі 179 550 грн. 00 коп.,
		 
		за участі представників:
		від прокуратури - ОСОБА_1, посвідчення № 030682 від 03.12.2014 р.;
		від позивача  ОСОБА_2, довіреність б/н від 22.04.2016 р.;
		від відповідача - не з'явився;
		від третьої особи - ОСОБА_3, довіреність № 12-24/3 від 11.01.2016 р.
		 
		В судовому засіданні 23 травня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" (далі  Товариство) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації про стягнення з останнього заборгованості в сумі 179 550 грн. 00 коп., що виникла на підставі договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 5 лютого 2014 року (суддя Гудзенко Я.О.) вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/134/14 та призначено її до розгляду.
		Рішенням господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у даній справі вимоги Товариства задоволено. Стягнуто з Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області (далі  Управління), як правонаступника Відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації, на користь позивача 179 550 грн. 00 коп. основної суми боргу та 3 591 грн. 00 коп. судового збору. 
		17 березня 2014 року на виконання даного рішення господарським судом Рівненської області було видано відповідний наказ.
		Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 березня 2015 року до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області.
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 березня 2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області було задоволено, а вищенаведене рішення місцевого господарського суду  скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства до Управління відмовлено.
		Водночас постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2015 року у даній справі постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року  залишено без змін.
		27 квітня 2016 року на адресу господарського суду Рівненської області надійшла заява прокурора Рівненської області (далі  Прокурор) від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 (т. 2, а.с. 3-8) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому статтями 112-114 ГПК України. В обґрунтування своєї заяви Прокурор послався на те, що рішенням господарського суду Львівської області від 25 червня 2015 року в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Управління до Товариства про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 та зобовязання останнього повернути кошти в сумі 179 550 грн. 00 коп. відмовлено повністю. 
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року вищенаведене рішення господарського суду Львівської області скасовано і прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним укладений між Відділом освіти та виховання Володимирецької районної державної   адміністрації та Товариством договір на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 та стягнуто з Товариства на користь Управління 179   550 грн. 00 коп., сплачених позивачем на користь відповідача у даній справі на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року.
		Постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року вказану постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Товариства на користь Управління 179 550 грн. 00 коп., сплачених позивачем на користь відповідача у цій справі на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року, було скасовано, а рішення господарського суду Львівської області від 25 червня 2015 року у вказаній частині залишено без змін. У той же час в іншій частині (зокрема, в частині задоволення вимог про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року було залишено без змін.
		З огляду на викладене, а також зважаючи, що спірний договір на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 був у встановленому законом порядку був визнаний судом недійсним, рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14, на думку Прокурора, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову Товариства у звязку з вищенаведеними нововиявленими обставинами. Також Прокурор у своїй заяві від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 просив суд зобовязати Товариство повернути Управлінню стягнуті з останнього на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 грошові кошти в сумі 183 141 грн. 00 коп., з яких: 179 550 грн. 00 коп.  основний борг, 3 591 грн. 00 коп.  витрати по сплаті судового збору. Крім того, Прокурор просив поновити йому строк на подання до суду вищевказаної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14.
		Згідно автоматичного розподілу, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 передано на розгляд судді Політиці Н.А.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2016 року Прокурору було відновлено строк на подання до суду вищевказаної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14, а розгляд заяви призначено на 12 травня 2016 року.
		До початку призначеного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення третьої особи від 11 травня 2016 року № 12-12/221 (т. 2, а.с. 55-56), в яких остання повідомила, що на виконання наказу господарського суду Рівненської області від 17 березня 2014 року № 918/134/14, виданого на примусове виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14, 28 серпня 2014 року Головним управлінням Державної казначейської служби України в Рівненській області було проведено безспірне списання грошових коштів зі спеціального рахунку Відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації на користь Товариства в сумі 183 141 грн. 00 коп., з яких: 179 550 грн. 00 коп.  основний борг, 3 591 грн. 00 коп.  витрати по сплаті судового збору. Разом з тим у даних письмових поясненнях вказана третя особа підтримала заяву Прокурора від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 за нововиявленими обставинами.
