Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/1085/15-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2016. Зареєстровано: 26.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2016.
Дата набрання законної сили: 23.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 33/793/196/16  Справа № 711/1085/15-п  Головуючий по 1 інстанції Угорчук В.В. Категорія:ст.172-7 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		    "23" травня 2016 р.                                                                                                       м. Черкаси
		Суддя апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., 
		при секретарі - Бєлан О.В
		за участю прокурора - Криворучка Р.О. 
		захисника - ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 
		розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 та доповнення до неї на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.03.2016 року про визнання виним 
		 
		                                        ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 уродженця м. Харків, громадянина України,                  
		                                                          з вищою освітою, одруженого, працюючого головою                
		                                                          Городищенського районного суду Черкаської області,
		                                                          мешканця АДРЕСА_1
		 
		у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.172-7 КУпАП, -
		 
		в с т а н о в и в :
		            Постановою судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.03.2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн.60 коп.   
		        Згідно постанови судді першої інстанції ОСОБА_4, являючись головою Городищенського районного суду Черкаської області, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», порушив вимоги п. 3ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, а саме вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.    
		         Відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.05.2013 № 249-VII суддю Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_4 обрано на посаду судді безстроково. Відповідно до протоколу зборів суддів Городищенського районного суду Черкаської   області   від   06.05.2015   №   10   та   рішення   зборів   суддів Городищенського районного суду від 07.05.2015 № 5 ОСОБА_4 обрано головою Городищенського районного суду Черкаської області.
		Згідно з наказом керівника апарату Городищенського районного суду від 07.05.2012 № 18-о консультанта (з кадрової роботи) Городищенського районного суду ОСОБА_7 переведено на постійну посаду помічника судді цього ж суду з 08.05.2012 та відповідно до ст. 154 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 № 14, прикріплюється для кадрового та фінансового обслуговування до апарату відповідного суду. 
		           Згідно свідоцтва про шлюб від 19.09.2015 серії НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городищенського районного управління юстиції у Черкаській області, між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, укладено шлюб. Прізвище після державної реєстрації шлюбу у чоловіка та дружини - ОСОБА_4.
		До ОСОБА_4, як до голови Городищенського районного суду Черкаської області, 07.10.2015 звернулась помічник судді Городищенського районного суду Синиці Л.П., ОСОБА_7 із заявами про надання днів відпочинку за роботу у вихідні дні.
		За результатами розгляду даних заяв голова Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_4, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, в умовах реального конфлікту інтересів видав наказ від 12.10.2015 № 83-в „Про надання відгулів помічнику судді Городищенського районного суду ОСОБА_7" за роботу у вихідні дні терміном 14 календарних днів - 15.10.2015, 16.10.2015, 19.10.2015-23.10.2015, 26.10.2015-30.10.2015, 02.11.2015, 03.11.2015 по 19.11.2015, а також наказ від 12.10.2015 № 84-в „Про надання відгулів помічнику судді Городищенського районного суду ОСОБА_7" за роботу у вихідні дні терміном 12 календарних днів - 04.11.2015-06.11.2015, 09.11.2015-13.11.2015, 16.11.2015-19.11.2015.
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не навів мотивів відхилення його доводів про те, що при зібранні матеріалів перевірки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, старшим уповноваженим УСБ України в Черкаській області Горох О.С. не була дотримана процедура щодо встановлення наявності /відсутності в його діях конфлікту інтересів, а саме відсутні підтвердження звернення до Ради суддів України для надання роз'яснень із цього питання, відсутні висновки належного органу про незаконність винесених ним наказів про надання відгулів від 12.10.2015 року №83-в та №84-в. Крім того, зазначає, що суддя при розгляді справи неповно, необєктивно дослідив всі обставини справи, а саме не з'ясував мотив і характер вчиненого діяння, мети правопорушення. Також апелянт зазначає, що в його діях відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме чинним законодавством України не врегульовано питання щодо покладення на певну посадову особу повноважень по видачі наказів про чергування та про компенсацію за роботу у вихідні та святкові дні. При цьому вказує, що задовго до його призначення на посаду голови Городищенського районного суду, в суді склалася практика за якою голова суду виносив накази про чергування та компенсацію за роботу у вихідні та святкові дні. Вважає, що судом не лише не дотримані вимоги статей 245,252 КУпАП, а й безпідставно не взято до уваги положення п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.05.1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією». Тому, апелянт вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та просить закрити провадження відповідно до п.1,7 ч.1 ст.247 КУпАП.
