Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/87/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2016. Зареєстровано: 05.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2016.
Дата набрання законної сили: 13.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           31 травня 2016 року                                  м. Київ                              К/800/8188/16 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: 
		 
		Іваненко Я.Л.,                   Мойсюка М.І.,                      Тракало В.В.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області, третя особа - Шевченківський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від       3 березня 2016 року, -
		у с т а н о в и л а :
		 
		У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом, з урахуванням уточнень якого просив визнати протиправними і скасувати накази про звільнення та поновити на службі.
		Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до наказів  № 1423 від 20 грудня 2014 року і № 375 о/с від 25 грудня 2014 року УМВС України в Чернівецькій області його звільнило зі служби і запас Збройних силу України за вчинення проступку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
		Вважаючи звільнення незаконним, ОСОБА_4 просив про задоволення позову.
		Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від       10 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено. 
		У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з огляду на таке.
		Відмовляючи в задоволенні позову суди на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що накази про звільнення позивача за  дискредитацію відповідають дійсним обставинам та вимогам закону.
		Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області у званні старшого лейтенанта міліції та відповідно до наказів № 1423 від 20 грудня 2014 року і № 375 о/с від 25 грудня 2014 року УМВС України в Чернівецькій області його звільнило зі служби і запас Збройних силу України за вчинення проступку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (пункт 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року).
		Підставою для звільнення слугували матеріали службового розслідування, призначеного наказом УМВС в Чернівецькій області від        19 грудня 2014 року № 1422 по факту причетності позивача до вчинення протиправних дій співробітниками карного розшуку Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області.
		Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 спільно із іншим працівником Бориспільського МВ в приміщенні цього міського відділу супроводжував затриманого ОСОБА_5, до якого застосували неправомірні дії, що супроводжувалося образами особистої гідності.
		Зі змісту службового розслідування також вбачається, що вивченням морально-ділових якостей ОСОБА_4 на підставі наявних матеріалів його особової справи, виявлено факти неодноразового вчинення ним грубих дисциплінарних проступків.
		Зокрема, відповідно до наказу НАВС від 20 травня 2011 року № 83сп за грубе порушення ОСОБА_4 службової дисципліни, що виразилось у самовільному залишенні розташування навчального закладу та вживанні алкогольних напоїв, йому оголошено сувору догану. Також наказом ГУМВС в Київській області від 5 вересня 2012 року № 692 за порушення службової дисципліни, які виразилися у негідній поведінці в побуті, самовільному використанні службового автомобіля не в службових цілях, проявленій під час проведення службового розслідування нещирості, позивачу оголошено про неповну посадову відповідність.
		Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, в порушення інтересів служби, вчинив протиправні дії, які свідчать про низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання працівника міліції як особи, котра стоїть на варті закону і правопорядку, підривають авторитет органів внутрішніх справ, принижують звання рядового і начальницького складу, є грубим порушенням дисципліни і законності, Присяги працівника ОВС, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, а тому такі мають дискредитуючий характер, несумісні з подальшим проходженням служби у міліції.
		Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби органів внутрішніх справ, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами регулювались законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
		Згідно із статтею 18 Закону № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		Пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення) передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
		Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі за текстом - Дисциплінарний статут).
		Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
		Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.
		Статтею 7 цього статуту передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.
		Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначені види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед яких є і звільнення з органів внутрішніх справ.
		Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Статуту.
		Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
		Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63- 65 Положення.
		Окремо пунктами 66 і 67 Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.
		Пунктом 66 Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
		Згідно з пунктом 62 зазначеного Положення звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил          (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
		Судами встановлено, що службовим розслідуванням встановлені порушення позивачем вище вказаних вимог чинного законодавства, зокрема, статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника органів внутрішніх справ, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.
		Суди дійшли правильного висновку, що вчинені позивачем дії є такими, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
		Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
		Суди обґрунтовано не взяли до уваги доводи позивача і посилання на постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області від 30 березня 2015 року про закриття кримінального провадження № 42014110100000112 від               15 грудня 2014 року за фактом вчинення оперуповноваженими СКР Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 365 КК України, оскільки така не стосується дисциплінарної відповідальності позивача за порушення дисципліни.
		За таких обставин висновки судів щодо відповідності наказів № 1423 від 20 грудня 2014 року та № 375 о/с від 25 грудня 2014 року вимогам закону є правильними. 
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень колегія суддів не вбачає.
		За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                 Я.Л. Іваненко
		 
		 
		М.І. Мойсюк
		 
		 
		В.В. Тракало

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...