Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/19835/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2016. Зареєстровано: 26.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2016.
Дата набрання законної сили: 13.02.2018
Результат оскарження 13.02.2018 Апеляційний суд міста Києва: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		 ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/19835/14-к
		 провадження № 1-кп/753/42/16
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"26" травня 2016 р. 
		Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого-судді                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		                                ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12014100000001059 від 30.07.2014 року по обвинуваченню: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого провідним спеціалістом реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів                         ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		                                ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		                                ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		захисника                         ОСОБА_12 ,
		обвинуваченого                     ОСОБА_5 ,
		В С Т А Н О В И В: 
		Відповідно до наказу від 01.07.2013 року ОСОБА_5 , займаючи посаду провідного спеціаліста сектору реєстрації заяв/запитів і видачі документів другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, маючи 13 ранг державного службовця, одержав неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_13 , уповноваженого на виконання функцій держави, при розгляді останнім заяв представника за довіреністю Української товарної біржі «Національні ресурси» ОСОБА_14 про державну реєстрацію прав за наступних обставин.
		Так, 19.06.2014 року представником за довіреністю Української товарної біржі «Національні ресурси» ОСОБА_14 через Центр надання адміністративних послуг, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , були подані заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які прийняті провідним спеціалістом реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_15 за реєстраційними номерами 7085458 та 7084581 щодо проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, що розташовані відповідно за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 за суб`єктом  Територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради.
		За результати розгляду зазначених заяв головним спеціалістом реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві - державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_16 винесені рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24.06.2014 року за № 14006958 і № 14005402 щодо права власності на нежитлові приміщення за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 за суб`єктом - Територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради.
		У зв`язку з відмовою в реєстрації речових прав на нерухоме майно, 25.07.2014 року, ОСОБА_14 , в ході телефонної розмови з ОСОБА_15 , повідомив останнього про факт відмови в реєстрації речових прав на нерухоме майно. В свою чергу, ОСОБА_17 , маючи на меті отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_14 за здійснення впливу на прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно, який буде уповноваженим на розгляд про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, повідомив останньому про необхідність подання заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до Центру надання адміністративних послуг Головного управління юстиції в м. Києві.
		Цього ж дня, ОСОБА_14 за пропозицією ОСОБА_18 подав до Центру надання адміністративних послуг реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті 25.07.2014 року за реєстраційними номерами 7534890, 7535777 та 7535375 щодо проведення державної реєстрації права власності відповідно на нежитлові приміщення, що розташовані відповідно за адресами: АДРЕСА_3 ,  АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 за суб`єктом  Територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради.
		В подальшому, ОСОБА_17 , будучи працівником реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, дізнавшись про розгляд заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданих ОСОБА_14 та прийнятих 25.07.2014 року за вищевказаними реєстраційними номерами, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_13 , з метою отримання неправомірної вигоди вирішив вплинути на прийняття останнім рішення про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за зазначеними заявами. 
		Одночасно ОСОБА_17 повідомив ОСОБА_14 , що за прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно рішення про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, прийняте останнім шляхом здійснення впливу на останнього, та отримання відповідних документів до прийнятого рішення йому необхідно сплатити неправомірну вигоду в розмірі 5000 доларів США.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_14 , маючи контактні дані ОСОБА_13 , шляхом надсилання повідомлень через інтернет-месенджер «КІК» здійснення телефонних дзвінків почав здійснювати вплив на прийняття останнім рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за зазначеними вище заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вказуючи ОСОБА_13 яким чином та у якій формі повинні бути прийняті вказані рішення.
		В подальшому за результатами розгляду зазначених заяв державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_13 винесені рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2014 року №14826713, щодо права власності на нежитлове приміщення (група приміщень 68) (літ. А) загальною площею 81,2 за адресою: АДРЕСА_3 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2014 №14823364 щодо права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2014 року №14824933 щодо права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 за суб`єктом - Територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради.
