Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/3453/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2016. Зареєстровано: 30.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2016.

Результат оскарження 22.11.2017 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції не набрало законної сили
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Справа № 750/3453/16-ц 
		Провадження № 2/750/1394/16 
		            
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		     30 травня 2016 року                                                            м. Чернігів
		Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О.; 
		з участю: секретаря судового засідання  Мачачі І. П., позивача, представника відповідача  ОСОБА_1;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про захист прав споживача,
		 
		                                                       в с т а н о в и в:
		05.04.2016 публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі  позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі  відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 24.05.2007 № 7607С29 (далі  Договір) в сумі 51169.18 швейцарських франків та пеню в сумі 685523 грн 75 коп., а також 31242 грн 12 коп. у відшкодування судових витрат. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на невиконання відповідачем умов ОСОБА_3, в частині дотримання узгодженого сторонами графіку повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.
		04.05.2016 відповідач подав до суду зустрічний позов, в якому просив визначити дії позивача щодо надання кредиту в швейцарських франках у безготівковій формі та рахунок для зарахування кредиту відповідно до умов ОСОБА_3 та приписів законодавства України, а також визнати укладений сторонами Договір недійсним з тих підстав, що позивач:
		1) приховав інформацію про відсутність у нього залучених коштів у швейцарських франках і, в такій спосіб ввів його в оману, що є нечесною підприємницькою практикою;
		2) не мав права укладати Договір в іноземній валюті, тому як не мав ані індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу, ані самої іноземної валюти;
		3) не зробив жодної дії, спрямованої на перерахування йому кредиту в іноземній валюті, що свідчить про те, що Договір є неукладеним.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні; зустрічний позов відповідача не визнав. Він вважає, що позивач належним чином виконав усі умови ОСОБА_3, при цьому надав відповідачу передбачені ОСОБА_3 грошові кошти в іноземній валюті (швейцарських франках), а тому відсутні підстави для визнання ОСОБА_3 недійсним. Додатково просив застосувати до спірних правовідносин трирічний строк позовної давності та відмовити в задоволенні зустрічного позову в тому числі й з підстав пропуску відповідачем цього строку.
		Відповідач вважає первісний позов безпідставним. Стверджує, що він уклав Договір внаслідок застосування позивачем обману щодо наявності в його розпорядженні необхідної суми іноземної валюти; крім того вважає, що позивач навіть не збирався надавати йому кредит у швейцарських франках, оскільки не відкривав йому поточний рахунок в іноземній валюті, а зарахував на поточний рахунок у національній валюті, еквівалент суми в національній валюті України. 
		Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
		24.05.2007 сторони украли Договір про надання позивачем відповідачеві кредиту в сумі 65432.09 швейцарських франків на оплату пайової участі у будівництві житла  трикімнатної квартири, розташованої в будинку № 41-а по вулиці Воїнів Інтернаціоналістів в м. Чернігові, строком до 29.12.2020, зі сплатою за користування кредитними коштами не менше 10.24% річних (а. с. 9-12).
		Посилаючись на невиконання умов ОСОБА_3, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що виникла станом на 29.03.2016, в сумі 51169.18 швейцарських франків, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 38850 швейцарських франків і заборгованості по сплаті відсотків в сумі 12319.18 швейцарських франків; позивач також наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 685523 грн 75 коп., нарахування якої передбачено пунктами 2.4.2, 5.2 ОСОБА_3.
		У свою чергу, відповідач стверджує, що не отримував у позивача кредит у швейцарських франках, а сам Договір повинен бути визнаний недійсним у судовому порядку, як такий, що укладено ним внаслідок застосування позивачем обману щодо наявності в нього іноземної валюти та законного права на видачу кредиту в іноземній валюті. 
		За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 
		За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором споживчого кредиту, в звязку з цим, на правовідносини, повязані з його укладенням, а також визнання ОСОБА_3 недійсним, крім положень Цивільного кодексу України додатково поширюються й норми Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі  Закон № 1023-XII).
		Зокрема, відповідно до частин першої-третьої, шостої статті 19 Закону № 1023-ХІІ нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в тому числі будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною (п. 2 ч. 1 цієї статті). 
		Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: 
		1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; 
		2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції; 
		3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг; 
		4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті; 
		5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; 
		6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує. 
		Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. 
		Забороняються як такі, що вводять в оману: 
		1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; 
		2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; 
		3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару; 
		4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; 
		5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження; 
		6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію; 
		7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції; 
		8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності. 
		Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. 
		Порядок надання позивачем валютного кредиту відповідачеві визначений пунктом 2.3 ОСОБА_3, який викладено в наступній редакції:
		«2.3 Надання кредиту
		2.3.1. Кредит надається у безготівковій формі. Платіж за Кредитом здійснюється у швейцарських франках з одночасним утворенням заборгованості за Кредитом на позичковому рахунку Позичальника № 22331000116831/756 у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Чернігові, код банку 353649, після укладення Гарантійних документів, як це зазначено в п. 2.8 цього ОСОБА_3, та після оплати Позичальником авансового платежу відповідно до п. 2.1.1 цього ОСОБА_3.
		2.3.2. Кредит надається шляхом продажу кредитних коштів через касу Банку за рахунок Позичальника з подальшим зарахуванням кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № 2620101006831/980, відкритий у Банку, та перерахуванням на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Регіон Капітал», код 33939607, р/р 26509935085462 в ЧОФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Чернігів, код банку 353014.».
		Отже, пунктом 2.3 ОСОБА_3 передбачено надання кредиту лише в безготівковій формі, з подальшим продажем відповідачем іноземної валюти через касу банку позивача; зарахуванням придбаної відповідачем національної валюти України  гривні на відкритий відповідачу поточний рахунок № 2620101006831/980 та її наступне перерахування ТОВ «Фінансова компанія «Регіон Капітал».
		Втім, визначений пунктом 2.3 ОСОБА_3 порядок надання кредиту навіть не передбачає відкриття позивачем відповідачу поточного рахунку в швейцарських франках, що є обовязковим і необхідним для зарахування кредиту, виданого в швейцарських франках, на рахунок відповідача, і в подальшому слугує підтвердженням факту надання валютного кредиту.  
		Як убачається з матеріалів справи (т. 1, а. с. 123-164, 190) і визнається позивачем, а тому вважається доведеним, на час укладення ОСОБА_3 в Чернігівській філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в наявності було лише 13803.96 швейцарських франків, з них: 5520 швейцарських франків готівкою, решта суми  зберігалася в банку в безготівковому вигляді.
		Станом на 24.05.2007 поточний рахунок в іноземній валюті позивачем відповідачеві не відкривався. Відповідачу було відкрито лише рахунок № 2620101006831/980, який був призначений для фінансових операцій тільки з національною валютою України (т. 2, а. с. 198-201). 
		Фактична видача кредиту проводилася шляхом зарахування позивачем на поточний рахунок відповідача № 2620101006831/980 грошової суми в розмірі 265000 грн та її подальшого перерахунку на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Регіон Капітал» на підставі підписаного відповідачем платіжного доручення від 24.05.2007 № 1 (т. 1, а. с. 49, 50).
		Перед цією банківською операцією позивачем було складено 11 заявок на видачу відповідачу готівки в іноземній валюті на суму 5500 швейцарських франків кожна та 1 заявку на видачу відповідачу іноземної валюти на суму 4932.09 швейцарських франків з позичкового рахунку 2233100016831/756 через касу банку з подальшим обміном валюти на національну валюту України (т. 1, а. с. 25-50). 
		Послідовне виконання позивачем цих 12 операцій з видачі відповідачеві через касу банку іноземної валюти з подальшим її продажем банку надало позивачу можливість відобразити по бухгалтерському обліку валютних операцій загальний оборот швейцарських франків 24.05.2007 на суму 65432.09 швейцарських франків. Утім, проведення вказаних банківських операцій створює лише ілюзію залучення позивачем іноземної валюти, оскільки не призводить до реального збільшення готівкової іноземної валюти в касі банку після закінчення кожної окремої операції. 
		Зазначений висновок суду підтверджується й Звітною довідкою касира за 24.05.2007 (т. 2, а. с. 216) з якої слідує, що на кінець робочого дня залишок готівкових швейцарських франків у касі банку залишився незмінним  5520 швейцарських франків. 
