Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6578/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; реалізації публічної житлової політики.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2016. Зареєстровано: 31.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2016.
Дата набрання законної сили: 10.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		30 травня 2016 року           м. Київ           справа № 826/6578/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовом          ОСОБА_1
		до                              Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Вищий адміністративний суд України
		про                    визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
		 
		ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:
		 
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом про:
		- визнання протиправною відмови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Печерська районна в м. Києві ДА, відповідач) затвердити рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року № 52 про надання квартири АДРЕСА_2 в місті Києві на сім'ю з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3;
		- зобов'язання Печерської районної в м. Києві ДА прийняти розпорядження про затвердження рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року № 52 про надання квартири АДРЕСА_2 в місті Києві на сім'ю з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3;
		- зобов'язання відповідача видати ордер на вказану квартиру.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 16 травня 2016 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Вищий адміністративний суд України (далі - ВАСУ, суд, третя особа).
		Позовні вимоги позивача мотивовано тим, що вона з 2005 року працює суддею ВАСУ. В 2009 році судом від Головного управління житлового забезпечення КМДА було отримано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яку було розподілено на сім'ю позивача з трьох осіб. В 2011 році на підставі розпорядження Печерської районної в м. Києві ДА позивачу було видано ордер на право зайняття вказаного житлового приміщення.
		Втім, через те що будинок АДРЕСА_1 в якому знаходиться трикімнатна квартира НОМЕР_1, недобудований і не зданий в експлуатацію, вказану квартиру КМДА замінено на іншу. Зокрема, 11.02.2016 судом від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу КМДА отримано квартиру АДРЕСА_2 замість поверненої раніше розподіленої квартири АДРЕСА_1, яку було розподілено на сім'ю позивача з трьох осіб.
		На звернення голови ВАСУ до голови Печерської районної в м. Києві ДА про затвердження рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України від 22.02.2016 № 52 про надання квартири АДРЕСА_2 сім'ї позивача, що складається з трьох осіб, судом отримано відмову.
		Відмову Печерська районна в м. Києві ДА мотивувала тим, що законодавством не передбачена «заміна» організацією, яка здійснила поліпшення житлових умов, житла, яке надане для постійного користування (з видачею ордеру), на інше з будь-яких причин; Печерська районна в м. Києві ДА є новоствореним органом, а отже, немає повноважень вносити зміни в розпорядження Печерської районної у м. Києві ДА.
		Позивач вважає зазначену вище відмову протиправною.
		З вказаних вище підстав, позивач і звернулась до суду.
		23 травня 2016 року на адресу суду від позивача надійшов лист, в якому остання просила розгляд справи здійснити у її відсутність.
		Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, правами, передбаченими ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалася, письмових пояснень та/або заперечень суду не надала.
		В судове засідання представник відповідача не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Вищий адміністративний суд України правами, передбаченими ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, письмових пояснень та/або заперечень суду не надав.
		В судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив їх задовольнити.
		Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 26.05.2016 позивача та/або її представника, а також представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
		Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно довідки Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року № 18дк, ОСОБА_1 з 05 грудня 2005 року і по цей час працює на посаді судді Вищого адміністративного суду України; з 22 січня 2015 року суддю ОСОБА_1. відряджено до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
		Відповідно до акту № 254 від 16 грудня 2009 року Вищим адміністративним судом України від Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації отримано трикімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 103,98 кв.м., житловою площею 60,49 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира, на підставі протоколу засідання житлово-побутової комісії Вищого адміністративного суду України № 19 від 11 лютого 2010 року, розподілена судді ОСОБА_1. на сім'ю з трьох осіб.
		На підставі розпорядження Печерської районної державної адміністрації від 31 грудня 2010 року № 103 ОСОБА_1 на сім'ю з трьох чоловік, в тому числі: вона, донька - ОСОБА_2, донька - ОСОБА_3, видано ордер № 011659 від 03 лютого 2011 року на право зайняття жилого приміщення в зазначеній вище квартирі.
		З огляду на те, що будинок АДРЕСА_1 в якому знаходиться трикімнатна квартира НОМЕР_1, в даний момент являється недобудованим, та відповідно не зданим в експлуатацію, вказана квартира Київською міською державною адміністрацією замінена на іншу.
		Так, відповідно до акту від 11 лютого 2016 року № 16 Вищим адміністративним судом України від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) отримано трикімнатну квартиру НОМЕР_2, загальною площею 104,10 кв.м., житловою площею 57,90 кв.м., за поштовою адресою: АДРЕСА_2, взамін трикімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 103,98 кв.м., житловою площею 60,49 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_1, що була розподілена на сім'ю позивача з трьох осіб на підставі протоколу засідання житлово-побутової комісії ВАСУ № 19 від 11.02.2010.
