Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/1834/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2016. Зареєстровано: 26.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/1834/16-ц
		пр.№ 2/464/842/16 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		18.05.2016 року
		Сихівський районний суд м.Львова
		в складі: головуючої-судді        ОСОБА_1
		  при секретарі              Довгун Л.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення компенсації за порушення авторського права на самостійну частину літературного твору «КАПІТОШКА» - його оригінальну назву, -
		в с т а н о в и в :
		позивач звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням поданих уточнень, просить стягнути з відповідача компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 37 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі, що складає 50 986 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у 1979р. вона створила літературний твір «КАПІТОШКА» (українською мовою). Так, у 1980р. літературно-художній образ «Капітошка» було вперше оприлюднене в анімаційному фільмі, з однойменною назвою «Капітошка», а у 1989 - твір «Повертайся Капітошко» українською та російською мовами. Вказані анімаційні фільми були створені на кіностудії «Київнаукфільм». Притому, навіть у титрах, автором сценарію даних анімаційних фільмів вказано особу позивача. Окрім того, станом на дату подання позовної заяви, цей факт є загальновідомим, а тому не потребує додаткового доказування. Відповідно до чинного на час створення анімаційного фільму законодавства (ст.483 ЦК УРСР) авторське право на кінофільм належало підприємству, яке здійснило зйомку, а авторові сценарію, художнику постановникові та авторам інших творів, які увійшли складовою частиною у фільм, належало авторське право кожному на свій твір. Таким чином, авторські (майнові) права на фільм належать кіностудії «Укранімафільм» (правонаступник кіностудії «Київнаукфільм»), а позивачу належать авторське немайнове право та виключні майнові права на літературний твір та його оригінальну назву «Капітошка». Позивач, користуючись своїм правом на реєстрацію авторського права, зареєстрував свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримав свідоцтво від 11.05.2004р. № 9967 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір «Капітошка». Також, 07.04.2014р. позивач отримав свідоцтво №54433 про реєстрацію авторського права на твір «Персонаж Капітошка». Назва літературного твору «Капітошка», створеного ОСОБА_2 є оригінальною, може використовуватись самостійно, а тому розглядається як твір та охороняється відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Самостійними обєктами, які підлягають правовій охороні авторським правом є оригінальна назва літературного твору «Капітошка» та імя головного персонажа. 09 лютого 2016р. стало відомо про те, що по вул.І.Франка, 31 у м.Львові знаходиться магазин, у назві якого відтворено оригінальну назву літературного твору «Капітошка». У магазині «Капітошка», який знаходиться по вул.І.Франка, 31 у м.Львові, здійснює свою діяльність відповідач. Факт здійснення діяльності Відповідачем в магазині «Капітошка» підтверджується товарним чеком від 09.02.2016 року та квитанцією виданою платіжним терміналом, оскільки розрахунок проводився у безготівковій формі. Вважає, що відповідач допустив порушення виключного майнового права ОСОБА_2 на використання оригінальної назви літературного твору «Капітошка» у спосіб відтворення його у найменуванні магазину по вул.І.Франка, 31 у м.Львові. Стверджує, що жодного дозволу на використання оригінальної назви твору «Капітошка» відповідачам не надавав, хоча, необхідність такого дозволу (ліцензії) прямо передбачена ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст.426 ЦК України. У звязку з порушенням її авторських та майнових прав, вважає, що орієнтовний розмір шкоди, що завдано відповідачем складає 50 986 грн. (з урахуванням індексу інфляції). Зазначена сума є орієнтовним розміром упущеної вигоди, яку позивач могла би отримати за звичайних умов за умови укладення відповідного ліцензійного договору з відповідачем, який здійснює свою діяльність у магазині «Капітошка» за адресою: м.Львів, вул.І.Франка, 31. Компенсація присуджується судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу з порушника, а тому просить вирішити дане питання в судовому порядку.
