Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/457/15-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2016. Зареєстровано: 02.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2016.
Дата набрання законної сили: 31.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 травня 2016 року Справа № 916/457/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого суддів:Є.Борденюк  І. Вовка, С. Могил, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Басарі"на постановувід 19.01.2016Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/457/15-гза позовомОдеської міської радидоФірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі", Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби,за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівОСОБА_5, Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_6,провизнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності, визнання права власності,у судове засідання прибули представники:Одеська міська радаБондаренко І.О. (дов. від 06.07.2015 № 260/исх-гс),ТОВ "Басарі"Поліщук А.В. (дов. від 01.01.2016),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
		ВСТАНОВИВ  :
		Одеська міська рада звернулась до господарського суду із позовом до Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" про визнання дій щодо будівництва паркінгу протиправними, визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності, визнання права власності. 
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2015 залучена у якості співвідповідача Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції. 
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.08.2015 (суддя О.Демешин) у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ" щодо будівництва підземного паркінгу та про визнання за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності  на об`єкти нерухомого майна відмовлено повністю. 
		Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування свідоцтв від 04.09.2014 про право власності за ТОВ "Басарі" на об`єкти нерухомого майна припинене на підставі п. 1, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
		Рішення мотивоване наступним.
		26.12.2008 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області виданий дозвіл №1094 Фірмі "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на виконання будівельних робіт з комплексної реконструкції Грецької площі у м. Одеса (перший пусковий комплекс), будівництво підземного трьохрівневого паркінгу у південному крилі площі Грецька, 1.
		Сторони визнають, що будівництво приміщень № 101 та № 102 здійснено в межах будівництва вищевказаного підземного трьохрівневого паркінгу із зазначенням  розташування цих приміщень за іншою адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1-А.
		Незаконність дій відповідачів 1,2, на думку позивача, полягає в тому, що вони не мали права здійснювати таке будівництво, оскільки у встановленому чинним законодавством порядку не одержали в користування земельну ділянку, на якій були побудовані вищевказані приміщення.  
		Приймаючи до уваги, що вищевказаний дозвіл на виконання будівельних робіт не визнавався недійсним та не скасовувався, відсутні підстави визнавати неправомірними дії Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю щодо будівництва підземного паркінгу.
		Що стосується позовних вимог до ТОВ "Фирма Київ", то позивачем взагалі не надано доказів того, що вказане товариство здійснювало будь-які роботи по будівництву вищевказаного паркінгу.
		Крім того, статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України не передбачено такого способу захисту як визнання неправомірними дій юридичних осіб-суб'єктів господарювання, оскільки такий спосіб не може привести до реального захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу.
		З посиланням на вказане, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у позові в частині визнання дій неправомірними.
		Щодо вимог про визнання незаконними та скасування свідоцтв від 04.09.2014 (видавник Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області) про право власності ТОВ "Басарі" на об`єкти нерухомого майна приміщення № 101 та № 201, розташовані за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1-А, місцевий господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині, з посиланням на таке.
		У позовній заяві в якості видавника оскаржених свідоцтв вказано Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції; в самих свідоцтвах в якості органу державної реєстрації прав також зазначено Реєстраційну  службу Одеського міського управління юстиції.
		Між тим, пунктом 6 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що державний реєстратор видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 18 вказаного Закону Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об`єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).
		Державним реєстратором, відповідно до абзацу першого частини 1 статті 9 Закону може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України.
		Тобто, із вищевказаних вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та із відомостей, вказаних у спірних свідоцтвах про право власності ТОВ "Басарі" вбачається, що вказані свідоцтва видані не Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції, а державним реєстратором Заяць К.В.
		А тому, між Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції та позивачем по справі відсутній предмет спору, що відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України є підставою для припинення  провадження у справі.
		Крім того, з Положення про Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області вказана служба є структурним підрозділом Одеського МУЮ, тобто не є юридичною особою, а згідно з частиною 1 статті 21 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
		Таким чином, спір за позовом до структурного підрозділу юридичної особи - не підлягає розгляду в господарських судах України.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України суддя припиняє провадження у справі, якщо  спір не підлягає розгляду в господарських судах України.                              
		З посиланням на вказане, місцевий господарський суд припинив провадження у справі в частини позовних вимог про визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності.
		Щодо позову про визнання за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на об`єкти нерухомого майна приміщення № 101 та №201, то місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з посилання на таке.
		Станом на час вирішення спору право власності на вищевказані приміщення зареєстроване за ТОВ "Басарі", у зв`язку з тим, що ці приміщення були внесені до статутного фонду зазначеного товариства його засновниками.
