Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/28039/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2016. Зареєстровано: 31.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2016.
Дата набрання законної сили: 25.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"25" травня 2016 р.           Справа№ 910/28039/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Ропій  Л.М.
		суддів:            Калатай  Н.Ф. 
		          Рябухи В.І. 
		за участю представників сторін:          
		від позивача: Уваров С.О. довіреність № 59/179  від 19.11.15, представник;
		від позивача: Марчуков Д.В. довіреність № 59/170  від 27.10.2015, представник;
		від позивача: Фортуненко А.В. довіреність № 59/170  від 27.10.2015, представник;
		від відповідача: Бахмут Л.М. довіреність № 3-131100/1493  від 02.02.2016 представник;
		від відповідача: Гаріна О.А. довіреність № 3-131100/1494  від 02.02.2016 представник;
		від третіх осіб: 1. Дорошенко О.Б. - паспорт;   
		2. Козуб Б.Ю. довіреність № 01.3.1-12/38-2016  від 04.04.2016, представник;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу          
		Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк  "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С.
		на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015
		у справі № 910/28039/15 (суддя Прокопенко Л.В.)
		за позовом          Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"
		до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі тимчасового адміністратора Чернявської О.С.
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дорошенко Олег Борисович,
		Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
		про зобов'язання виконати обов'язки в натурі
		          
		     Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 порушено апеляційне провадження у справі № 910/28039/15, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.03.2016.
		     Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 апеляційне провадження у справі № 910/28039/15 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 у справі № 910/28039/15, а ухвалою від 21.03.2016 апеляційне провадження у справі № 910/28039/15 поновлено; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.04.2016.
		       На підставі ст.ст. 27, 77, 79 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дорошенка Олега Борисовича; розгляд справи відкладено на 18.05.2016, а ухвалою від 18.05.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"; розгляд справи відкладено на 25.05.2016.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 у справі № 910/28039/15 позов задоволено, зобов'язано відповідача перерахувати грошові кошти у розмірі 163 483 715,03 грн. на такий рахунок позивача:
		Одержувач: ВАТ "Полтавський ГЗК"
		Адреса: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16
		ЄДРПОУ 00191282
		п/рахунок 26007251147800
		МФО 351005
		Банк АТ "УкрСиббанк"
		Адреса банку: м. Харків, пр-т. Московський, буд. 60; 
		зобов'язано відповідача перерахувати грошові кошти у розмірі 2 495 939,43 дол. США на такий рахунок позивача:
		Beneficiary Ferrexpo Poltava Msnsng
		Address 16 Budivelnykiv Str.,  Komsomolska  Ukraine
		Account 26007251147800
		Bank UKRSIBBANK
		Address Moskovsky Ave 60, Kharkiv, Ukraine
		SWIFT KHABUA2K
		Intermediary Bank BNP PARIBAS U.S.A/ - NEW YORK BRANCH
		Address NEW YORK, USA
		SWIFT BNPAUS3N
		Cor/account 020061151200128; 
		підлягає стягненню з позивача на користь відповідача судовий збір у розмірі 182 700,00 грн.
		Рішення мотивовано змістом зобов'язань сторін за договором № 211-07 від 02.04.2007 на розрахунково-касове обслуговування, положеннями ст.ст.11, 525, 526, 629, 1066, 1068, 1074 ЦК України, ст.ст.173, 193,  341  ГК України,  ст.62 Закону України "Про банки і банківську діяльність",  ст. 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
		В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 у справі № 910/28039/15 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
		Як стверджує скаржник, судом не було з'ясовано таких обставин, що мають значення для справи, як запровадження у відповідача через його неплатоспроможність тимчасової адміністрації з 18.09.2015 по 17.12.2015; не прийнято до уваги особливості регулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України згідно із вимогами постанови Правління Національного банку України № 581 від 03.09.2015.
		Скаржник посилається на те, що оскільки між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, то у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, а відповідач - боржником, а оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів під час дії у відповідача тимчасової адміністрації, то виконання зазначеної операції відповідачем обмежується положеннями п.1ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції, чинній на час виникнення спору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 927/1379/14/3-223гс15.
