Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/1711/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2016. Зареєстровано: 27.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2016.
Дата набрання законної сили: 17.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		25 травня 2016 року                                                                                          № 813/1711/15  
		  
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Брильовського Р.М.,
		при секретарі Зубач С.А.
		 
		за участю:
		позивача - ОСОБА_1
		представника позивача  - ОСОБА_2
		представника відповідача  - Турчина І.Я.
		представника третьої особи - Бабія І.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 
		 
		Встановив:
		ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Прокуратури Львівської області про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 06.03.2014  заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області молодшим радником юстиції Друзюком М.В. прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12013150270001441 у зв'язку із відсутністю у діях гр ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.1 ст.279 КК України та закриття   вказаного вище кримінального провадження за фактом перекриття автомобільної дороги поблизу с.Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області на підставі ст.39 КК України, п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Оскільки, кінцеве процесуальне рішення прийнято не про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6, а про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину, тому дії позивача не підпадають під визначення ч. 3 ст.1 Закону України «Про очищення влади». Зважаючи на те, що службова перевірка призначалась та проводилась відповідачем щодо прокурорсько-слідчих працівників прокуратури Львівської області, які здійснювали процесуальне керівництво, вносили подання, погодження, підтримували державне обвинувачення в суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань", "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань та визнання такими, що втратили чинність деяких законів України", а гр. ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності ні на підставі вказаних вище законів України, ні на підставі будь-яких інших НПА у кримінальному провадженні № 12013150270001441 не звільнявся, висновок відносно позивача взагалі складатись та затверджуватись не міг, адже останній не міг вважатися суб'єктом (об'єктом) службової перевірки. Відтак позивач вважає вищезазначені дії прокуратури Львівської області протиправними. Згідно з частиною 5 розділу II Положення "Про єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 1704/5 від 16.10.2014 року, підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», є надходження до Держателя Міністерства юстиції України від органу, який проводив передбачену Законом України «Про очищення влади» перевірку, обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, яке свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України «Про очищення влади», відповідне судове рішення, а також випадки, визначені законом. Зважаючи на те, що відомості про позивача внесені до Єдиного державного реєстру осіб щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади"   ОСОБА_1 вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити дії (вжити заходи) щодо їх виключення із вказаного вище реєстру. Позивач вказує на неприпустимість застосування до працівників заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади", на основі критерію, визначеного пунктом 12 частини другої статті 3 цього Закону, без проведення у встановленому порядку перевірки та без отримання відповідного висновку Генеральної прокуратури України як спеціально уповноваженого органу, оскільки такі дії є грубим порушенням встановленої чинним законодавством процедури здійснення заходів з очищення влади в органах державної влади.
		Позивач та його представник у судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях до неї, просили позов задовольнити.
		Представник відповідача прокуратури Львівської області проти позову заперечив та вважає, що за результатами проведеної службової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 в складі слідчої групи разом з іншими прокурорами здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12013150270001441 про підозру щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.27 ч.І ст.279 КК України за фактом перекриття автомобільної дороги поблизу с. Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області. Згідно вищевказаного висновку службового розслідування прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 підпадає під дію п.12 ч.2 ст.З Закону України «Про очищення влади». Генеральною прокуратурою України проводилась перевірка за зверненням позивача щодо незгоди із прийнятим прокуратурою області рішенням про його звільнення з роботи. Однак, за результатами витребування до Генеральної прокуратури України матеріалів службового розслідування, такі повернуто без зауважень, оскаржуваний наказ в.о. прокурора області не скасовано.
		Представник відповідача у судовому засіданні  просив відмовити у задоволенні позову повністю.
		Представник третьої особи проти позову заперечив, вважає доводи позивача стосовно зобов'язання виключення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» про застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених статтею 1 Закону України «Про очищення влади» необґрунтованим, оскільки Міністерством юстиції України правомірно внесені відомості до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». В запереченні на позовну заяву зазначає, що підставою для вилучення з реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену ч.3 або ч.4 ст.1 Закону України «Про очищення влади», є надходження відповідних відомостей до держателя реєстру від органу, який проводив перевірку, передбачену Законом України «Про очищення влади», а враховуючи, що до Міністерства юстиції України не надходило рішення про скасування результатів перевірки від органу, який проводив перевірку, то вважає, що вимога позивача стосовно зобов'язання виключення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» є передчасною.
