Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/3141/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2016. Зареєстровано: 27.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2016.
Дата набрання законної сили: 25.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		_____________________________________________
		10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637  e-mail:  inbox@apladm.zt.court.gov.ua
		                                                                                    Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.
		                                                                      Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
		 
		УХВАЛА 
		іменем України 
		 
		"25" травня 2016 р.                                                              Справа №  817/3141/15          
		 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді                                                          Одемчука Є.В.         
		суддів:                                                                              Бучик А.Ю.
		                                                                                          Майора Г.І., 
		 
		за участю секретаря судового засідання                     Витрикузи В.П., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"  на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2016 р. у справі за позовом  ОСОБА_3     до  Державної служби інтелектуальної власності України,  за участю третьої особи  Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"  про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій , 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		У вересні 2015 року позивач звернувся з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 26.08.2015 року про відмову у реєстрації знака "Іван Мазепа" за заявкою №m201409010, дата подання заявки 01.07.2014 року, а також зобов'язати продовжити діловодство за заявкою №m201409010, дата подання заявки 01.07.2014 року.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним  подано заявку про реєстрацію словесного позначення "Іван Мазепа" як знака для товарів і послуг в Україні щодо товарів 30 класу Міжнародного класифікатора для товарів і послуг. За наслідками кваліфікаційної експертизи ДП "Український інститут інтелектуальної власності" надано висновок, що заявлене позначення не відповідає умовам правової охорони, оскільки суперечить публічному порядку в силу вимог п. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Вказаний висновок затверджено рішенням відповідача та відмовлено в реєстрації знака для товарів і послуг за поданою позивачем заявкою. Позивач з таким рішенням відповідача та покладеними в основу висновку експертизи твердженнями не погоджується, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Вказав, що заявлене словесне позначення планувалося використовувати як знак для товарів - цукерок, без будь-якого спотворення імені даної історичної постаті. Зазначив, що таке відтворення словесного позначення "Іван Мазепа" не суперечить публічному порядку. 
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року визнано протиправним і скасовано рішення Державної служби інтелектуальної власності України про відмову ОСОБА_3 у реєстрації словесного позначення "Іван Мазепа" як знака для товарів і послуг в України за заявкою №m201409010, поданою 01.07.2014 року.
		Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України продовжити діловодство за заявкою №m201409010, поданою 01.07.2014 року ОСОБА_3 для реєстрації словесного позначення "Іван Мазепа" як знака для товарів і послуг в України.
		Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в  задоволенні позовних вимог.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Встановлено, що 01.07.2014 року ОСОБА_3 подано до Державної служби інтелектуальної власності України заявку №m201409010 про реєстрацію словесного позначення "Іван Мазепа" як знака для товарів і послуг в Україні щодо товарів 30 класу Міжнародного класифікатора для товарів і послуг, перелік яких наведено у відповідному додатку.
		Державним підприємством "Український інститут промислової власності" надано висновок формальної експертизи на знак для товарів і послуг від 11.11.2014 року №42682/3, яким встановлено що заявка від 01.07.2014 року №m201409010 відповідає вимогам статті 7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
		26.06.2015 року Державне підприємство "Український інститут промислової власності" направило ОСОБА_3 повідомлення від 19.06.2015 року №20015/3 про можливу відмову у реєстрації знака відносно усього переліку товарів на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" у зв'язку з тим, що заявлене словесне позначення є таким, яке суперечить публічному порядку,  оскільки відтворює ім'я та прізвище відомої в Україні особи, яка внесла вагомий вклад в економічно-культурний розвиток України в XVII-XVIII ст.
		Листом від 14.08.2015 року (вх. №102401 від 16.07.2015 року) заявник навів додаткові доводи в обґрунтування правомірності використання заявленого ним словесного позначення в якості знака для товарів і послуг.
		Державним підприємством "Український інститут промислової власності" надано висновок кваліфікаційної експертизи на знак для товарів і послуг від 26.08.2015 року №26462/3, яким встановлено що заявлене позначення не відповідає умовам правової охорони на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" у зв'язку з тим, що заявлене словесне позначення є таким, яке суперечить публічному порядку, оскільки відтворює ім'я та прізвище відомої в Україні особи, яка внесла вагомий вклад в економічно-культурний розвиток України в XVII-XVIII ст.
		Рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 26.08.2015 року вказаний висновок затверджено, внаслідок чого останній набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг за заявкою від 01.07.2014 року №m201409010. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що відтворення позивачем імені та прізвища "Іван Мазепа" жодним чином не призводить до його спотворення чи невірного розуміння,  не применшує та не завдає негативного впливу йому та його вкладу в розвиток України, а також не належить до позначень порнографічного характеру, не містить антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів і виразів тощо, а відтак, не суперечить публічному порядку в розумінні пункту 1 статті 5 Закону України №3689-XII. 
		Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 року №658, остання є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі і який реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
		Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.1993 року №3689-XII (надалі - Закон України №3689-XII), поняття "установа" вживається у такому значенні - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. 
		Частиною 1 статті 7 Закону України №3689-XII передбачено, що особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку.
		Частиною 4 статті 7 Закону України №3689-XII визначено, що заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака; зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП. 
		Частиною 1 статті 10 Закону України №3689-XII встановлено, що експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, установлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