		Представник позивача в судовому засіданні позов та подані до нього уточнення підтримав, дав пояснення аналогічні їх змісту, просить позов задоволити в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечує факту використання відповідачем у своїй підприємницькій діяльності в частині найменування магазину назви «Капітошка», проте визначений позивачем розмір компенсації (в т.ч. упущеної вигоди) вважає безпідставно завищеним та необгрунтованим. Зокрема, позивач невірно вираховує вартість ліцензії на 2016 рік; застосовує хибний індекс інфляції за 2015 рік та взагалі не зазначає, якими саме нормами чинного законодавства врегульовано розрахунок вартість ліцензії та застосування до нього індексу інфляції. Крім того вказує, що позивач ставить вимоги про стягнення компенсації за порушення авторських прав, однак, саму компенсацію у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення, що складає 50 986 грн., Позивач обгрунтовує орієнтовним розміром шкоди завданої відповідачем позивачу та орієнтованим розміром упущеної вигоди, яку могла отримати позивач за умови укладання відповідного ліцензійного договору з відповідачем. Наголошує на тому, що у відповідності до норм чинного законодавства, вимоги про стягнення компенсації за порушення авторських прав та порядок їх вирішення є відмінними від вимог про відшкодування збитків та майнової шкоди, завданої внаслідок порушення таких прав. Як вбачається з позовних вимог позивач звернулася до суду з вимогами про стягнення компенсації, а отже обгрунтування розміру компенсації орієнтовним розміром шкоди та орієнтованим розміром упущеної вигоди, не відповідає вимогам закону, на який посилається сам позивач. Вирішуючи питання про виплату позивачу компенсації за порушення його майнових авторських прав, слід виходити з суті порушення, при цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені ст.3 ЦК України, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні. Просить при постановлені рішення врахувати надані ним докази, що свідчать про матеріальне становище відповідача (витрати повязанні з підприємницькою діяльністю, податкові зобовязання, кредитні зобовязання, витрати по утриманню майна) та стан її здоровя (недавно перенесену операцію). Стверджує, що відповідач, використовуючи назву «Капітошка» у назві свого магазину, жодним чином не хотіла порушити авторське право позивача; такі дії були допущені з огляду на її необізнаність та відсутність будь-яких прецедентів з цього питання; після зауваження представника позивача на дане порушення відразу зняла наклейку із назвою «Капітошка» з магазину, намагалась дійти із позивачем позасудового компромісу, однак він відмовився. 
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зясувавши дійсні її обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, позивач ОСОБА_2 являється творцем літературного твору під назвою «КАПІТОШКА» (створений 1979р. українською мовою). Згодом, у 1980р. літературно-художній образ «Капітошка» було вперше оприлюднене в анімаційному фільмі, з однойменною назвою «Капітошка», а у 1989р. - твір «Повертайся Капітошко». 
		Авторські (майнові) права на фільм «Капітошка» належать кіностудії «Укранімафільм» (правонаступник кіностудія «Київнаукфільм»), а позивачу ОСОБА_2, в свою чергу, належать авторське немайнове право та виключні майнові права на літературний твір та його оригінальну назву «Капітошка», авторські права на які зареєстровані у Державному департаменті інтелектуальної власності згідно свідоцтва від 11.05.2004р. № 9967 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір «Капітошка». Крім того, 07.04.2014р. позивач видано свідоцтво №54433 про реєстрацію авторського права на твір «Персонаж Капітошка». Таким чином, назва літературного твору «Капітошка», створеного позивачем, є оригінальною, може використовуватись самостійно, а тому розглядається як твір та охороняється відповідно до ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права». При цьому, самостійними обєктами, які підлягають правовій охороні авторським правом є оригінальна назва літературного твору «Капітошка» та імя головного персонажа. Оригінальність та самостійність назви твору «Капітошка» підтверджується: висновком експерта №934 Львівського НДІСЕ експертизи обєктів інтелектуальної власності у цивільній справі № 569/23223/13-ц від 26 березня 2014р.; висновком експерта № 24/14 судової експертизи обєктів інтелектуальної власності у господарській справі № 918/2018/13 від 24.04.2014; висновком експерта № 69/14 за результатами проведення судової експертизи у цивільній справі № 569/3649/14-ц від 15 липня 2014р.; звітом про науково-дослідну роботу з вивчення специфіки іменування літературного персонажа «Капітошка» (за його авторства Н. ОСОБА_2) та його можливих похідних варіацій у російській та українських мовах; звітом «Вивчення рівня обізнаності споживачів України про бренд «Капітошка» Національного університету «Острозька академія» та рішеннями національних судів України.
