Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/4331/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службова недбалість.
Надіслано судом: 06.06.2016. Зареєстровано: 06.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2016.
Дата набрання законної сили: 24.05.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  Справа № 314/4331/13-к 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Єдиний унікальний №314/4331/13-к                 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1 
		Провадження №11кп/778/737/16                     Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2 
		Категорія ч.2 ст.367 КК України
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 травня 2016 року                        місто Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
		головуючого ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 ,
		розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42013080100000002 від 04 лютого 2013 року щодо
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Вільнянськ Запорізької області, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,
		за участю прокурора ОСОБА_7 ,
		захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченої ОСОБА_6 ,
		ВСТАНОВИЛА:
		прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року, яким ОСОБА_6 виправдано у зв`язку з недоведеністю її вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
		В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказаний вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, та призначити покарання за вказаною статтею у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати керівні посади на строк 3 роки, та штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
		В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що оскаржуваний вирок суду є незаконним, оскільки, на його думку, висновки суду, викладені у ньому, не відповідають фактичним обставинам справи. На думку апелянта, вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, повністю підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами. Крім того зазначає, що погодження ОСОБА_6 технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 шляхом видачі відповідних висновків надало можливість у подальшому вказаним громадянам незаконно отримати Державні акти на право власності на земельні ділянки, що і призвело до вибуття із державної власності земельних ділянок, а тому дії ОСОБА_6 перебувають у причинному зв`язку із вказаними наслідками. Також, на думку апелянта, суд односторонньо підійшов до розгляду вказаного кримінального провадження та при оцінці доказів безпідставно визнав допустимими докази сторони захисту, надаючи їм перевагу, та не взяв до уваги докази, надані стороною обвинувачення, які могли істотно вплинути на його висновки, чим порушив вимоги ст.ст.7, 23 КПК України щодо безпосередності дослідження показань, речей і документів. Окрім цього, вказує на те, що висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності, оскільки, з одного боку суд визнає факт порушення вимог законодавства під час процедури надання у власність фізичним особам земельних ділянок, а з іншого боку - вважає, що ОСОБА_6 , яка погоджувала відведення земельних ділянок своїми висновками та видавала державні акти на право власності на землю у порушення законодавства, без достатніх правових підстав, не причетна до незаконного надання земельних ділянок у приватну власність. Також суд визнав, що надані стороною обвинувачення докази містять дані про наявні порушення вимог земельного законодавства при виділенні та наданні у власність земельних ділянок фізичним особами, а також фіксують місце розташування земельних ділянок, проте не прийняв їх у якості доказів.
		В запереченнях на апеляційну скаргу захисник-адвокат ОСОБА_20 та обвинувачена ОСОБА_6 , посилаючись на необґрунтованість доводів, в ній викладених, просять оскаржуваний вирок суду залишити без змін, як законний та обґрунтований, а апеляційну скаргу прокурора  без задоволення. Вказують на те, що ствердження прокурора про неможливість виділення вказаних у обвинувальному акті земельних ділянок для обслуговування житлових будинків є безпідставними, оскільки зазначені ділянки знаходяться у межах населеного пункту, про що свідчить викопіювання з Публічної кадастрової карти України, які надані суду стороною захисту. На їх думку, належних доказів, які б спростовували ці обставини, стороною обвинувачення не надано. Крім того, вважають, що суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що виключно через дії ОСОБА_6 настали тяжкі наслідки, та що її дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням цих наслідків. 
		 
		Згідно з вироком суду, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалась у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1, ч.2 ст.366 КК України.
		Під час судового розгляду прокурором, змінено обвинувачення - дії ОСОБА_6 перекваліфіковані на ч.2 ст.367 КК України та їй пред`явлено обвинувачення в тому, що вона будучи службовою особою  начальником відділу Держкомзему у Вільнянському районі, у період з 20 грудня 2006 року по 06 лютого 2009 року, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, не перевіривши наявність розробленого та погодженого в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також не перевіривши що земельні ділянки належать до земель державного лісового фонду в особі ДП «Запорізьке лісове господарство» без письмової згоди вказаного підприємства та вилучення земельних ділянок, без припинення права постійного користування ними та зміни цільового призначення, погодила технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки, межі яких раніше в натурі не визначалися. В результаті цього були видані акти на право власності на земельні ділянки, розташовані у Вільнянському районі Запорізької області поза межами населеного пункту с.Круглик, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» та відноситься до земель державної власності, чим було спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом правам на загальну суму 411186 грн, що більш ніж в двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Зокрема, за погодженою ОСОБА_6 технічною документацією право власності на земельні ділянки було отримано громадянами: ОСОБА_13 - площею 0,1020 га; ОСОБА_15 - площею 0,1020 га; ОСОБА_12 - площею 0,1019 га; ОСОБА_11 - площею 0,1019 га; ОСОБА_10 - площею 0,1019 га; ОСОБА_14 - площею 0,1019 га; ОСОБА_17 - площею 0,2500 га; ОСОБА_16 - площею 0,2500 га; ОСОБА_21 - площею 0,2500 га та 2 земельні ділянки площею по 0,2500 га ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
		Виправдовуючи ОСОБА_6 , суд першої інстанції вказав на те, що органом досудового розслідування не здобуто та не надано переконливих доказів того, що злочин, передбачений ч.2 ст.367 КК України, вчинений саме ОСОБА_6 . 
		Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу частково, просив скасувати вищевказаний вирок суду щодо ОСОБА_6 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції; обвинувачену ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та вважали, що оскаржуваний вирок суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, розглядаючи кримінальне провадження в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
		Згідно з вимогами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Відповідно до положень ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Відповідно до п.1 ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначаються, в тому числі, підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		На думку колегії суддів, вирок, ухвалений судом першої інстанції за результатами розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , вказаним вимогам закону не відповідає, з огляду на наступне.
		Виправдовуючи ОСОБА_6 , суд у вироку зазначив про те, що стороною обвинувачення не здобуто і не надано жодних переконливих доказів того, що злочин, який передбачений ч.2 ст.367 КК України, вчинений саме ОСОБА_6 , і оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів щодо доведеності участі обвинуваченою у вчиненні саме цього кримінального правопорушення.
		Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», в разі, якщо не доведена участь підсудного у вчиненні злочину, виправдувальний вирок постановляється лише тоді, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлений, проте досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.
		Проте, із тексту вироку неможливо зробити однозначний висновок щодо того, які саме обставини встановив суд. У вироку містяться суперечливі формулювання, які ставлять під сумнів висновки суду щодо підстав виправдання ОСОБА_6 .
		Так, суд у вироку зазначив, що мало місце порушення вимог законодавства під час процедури надання у власність фізичним особам вищевказаних земельних ділянок, в результаті чого настали тяжкі наслідки, вказані у обвинувальному акті, однак, стороною обвинувачення не доведено, що ці наслідки настали виключно в результаті дій ОСОБА_6 та що дії останньої знаходяться у причинному зв`язку із настанням цих наслідків.
		Далі за змістом вироку суд, вказавши на ненадання стороною обвинувачення відповідних доказів, поставив під сумнів сам факт належності спірних земельних ділянок до державного лісового фонду та право постійного користування цими ділянками ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», та зазначив, що стороною захисту на спростування доводів прокурора з цього приводу надані: індексна кадастрова карта Вільнянського району Запорізької області, Публічна кадастрова карта України та відповідь на адвокатський запит з відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, згідно з якими, земельні ділянки, що є предметом дослідження даного провадження, знаходяться в межах с. Круглик. 
		Викладене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що суд першої інстанції не з`ясував належним чином всіх обставин провадження. 
		В оскаржуваному вироку перелічені досліджені докази, але не міститься їх повного аналізу та не наведено переконливого обґрунтування, чому суд прийняв одні докази та відкинув інші, на що обґрунтовано вказує прокурор в апеляційній скарзі. 
		Допущені судом першої інстанції порушення, на думку колегії суддів, є істотними, у зв`язку з чим оскаржуваний вирок суду не може бути визнаний законним та обґрунтованим, тому, на підставі ст.412 КПК України, - підлягає скасуванню. 
		Колегія суддів вважає, що діючи у межах, передбачених ст.404 КПК України, при апеляційному розгляді даного провадження виправити вищевказані недоліки неможливо. Тому, з огляду на загальні засади кримінального провадження, закріплені у ст.ст.7-9 КПК України, та положення ст.ст.409, 412 цього Кодексу, колегія суддів, скасовуючи вирок суду, вважає за необхідне призначити новий розгляд провадження у суді першої інстанції. 
		При новому розгляді необхідно врахувати викладене в даній ухвалі, усунути вищевказані порушення та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		На підставі ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, колегія суддів не вирішує наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, тощо. 
		Тому інші доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, підлягають перевірці при новому розгляді.
		Керуючись ст.ст.7-9, 404, 405, 407, 409, 412 України, колегія суддів
		УХВАЛИЛА:
		апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року, яким  ОСОБА_6  виправдано у зв`язку з недоведеністю її вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, скасувати, призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_2              ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...