Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-8267/05 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2016. Зареєстровано: 07.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2016.
Дата набрання законної сили: 26.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 2-8267/05 Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/650/16 Доповідач - Козак І.О.Категорія - 46  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		26 травня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі: 
		головуючого - Козака І.О. 
		суддів -  Хома  М. В., Загорський  О. О., 
		при секретарі - Танцюра  О.В. 
		з участю сторін - представників сторін,  
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2005 року у цивільній справі за позовом заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, приватного підприємства "Світанок" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, -
		ВСТАНОВИЛА:
		У серпні 2005 року заступник прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, приватного підприємства "Світанок" звернувся з позовом про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування 37/100 частини квартири АДРЕСА_1 
		Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2005 року позов заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, приватного підприємства "Світанок" задоволено. ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано такими, що втратили право на користування жилим приміщенням - 37/100 частиною квартири АДРЕСА_1 - кімнатою площею 11, 2 кв. м., 1/2 кухні, 1/2 ванни, 1/2 туалету та 1/2 коридору. Зобов'язано відділ реєстраційної та міграційної роботи Тернопільського МВ УМВС в Тернопільській області зняти ОСОБА_1, ОСОБА_2 з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1.
		Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 30 березня 2016 року залишена без задоволення заява представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2005 року. 
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в позові прокурора, посилаючись на те, що суд при вирішенні спору допустив ряд порушень норм матеріального та процесуального права.
		Зокрема, він вказує, що суд розглянув справу у відсутності відповідачки, не повідомивши її належним чином про час слухання справи. Крім того, вказує, що тимчасова відсутність її у спірному жилому приміщенні пов'язана з поважною причиною, а саме: неправомірною поведінкою щодо неї іншого співмешканця цієї квартири ОСОБА_3 Також зазначає, що нею через ОСОБА_3 сплачувалися комунальні платежі за спірне жиле приміщення.
		В апеляційній скарзі вказує на порушення судом процесуальних норм щодо вказівки в рішенні про зобов'язання відділу реєстраційної та міграційної роботи Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області зняти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з реєстраційного обліку.
		Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
		Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10 липня 1991 року двокімнатна квартира АДРЕСА_2 розділена між ОСОБА_3, якому виділено кімнату площею 18, 2 м2 та ОСОБА_4 (колишня дружина ОСОБА_3.), якій виділено кімнату площею 11, 2 м2. Коридор, кухня, ванна, туалет залишені у спільному користуванні. Зобов'язано ЖЕК-12 виділити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 окремий розрахунковий рахунок (а.с. 14).
		22 жовтня 1991 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було проведено обмін квартир. 
		Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 11 жовтня 1996 року ОСОБА_3 приватизував належну йому 63/100 частки відповідної квартири (а. с. 19.). Решта квартири знаходиться у власності виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів (а.с. 18), а її наймачем була відповідачка ОСОБА_1
		Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2005 року ПП "Світанок" звернулося до прокуратури Тернопільської області з клопотанням про вжиття заходів прокурорського реагування щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості з квартплати в сумі 435, 17 грн., а також про вирішення питання про визнання їх такими, що втратили право на користування спірною квартирою, у зв'язку з тривалою їх відсутністю по місцю проживання.
		Відповідно до довідки, виданої виконкомом Юринецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
		Заявник вказував, що прокуратура звернулася з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради та ПП "Світанок" порушивши закон, оскільки виконавчий комітет Тернопільської міської ради має свій штат юристів, а ПП "Світанок" не мало жодного відношення до користування відповідачами спірною квартирою. 
		Однак такі твердження заявника є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі. 
		Так, відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХХІ від 05 листопада 1991 року (в редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанції) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
		Посилання заявника на те, що позов подано прокуратурою не в інтересах держави, а в інтересах працівника прокуратури, який в результаті вирішення спору отримав у користування спірну кімнату, не заслуговують на увагу, оскільки не мають значення для вирішення справи по суті.
		Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 не проживає у спірній квартирі з 1998 року, понад строк, протягом якого за нею зберігається житлове приміщення, хоча перешкоди у користування житлом їй не чиняться, не здійснює квартплату та плату за комунальні послуги, у спірній квартирі відсутнє її майно.
		Згідно із ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. 
		У ч. 3 ст. 71 ЖК України вказані випадки, коли жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців. Зазначений перелік не є вичерпним і можуть бути встановлені й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.
		Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
		Матеріали справи містять ряд доказів з яких вбачається, що ОСОБА_1 не проживала в спірній кімнаті понад строки, встановленні законом для збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, а саме: акт обстеження квартири АДРЕСА_3 від 24 червня 2005 року (а.с. 10); акт від 15 лютого 2005 року (а.с. 11); акт від 03 червня 2004 року (а.с. 13); акт від 05 вересня 2005 року (а.с. 28); акт від 14 вересня 2005 року (а.с. 38); акт від 20 вересня 2005 року (а.с. 43). Дані обставини, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_3, а також мешканцями сусідніх квартир ОСОБА_5, ОСОБА_6, працівниками ПП "Світанок", дільничим інспектором міліції і не заперечувалися ОСОБА_1 в поясненнях.