		Після прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», Постанови Кабінету міністрів України від 17.10.2013 року № 868 « Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх і обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та за встановленим в реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві порядком передачі документів, оригінали документів, на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно за заявами ОСОБА_14 були направлені до Центру надання адміністративних послуг реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні якого ОСОБА_17 , перебуваючи на посаді провідного спеціаліста сектору реєстрації заяв/запитів і видачі документів Головного управління юстиції у м. Києві, узяв описані вище документи для подальшої передачі представнику за довіреністю Української товарної біржі «Національні ресурси» ОСОБА_14 з метою отримання від останнього неправомірної вигоди за вчиненим ним впливу на прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права власності на вказані нежитлові приміщення.
		В подальшому, 31.07.2014 р., приблизно о 20 год. 40 хв., ОСОБА_17 , знаходячись у салоні автомобіля марки «Scoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: м. Київ, вул. Княжий затон, 2, одержав від ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 60 000 гривень в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_13 про державну реєстрацію прав та обтяжень від 31.07.2014 року №14826713 щодо права власності на нежитлове (група приміщень 68) (літ. А) загальною площею 81,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2014 року № 14823364 щодо права власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Будищанська, 7 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2014 № 14824933 щодо права власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48 за суб`єктом  Територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради. В свою чергу, ОСОБА_17 в салоні вищезазначеного транспортного засобу передав ОСОБА_14 технічний паспорт на громадський будинок АДРЕСА_3 , технічний паспорт на громадський будинок  АДРЕСА_4 та технічний паспорт на громадський будинок АДРЕСА_5 , які були підставами для прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а також витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності на нерухоме майно на нежитлові приміщенні за вищевказаними адресами.
		У цей же день, 31.07.2014, у період часу з 22.27 год. до 23.39 год., в результаті проведення огляду автомобіля марки «Scoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 60 000 гривень, при освітленні яких УФ-освітлювачем виявлене характерне світіння зелено-жовтого кольору люмінесцентного походження.
		Обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненому злочині не визнав, суду показав, що всі дії відносно нього спровоковані, а він намагався допомогти людям. На час подій він працював провідним спеціалістом реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, займався прийомом та видачею документів з питань реєстрації нерухомого майна. ОСОБА_14 звернувся до обвинуваченого, через знайомого на ім`я ОСОБА_19 . Він зателефонував ОСОБА_5 , оскільки у них були проблеми з реєстрацією. ОСОБА_5 просто подивився документи ОСОБА_14 на те, чи відповідають вони вимогам закону та сказав, що вони можуть подавати дані документи в реєстраційну службу. Вказані документи стосувались об`єктів за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 . ОСОБА_14 звертався з приводу реєстрації трьох нежитлових приміщень, які належать Територіальній громаді м. Києва. У ОСОБА_14 була довіреність від Київської міської ради. Хто в подальшому розглядав заяви про реєстрацію нерухомого майна ОСОБА_5 не відомо. Ніяких коштів ОСОБА_5 не вимагав у ОСОБА_14 . В подальшому ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_14 біля станції метро Позняки та повідомив, що все готово.  ОСОБА_14 сідав у автомобіль до обвинуваченого, але ніяких коштів не передавав, а також останній самостійно забрав документи про реєстрацію. Після дослідження звуко- і відеозаписів обвинувачений впізнавав себе та свій голос, однак вважав, що половина цих розмов не мають відношення до провадження. В подальшому, ОСОБА_5 затримали працівники СБУ, які знайшли у нього в автомобілі гроші, невідомого походження. Як ці кошти потрапили до нього в автомобіль, йому не відомо. 