		Згідно з пунктом 10 Розділу 3 Глави 3 постанови Правління Національного банку України від 14.08.2003 № 337 «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за № 768/8089, що діяла на час укладення ОСОБА_3, операції з виплати готівки іноземної валюти з поточних, вкладних (депозитних) рахунків або фізичним особам за переказами без відкриття поточних рахунків здійснюється через касу банку за наявності валюти в повній сумі. 
		Таким чином, не маючи в своєму розпорядженні необхідної кількості іноземної валюти (65432.09 швейцарських франків) позивач не мав законного права на укладення ОСОБА_3 з відповідачем.
		Наявні в справі докази, в тому числі й висновки судово-економічної експертизи (т. 1, а. с. 49, 50, 123-182) беззаперечно підтверджують фактичну видачу позивачем відповідачу національної валюти України в сумі 265000 грн. При цьому позивачем не надано суду жодного належного доказу на підтвердження видачі кредиту в іноземній валюті в сумі 65432.09 швейцарських франків, а приєднані до справи заяви на видачу готівки та квитанції на здійснення валютно-обмінної операції (т. 1, а. с. 25-48 ) такими доказами не є. Відсутність у позивача на момент укладення з відповідачем необхідної суми швейцарських франків за наведеними вище приписами Національного банку України унеможливлювало укладення оскаржуваного відповідачем ОСОБА_3, а відсутність в пункті 2.3 ОСОБА_3 механізму зарахування швейцарських франків на поточний рахунок відповідача та відсутність самого рахунку, відкритого в швейцарських франках, робило виконання цієї операції практично неможливим, про що позивачу не могло бути невідомо на момент укладення ОСОБА_3.
		Зазначені вище обставини, дозволяють суду зробити висновок про те, що укладаючи Договір, позивач застосував щодо відповідача обман з приводу наявності в нього необхідної суми швейцарських франків і, як наслідок цього,  з приводу наявності в нього законного права на укладення ОСОБА_3, що є нечесною підприємницькою практикою і, в силу вимог статті 19 Закону № 1023-XII,  безумовною підставою для визнання ОСОБА_3 недійсним. 
		Одночасно суд констатує, що відповідачем не пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду із зустрічним позовом, тому що, як випливає з його пояснень і підтверджується матеріалами справи, про відсутність у позивача необхідної суми швейцарських франків відповідачу стало відомо лише в грудні 2014 року, після отримання від позивача необхідних банківських документів. 
		Суд погоджується з позицією відповідача про те, що прописана в ОСОБА_3 процедура надання валютного кредиту є складною і незрозумілою для пересічної людини, що унеможливлювало виявлення прихованого позивачем обману під час укладення ОСОБА_3. Зазначене підтверджується й поясненнями представника позивача, який, в процесі розгляду справи, не зміг пояснити суду встановлений ОСОБА_3 алгоритм надання валютного кредиту, пояснюючи це відсутністю в нього спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку та фінансів.
		За таких обставин, порушені права відповідача підлягають захистові судом.
		Враховуючи те, що визначення рішенням суду послідовності дій сторін з надання валютного кредиту відповідно до умов ОСОБА_3 та чинного законодавства України не є належним способом захисту цивільного права відповідача та не призводить до його відновлення, в цій частині зустрічний позов не підлягає задоволенню.
		Решта мотивів відповідача щодо недійсності ОСОБА_3, суд також не приймає до уваги, виходячи з того що, за законом вони жодним чином не впливають на його дійсність.
		Оскільки часткове задоволення зустрічного позову та визнання ОСОБА_3 недійсним повністю виключає можливість стягнення з відповідача заборгованості із зазначених у первісному позові підстав, вказаний позов не підлягає задоволенню.      
		Керуючись статтями 10, 79, 88, 208, 209, 212  215 ЦПК України, суд
		                                                          в и р і ш и в:
		     зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнати недійсним Кредитний договір від 24.05.2007 № 7607С29, що укладений між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» і ОСОБА_2.
		     У задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
		     У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.
		     Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на користь держави судовий збір в сумі 551 грн 20 коп.
		Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку, встановленому статтею 294 ЦПК України.
		Суддя                                                                                             В. О. Коверзнев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...