		Заслухавши пояснення прокурора, який підтримав постанову суду першої інстанції та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, доводи апелянта ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 в підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення.
		Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
		Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції законне та необґрунтоване, а в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.
		         Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		         Згідно з положеннями пп. «ґ» п.1 ч.1ст. Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
		Суд першої інстанції вірно врахував та зазначив в постанові, що ОСОБА_4 є суддею, а з 07.05.2015 року - головою Городищенського районного суду Черкаської області в якому працює його дружина ОСОБА_7 - з 08.05.2012 року помічником судді. 
		         Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 видав накази з кадрових питань № 83-в і 84-в, що стосуються помічника судді ОСОБА_7, яка є його дружиною, (що пітверджується свідоцтвом про шлюб від 19.09.2015 року Серії НОМЕР_1, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городищенського районного управління юстиції у Черкаської області, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 - укладено шлюб), тобто в умовах реального конфлікту інтересів, який виник після звернення до ОСОБА_7 з відповідними заявами про надання відгулів. 
		          Проте, відповідно до статей 152, 154 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», п. 3 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 р. № 14, п.8, п.15 Типового положення про апарат місцевого, апеляційного судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 28.09.2012 p., помічник судді прикріплюється до кадрового та фінансового обслуговування апарату відповідного суду, а накази з кадрових  питань  щодо  працівників  апарату  суду  та  помічників  суддів  видаються керівником апарату суду.
		           Мотивуючи висновки про винність ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд обгрунтовано послався на дані протоколу про адміністративне корупційне правопорушення від 21.01.2016 року (а.с.2-6), відповідно до якого ОСОБА_4 порушив вимоги п.3 ч.1 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП..
		Крім того, винність ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
		- даними Положення про апарат Городищенського районного суду, відповідно до якого, Керівник апарату суду в межах повноважень, наданих йому законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», видає накази з кадрових питань щодо працівників апарату суду (державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування), щодо помічників суддів (за поданням судді) стосовно призначення на посади з посад, переведень на інші посади, просування по службі, встановлення рангів державних службовців, надання відпусток, застосування заохочень, накладення дисциплінарних стягнень, проведення щорічного оцінки результатів службової діяльності, а також з адміністративно-господарських питань    (відрядження,    підвищення    рівня    професійної    кваліфікації (компетентності) працівників апарату суду) (а.с.31-35);
		- даними наказу від 12.10.2015 року №84-в Про надання відгулів помічнику судді ОСОБА_7 який виданий головою суду ОСОБА_4 (а.с.14);
		- даними наказу від 12.10.2015 року №83-в Про надання відгулів помічнику судді ОСОБА_7 який виданий головою суду ОСОБА_4 (а.с.15);
		- даними заяв помічника судді ОСОБА_7 про надання днів відпочинку від 07.10.2015 року (а.с.12,13);
		- даними свідоцтва про шлюб від 19.09.2015 року, з якого вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 (а.с.11);
		- даними рішення зборів суддів Городищенського районного суду Черкаської області про обрання судді ОСОБА_4 на посаду голови суду від 07.05.2015 року №5 (а.с.19);
		- даними заяви в.о.керівника апарату Городищенського районного суду Черкаської області, Дирчи В.М., яка пояснила, що їй 12.10.2015 року стало відомо від консультанта з кадрової роботи Городищенського районного суду Єльченко А.В. про те, що їй надійшли дві заяви від помічника судді Синиці Л.П. - ОСОБА_7 про надання їй днів відпочину за роботу у вихідні дні, на яких стояли резолюції голови суду, згідно яких нею були підготовлені накази за №83-в та №84-в від 12.10.2015 року за підписом голови суду ОСОБА_4;
		- даними листа Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо застосування відповідних заходів з усунення виявлених недоліків з врегулювання конфлікту інтересів осіб уповноважених на виконання функцій держави згідно з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» (а.с.68).
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП України не визнав, до даних показів суд відноситься критично та розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне. При цьому в суді апеляційної інстанції, підтримуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_4 відмовився давати пояснення щодо дійсності даних свідоцтва про шлюб, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7.