		В судовому засіданні представник третьої особи проти позову заперечив з мотивів, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позову.
		Заслухавши доводи представників сторін та представника третьої особи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.
		Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів. Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. 
		Наказом прокурора Львівської області від 26.12.2012 р. №2360к позивач призначений на посаду прокурора прокуратури Пустомитівського району Львівської області.
		Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про прокуратуру"   особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури".  
		Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 прийняв Присягу 02.01.2013 року.
		Наказом в.о.прокурора Львівської області від 11.03.2015 №377к,  ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора прокуратури Пустомитівського району Львівської області з 11.03.2015 у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України.
		Не погодившись із вказаним наказом ОСОБА_1 оскаржив його до суду.
		Згідно з ст. 46-2 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, прокурори і слідчі можуть бути звільнені з роботи на загальних підставах, передбачених законодавством про працю.
		Відповідно до п.72 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені Законом України "Про очищення влади".
		Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначені в Законі України "Про очищення влади" від 27.01.15р. № 132-VIII (надалі - Закон №132-VIII).
		За положеннями статті 1 вказаного закону очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
		Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_7, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
		Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
		Рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього Закону оскаржуються в судовому порядку.
		Відповідно до пункту 12 частини 2 статті 3 Закону №132-VIII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року обіймали посаду (посади) працівника органу прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво, вносив подання, погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення в суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року N 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року N 743-VII, та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що для застосування заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади", до працівника органу прокуратури, який обіймав у прокуратурі посаду у період з 21.11.2013 р по 22.02.2014 р та не був звільнений у цей період з відповідної посади за власним бажанням, необхідна наявність таких умов: 
		1) наявність у зазначеного працівника прокуратури кримінальних проваджень або матеріалів справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб: звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29.01.2014 р №737-VII; звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21.02.2014 р №743-VII;
		2) цей працівник прокуратури у вказаних провадженнях справах: здійснював процесуальне керівництво, вносив подання, вносив погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення в суді.
		Статтею 4 Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року N 743-VII (надалі - Закон N 743-VII) передбачено звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 року, та є: підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 21 листопада 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно дій, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 112, 113, 121, 122, 125, 128, 129, 146, 147, 151-1, 161, 162, 170, 174, 182, 185, 186, 187, 189, 194, 195, 196, 197-1, 231, 236, 239, 241, 255, 256, 257, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 259, 260, 261, 264, 267, 270, 270-1, 277, 279, 280, 286, 289, 291, 293, 294, 295, 296, 304, 325, 335, 336, 337, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 353, 355, 356, 376, 377, 382, 386, 396, 436 Кримінального кодексу України за умови, що ці дії пов'язані з участю у масових акціях протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року; особами, які вчинили дії, що можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального кодексу України, за умови, що дії цих осіб пов'язані з участю в масових акціях протесту. Закрити відповідні кримінальні провадження.
		Згідно з ч.1 ст.5 Закону N 743-VII виконання цього Закону в частині звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання осіб, зазначених у статтях 1 та 2 цього Закону, покладається на суди, а в частині закриття кримінальних проваджень, зазначених у статті 3 цього Закону, - на органи прокуратури.
		Аналогічні норми містили положення Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року N 737-VII (надалі - Закон № 737-VII).
		18.02.2015 року комісією Прокуратури Львівської області складено висновок службової перевірки щодо прокурорсько-слідчих працівників прокуратури області, які здійснювали процесуальне керівництво, вносили подання, погодження, підтримували державне обвинувачення в суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до  Закону України "Про усунення негативних наслідків та допущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29.01.2014 р №737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21.02.2014 р №743- VII, а також вчинення можливого тиску працівниками прокуратури на начальника відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження права на мирні зібрання.