		В останньому слові обвинувачений вказав, що жодних правопорушень не вчиняв та просив його виправдати в інкримінованому йому злочині.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що працює помічником директора Універсальної товарної біржі «Національні ресурси». В його обов`язки входить подача документів в реєстраційну службу, оформлення та отримання документів, в тому числі свідоцтв на право власності. В 2014 році ним були подані документи в реєстраційну службу для отримання свідоцтва на право власності на нерухоме майно по вулицях Будищанська, Лагерна і Васильківська в м.Києві. Раніше свідок звертався до реєстраційної служби на отримання права власності на два об`єкти, однак йому було відмовлено. Через свого знайомого ОСОБА_20 , свідок дізнався про ОСОБА_5 . ОСОБА_21 дав ОСОБА_14 номер телефону обвинуваченого, щоб той з ним зв`язався з приводу подачі документів в реєстраційну службу для отримання свідоцтва на право власності трьох об`єктів нерухомого майна. В телефонній розмові ОСОБА_5 повідомив, що треба зібрати необхідні документи та приїхати до нього в реєстраційну службу на роботу. Два рази у них не вийшло зустрітись, тому ОСОБА_14 сам подав документи та отримав номера карт, згідно яких потім отримуються свідоцтва. Після цього, ОСОБА_5 повідомив, що можна домовитись про отримання свідоцтв на три об`єкти та почав натякати на отримання хабара. Після цієї розмови, свідок, за наполяганням свого керівника звернувся до правоохоронних органів, зі свого мобільного телефону зателефонував до СБУ на телефон довіри. Відповідаючи на запитання свідок вказав, що написав заяву зміст якої по телефону йому надиктував працівник СБУ та віддав працівнику підприємства, щоб той направив її поштою. Калужинський вказав, що в той же день коли він писав заяву в СБУ, з ним зв`язалися працівники правоохоронних органів та повідомили куди йому треба під`їхати. В СБУ у нього відібрали пояснення та сказали, що перед зустріччю з ОСОБА_5 він має прибути них. Можливо 28 липня 2014 року, точної дати свідок не памятає він зустрівся з ОСОБА_5 біля станції метро Шулявська. Перед цим він поїхав до СБУ, де на нього одягнули обладнання, яке буде знімати ОСОБА_5 та був складений протокол. Останній подивився документи та записав номера карток, та повідомив, що хоче за три об`єкти 5 тисяч доларів за отримання свідоцтв на право власності. Після цього була друга зустріч, яку ОСОБА_5 призначив на Княжому затоні. ОСОБА_14 спочатку поїхав до СБУ, де на нього вдягли обладнання, дали помічені грошові кошти, які при ньому були перераховані та покладені в конверт, а потім йому в сумку. Коли на нього вдягали обладнання та надавали грошові кошти складався протокол, який свідок не читав, але підписував. Працівник правоохоронних органів ОСОБА_22 провів інструктаж та ОСОБА_14 поїхав на зустріч. Приїхавши на вул. Княжий Затон, свідок подзвонив обвинуваченому, який потім під`їхав на своєму автомобілі. ОСОБА_14 сів в автомобіль до ОСОБА_5 , останній віддав йому свідоцтва, та сказав кинути гроші на заднє сидіння, що свідок зробив та вийшов. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що він працює головою біржового комітету Української товарної біржі «Національні ресурси». Дана біржа займається продажем нерухомого майна на аукціоні, отриманням права власності на нерухоме майно. Вказав, що ними подавались документи в реєстраційну службу з приводу отримання свідоцтв на право власності трьох об`єктів на вул. Васильківській, Лагерній та Будищанський, але їм було відмовлено два рази. Подають вони документи за дорученням департаменту комунальної власності м. Києва з якими вони співпрацюють. На одному з таких аукціонів, свідок познайомився з собою на ім`я ОСОБА_19 , який був обізнаний в подачі документів в реєстраційну службу. У ОСОБА_23 на біржі працює ОСОБА_14 . Після того, як було відмовлено в отриманні свідоцтв на вищевказані три об`єкти, свідок подзвонив ОСОБА_19 та запитав чи може він допомогти. ОСОБА_19 відповів, що зараз перебуває за межами м. Києва, але в нього знайомий на ім`я теж ОСОБА_19 , який працює в реєстраційній служби, він допоможе. Потім вияснилось, що ОСОБА_19 з реєстраційної служби знає ОСОБА_14 , тому останньому було запропоновано цим зайнятись і зустрітись з ним. В кінці червня чи на початку липня місяця 2014 року прийшов ОСОБА_14 , і повідомив, що оголошена некоректна пропозиція в 5000 доларів за допомогу. Свідок взяв і сам подзвонив ОСОБА_19 з реєстраційної служби та повідомив, що готовий вислухати будь-які можливості по яким вони будуть корисні одне одному та свідком було прийнято рішення про звернення до правоохоронних органів. ОСОБА_23 сказав, ОСОБА_14 , щоб той подзвонив на телефон довіри СБУ і всі подальші дії робив під контролем СБУ. Про всі обставини, які стались в подальшому свідок дізнався від ОСОБА_14 .