		За змістом абзацу 13 статті 1 Закону України №3689-XII, закладом експертизи є уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок.
		В свою чергу, відповідно до ч. 15 ст. 10 Закону України №3689-XII, під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. 
		Згідно з ч. 16 ст. 10 Закону України №3689-XII, якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака. Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.
		Частиною 3 статті 10 Закону України №3689-XII передбачено, що кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику. 
		При цьому, частиною. 1 статті 5 Закону України №3689-XII визначено, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
		Пунктом 4.3 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Держпатенту України від 28.07.1995 року №116, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1995 року за №276/812 (надалі - Правила) встановлено, що задачею експертизи заявки по суті позначення, заявленого на реєстрацію як знак, відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України №3689-XII, є перевірка позначення на відповідність умовам надання правової охорони. Експертиза заявки по суті складається з: 
		- перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 та пунктів 1, 2 статті 6 Закону України №3689-XII;
		- перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, зазначених у пунктах 3, 4 статті 6 Закону. 
		За змістом підпункту 4.3.1 пункту 4.3 Правил, під час перевірки позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України №3689-XII, встановлюється саме таке чи не належить заявлений знак до позначень порнографічного характеру, чи не містить антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів та виразів тощо. Якщо заявлене позначення або хоча б один з його елементів відноситься до позначень, зазначених в абзаці 1 цього пункту, подальший розгляд заявки припиняється і заявнику надсилається рішення про відхилення заявки (пп. 4.3.1.2). 
		Судом першої інстанції вірно зазначено, що саме по собі відтворення імені та прізвища будь-якої відомої в Україні особи, як словесного позначення в якості знака для товарів і послуг ще не свідчить про порушення заявником у такий спосіб публічного порядку. Разом з тим, зазначене порушення матиме місце тоді, коли використання такого словесного позначення як знака для товарів і послуг відбувається шляхом його спотворення чи невірного розуміння наприклад, внаслідок використання позначень порнографічного характеру, антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів та виразів тощо.  
		У висновку експертизи від 26.08.2015 року №26462/3 закладом експертизи вказується, що "Іван Мазепа (Мазепа Калединський) (20.03.1639, Мазепинці - 21.09.1709, Варниця) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Князь Священної Римської імперії (1707-1709)".
		Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що заявлене позивачем словесне позначення "Іван Мазепа" планувалося використовувати як знак для товарів за переліком, серед яких переважно продукти харчування, зокрема, цукерки. Так, заявником до свого листа від 14.08.2015 року (вх. №102401 від 16.07.2015 року) додано зображення пакування цукерок "сувенірний набір цукерок Іван Мазепа", яке на зовнішній стороні містить зображення даної історичної постаті та напис "видатні гетьмани України", на внутрішній - зображення статуї Івана Мазепи та відомості про даного діяча.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке відтворення позивачем імені та прізвища названої особи жодним чином не призводить до його спотворення чи невірного розуміння,  не применшує та не завдає негативного впливу йому та його вкладу в розвиток України,  а також не належить до позначень порнографічного характеру, не містить антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів і виразів тощо, а відтак, не суперечить публічному порядку в розумінні пункту 1 статті 5 Закону України №3689-XII, а тому оспорюване рішення відповідача від 26.08.2015 року про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг за заявкою від 01.07.2014 року №m201409010 суперечить критеріям правомірності та підлягає скасуванню, а діловодство за даною заявкою слід продовжити.
		Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта на те, що у відповідача відсутні повноваження аналізувати висновок кваліфікаційної експертизи та, як наслідок, доводи щодо здійснення ним суто технічних дій з приводу затвердження такого висновку, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України №3689-XII, установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них.
		Згідно з пп. 2 п. 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 року №658,  Державна служба інтелектуальної власності України організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності.
		Крім того, як вже зазначалось вище, висновок експертизи за заявкою набирає чинності саме після затвердження його Установою, який слугує підставою для прийняття рішення, в тому числі, про відмову у реєстрації знака для вказаних у заявці товарів і послуг.
		Таким чином, висновок кваліфікаційної експертизи покладається в основу рішення Державної служби інтелектуальної власності України та має значення при його прийнятті, проте безпосередньо рішення про відмову у реєстрації знака на товари і послуги приймається Установою самостійно.
		Враховуючи, що рішення суб'єкта владних повноважень має узгоджуватись з приписами ст. 2 КАС України, останній, приймаючи рішення на підставі згаданої експертизи, має перевірити її на відповідність об'єктивності та обґрунтованості, оскільки суб'єкт владних повноважень доводить правомірність його прийняття відповідно до ст. 71 КАС України.
		Такий обов'язок узгоджується і зі ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» з огляду на те, що відповідач затверджує цей висновок, а відтак несе відповідальність за своє рішення.    
		Таким чином, покликання апелянта на те, що відповідач здійснює лише технічні функції щодо прийняття рішення на підставі висновку експертизи є помилковим.
		Колегія суддів вважає не обгрунтованими і покликання апелянта на Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарі і послуг, оскільки вони не мають статусу нормативного правового акту. 
		Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
		Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		УХВАЛИВ: 
		Апеляційну скаргу  Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"  залишити без задоволення, постанову  Рівненського окружного адміністративного суду  від "19" лютого 2016 р. - без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		Головуючий   суддя                                                                       Є.В.Одемчук
		 
		судді:                                                                                               А.Ю.Бучик
		 
		                                                                                                         Г.І. Майор
		 
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Роздруковано та надіслано:р.л.п.  
		1- в справу:
		2 - позивачу:   ОСОБА_3  АДРЕСА_1,33022  
		      
		3- відповідачу:   Державна служба інтелектуальної власності України  вул.В.Липинського,45,м.Київ-35, МПС,Південна Частина Києва, Київ,03680 
		4-третій особі:  Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" - вул.Глазунова,1,м.Київ-42,01601,

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...