		Також скаржник вказує на прийняття постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" й, відповідно, прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 18.12.2015 № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит", а статтею 17 Закону України " Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
		Як стверджує скаржник, враховуючи прийняте рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про початок процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		На думку скаржника, судом не було надано належної оцінки посиланням позивача на п.5 ч.6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в частині не поширення обмежень щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку на зобов'язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки до дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. При цьому скаржник посилається на ті обставини, що кошти, які позивач вимагав перерахувати за платіжними дорученнями від 22.10.2015, надійшли позивачу 17.09.2015 п'ятьма переказами на загальну суму 9 983 757,73 дол. США із-за кордону, що підтверджується SWIFT-повідомленням від 17.09.2015, але внаслідок недостатнього розміру залишку коштів на коррахунку відповідача, останній не міг виконати доручення позивача з розпорядження цими коштами, починаючи з 17.09.2015, в подальшому відповідачем здійснено відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України № 581 від 03.09.2015 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", операції щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на міжбанківському валютному ринку України та проведено внутрішньобанківські операції, які здійснюються банком самостійно без доручення клієнта. Таким чином, як вважає скаржник, судом в порушення норм матеріального права, не було встановлено, що кошти, в розпорядженні 22.10.2015 якими позивачу було відмовлено, є сумою переказів від 17.09.2015, які надійшли на користь позивача до дня початку здійснення процедури виведення Фондом відповідача з ринку, отже, з огляду на положення п.5 ч.6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження, встановлені в п.1 ч.5 цієї статті, поширюються на зобов'язання відповідача щодо перерахування коштів за зазначеними платіжними дорученнями. 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дорошенко Олег Борисович у письмових поясненнях від 12.05.2016 та від 17.05.2016 просить задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі, посилаючись, зокрема, на ту обставину, що судом першої інстанції, в порушення норм матеріального права, не враховано, що кошти, в перерахунку яких відповідачем було відмовлено, є сумою переказів від 17.09.2015, які надійшли позивачу до введення тимчасової адміністрації.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" у письмовому поясненні від 25.05.2016 просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 у справі № 910/28039/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись, зокрема, на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, із недотриманням вимог щодо повноти, всебічності та об'єктивності розгляду справи.
		Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скарги, письмових додаткових поясненнях заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до договору банківського рахунку, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач відкриває для позивача саме поточний рахунок, цей договір не передбачає можливості відкриття клієнту будь-яких інших рахунків, передбачених законом, в тим більше, які законом не передбачені, отже, рахунком позивача, що був відкритий у банку відповідно до договору № 211-07 на розрахунково-касове обслуговування, є поточний рахунок № 2600000078001, а розподільчий рахунок, характеристика якого закріплена у згаданій відповідачем постанові Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, є лише транзитним рахунком банку, за допомогою якого банки здійснюють функцію попереднього контролю та не є рахунком позивача; що клієнт має право розпоряджатися коштами та може визнавати такі кошти активами для цілей бухгалтерського обліку, лише з моменту, коли вони будуть зараховані на його поточний рахунок; що скаржником не заперечується та підтверджується матеріалами справи. що грошові кошти у розмірі 163 483 715,03 грн., отримані у результаті здійснення обов'язкового продажу іноземної валюти, та грошові кошти у розмірі 2 495 939,43 дол. США, як залишок коштів надходження у іноземній валюті, після розподілу обов'язкового продажу згідно із законодавством були зараховані на рахунок позивача № 26003000078001 - 22.09.2015, таким чином, ці грошові кошти надійшли на рахунок позивача після введення щодо банку тимчасової адміністрації, отже, на їх переказ не поширюються обмеження щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку під час тимчасової адміністрації; що набрання законної сили рішенням не призведе до подвійного задоволення одних і тих же вимог позивача; що будь-які обставини, які настали після винесення рішення, не можуть бути підставою для його скасування.