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показав, що працює старшим науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ України. ОСОБА_24 вказав, що по даній справі він був викликаний керівником, для того щоб помітити грошові кошти. Прибувши на місце, за адресою вул. Володимирська, 66 або вул. Шутова, 6/4, куди точно свідок не пригадує, в присутності понятих та оперативного складу були помічені грошові кошти, про що був складений відповідний протокол. Помітка грошових коштів робилась речовиною люмінор. Грошові кошти йому передавав оперативний працівник, кількість та номінали купюр свідок не пам`ятає. Вказав, що по даній справі не пам`ятає всіх обставин, всі дії були зафіксовані в протоколі. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що працює старшим оперуповноваженим відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБУ України в м. Києві. По даному провадженні ним складався протокол вручення грошових коштів для подальшої їх передачі ОСОБА_5 . Коли саме це відбувалось свідок не пам`ятає. Грошові кошти для дачі неправомірної вигоди були отримані у фінансово-економічному управлінні СБУ. За якою адресою складався протокол свідок не пам`ятає можливо на вул. Берейстейській на Аскольдовому провулку. При цьому були присутні двоє понятих, ОСОБА_14 , якому вручались грошові кошти. Поняті проходили в приміщення СБУ без пропусків. Якщо в протоколі вказано, що був спеціаліст  експерт то він був там. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що по даному провадженні був залучений в якості понятого на деяких слідчих діях на прохання працівників СБУ. Це відбувалось влітку 2014 року. Свідок в цей час проходив службу у військовій частині. ОСОБА_26 вказав, що працівники СБУ приїхали у військову частину та забрали його з ОСОБА_27 на слідчі дії. Він був присутній під час огляду грошових коштів, яких було 60 000 тисяч гривень, номіналом по 100 гривень. Дані кошти були обсипані порошком, були переписані їхні серія та номери. Про що був складений відповідний протокол та підписаний свідком. Під час цієї дії був присутній він, експерт, чи був присутній ОСОБА_27 свідок не пам`ятає. В подальшому свідок був присутній в якості понятого під час обшуку обвинуваченого, грошові кошти, які перед цим оглядалися вилучалися. 
		Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показав, що влітку 2014 року в липні місяці він проходив військову службу у військовій НОМЕР_2 . До них в частину приїхали працівники СБУ для того, щоб взяти осіб в якості понятих. Керівник війської частини відпустив свідка, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 з працівниками СБУ. В подальшому працівники СБУ пояснили, що ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 будуть присутні в якості понятих на певних слідчих діях. Коли свідок прибув до СБУ, він разом з товаришами чекав експерта. Коли з`явився експерт, то були відксерокопійовані грошові кошти, переписані номера та серії, на купюрах був зроблений напис «Хабар СБУ» ультрафіолетом, складений та підписаний протокол. Перед початком слідчої дії свідку були роз`яснені права. Під час проведення огляду грошових коштів був присутній він з своїми товаришами по службі, працівники СБУ та експерт. Після чого свідок поїхав з працівниками СБУ на місце, де стояв автомобіль «шкода», велась відео зйомка. Йому пояснили, що зараз проходить вилучення хабара. Після всіх цих дій свідка разом з іншими понятими біля 23.00 години вечора привезли назад до війської частини.
		В судовому засіданні, в порядку встановленому ст. 358 КПК України досліджені документи.