		Відповідно до п.2 висновку службової перевірки від 18.02.2015 ОСОБА_9, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №120131502270001441 про підозру щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.1 ст.279 КК України за фактом перекриття автомобільної дороги поблизу с.Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області, а тому вказані працівники підпадають під дію п.12 ч.2 ст.3 Закону України "Про очищення влади".
		Судом встановлено, що 06.03.2014  заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області молодшим радником юстиції Друзюком М.В. прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12013150270001441 у зв'язку із відсутністю у діях гр ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.1 ст.279 КК України та закриття   вказаного вище кримінального провадження за фактом перекриття автомобільної дороги поблизу с.Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області на підставі ст.39 КК України, п.2 ч.1 ст.284 КПК України.  
		Як було вищезазначено, для застосування заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади", до працівника органу прокуратури, який обіймав у прокуратурі посаду у період з 21.11.2013  по 22.02.2014  та не був звільнений у цей період з відповідної посади за власним бажанням, необхідна така умова, як наявність у зазначеного працівника прокуратури кримінальних проваджень або матеріалів справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб: звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29.01.2014 р №737-VII; звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21.02.2014 р №743-VII
		Однак, ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за фактом перекриття дороги поблизу с. Гамаліївки Пустомитівського району Львівської області не притягався, відповідно він не був звільнений від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань"; Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України".
		Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням передбачені ч.2 ст.36 КПК України
		ОСОБА_1, перебуваючи на посаді прокурора прокуратури Пустомитівського району Львівської області не здійснював процесуального керівництва, не вносив подання, не погоджував і не підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів та державне обвинувачення в суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань", Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України", оскільки у кримінальному провадженні №1201315027001441 він здійснював тільки допит свідків.
		У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не є особою, яка звільнена від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань", а крім того, позивач не здійснював процесуального керівництва у кримінальному кримінальному провадженні №1201315027001441, суд вважає, що дії ОСОБА_1 не підпадають під визначення ч. 3 ст.1 Закону України «Про очищення влади».
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що Наказ в.о.прокурора Львівської області від 11.03.2015 №377к є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо позовної вимоги про визнання незаконними дій прокуратури Львівської області щодо складання 18.02.2015 та затвердження 19.02.2015 відносно юриста 2 класу ОСОБА_1 Висновку службової перевірки щодо прокурорсько-слідчих працівників прокуратури області… суд зазначає, що вказана вимога не підлягає до задоволення, оскільки висновки службової перевірки, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача. 
		Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
		ОСОБА_1 фактично оскаржує  Висновок службової перевірки, що унеможливлює розгляд такого спору в судовому порядку.
		Оцінку  Висновку службової перевірки, в тому числі й оцінка дій комісії щодо його складання, та затвердження, викладення у ньому висновків перевірки,   судом надано вище при вирішенні спору щодо оскарження Наказу в.о.прокурора Львівської області від 11.03.2015 №377к про звільнення позивача, прийнятого на підставі такого Висновку.
		Аналогічні за змістом висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постановах Верховного Суду України від  10.09.2013 (справа №21-237а13).   
		Згідно  з частиною 2 статті    244-2    КАС України    висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
		Щодо позовної вимоги поновити юриста 2 класу ОСОБА_1 на посаді прокурора прокуратури Пустомитівського району Львівської області суд вважає, що вона також не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
		14.10.2014 року прийнятий        новий   Закон України «Про прокуратуру»        №1697-VІІ, який згідно з його преамбулою визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
		Законом України «Про прокуратуру»        №1697-VІІ   введена нова система прокуратури України, встановлені вимоги до кандидатів на посади прокурорів, порядок призначення на посади прокурорів, адміністративні посади, утворення та функціонування таких органів як Рада прокурорів, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.
		Пунктом 1-1   розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ   встановлено, що до утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.
		Порядок зайняття посади прокурора та порядок звільнення прокурора з адміністративної посади встановлений   розділом V Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ   (ст.ст.27-42). Ст.ст. 28 - 38, 42 цього розділу п.1 розділу XII «Прикінцеві положення» набирають чинності 15.04.2016.
		23.09.2015 Генеральним прокурором України        прийнятий наказ №85ш, згідно з яким у зв'язку з утворенням з 15.12.2015 місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур вирішено внести зміни до структури та штатного розпису прокуратури Львівської області.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадку, коли працівника  звільнено  без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП).