		          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, враховуючи доводи письмових заперечень на апеляційну скаргу, письмових додаткових пояснень позивача, письмових пояснень третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, колегія суддів встановила наступне.
		Позивачем подано до суду першої інстанції позовну заяву про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти у розмірі 163 483 715,03 грн. та у розмірі 2 495 939,43 дол. США на рахунку, найменування та реквізити яких зазначені у позовній заяві; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 182 700,00 грн.
		Як вбачається із матеріалів справи, 02.04.2007 укладено договір № 211-07 на розрахунково-касове обслуговування (далі - договір № 211-07) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит", за договором банком, та Відкритим акціонерним товариством "Полтавський ГЗК", за договором клієнтом.
		Відповідно до п.п.1.1-1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", зареєстрованого у липні 2015р., останнє є правонаступником, у тому числі й товариства з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит".
		Згідно із п.1.1 договору № 211-07 банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок(и) у національній валюті № 2600 401 0211 980 в UAH (грн.); і (або) поточний (поточні) рахунок (и) в іноземній валюті (при поданні заяви на кожен вид валюти окремо): № 2600 301 0211 840 в USD (дол.США); № 2600 501 0211 978 в EUR (євро); № 2600 601 0211 643 в RUB (рос.руб.) (надалі - рахунок) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно із тарифами банку в порядку і на умовах, визначених договором (розрахунково-касове обслуговування валютних рахунків здійснюється згідно із чинним законодавством України про валютне регулювання та  нормативними актами НБУ).
		Відповідно до п.3.2.1 договору № 211-07 клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку,  окрім випадків обмеження такого права, встановленого чинним законодавством України.
		Згідно із п.п.3.3.1, 3.3.3 договору № 211-07 банк зобов'язується відкрити клієнту рахунок на підставі документів, поданих згідно з чинним законодавством, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України; здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9:00 до 17:00, крім суботи, неділі, святкових і неробочих днів.
		У додатках №№ 1 та 2 до договору № 211-07 сторонами погоджено розміри тарифів комісійної винагороди по обслуговуванню клієнтів в національній валюті та тарифів на операції з іноземною валютою.
		Сторонами укладено додаткові угоди від 20.05.2007, від 02.07.2007, від 06.11.2007, від 30.12.2008, від 31.07.2009, від 13.11.2009, від 01.04.2010, від 30.07.2010, від 02.08.2010, від 29.12.2010, від 28.02.2011. від 01.03.2011, від 14.03.2011, від 23.03.2011,  від 23.11.2011, від 26.08.2014, від 15.01.2015  про внесення змін до додатків №№ 1 та 2 до договору № 211-07 та додатковою угодою від 30.12.2010 п.п.1.1, 3.4.14, 3.4.17 договору № 211-07 викладено у новій редакції, додатковою угодою від 19.10.2011 п.3.1.9 договору № 211-07 викладено у новій редакції,  прийнято додаткову угоду від 25.01.2011, якою передбачені додаткові умови щодо прав банку за наявності у клієнта зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами.
		Відповідач листом від 25.06.2013 за № 1930/2 повідомив позивачу про зміну з 19.08.2013 рахунків, у зв'язку із реорганізацією філії банку, у тому числі, рахунку 26004010211980 валюта рахунку 980 на рахунок 26003000078001 валюта рахунку 980 та рахунок 26003010211840 валюта рахунку 840 на рахунок 26003000078001 валюта рахунку 840.
		Згідно із ч.5 ст.341 ГК України установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.
		В ч.ч.1, 3 ст.1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами.
		Як передбачено в ч.3 ст.1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Як свідчать матеріали справи, позивачем було передано до відповідача, як банку, на виконання платіжне доручення від 22.10.2015 № 46346 про перерахування із рахунку позивача № 26003000078001 на вказаний позивачем рахунок 163 483 715,03 грн. та платіжне доручення в іноземній валюті від 22.10.2015 № 630 про перерахування з рахунку позивача № 26003000078001 на вказаний позивачем рахунок 2 495 939,42 дол.США.