		З даних протоколу освідування особи від 31.07.2014 року вбачається, що на підставі постанови про проведення освідування особи старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 від 31.07.2014 р., старшим слідчим в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_32 за участю спеціаліста ОСОБА_24 , проведено освідування ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті якого при проведенні змивів та огляді лівої руки при освітленні ультрафіолетом виявлено залишкові сліди зеленувато-жовтого кольору (Т.1, а.с. 65, 66-67). 
		Як вбачається з даних протоколу огляду місця події від 31.07.2014 року, в присутності понятих ОСОБА_26 та ОСОБА_28 був оглянутий автомобіль «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 , який з пояснень ОСОБА_5 , належить йому. ОСОБА_5 , надав добровільну згоду на проведення огляду транспортного засобу та на прохання працівників СБУ видати предмети з транспортного засобу, вказав, що там знаходяться грошові кошти, які він мав передати державному реєстратору реєстраційної служби м. Києва ОСОБА_13 . Під час огляду були виявлені грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 120 штук, мобільний телефон, документи. Під час даної дії відбувалась відео зйомка (Т.1 а.с. 68-71).
		Даними протоколу огляду та вручення грошових коштів від 31.07.2014 року, встановлено, що старший оперуповноважений ГУ СБУ України ОСОБА_25 в присутності двох понятих ОСОБА_26 та ОСОБА_28 , за участю спеціаліста ОСОБА_24 грошові кошти в сумі 60 000 гривень, номіналом по 500 гривень у кількості 120 штук. З вказаних грошових коштів були переписані серійні номера купюр, та зроблені копії. Крім того, всі купюри були помічені за допомогою люмінесцентного порошку Люмінор 496 Т. Вказані грошові кошти в присутності понятих були передані громадянину ОСОБА_14 та поміщені до його сумки (Т.1, а.с.110-131).
		З даних протоколу за результатами виконання постанови від 31.07.2014 року № 21/2-1737т про проведення контролю за вчиненням злочину  одержання неправомірної вигоди у розмірі 60 000 гривень співробітником реєстраційної служби Головного Управління юстиції у м. Києві, який складений старшим оперуповноваженим ГУ СБУ в м. Києві та Київській області, за участю спеціаліста ОСОБА_24 в присутності понятих ОСОБА_26 та ОСОБА_28 , вбачається, що грошові кошти являють собою купюри номіналом по 500 гривень у кількості 120 штук. Серійні номера переписані. На трьох купюрах з серійними номерами ВФ 9387520, АА 0320074, ВЕ 3557291 зроблений напис «Неправомірна вигода СБУ» речовиною Люмінор 496 Т. Вищевказані дії зафіксовані протоколом. В подальшому до проведення негласної слідчої дії залучено громадянина ОСОБА_14 
		31.07.2014 року о 20.40 год. ОСОБА_14 присів до автомобіля ОСОБА_5 «Шкода Октавія», який був припаркований по вул. Княжий Затон. Після цього на питання ОСОБА_14 чи вирішилось питання про реєстрацію трьох об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_5 надав пакет документів, а саме: три свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна комунальної власності за адресами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , технічні паспорти до кожного об`єкта та витяги з єдиного державного реєстру реєстрації речових прав на нерухоме майно. Після перегляду ОСОБА_14 документів, він повідомив, що приніс 5000 доларів, але в гривнях по курсу 12 гривень за долар, та дістав їх з своєї сумки. ОСОБА_5 , сказав йому кинути гроші назад, що ОСОБА_14 зробив і вийшов з автомобіля (Т. 1 а.с.133-135).
		Під час досудового розслідування експертом проведено експертизу, висновки якої досліджені в судовому засіданні. 