		Згідно з протоколом засідання житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року № 52 вирішено: внести зміни до протоколу засідання житлово-побутової комісії Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року № 19 в частині, що стосується розподілу отриманої квартири судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 отриману відповідно до акту приймання-передачі № 16 від 11 лютого 2016 року Вищим адміністративним судом України від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської державної адміністрації трикімнатну квартиру НОМЕР_2, загальною площею 104,10 кв.м., житловою площею 57,90 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_2, розподілити судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 на сім'ю з трьох осіб, в тому числі: вона, донька - ОСОБА_2, донька - ОСОБА_3.
		23 лютого 2016 року голова Вищого адміністративного суду України в своєму листі вих. № 537/2-14/16 звернувся до голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням затвердити рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України № 52 від 22 лютого 2016 року про надання отриманої відповідно до акту приймання-передачі № 16 від 11 лютого 2016 року Вищим адміністративним судом України від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) трикімнатної квартири НОМЕР_2, загальною площею 104,10 кв.м., житловою площею 57,90 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_2, судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 на сім'ю з трьох осіб, в тому числі: вона, донька - ОСОБА_2, донька - ОСОБА_3
		У відповідь на вказаний вище лист голови ВАСУ, Печерська районна в м. Києві ДА своїм листом від 19.04.2016 вих. № 105/01-539/1 повідомила про відсутність правових підстав для затвердження рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України № 52 від 22.02.2016 про надання отриманої відповідно до акту приймання-передачі Вищим адміністративним судом України від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) трикімнатної квартири НОМЕР_2 за поштовою адресою: АДРЕСА_2 судді ОСОБА_1.
		При цьому, відмова Печерської районної в м. Києві ДА мотивована тим, що законодавством не передбачена «заміна» організацією, яка здійснила поліпшення житлових умов, житла, яке надано для постійного користування (з видачею ордеру і людина це ордер отримала) на інше (через 5 років) з будь-яких причин; Печерська районна в місті Києві державна адміністрація є новоствореним органом, а тому не має повноважень вносити зміни не у власні розпорядження, як то в розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.
		Незгода з відмовою відповідача затвердити рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України від 22.02.2016 № 52 про надання квартири НОМЕР_2 за поштовою адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та необхідність в зобов'язанні відповідача вчинити певні дії обумовили позивача на звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва.
		Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та заслухавши пояснення представника третьої особи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.
		Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та іншими нормативно-правовими актами.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		За приписами ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
		Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
		Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		Таким чином, право на забезпечення житлом окремих категорій осіб державою у передбачених законом випадках є конституційним правом.
		Відповідно до положень частини першої статті 126 та частини першої статті 130 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України; держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
		Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (норми, якого були чинними на момент виникнення права позивача на отримання житла), не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду.
		Судом встановлено, що право позивача на трикімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 103,98 кв.м., житловою площею 60,49 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_1, виникло з часу її надання, тобто з дня прийняття рішення житлово-побутової комісії Вищого адміністративного суду України про розподіл цієї квартири від 11 лютого 2010 року.
		Таким чином, оскільки право на отримання вказаної вище квартири виникло у позивача 11 лютого 2010 року, на думку суду, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про статус суддів», який діяв на момент виникнення такого права.
		Згідно зі статтею 52 Житлового кодексу Української РСР жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
		Статтею 58 Житлового кодексу Української РСР визначено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
		Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
		Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
		Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР.
		Відповідно до пункту 70 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
		З урахуванням того, що ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, Печерською районною у м. Києві ДА ОСОБА_1 видано ордер № 011659 від 03 лютого 2011 року на право зайняття жилого приміщення в трикімнатній квартирі НОМЕР_1, загальною площею 103,98 кв.м., житловою площею 60,49 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_1 на сім'ю з трьох чоловік, в тому числі: вона, донька - ОСОБА_2, донька - ОСОБА_3.
		Таким чином, відповідно до положень Конституції України та частини сьомої статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII (в редакції, що була чинною в момент виникнення спірних правовідносин), право позивача на забезпечення благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири було реалізовано шляхом виділення їй та членам її сім'ї квартири АДРЕСА_2 згідно з рішенням житлово-побутової комісії суду від 11.02.2010 № 19.
		ОСОБА_1 безумовно і остаточно за зазначеним рішенням, відповідно до частини сьомої статті 44 вказаного вище Закону, стала повноправним і законним користувачем квартири. Законність таких дій житлово-побутової комісії суду в подальшому підтверджена розпорядженням Печерської районної державної адміністрації від 31 грудня 2010 року № 103 з видачею ордеру № 011659 на жиле приміщення від 03.02.2011.
		Зазначені правові акти індивідуальної дії є чинними і на даний час.
		Окрім цього, суд вважає за необхідне відзначити, що розгляд питання про заміну однієї квартири на іншу не являється повторним її виділенням (наданням), а тому ці дії не ревізують попередніх актів з точки зору їх законності та обґрунтованості, а є тільки вирішенням процедурних (технічних) питань, пов'язаних із внесенням змін до попередніх актів. Саме так діяла житлово-побутова комісія для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України 22 лютого 2016 року.