		Також до початку даного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення Товариства від 10 травня 2016 року (т. 2, а.с. 58-60), в яких останнє заперечило проти задоволення заяви Прокурора від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 посилаючись на відсутність правових підстав для стягнення з позивача на користь Управління грошових коштів, перерахованих на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14, у звязку з фактичним виконанням Товариством умов укладеного між сторонами договору від 2 листопада 2012 року № 01/11 та неоплатою відповідачем робіт, проведених Товариством на виконання умов цієї угоди.
		Ухвалою суду від 12 травня 2016 року розгляд заяви Прокурора було відкладено на 23 травня 2016 року.
		До початку даного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення Товариства від 10 травня 2016 року (т. 2 а.с. 67-72), в яких останнє повторно зазначило про фактичне виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 та відсутність правових підстав для задоволення заяви Прокурора.
		У судовому засіданні 23 травня 2016 року представник прокуратури підтримав вимоги, викладені у заяві від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 за нововиявленими обставинами, та наполягав на їх задоволенні.
		Представник позивача у даному судовому засіданні проти задоволення вищенаведеної заяви Прокурора заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях Товариства від 10 травня 2016 року.
		Представник третьої особи підтримав заяву Прокурора від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 за нововиявленими обставинами.
		Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив.
		Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
		За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації  адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
		Ухвали суду про прийняття заяви Прокурора від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 до провадження та призначення її до розгляду від 29 квітня 2016 року, а також про відкладення розгляду цієї заяви від 12 травня 2016 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців, а саме: 34300, Рівненська область, смт. Володимирець, вулиця Повстанців, будинок 21. Факт отримання Управлінням вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень з підписом уповноваженої особи відповідача (т. 2, а.с. 52, 74).
		Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання письмових пояснень та документів.
		Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду заяви та здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У січні 2014 року Товариство звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації про стягнення з останнього заборгованості за договором на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 в сумі 179 550 грн. 00 коп. 
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 5 лютого 2014 року (суддя Гудзенко Я.О.) вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/134/14 та призначено її до розгляду.
		Рішенням господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у даній справі вимоги Товариства задоволено. Стягнуто з Управління, як правонаступника Відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації, на користь позивача 179 550 грн. 00 коп. основної суми боргу та 3 591 грн. 00 коп. судового збору. 
		17 березня 2014 року на виконання даного рішення господарським судом Рівненської області було видано відповідний наказ.
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 березня 2015 року в даній справі апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задоволено, а вищенаведене рішення місцевого господарського суду  скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства до Управління було відмовлено.
		Водночас постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2015 року у даній справі постанову суду апеляційної інстанції було скасовано, а рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року  залишено без змін.
		27 квітня 2016 року на адресу господарського суду Рівненської області надійшла заява Прокурора від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому статтями 112-114 ГПК України. В обґрунтування своєї заяви Прокурор послався на те, спірний договір на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11, на підставі якого з Управління на користь Товариства було стягнуто заборгованість в сумі 183 141 грн. 00 коп., з яких: 179 550 грн. 00 коп.  основний борг, 3 591 грн. 00 коп.  витрати по сплаті судового збору, у встановленому законом порядку був визнаний судом недійсним.
		Так, судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 25 червня 2015 року у справі № 914/557/15 у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Управління до Товариства про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 та зобовязання останнього повернути кошти в сумі 179 550 грн. 00 коп. відмовлено повністю. 
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року вищенаведене рішення господарського суду Львівської області скасовано і прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним укладений між Відділом освіти та виховання Володимирецької районної державної   адміністрації, правонаступником якого є Управління, та Товариством договір на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 та стягнуто з Товариства на користь Управління 179   550 грн. 00 коп., сплачених позивачем на користь відповідача у даній справі на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року.
		Постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року вказану постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Товариства на користь Управління 179 550 грн. 00 коп., сплачених позивачем на користь відповідача у цій справі на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року, було скасовано, а рішення господарського суду Львівської області від 25 червня 2015 року у вказаній частині залишено без змін. У той же час в іншій частині (зокрема, в частині задоволення вимог про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року було залишено без змін.
		З огляду на викладене, а також зважаючи, що спірний договір на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 у встановленому законом порядку був визнаний судом недійсним, рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14, на думку заявника, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову Товариства у звязку з вищенаведеними нововиявленими обставинами.
		Відповідно до частини 1   статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
		Згідно з пунктом 1 частини 2   статті 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
		Зі змісту вищенаведених імперативних приписів чинного законодавства вбачається, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
		Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
		Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2   постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".
		Як було зазначено вище, рішенням господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 вимоги Товариства до Відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації (правонаступником якого є Управління) про стягнення з останнього 179 550 грн. 00 коп. заборгованості за договором на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 було задоволено. Стягнуто з Управління, як правонаступника Відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації, на користь позивача 179 550 грн. 00 коп. основної суми боргу, а також 3 591 грн. 00 коп. судового збору.
		У той же час постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року у справі № 914/557/15 постанову суду апеляційної інстанції у цій справі в частині стягнення з Товариства на користь Управління 179 550 грн. 00 коп., сплачених позивачем на користь відповідача у цій справі на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року, було скасовано, а рішення господарського суду Львівської області від 25 червня 2015 року у вказаній частині залишено без змін. У той же час в іншій частині (зокрема, в частині задоволення вимог про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року було залишено без змін.
		Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Вищенаведеною постановою суду касаційної інстанції від 16 березня 2016 року у справі № 914/557/15, яка на час розгляду даної заяви набрала законної сили, встановлено, що Управління згідно з укладеним з Товариством договором про виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 взяло на себе бюджетне зобов'язання у розмірі 179 550 грн. 00 коп. без встановлених бюджетних асигнувань, що є порушенням Бюджетного кодексу України та у відповідності до вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) є підставою для визнання вказаного правочину недійсним. У звязку з наведеними обставинами спірний договір був визнаний судом недійсним.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року у справі № 914/557/15, залишена постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року в частині задоволення вимог про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 без змін, є нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 ГПК України, оскільки такі обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи та не були предметом дослідження у справі.
		Так, за загальним правилом презумпції правочину згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним. При цьому визнання недійсним договору є предметом окремого судового спору.
		Недійсність договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 фактично було встановлено у день набрання постановою Львівського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року у справі № 914/557/15 законної сили в частині визнання даного правочину недійсним  7 жовтня 2015 року.
		Відповідно до статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Таким чином договір на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 є недійсним з моменту його вчинення, в тому числі є недійсним і на час розгляду справи, за результатами якої було стягнуто спірну заборгованість.
		Відтак, обставини недійсності договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11, хоч і були встановлені пізніше, однак в силу положень статті 236 ЦК України існували на час розгляду справи.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28 травня 2012 року у справі № 17/120.
		Водночас слід зазначити, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		Аналогічна правова позиція викладена у пункті 8.6   постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".
		Як вбачається зі змісту позовної заяви Товариства та було встановлено судами, останнє в обґрунтування своїх вимог до Відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації (правонаступником якого є Управління) про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 179 550 грн. 00 коп., як на підставу свого позову посилалося на неналежне виконання його контрагентом умов укладеного між сторонами договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11.
		При дослідженні вказаних обставин суд звертає увагу на те, що позовна заява  це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.
		Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Натомість, підстави позову  це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
		Як вже було зазначено, у своїй позовній заяві Товариство в якості підстави позову у даній справі посилалося на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань саме за договором на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11, що призвело до виникнення заборгованості.
		Водночас із аналізу положень статті 83 ГПК України вбачається, що господарський суд під час прийняття рішення має право виходити за межі позовних вимог виключно у випадку, коли це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, а також коли є клопотання заінтересованої сторони. При цьому, положення чинного в Україні законодавства не передбачають права суду змінювати предмет та/або підставу позову.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26 березня 2013 року у справі № 5019/1263/12.
		Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Управління на користь позивача заборгованості в сумі 179 550 грн. 00 коп. на підставі договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11, який у встановленому законом порядку був визнаний судом недійсним.
		Відтак, зважаючи на наявність постанови Львівського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2015 року у справі № 914/557/15, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року в частині задоволення вимог про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11, яка для розгляду справи № 918/134/14 є нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 ГПК України, а також беручи до уваги відсутність правових підстав для стягнення з Управління на користь Товариства заборгованості в сумі 179 550 грн. 00 коп. на підставі договору на виконання проектних робіт від 2 листопада 2012 року № 01/11 (який у встановленому законом порядку був визнаний судом недійсним), суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Прокурора від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 за нововиявленими обставинами, скасування даного рішення та прийняття у даній справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 179 550 грн. 00 коп.
		У той же час слід зазначити, що за встановленої під час судового розгляду неможливості повернути одержане за правочином майно у натурі (через його втрату, псування, істотну зміну тощо) набувач повинен відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац 2 частини 1 статті 216 ЦК України). З метою такого відшкодування заінтересована особа вправі звернутися до набувача з окремою позовною вимогою.
		Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.14   постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".
		Відтак, Товариство не позбавлене можливості звернутися до Управління з окремою позовною заявою про відшкодування вартості фактично виконаних ним проектних робіт.
		Також Прокурор у своїй заяві від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 просив суд зобовязати Товариство повернути Управлінню стягнуті з останнього на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 грошові кошти в сумі 183 141 грн. 00 коп., з яких: 179 550 грн. 00 коп.  основний борг, 3 591 грн. 00 коп.  витрати по сплаті судового збору. 
		У той же час вказана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Частинами 1, 2 статті 122 ГПК України унормовано, що якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. 
		Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
		Проте в порушення вищенаведених імперативних приписів чинного законодавства Прокурором не було подано суду вищезазначених документів.
		Крім того, згідно із частиною 5 статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
		Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
		За змістом пункту 9 частини 2 статті Конституції України та статті 115 ГПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
		Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
		Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у разі зміни або скасування такого акта приймається рішення.
		Водночас частиною 5 статті 85 ГПК України закріплено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що необхідною передумовою для видачі наказу про поворот виконання судового рішення є набрання законної сили судовим рішенням про скасування спірного рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14, а також подання боржником відповідної заяви з долученням довідки, підписаної керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
		Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Відтак, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги Прокурора про зобовязання Товариства повернути Управлінню стягнуті з останнього на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 грошові кошти в сумі 183 141 грн. 00 коп., з яких: 179 550 грн. 00 коп.  основний борг, 3 591 грн. 00 коп.  витрати по сплаті судового збору.
		Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Товариство.
		Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Заяву прокурора Рівненської області від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 за нововиявленими обставинами задовольнити частково.
		Рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 про стягнення з Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" 179 550 грн. 00 коп. основної суми боргу та 3 591 грн. 00 коп. судового збору скасувати.
		Прийняте нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" до Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької районної державної адміністрації про стягнення 179 550 грн. 00 коп. відмовити.
		У задоволенні заяви прокурора Рівненської області від 22 квітня 2016 року № 08-150вих-16 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 в частині зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" повернути Управлінню освіти, молоді та спорту Володимирецької районної державної адміністрації стягнуті з останнього на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року у справі № 918/134/14 грошові кошти в сумі 183 141 грн. 00 коп., з яких: 179 550 грн. 00 коп.  основний борг, 3 591 грн. 00 коп.  витрати по сплаті судового збору, відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" (80193, Львівська область, місто Червоноград, місто Соснівка, вулиця Львівська, будинок 5, квартира 18, ідентифікаційний код: 25550718) на користь прокуратури Рівненської області (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця 16 Липня , будинок 52, ідентифікаційний код: 02910077) 3 950 (три тисячі девятсот пятдесят) грн. 10 коп. судового збору за розгляд заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повний текст  рішення складено та підписано 25 травня 2016 року
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                              Політика Н.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...