		Так, згідно даних висновку експерта № 850 хс від 05.09.2014 року на наданих на дослідження грошових коштів на загальну суму 60 000 гривен, що позначені як ті, які були вилучені 31.07.2014 року під час ОМП з автомобіля «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 , виявлені сліди спеціальної хімічної речовини, яка однакова за своїми фізико-хімічними властивостями зі спеціальною хімічною речовиною, наданою в якості зразка порівняння, в межах чутливості використаних методів дослідження. На наданих на дослідження марлевих тампонах, що позначені як ті, якими 31.07.2014 року під час огляду місця події були зроблені змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, яка однакова за своїми фізико-хімічними властивостями зі спеціальною хімічною речовиною, наданою в якості зразка порівняння, в межах чутливості використаних методів дослідження. Спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на грошових купюрах та на марлевих тампонах, якими було зроблено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 , однакова між собою та зі спеціальною хімічною речовиною, наданою в якості зразка порівняння, в межах вивчених фізико-хімічних властивостей (Т. 1, а.с.80-93)
		В судовому засідання експерт ОСОБА_33 , підтримав свій висновок та вважав його науково обґрунтованим. Вказав, що йому на дослідження були надані грошові кошти в сумі 60 тисяч гривень, змиви з двох рук ОСОБА_5 . Також на дослідження був наданий зразок хімічної речовини, за допомогою якого мітились грошові кошти. Згідно з досліджених грошових коштів та змив рук були виявлені сліди спеціальної хімічної речовини, яка за своїми властивостями відповідає тій, що була надана на дослідження, це було виявлено інструментальним методом, тобто за допомогою газового хроматографа. Експерт вказав, що на всіх грошових коштах було помічення. Зворотня та лицьова сторона купюр була помічена. Всі речі, які були надані на дослідження були вилучені під час огляду місця події від 31.07.2014 року, сам протокол не надавався.
		Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
		Крім цього, статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Оцінюючи показання свідків допитаних під час судового розгляду, суд приходить до наступних висновків. Показання свідка ОСОБА_14 щодо наміру обвинуваченого отримання неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів за сприяння у вирішенні питання по реєстрації трьох об`єктів, звернення до правоохоронних органів, його подальшої участі у слідчих діях, передачі обвинуваченому 60000 гривень за документи на вказані об`єкти, суд вважає логічними та послідовними й такими, що в цілому та в окремих деталях відтворюють події, що мали місце за його участю. Суд враховує, що вказані показання в цілому співпадають з показаннями свідка ОСОБА_23 , який дав вказівку ОСОБА_14 телефонувати на телефон довіри СБУ.
		Захистом на спростування показань свідка ОСОБА_14 в порядку, встановленому ч. 11 ст. 290 КПК України, надано лист ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 05.02.2015 року, про те, що в період з 01.07.2014 року по 01.10.2014 року звернень від ОСОБА_14 до ГУ СБУ в м. Києві та Київській області не надходило (Т.3, а.с.59).
		Разом з цим, суд враховує, що ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив, що зі свого мобільного телефону він дзвонив на телефон довіри в СБУ, а написану заяву він передав працівнику свого підприємства і обставини її відправлення йому не відомі.
		Приймаючи рішення про визнання достовірними показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_34 , суд враховує, що обвинуваченим не наведено жодної підстави для його оговору вказаними свідками.
		При оцінці показань свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_28 , суд звертає увагу на наданий стороною захисту лист ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, зі змісту якого вбачається, що 31.07.2014 року ОСОБА_26 ,, ОСОБА_28 , в журналі прийому відвідувачів ГУ СБ України в м. Києві та Київській області відсутні (Т.3, а.с.58).
		Однак, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 старший оперуповноважений відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБУ України в м. Києві показав, що поняті в приміщення СБУ проходили без пропусків. Відтак, у суду відсутні підстави для визнання показань вказаних свідків та процесуальних дій проведених за їх участю недопустимими доказами. 