		Рішення загальних зборів товариства, оформлені Протоколом № 1 від 26.06.2014 та Протоколом № 2 від 23.07.2014 та правочини з передачі приміщень ОСОБА_11 по Акту № 1 прийому-передачі від 01.07.2014 і  ОСОБА_6 по акту № 2 прийому-передачі від 01.08.2014 недійсними не визнавались.
		Таким чином, ТОВ "Басарі" є добросовісним набувачем, зареєстрованих за ним на праві власності, спірних приміщень.
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині позивач посилається на ч.5 ст.376 ЦК України, якою передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.
		Однак, вказана норма ЦК України не може бути застосована у спірних правовідносинах по цій справі, оскільки відповідач 3 не здійснював самочинного будівництва приміщень №№ 101, 102 за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1-А. 
		Статтею 346 ЦК України встановлені підстави припинення права власності. Однак, у такий спосіб, як просить позивач (шляхом визнання права власності особи на майно, яке зареєстровано за іншою особою) право власності відповідача 3 на вищевказані приміщення не може бути припинено.
		З посиланням на вказане, місцевий господарський суд відмовив у задоволені позову в частині вимоги про визнання права власності.  
		Не погоджуючись із вказаним рішення, Одеська міська рада звернулась до апеляційного господарського суду.
		Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 (колегія суддів: М. Мирошниченко, О. Воронюк, В. Лашин) апеляційна скарга прийнята до провадження.
		Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 замінено неналежного відповідача Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції на належного відповідача - Одеське міське управління юстиції в особі реєстраційної служби.
		У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Басарі" зазначило, що відповідач провів реконструкцію спірних приміщень у торгівельний центр та ввів їх в експлуатацію згідно з деклараціями від 13.08.2015 та 02.09.2015 набув право власності на новостворену річ, отримавши свідоцтва про право власності № 43147687 та № 43163736. Копії зазначених документів долучені відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу.
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 (колегія суддів: В. Бєляновський, Т. Величко, І. Філінюк) рішення Господарського суду Одеської області від 18.08.2015 в частині припинення провадження у справі скасоване. Визнане незаконним та скасоване свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 26418217 від 04.09.2014, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким ТОВ "Басарі" є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2535,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 1-А, приміщення 101. Визнане незаконним та скасоване свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 26417340 від 04.09.2014, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким ТОВ "Басарі" є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2462,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 1-А, приміщення 201.У решті рішення залишене без зміни з урахуванням викладеного у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції.
		Постанова мотивована наступним.
		Додані представником відповідача ТОВ "Басарі" до відзиву на апеляційну скаргу в якості додаткових доказів копії документів і матеріалів, відповідно до ст. 101 ГПК України до матеріалів справи не залучалися та судом не оцінювалися, оскільки заявник з таким клопотанням до суду не звертався і жодним чином не обґрунтовував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
		20.11.2001 між Одеською міською радою (орендодавець) та Фірмою "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) укладено договір на право тимчасово користування землею на умовах оренди. 
		Умовами пунктів 1.2, 1.3 даного договору передбачено, що земельна ділянка, загальною площею 2963 кв.м. (код УКЦВЗ - 1.11.3- землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг), надається у володіння і користування орендаря терміном на 49 років, у тому числі: земельна ділянка площею 1665 кв.м. - для експлуатації та обслуговування адміністративно - торгівельного будинку, земельна ділянка площею 1298 кв.м. - для благоустрою прилеглої території; Зміна цільового призначення та використання зазначеної земельної ділянки можлива тільки на підставі відповідного рішення Одеської міської ради.
		Згідно з п. 4.1 договору, відповідно до Українського класифікатора обмежень прав власності на земельну ділянку та використання земельних ділянок встановлені такі обмеження: - зміна цільового використання; - заборона будівництва об'єктів.
		Належних доказів які б свідчили про те, що у наступному Одеською міською радою приймалися рішення стосовно зміни цільового призначення у матеріалах справи не міститься. 
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 у справі № 815/2965/14, яка набрала законної сили, встановлено наступні обставини: 
		26.12.2008 Фірма "Київ" у вигляді ТОВ отримало в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області дозвіл №1094 на виконання будівельних робіт з комплексної реконструкції Грецької площі у м. Одеса (перший пусковий комплекс) будівництво підземного трьохрівневого паркінгу у південному крилі площі Грецька 1 у м. Одеса з терміном дії дозволу ІV квартал 2011 року;
		28.02.2014 Фірма "Київ" у вигляді ТОВ як замовник подало до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - комплексна реконструкція Грецької площі у м. Одеса (перший пусковий комплекс), будівництво підземного паркінгу у південному крилі площі Грецька 1 у м. Одеса ДК-1242,2 категорія складності ІІІ;
		подана декларація про готовність об'єкта до експлуатації того ж дня зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 143140590763;
		комплексна реконструкція Грецької площі у м. Одеса (перший пусковий комплекс), будівництво підземного трьохрівневого паркінгу у південному крилі АДРЕСА_1 здійснювались Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ без наявності належно оформленого права власності чи користування земельною ділянкою;
		фірмою "Київ" у вигляді ТОВ вказано у поданій Інспекції ДАБК в Одеській області Декларації про готовність об'єкта до експлуатації недостовірні дані, які є беззаперечною підставою для скасування реєстрації декларації від 28.02.2014 № ОД 143140590763; 
		наслідком встановлення факту зазначення недостовірних даних у зареєстрованій декларації є скасування реєстрації вказаної декларації.