		Відсутність (непередбачення) у законодавстві таких дій як «заміна житла (квартири)», на що посилається Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, не свідчить про безальтернативну заборону таких дій суб'єктів житлових правовідносин, оскільки законодавством не можуть врегульовуватися окремі (в тому числі і житлові) питання індивідуального характеру (щодо конкретних обставин чи осіб). Про це свідчить наявність у Цивільному кодексі України таких правових категорій як аналогія закону та права (стаття 8), звичай (стаття 7) та таких засад в діяльності суб'єктів владних повноважень як: обґрунтованість (тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення), розсудливість, пропорційність (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Відповідно до частини першої статті 15 Житлового кодексу Української РСР до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду віднесено, зокрема:
		- здійснення державного контролю за використанням житлового фонду (п. 1);
		- затвердження спільних рішень адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень (п. 6).
		Частиною другою цієї статті передбачено, що ці ограни (виконавчі комітети) вирішують й інші питання в галузі використання житлового фонду.
		Суд враховує також те, що Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 року № 586-ХІV не передбачено безпосередньо таких повноважень райдержадміністрації як затвердження рішень комісії з житлових питань чи видачу ордерів на житло.
		Однак, в частині другій статті 13 названого Закону зазначено, що місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.
		Вказане свідчить про те, що зазначені в статті 15 Житлового кодексу Української РСР повноваження виконавчого комітету районної у місті ради у галузі реалізації права на житло є повноваженнями районних державних адміністрацій, про що свідчать дії Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.
		Таким чином, на думку суду, внесення змін до протоколу засідання житлово-побутової комісії Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року № 19 в частині, що стосується заміни отриманої суддею Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 трикімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 103,98 кв.м., житловою площею 60,49 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_1, на трикімнатну квартиру НОМЕР_2, загальною площею 104,10 кв.м., житловою площею 57,90 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_2, є підставою для затвердження відповідачем нового рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року № 52 та для видачі позивачу ордера на право зайняття жилого приміщення в зміненій квартирі - НОМЕР_2, загальною площею 104,10 кв.м., житловою площею 57,90 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_2.
		Посилання відповідача на норми статті 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення суддів службовим житлом не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки заміна однієї квартири на іншу з будь-яких причин, зокрема через те, що будинок АДРЕСА_1 недобудований, не являється повторним виділенням житла, а лише змінює об'єкт благоустроєного житла, право на яке вже реалізовано в період дії Закону України «Про статус суддів».
		Безпідставними є також доводи відповідача щодо неможливості внесення змін не у власні розпорядження у зв'язку з тим, що Печерська районна в місті Києві державна адміністрація не є правонаступником Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.
		Так, суд звертає увагу, що прийняття житлово-побутовою комісією для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України рішення щодо заміни отриманої позивачем трикімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 103,98 кв.м., житловою площею 60,49 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_1, на трикімнатну квартиру НОМЕР_2, загальною площею 104,10 кв.м., житловою площею 57,90 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_2 не є правовою підставою для внесення відповідачем змін до раніше прийнятих Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією рішень, а тягне за собою необхідність прийняття відповідного рішення про затвердження нового рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року № 52 та видачу ордера на жиле приміщення в квартирі НОМЕР_2, загальною площею 104,10 кв.м., житловою площею 57,90 кв.м. за поштовою адресою: АДРЕСА_2, про що зазначалося вище.
		Суд враховує, що відповідач не є правонаступником Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, однак зауважує, що у випадку відсутності правонаступників до участі у справі залучається орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів тієї чи іншої особи, про що також зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06 березня 2008 року № 2.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації затвердити рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів ВАСУ від 22.02.2016 № 52 про надання квартири НОМЕР_2 за поштовою адресою: АДРЕСА_2 на сім'ю з трьох осіб, в тому числі: вона, донька - ОСОБА_2, донька - ОСОБА_3 та зобов'язання відповідача прийняти розпорядження про затвердження рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів ВАСУ від 22.02.2016 № 52 про надання квартири НОМЕР_2 за поштовою адресою: АДРЕСА_2 на сім'ю з трьох осіб, в тому числі: вона, донька - ОСОБА_2, донька - ОСОБА_3 та видати ордер на вказану квартиру є обґрунтованими.
		Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статей 69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
		Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Оцінивши подані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення представника третьої особи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.
		Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача всі здійснені нею документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1   653,60 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
		Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправною відмову Печерської районної в місті Києві державної адміністрації затвердити рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року № 52 про надання квартири АДРЕСА_2 в місті Києві на сім'ю з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, викладеній у листі від 19 квітня 2016 року вих. № 105/01-539/1.
		3. Зобов'язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію прийняти розпорядження про затвердження рішення житлово-побутової комісії для роботи із забезпечення житлових умов суддів Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року № 52 про надання квартири АДРЕСА_2 в місті Києві на сім'ю з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
		4. Зобов'язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію видати ОСОБА_1 ордер на квартиру АДРЕСА_2 в місті Києві на сім'ю з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
		5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1   653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) гривні 60 копійок.
		Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                                                                                І.М. Погрібніченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...