		Також встановлено, що відповідач ФОП ОСОБА_3, здійснюючи підприємницьку діяльність повязану з роздрібним продажем дитячих товарів, використала назву «Капітошка» у найменуванні належного їй магазину по вул.І.Франка, 31 у м.Львові, про що позивачу стало відомо 09.02.2016р. Найменування «Капітошка» спільно із самим зображенням даного мультиплікаційного персонажу міститься на вітрині згаданого магазину та використовується відповідачем у платіжній документації (товарних чеках, квитанціях про оплату товару).
		Дана обставина сторонами не оспорюється та є повністю встановленою в порядку ст.61 ЦПК України, а відтак не підлягає додатковому доказуванню та досліджуванню.
		Частиною 1 ст.41 Конституції України передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. 
		Згідно ст.54 Конституції, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у звязку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
		Положення ч.3 ст.426 ЦК України визначає, що використання обєкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання обєкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		Відповідно до розяснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» первинним субєктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Відповідач, який заперечує проти позову, зобовязаний довести виконання вимог Закону № 3792-ХІІ при використанні ним обєкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).
		Відповідно до ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.
		Підстав для застосування до спірних правовідносин ст.ст.21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд не вбачає. Більше того, позивач не надавав відповідачу дозволу на використання оригінальної назви твору «Капітошка», хоча, необхідність такого дозволу (ліцензії) прямо передбачена ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст.426 ЦК України.
		Відповідно до п.1, 2 ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору належить виключне право на використання твору у будь-якій формі або будь-яким способом.
		Відповідно до п.«а» ст.50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові авторські права визначені, зокрема, визначені ст.15 цього Закону.
		Згідно зі ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушенні будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про виплату компенсації, а суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
		Розмір компенсації визначається судом з урахуванням п.42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», в якому вказано, що відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону № 3792-ХІІ субєкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків.
		Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
		Таким чином, суд, враховуючи спосіб і обсяг неправомірного використання твору, характер правовідносин сторін та обставини, за яких було використано оригінальну назву твору, тривалість та наслідки порушення авторських прав, а також беручи до уваги особу відповідача, її матеріальне становище та відомості про стан здоровя, приходить до висновку, що в даному випадку розумним та справедливим буде розмір компенсації із розрахунку 20 мінімальних заробітних плат, який у твердій грошовій сумі на час ухвалення рішення складає 29 000,00 грн. Присудженням такого розміру компенсації досягається рівновага майнових інтересів позивача та відповідача та є співмірним порушенню авторських прав позивача.
		Крім того, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягнення понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн., що підтверджені відповідним платіжним дорученням.
		На підставі ст.ст. 1, 7, 8, 14, 15, 17, 50, 51, 52 Закону України «Про авторське і суміжні права», ст.ст. 201, 421, 423, 424, 426, 431, 432, 438, 439, 440 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму ВСУ №5 від 04.06.2010р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» та керуючись ст.ст.1, 3, 4 10, 11, 16, 60-61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, 
		в и р і ш и в :
		позов ОСОБА_2 задовольнити частково. 
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН  НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІПН  НОМЕР_2) компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що складає 29000 гривень 00 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 гривень 20 коп.
		В решті позовних вимог  відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 10 днів після його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення  протягом 10 днів з часу отримання його копії.
		 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...