		         Посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що в суді задовго до його призначення на посаду голови Городищенського районного суду, склалася практика за якою голова суду виносив накази про чергування та компенсацію за роботу у вихідні та святкові дні є безпідставними. Вважаю, що суд першої інстанції правильно вказав, що це суперечать діючому законодавсту та не звільняє ОСОБА_4 від відповідальності за скоєне.
		          Доводи апелянта про складання адміністративного протоколу не уповноваженою особою, вважаю необгрунтованими.                                                                                                 
		          Так, відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні
		правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статях 218 - 221
		цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати
		уповноважені на те посадові особи органів Служби безпеки України (стаття 164 (у
		частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії
		на    проведення    якої  видає ця  Служба),    статті     172-4 -172-9,     195-5,    212-2     (крім     пункту    9     частини    першої),     212-5  і 212-6), тому вважаю, що працівники служби безпеки уповноважені Законом на складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
		           Доводи апелянта про неотримання висновку та роз 'яснення Ради суддів України та Національного агентства з питань запобігання корупції щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів, вважаю їх також необгрунтованими.
		Так, діючим законодавством не передбачено обов'язку спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією відносно судді, звернення до Ради суддів України та до Національного агентства з питань запобігання корупції для отримання відповідного висновку.
		Вважаю, що лист Національного агенства України з питань державної служби, не спростовує наявності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, оскільки зміст даного листа характеризує інші правовідносини, а ніж ті за які передбачена відповідальність за ч.2 ст.172-7 КУпАП та у вказаному листі не ставиться питання щодо вчинення головою суду будь-яких дій відносно своєї дружини, яка є помічником іншого судді в межах одного суду.
		Доводи апелянта на порушення вимог ст. 256 КУпАП, в частині не зазначення в протоколі місця, часу вчинення і суті правопорушення є необгрунтованими, оскількі зі змісту протоколу вбачається, що такі дані вказані особою, яка складала адміністративний протокол.
		Відповідно до положень ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення.
		З матеріалів справи вбачається, що дане правопорушення було виявлено в січні 2016 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме в цей період часу відповідні матеріали були отримані працівниками СБУ.
		Враховуючи вищевикладене, вважаю, що 14.03.2016 р. ОСОБА_4 було притягнуто судом першої інстанції до адміністративної відповідальності в межах строків передбачених ст.38 КУпАП, тому доводи апеляції щодо пропуску строків накладення адміністративного стягнення є необгрунтованими.
		         Призначене суддею адміністративне стягнення за вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП повністю відповідає вимогам ст.33 КУпАП.
		При накладенні на правопорушника адміністративного стягнення, суд дотримався вимог ст.ст.33-35 КУпАП, щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, зокрема враховано особу правопорушника, разом з тим суд достатньо врахував характер вчиненого правопорушення та ступінь суспільної шкідливості вчиненого правопорушення та вірно призначив ОСОБА_4 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 
		         При цьому вважаю обгрунтованими доводи апеляції про безпідставне посилання суду 1 інстанції в оскаржуваній постанові, про надання в наказі №83-в від 12.10.2015 року, відгулів ОСОБА_7 »по 19.11.2015», оскільки як вбачається з тексту вищевказаного наказу, такі дані в ньому відсутні.
		          З урахуванням наведеного, вважаю, що постанова суду першої інстанції, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу є законною та обґрунтованою, а тому підстав зазначених у ст.294 КУпАП України для її скасування не вбачається, однак дана постанова підлягає зміні з виключенням з 6(шостого) абзацу мотивувальної частини постанови, посилання про надання в наказі №83-в від 12.10.2015 року, відгулів ОСОБА_7 »по 19.11.2015» .
		.
		На підставі наведеного та керуючись статтями 294 КУпАП,- 
		    
		п о с т а н о в и в :
		    Апеляційну скаргу та доповнення до неї ОСОБА_4 - задовольнити частково.
		Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.03.2016 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП - змінити, виключивши з 6(шостого) абзацу мотивувальної частини постанови, посилання про надання в наказі №83-в від 12.10.2015 року, відгулів ОСОБА_7 «по 19.11.2015» .
		В решті постанову Придніпровського районного суду м.Черкасиі від 14.03.2016 року відносно ОСОБА_4 - залишити без змін.
		Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя                                         І. А. Поєдинок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...