		Таким чином, в обґрунтування вироку, суд покладає показання свідків  ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_26 та ОСОБА_28 оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п. 57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
		Суд, перевіряючи на предмет допустимості дані, які містяться в письмових доказах, долучених до матеріалів кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
		Оцінюючи наведені докази надані сторонами кримінального провадження, суд виходить з того, що допустимість доказів  це властивість, яка визначає здатність фактичних даних бути використаними у розгляді судової справи. Ця властивість забезпечується дотриманням таких правил: доказ повинен бути отриманий належним суб`єктом; із належного джерела; із додержанням належної правової процедури; доказ не повинен бути отриманий на підставі неприпустимого джерела та не повинен засновуватись на чутках.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011 р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		 
		Належними та допустимими, й такими, що спростовують позицію обвинуваченого про те, що йому не відомо яким чином грошові кошти потрапили в салон його автомобіля, суд вважає докази, які містяться у протоколі освідування особи від 31.07.2014 року в результаті якого при проведенні змивів та огляді лівої руки ОСОБА_5 при освітленні ультрафіолетом виявлено залишкові сліди зеленувато-жовтого кольору; дані протоколу огляду місця події від 31.07.2014 року, в результаті якого виявлено грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 120 штук; дані протоколу огляду та вручення грошових коштів від 31.07.2014 р. відповідно до якого помічені грошові кошти в сумі 60000 гривень, передані ОСОБА_14 та дані протоколу за результатами виконання постанови від 31.07.2014 року № 21/2-1737т про проведення контролю за вчиненням злочину, відповідно до яких 31.07.2014 року о 20.40 год. ОСОБА_14 в автомобілі ОСОБА_5 отримує від останнього три свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна комунальної власності за адресами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , технічні паспорти до кожного об`єкта та витяги з єдиного державного реєстру реєстрації речових прав на нерухоме майно та за вказівкою обвинуваченого кинути кошти назад виконує її та покидає автомобіль.
		Крім цього, досліджений в судовому засіданні висновок експерта, підтриманий та роз`яснений в судовому засіданні експертом, суд вважає достовірним і покладає в обґрунтування вироку, беручи до уваги дачу його кваліфікованим, компетентним і не зацікавленими у справі експертам та узгодженістю з сукупністю письмових доказів по справі.
		Вирішуючи питання щодо допустимості доказів здобутих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд звертає увагу на наступні обставини.
		Як вбачається з даних протоколів за результатами проведення негласних розшукових заходів негласні слідчі (розшукові) дії щодо ОСОБА_5 були проведені на підставі ухвали заступника Голови Апеляційного суду м. Києва № 01-5663 цт від 25.07.2014 року.
		Частиною 2 статті 248 КПК України визначено необхідні дані, які зазначаються у клопотанні про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Так, згідно з п. 1 ч. 2 вказаної статті зазначається найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер. Також, як прямо зазначено у вказаній статті, до клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
		Однак, як встановлено вивченням матеріалів кримінального провадження, а саме витягу з кримінального провадження № 12014100000001059 (Т.1, а. 56) відомості відносно ОСОБА_5 з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 369-2 КК України внесено до ЄРДР лише 30.07.2014 р.
		Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 253 КПК України особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.
		Суд враховує, що в порушення наведених приписів КПК України таких повідомлень стороною обвинувачення захиснику та підозрюваному ОСОБА_5 зроблено не було. Крім цього, під час судового розгляду стороною обвинувачення, незважаючи на подання стороною захисту клопотання про визнання доказів недопустимими (Т.2, а.с. 143-147) не надано суду ухвалу заступника Голови Апеляційного суду м. Києва № 01-5663 цт від 25.07.2014 року, якою санкціоновано проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_5 .
		Також, відповідно до ч. 1 ст. 257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
		Однак, в матеріалах кримінального провадження така ухвала відсутня та під час судового розгляду її не надано стороною обвинувачення. 
		З урахуванням того, що відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №12014100000001059 внесені 30.07.2014 р., порушення вимог ст. 253 КПК України, відсутності ухвали слідчого судді в порядку статті 257 КПК України, суд, керуючись ст. 86 КПК України визнає недопустимими доказами дані, що містяться у протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.138-141); протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.143-144); протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с. 147-151); протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.153-154, 155); протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.155); протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.156-158); протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.159-160); протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.161-162); протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.163-165); протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.166-167, 168-169); протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.170, 171-172); протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.173); протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.174, 175); протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.176-177, 178); протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.179); протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.180-181); протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.182, 183, 184, 185); протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.186-187); протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.188, 189); протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.09.2014 року (Т.1 а.с.190-191, 192) і компактдиски (Т.1, а.с. 142; 145; 152; 193) та відкидає їх як докази сторони обвинувачення.