		Вказаною постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 у справі № 815/2965/14 скасовано реєстрацію декларації від 28.02.2014 № ОД 143140590763.
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015 у справі № 522/4591/14-а, що набрала законної сили, визнано протиправною реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації - комплексної реконструкції Грецької площі у м. Одесі (перший пусковий комплекс), будівництво підземного паркінгу у південному крилі АДРЕСА_1, що зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 28.02.2014 за № ОД 143140590763.
		При цьому, доводи відповідача Фірми "Київ" у вигляді ТОВ (ЛТД) про те, що він використовує земельну ділянку на підставі договору оренди земельної ділянки від 20.11.2001 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2005 у справі № 6/883, яке залишене без зміни ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007, яким йому встановлено право користування - особистий постійний земельний сервітут на земельних ділянках площею 0,07 га, перевірялися апеляційним адміністративним судом під час розгляду зазначених вище справ та визнані необґрунтованими і не вплинули на остаточний висновок про те, що комплексна реконструкція Грецької площі у м. Одеса (перший пусковий комплекс), будівництво підземного трьохрівневого паркінгу у південному крилі АДРЕСА_1 здійснювались Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ без належно оформленого права власності чи користування земельною ділянкою.
		Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Враховуючи те, що згідно з ч. 9 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього, то  визнання протиправною реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації -  комплексної реконструкції Грецької площі у м. Одесі (перший пусковий комплекс), будівництво підземного паркінгу у південному крилі АДРЕСА_1, що була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 28.02.2014 за № ОД 143140590763, то скасування реєстрації цієї декларації в судовому порядку тягне за собою й відповідні правові наслідки стосовно легітимності виданих на її підставі свідоцтв про право власності та державної реєстрації права власності за фізичними особами - ОСОБА_6 та ОСОБА_11
		Отже, державна реєстрація права власності на нерухоме майно та видача свідоцтв про право власності на нерухоме майно були проведені на підставі неправомірної декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
		Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Таким чином, з урахуванням судових рішень в адміністративних справах № 815/2965/14 та № 522/4591/14, комплексна реконструкція Грецької площі у м. Одеса (перший пусковий комплекс), будівництво підземного трьохрівневого паркінгу у південному крилі АДРЕСА_1, здійснені Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ без належно оформленого права власності чи користування земельною ділянкою, тобто є самочинним будівництвом, а тому гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_11 не набули право власності на спірні об'єкти нерухомого майна, безпідставно зареєстрували за собою право власності на це майно на підставі протиправно зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 28.02.2014 за № ОД143140590763 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, реєстрація якої скасована в судовому порядку, та, не будучи його власниками, незаконно внесли ці об'єкти нерухомого майна до статутного фонду ТОВ "Басарі" за актами приймання - передачі № 1 від 01.07.2014 та № 2 від 01.08.2014, які є нікчемними відповідно до положень ст. ст. 317, 319 ЦК України. 
		З посиланням на вказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку про визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності. 
		Водночас, щодо вимоги про визнання за територіальною громадою права власності на спірні об'єкти, апеляційним господарським судом зазначено таке. 
		Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
		За таких обставин, коли право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом, то правові підстави для визнання за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради  права власності на спірні нежитлові приміщення відсутні.
		Отже, з посиланням на вказане, суд апеляційної інстанцій залишив рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволені позову про визнання права власності без зміни.
		Разом з тим, апеляційним господарським судом підтримані мотиви відмови місцевим господарським судом у задоволені позову про визнання дій протиправними. Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що обраний позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення порушеного права та реального захисту його прав у випадку їх задоволення, а тому не може розглядатися як спосіб захисту цивільного права з огляду на норми ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. 
		За своєю суттю вимоги позивача про визнання дій протиправними фактично зводяться до намагань надати оцінку діям відповідачів при відсутності спору про право.
		Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "Басарі" посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни. 
		Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання протиправними дій Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ", з огляду на те, що задоволення зазначеної позовної вимоги не створює своїм правовим наслідком захист прав позивача.
		Водночас, щодо позовних вимог про скасування свідоцтв про право власності ТОВ "Басарі" колегія суддів зазначає наступне.