		Що стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.
		Відповідно до   ст. 235 ч. 2 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Пунктом 8 Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число  календарних днів за цей період. 
		Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
		Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
		  Як видно з довідки відповідача середньоденна заробітна плата позивача станом на день звільнення становила 204,77 грн.
		Враховуючи вищевикладене та кількість робочих днів у відповідні періоди, середній заробіток за час вимушеного прогулу  з 12.03.2015  по 25.05.2016 становить 61   840,54 грн. (204,77 грн.*302 (кількість робочих днів за період з 12.03.2015  по 25.05.2016), однак не враховуючи відрахувань відповідно до чинного законодавства.
		Суд вважає, що рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в сумі 4095,34 грн слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до п.2 ч.1   ст.256 КАС України, постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.
		Щодо позовної вимоги про зобов'язання  прокуратури Львівської області вчинити дії, передбачені частиною 5 Розділу ІІ Положення «Про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення   Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2014 №1704/5 щодо виключення з Єдиного державного реєстру осіб щодо яких застосовано положення   Закону України "Про очищення влади" відомостей про ОСОБА_1  суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 1   ст. 7 Закону України "Про очищення влади"   відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену ч. 3 або ч. 4   ст. 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення   Закону України "Про очищення влади"   (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
		Відповідно до підп. 2 п. 2   Прикінцевих та перехідних положень Закону   орган, який звільнив осіб інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою   статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення   Закону України "Про очищення влади", у порядку та строки, визначені цим Законом.
		З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі наказу   в.о.прокурора Львівської області від 11.03.2015 №377к про звільнення  ОСОБА_1 позивача внесено до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення   Закону України "Про очищення влади"    .
		Крім того, самостійне звернення фізичної особи до Міністерства юстиції України з проханням про відкликання з Єдиного державного реєстру інформації про застосування до неї положень Закону України "Про очищення влади"   Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" від 16.10.2014 року №1704/5, не передбачено (п. 5 Розділу 2 Положення).
		З огляду на викладене, у зв'язку з визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача, суд вважає безпідставним перебування у Єдиному державному реєстрі інформації про позивача як такого, до якого застосовано положення   Закону України "Про очищення влади".
		Згідно з ч. 2   ст. 162 КАС України   у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
		З врахуванням положень п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року №7, наданих суду   ст. 162 КАС України   повноважень у співставленні з позовними вимогами, з метою повного захисту і відновлення прав та інтересів позивача, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача вчинити дії щодо виключення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення   Закону України "Про очищення влади"   стосовно ОСОБА_1, оскільки таке не пов'язано із здійсненням відповідачем владних повноважень під час адміністративних процедур.
		Відповідно до ч. 2   ст. 19 Конституції України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		У розумінні ч. 3   ст. 2 КАС України   у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед   законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Обставини справи свідчать, що вказані критерії відповідачем під час звільнення позивача не дотримані, що й зумовило звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду.
		Відповідно до   ст. 86 КАС України   суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.  
		Відповідно до п. 1 ч. 1   ст. 5 Закону України «Про судовий збір»   звільняються від сплати судового збору позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
		Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-
		 
		Постановив:
		Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Львівської області від 11.03.2015 №377к про звільнення юриста 2 класу ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури Пустомитівського району Львівської області.
		Стягнути з Прокуратури Львівської області (м. Львів, пр.Шевченка 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) на користь  ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12.03.2015 по 25.05.2016 в сумі 61 840 (шістдесят одна тисяча вісімсот сорок) грн 54 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
		Зобов'язати прокуратуру Львівської області вчинити дії, передбачені частиною 5 Розділу ІІ Положення «Про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення   Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2014 №1704/5 щодо виключення з Єдиного державного реєстру осіб щодо яких застосовано положення    Закону України "Про очищення влади" відомостей про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
		Постанову суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 4   095 ( чотири тисячі дев'яносто п'ять) грн 34 коп. звернути до негайного виконання.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. 
		Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
		 
		 Суддя                                                                               Р.М. Брильовський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...