		Перевіряючи версію обвинуваченого ОСОБА_5 щодо провокації відносно нього працівниками правоохоронних органів, суд виходить з того, що Європейським судом з прав людини, розроблено критерії перевірки обґрунтованості підбурювання, які зобов`язують суд звертати увагу на те, чи було б вчинено злочин без втручання органів влади та зазначає, що провокація з боку поліції має місце при участі співробітників поліції  як співробітників правоохоронних органів, так і агентів, що діють за їх вказівкою,  які не обмежуються розслідуванням злочинної діяльності в пасивній формі, але використовують вплив такого роду, що провокує вчинення злочину і який ні в якому випадку не був би вчинений, з метою фіксування злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінального переслідування (п. 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви», п. 37 рішення у справі «Банникова проти Росії»).
		Однак, в судовому засіданні за результатами ретельного дослідження доказів не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про вплив на обвинуваченого з метою провокації вчинення злочину. Так, ОСОБА_5 , що підтверджено показаннями свідків та письмовими доказами особисто назвав суму неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, добровільно передав свідку ОСОБА_14 три свідоцтва права власності на об`єкти нерухомого майна за що отримав грошові кошти, обставин, які б свідчили про будь-яку залежність обвинуваченого від ОСОБА_14 також не встановлено. 
		Таким чином, показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_26 та ОСОБА_28 в сукупності з письмовими доказами, визнаних судом допустимими та даними висновку експерта, якими суд обґрунтовує вирок  з точки зору достатності та взаємозв`язку дають підстави суду для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Разом з цим, згідно з п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
		Даючи кримінально-правову оцінку діям ОСОБА_5 , суд вважає доведеною поза розумним сумнівом його винуватість у одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
		 
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання із змінами і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який кримінальний закон відносить до злочинів середньої тяжкості, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
		Обвинувачений ОСОБА_5 як особа характеризується позитивно: має вищу освіту (Т.1, а.с. 200-204), вперше притягується до кримінальної відповідальності (Т.1, а.с. 219), на спеціальних обліках в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, працює і позитивно характеризується за місцем роботи (Т.1, а.с. 222) зі слів одружений та має на утриманні малолітню доньку 2012 року народження.
		Враховуючи наведене, а також вчинення обвинуваченим - державним службовцем злочину з підвищеним ступенем суспільної небезпеки, а саме злочину, який посягає на суспільні відносини у сфері службової діяльності пов`язаного з посадою та виконанням функцій держави, суд обирає ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах близьких до мінімальних санкції статті обвинувачення та не вбачає підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		Саме таке покарання, на думку суду буде пропорційним і справедливим, необхідним і достатнім, а також належною карою за скоєне і сприятиме досягненню мети покарання  виправленню та попередженню нових злочинів.
		Також, суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати, які складаються з розміру витрат на залучення експерта.
		Питання речових доказів, суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
		Враховуючи, що під час судового розгляду, обвинуваченим вимог обраного запобіжного заходу порушено не було, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без змін у виді застави.
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки 6 (шість) місяців.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_5  відраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
		Речові докази: мобільний телефон «IPhone» з сім картою мобільного оператора «Київстар» - залишити у власності ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 60 000 тисяч гривень, номіналом по 500 гривень у кількості 120 штук  залишити у УФЗБО ГУМВС України в м. Києві, мобільний телефон «LG» - залишити у власності ОСОБА_13 .
		Стягнути з ОСОБА_5  процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 887 гривень 04 копійки на користь держави.
		Запобіжний захід  ОСОБА_5  до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді застави.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...