		Посилання заявника на те, що строк, протягом якого за нею зберігається жиле приміщення був пропущений з поважних причин, є необґрунтованими. Так, ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_3 всіляко перешкоджав їй користуватися спірним житловим приміщенням, з приводу чого протягом 1994-1999 років вона неодноразово зверталася зі скаргами до правоохоронних органів, органів виконавчої влади. Однак, при перевірці відповідними органами зазначених заяв, факти протиправної поведінки ОСОБА_3 свого підтвердження не знайшли. В суд з приводу порушення її житлових прав відповідач не зверталася. У той же час, у матеріалах справи є рішення Тернопільського міського суду від 06 жовтня 1998 року, яким задоволено позов ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні належною йому на праві власності частини квартири та частиною квартири спільного користування. 
		На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність доказів того, що ОСОБА_3 чинив перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житлом.
		Посилання ОСОБА_7 на те, що скрутне матеріальне становище не дозволяло їй відвідувати спірне житлове приміщення, колегія суддів вважає таким, що не має правового значення, так як це не може бути поважною причиною непроживання у житловому приміщенні.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що передавала кошти ОСОБА_3 для оплати комунальних послуг та квартплати. Однак заявник не подала жодних доказів, які б це підтверджували. Натомість, у матеріалах справи є довідка про заборгованість заявника по квартплаті у розмірі 435, 17 грн. (а.с. 6). Крім того, ОСОБА_3 заперечив факт передачі йому заявником коштів для оплати комунальних послуг та квартплати, а з матеріалів справи вбачається, що останні перебували у неприязних відносинах. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що не хотіла сплачувати квартплату та комунальні послуги, якими фактично не користувалася.
		Судом першої інстанції були вжиті всі заходи, передбачені чинним на час розгляду справи законодавством, для повідомлення ОСОБА_1 про місце і час слухання справи. 
		Відповідно до ст. 90 ЦПК України від 18 липня 1963 року (в редакції, чинній на час розгляду справи), судові виклики і повідомлення провадяться повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, представникам громадських організацій і трудових колективів за адресою, вказаною стороною, самими цими особами або іншими учасниками справи. Повістки разом із зворотною розпискою надсилаються рекомендованим листом або через розсильних. Як виняток, повістку можна видати на руки стороні або її представникові з їх згоди для вручення відповідним особам. 
		Згідно із ст. 96 ЦПК України від 18 липня 1963 року (в редакції, чинній на час розгляду справи), якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження повістки з підписом службової особи виконкому сільської Ради народних депутатів за місцем знаходження майна відповідача або домоуправління останнього відомого місця перебування відповідача про те, що вручити повістку адресатові не можна через його відсутність. 
		Посилання відповідачки на Постанову Пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", зокрема, щодо виклику відповідача в суд через оголошення в пресі колегія суддів не бере до уваги, оскільки на час розгляду судом спору дана постанова не була чинною. Так як у спірній квартирі відповідач не проживала, вручити, неодноразово надіслані судом повістки, було неможливо, про що складено акти від 05 вересня 2005 року (а.с. 28) та 14 вересня 2005 року (а.с. 28).
		Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 26 грудня 2007 року № 2072 ПП "Світанок" передало з 01 січня 2008 року ПП "Люкс" на баланс та обслуговування об'єкти житлового господарства, зокрема і житловий будинок по АДРЕСА_1. Таким чином, посилання заявника на порушення вимог закону внаслідок залучення до розгляду справи ПП "Люкс" є безпідставним.
		У той же час, суд першої інстанції безпідставно зобов'язав відділ реєстраційної та міграційної роботи Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області зняти ОСОБА_1, ОСОБА_2 з реєстраційного квартирного обліку, оскільки останній не був учасником судового процесу по даній справі. Крім того, такі вимоги, якщо вони заявлені, розглядаються в порядку адміністративного судочинства. А тому рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2005 року в частині зобов'язання відділу реєстраційної та міграційної роботи Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області зняти ОСОБА_1, ОСОБА_2 з реєстраційного квартирного обліку слід скасувати.
		Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 314, 3016, 319 ЦПК України, колегія суддів, 
		ВИРІШИЛА: 
		Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2005 року в частині зобов'язання відділу реєстраційної та міграційної роботи Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області зняти ОСОБА_1, ОСОБА_2 з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_4 скасувати.
		В решті рішення суду Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2005 року залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили. 
		 
		 
		 
		Головуючий - підпис
		Судді - два підписи
		З оригіналом згідно:
		Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.О. Козак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...