		Згадані платіжні доручення прийняті відповідачем 22.10.2015, однак, 27.10.2015 повернуті відповідачем без виконання, з посиланням на ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012, про що вчинено банком написи на зворотній стороні платіжних доручень від 22.10.2015 №№ 46346, 630.
		Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Як вбачається із матеріалів справи, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 № 171 "Про запровадження тимчасової  адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", відповідно до п.2 ч.5 ст.12, ст.ст.34-37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства  "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішила розпочати процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року (включно).
		Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI, в редакції, чинній станом на 22.10.2015,(далі - Закон № 4452) встановлені наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
		Згідно із ч.1 ст.36 Закону № 4452 з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради, і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту); фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
		В п.1 ч.5 ст.36 Закону № 4452 встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а в ч.6 ст.36 Закону України № 4452 передбачені випадки, коли обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті не поширюється на зобов'язання банку.
		Відповідно до п.5 ч.6 ст.36 Закону № 4452 обмеження, встановлене в п.1 ч.5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
		Як підтверджено витягами із особового рахунку позивача, кошти у розмірі 2 495 939,42 дол.США надійшли на поточний рахунок позивача № 26003 000078001 - 22.09.2015 та кошти у розмірі 163 483 715,03 грн. надійшли на поточний рахунок позивача № 2600300007801 - 22.09.2015 (а.с.29, 30), які були відкриті відповідачем позивачу відповідно до договору № 211-07, з додатковими угодами.
		Таким чином, оскільки згадані кошти надійшли на рахунки позивача після дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку, то у відповідача, згідно із нормою п.5 ч.6 ст.36 Закону № 4452 не було підстав не виконувати платіжні доручення позивача від 22.10.2015 №№ 46346, 630, з посиланням на Закон № 4452.
		Наведена правова позиція відповідає судовій практиці, про що свідчить, зокрема, постанова Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 908/503/15-г.
		Інших підстав невиконання згаданих платіжних доручень позивача відповідачем не вказано та наявності таких із матеріалів справи не вбачається.
		Доводи скаржника не є такими, що відповідають нормам законодавства та матеріалам справи.
		Відповідно до п.п.1.19-1, 1.23 ст.1, п.п.7.1.2, 7.1.3 ст.7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-ІІІ, із змінами, меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України; кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів; поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України; отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
		Договором № 211-07, укладеним між позивачем та відповідачем, із додатковими угодами, не передбачено права та обов'язки позивача поза межами обслуговування операцій за поточними рахунками позивача.
		Таким чином, здійснення банком міжбанківських операцій, починаючи з 17.09.2015 із грошовими коштами до моменту зарахування їх на поточні рахунки позивача, не свідчить про виникнення у позивача прав та обов'язків щодо цих коштів, які наступають саме з моменту зарахування коштів на поточний рахунок позивача, оскільки останній не є володільцем інших рахунків, наявних у банку (ст. 1066 ЦК України).
		Визначальним у нормі п.5 ч.6 ст.36 Закону № 4452 є співвідношення між надходженням коштів та днем початку процедури виведення Фондом банку з ринку, при цьому вказано про момент надходження коштів на рахунки фізичних та юридичних осіб, на користь яких належить здійснити операцію з виплати переказу коштів, а не про надходження коштів до банку взагалі.
		Посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 927/1379/14/3-223гс15 є безпідставним, оскільки обставини у цій справі є відмінними від обставин справи № 910/28039/15.
		В ст.101 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення постанова Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" ще не була прийнята, і, таким чином, наслідки її прийняття не могли бути досліджені судом першої інстанції та відповідно, прийняті висновки, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для  розгляду апеляційної скарги із урахуванням згаданої постанови.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 у справі № 910/28039/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С. залишити без задоволення.
		2. Справу № 910/28039/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Повний текст постанови складено 30.05.2016.
		 
		Головуючий суддя                                                             Л.М. Ропій 
		 
		Судді                                                                                Н.Ф. Калатай
		 
		                                                                                В.І. Рябуха

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...