		Наявність права користування земельною ділянкою, на якій здійснювалось будівництво, відповідачі обґрунтовують посиланням на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2005 у справі № 6/883, яке залишене без зміни ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007, Фірмі "Київ" у вигляді ТОВ встановлене право користування - особистий постійний земельний сервітут на земельних ділянках площею 0,07 га, зокрема, з правом спорудження підземних будівель і споруд на земельній ділянці з опорою на сусідню земельну ділянку.
		Так, у вказаних рішеннях, суди посилаються на те, що хоча і перелік видів земельних сервітутів, встановлений ч.1 ст. 99 Земельного кодексу України, не містить такого виду земельного сервітуту як право забудови, однак вказаний перелік не є вичерпним, оскільки у п. "з" ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу України зазначено "інші земельні сервітути", що є підставою для встановлення відповідного сервітуту (право забудови) за рішенням суду.
		Однак, відповідно до ч. 3 ст. 100 Земельного кодексу України (у редакції станом на момент набрання законної сили ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007) право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.
		Отже, на момент набрання законної сили ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007, право земельного сервітуту могло б виникнути в силу вказівки закону лише після державної реєстрації.
		При цьому, доводи заявника касаційної скарги про внесення змін до ст. 100 Земельного кодексу України (Закон України від 27.04.2007 № 997-V), відповідно до яких виключений обов'язок реєструвати земельний сервітут, встановлений за рішенням суду, не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України до уваги, оскільки Закон України від 27.04.2007 № 997-V набрав чинності 20.06.2007, тобто після набрання законної сили ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007, а також з огляду на те, що вказаним Законом запроваджений інститут суперфіцію - права користування чужою земельною ділянкою для забудови, яке відповідно до 1021 Земельного кодексу України виникає на підставі договору або заповіту.
		Тобто, з моменту набрання ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007 законної сили до набрання чинності Законом України від 27.04.2007 № 997-V (20.06.2007), правовою підставою користування земельною ділянкою Фірмою "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю могла б бути реєстрації земельного сервітуту, а з моменту набрання чинності Законом України від 27.04.2007 № 997-V - оформлення суперфіцію у встановленому законом порядку.
		Реєстрація земельного сервітуту у період з 30.05.2007 по 20.06.2007 Фірмою "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не підтверджена, як і не доведене оформлення, у подальшому, суперфіцію - права користування земельною ділянкою під забудову.
		За таких обставин, Фірмою "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не доведена правомірність користування земельної ділянки у спосіб будівництва підземного паркінгу.
		Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.
		Враховуючи вказане вище, задоволення судом апеляційної інстанції позовних вимог про скасування свідоцтв про право власності на об'єкти, які є самочинним будівництвом, підтримується колегією суддів Вищого господарського суду України.
		Водночас, згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. 
		Посиланнями на вказану норму мотивована вимога Одеської
		міської ради, яка діє від імені територіальної громади міста Одеси - власника земельної ділянки, щодо визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості. 
		Суд апеляційної інстанцій відмовив у позові в цій частині з огляду на те, що спірні об'єкти не прийняті в експлуатацію (реєстрація декларації про прийняття об'єктів до експлуатації від 28.02.2014 № ОД 143140590763 скасована у судовому порядку), а відповідно до ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва.
		Однак, судом апеляційної інстанцій не враховано, що особа, яка здійснила самочинне будівництво не може набути право власності на відповідне нерухоме майно у порядку, передбаченому ст. 331 ЦК України, оскільки зазначеним законодавчим положенням передбачений порядок набуття права власності за умови дотримання особою норм законодавства, зокрема, щодо належного оформлення прав на земельну ділянку.
		Водночас, звертаючись з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво у відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України, позивач  (власник земельної ділянки) має доводити, а суд оцінювати, обставини завершення такого будівництва відповідно до будівельних норм і правил.
		Одеська міська рада, у позовній заяві не вказала зазначених обставин, попри те, що на останніх має ґрунтуватись відповідна позовна вимога, з огляду на що, незалежно від мотивів, викладених господарським судом апеляційної інстанції щодо відмови у заявленій вимозі про визнання права власності, постанову слід залишити без зміни.
		Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ТОВ "Басарі" подало до суду апеляційної інстанції копії документів на підтвердження реконструкції спірних об'єктів, зокрема свідоцтв про право власності на об'єкти, що виникли в результаті такої реконструкції, однак зазначені документи не прийняті судом апеляційної інстанції з посиланням на ч. 1 ст. 101 ГПК України (відповідачем необґрунтована неможливість подання доказів до суду першої інстанції).
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" залишити без задоволення.
		Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у справі № 916/457/15-г залишити без зміни.    
		 
		Судді:                                                                                                Є. Борденюк
		 
		                                                                                                  І. Вовк                                                                                           
		 
		                                                                                                    С. Могил

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...