Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7795/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2016. Зареєстровано: 03.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  910/7795/16 31.05.16 р.
		За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство 
		          "Рестін" 
		до          Київської міської ради            
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської 
		          державної адміністрації)
		про           визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.
		 
		Суддя Зеленіна Н.І.
		 
		При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
		за участю представників учасників судового процесу:
		від позивача:           Михайлюк Я.Б. за довіреністю № 06/16 від 10.05.2016 р.;
		від відповідача:          Рог О.В. за довіреністю №225-КМГ-1265 від 12.04.2016 р.
		від третьої особи:          не з'явився.
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.
		Ухвалою суду від 29.04.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.05.2016 р.
		25.05.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує з підстав його передчасності.
		Ухвалою від 25.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 31.05.2016 р.
		30.05.2016 р. від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
		У судовому засіданні 31.05.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представник відповідача проти позову заперечив.
		Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
		У судовому засіданні 31.05.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		 
		14.09.2010 р. між Київською міською радою (надалі - відповідач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" (надалі - позивач, Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (новація) (надалі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.02.2011 р. № 79-6-00803.
		Пунктом 1.1. Договору, визначено, що Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.04.2010 року № 679/4117 передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.
		Згідно з п. п. 2.1., 2.2.  Договору, Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:
		- місце розташування - вул. Жилянська, 96-А у Голосіївському районі м. Києва;
		- розмір - 5401 кв.м.;
		- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом;
		- кадастровий номер - 8 000 000 000:72:082:0019.
		Відповідно до витягу з Технічної документації №Ю-29769/2010 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 02.07.2010 року № 280 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 486 450 (вісім мільйонів чотириста вісімдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят) грн. та 34 коп.
		Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Договір укладено строком на 5 (п'ять) років.
		Умовами п. 11.5. Договору сторони погодили, що після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
		Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що він декілька разів звертався з листами до відповідача та повідомляв про свій намір продовжити дію договору оренди земельних ділянок.
		Зокрема, позивач звернувся до відповідача 18 червня 2015 р. із відповідним листом вих. 18/06 про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки (вх. № 08/11064 від 19.08.2015 року у Київській міській раді).
		Позивач звертався повторно з листом від 04.09.2015 р. вих. № 23/15 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про поновлення договору оренди земельної ділянки (вх. 057/163/3 від 04.09.2015 року).
		20 січня 2016 р. позивач вкотре звертався до Київської міської ради з клопотанням вих. № 01/16 про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:72:082:0019 на той самий строк та на тих самих умовах та додавав до нього проект відповідної Додаткової угоди.
		На запит позивача про надання інформації від 09.03.2016 № 02/16, Департаментом земельних ресурсів було надано відповідь про те, що станом на момент розгляду звернення питання про поновлення ТОВ «НВП «РЕСТІН» зазначеного договору оренди земельної ділянки Київською міською радою не розглянуто. Заперечень щодо поновлення зазначеного договору оренди від Київської міської ради не надходило. 
		Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення Договору), Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.  
		Статтею 20 Закону (в редакції, чинній на момент укладення Договору) передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Судом встановлено, що Договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 03.02.2011 р., про що зроблено запис № 79-6-00803, відтак, за умовами ст. 18 ЗУ «Про оренду землі» та п. 3.1. Договору, він діє до 03.02.2016 р. включно.
		При цьому, позивач вказує, що починаючи з 03.02.2016 р. і до моменту звернення з даним позовом до суду (26.04.2016 р.), він продовжує користуватись земельною ділянкою, сплачує орендну плату, не отримував повідомлення про заперечення у поновленні Договору; а відповідачем не прийнято жодного рішення  за результатом розгляду звернення позивача про поновлення Договору.
		Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
		Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
		За змістом частини другої статті 792 ЦК України  майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
		Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.17. постанови від 17 травня 2011 року N 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснив, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. 
		Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки, тобто 03.02.2016 р.) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). 
		Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. 
		До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. 
		При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. 
		Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. 
		У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: 
		власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); 
		уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). 
		Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. 
		Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. 
		Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. 
		У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
		Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
		Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
		Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
		Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору  повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. 
		Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 
		Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку;  відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
		Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
		Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25.02.2015 р. №6-219цс14, від 18.03.2015 р. №6-4цс15.
		Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті. Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		Дослідивши матеріали справи, враховуючи вищевикладену правову позицію Верховного Суду України, господарський суд міста Києва зазначає наступне.
		Матеріалами справи підтверджується що позивач, до закінчення строку дії договору оренди, неодноразово звертався до відповідача з повідомленнями про намір скористатись переважним правом на поновлення Договору.
		Після закінчення строку дії Договору, тобто з 03.02.2016 р., і до моменту звернення позивача з даним позовом до суду (26.04.2016 р.), він продовжує користуватись земельною ділянкою, сплачує орендну плату, не отримував повідомлення про заперечення у поновленні Договору; а відповідачем не прийнято жодного рішення  за результатом розгляду звернення позивача про поновлення Договору.
		Враховуючи підстави та предмет даного позову, суд дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», якою встановлено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується настання обставин, з якими законодавець пов'язує автоматичне поновлення договору оренди земельної ділянки.
		Частинами 8, 9  статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку;  відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
		Судом встановлено, що зібраними у матеріалах справи доказами не підтверджується здійснення розгляду Київською міською радою питання щодо поновлення договору оренди, укладеного з позивачем, навіть станом на час розгляду справи та прийняття у ній рішення.
		Так, з метою встановлення фактичних обставин справи, суд, ухвалою від 25.05.2016 р. зобов'язав відповідача надати докази розгляду звернення позивача щодо поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки та повідомити про результат такого розгляду.
		Проте, витребувані судом документи відповідачем не надано.
		Крім того, господарський суд міста Києва вважає за доцільне зазначити, що положення ч. ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» захищають права орендаря, який продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, від негативних наслідків бездіяльності орендодавця щодо розгляду питання про поновлення договору.
		Вказаною статтею визначено місячний строк для надання орендодавцем заперечень проти поновлення договору; відтак, у разі невикористання орендодавцем свого права на відмову від подальшого продовження орендних правовідносин з орендарем, укладений договір вважається автоматично продовженим.
		З урахуванням викладеного, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, щодо передчасності позовних вимог.
		Відповідач, зокрема, зазначає, що за наслідками розгляду листа позивача Департаментом  земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було підготовлено проект рішення Київської міської ради, який знаходиться на розгляді профільної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування.
		Проте, суд зазначає, що розгляд листа позивача Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та профільної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, не являється розглядом саме орендодавцем питання щодо поновлення договору оренди у розумінні ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», оскільки рішення з даного питання уповноважена приймати виключно Київська міська рада, як орендодавець за договором, у порядку, встановленому законодавством у сфері місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
		В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
		У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. 
		Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 14 вересня 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РЕСТІН» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 6; код ЄДРПОУ 22956638) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А; код ЄДРПОУ 22883141), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.02.2011 за № 79-6-00803 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А; код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РЕСТІН» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 6; код ЄДРПОУ 22956638) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
		4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повний текст рішення складено 02.06.2016 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                            Н.І. Зеленіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...