Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 385/1274/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2016. Зареєстровано: 08.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2016.
Дата набрання законної сили: 20.12.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 385/1274/15-к
		Номер провадження по справі 1-кп/387/55/16
		 
		   ВИРОК
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 травня 2016 року                     смт. Добровеличківка
		Колегія суддів Добровеличківського районного суду Кіровоградської області в складі :
		Головуючого судді                                 ОСОБА_1  
		суддів  ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3 
		за участі секретаря судового засідання         ОСОБА_4 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015120120000674 від 16.07.2015 року, яке 28.04.2016 надійшло з апеляційного суду Кіровоградської області по обвинуваченню
		    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Джулинка Бершадського району Вінницької області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, має на утриманні двох малолітніх дітей, у 2014 році мобілізованого до ВЧ НОМЕР_1 Збройних Сил України, проходив службу у ВЧ № НОМЕР_2 , раніше не судимого,
		    у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п. 1,5,7 ч. 2 ст.115 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, 
		за участі сторін кримінального провадження :
		прокурора                         ОСОБА_6 
		обвинуваченого             ОСОБА_5 
		захисника обвинуваченого    адвоката                     ОСОБА_7 
		В С Т А Н О В И Л А :
		ОСОБА_5 вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а також грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство) із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень за таких обставин:
		ОСОБА_5 16.07.2015 року, близько 1 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля вхідних дверей будинку за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , побачив двох незнайомих йому осіб - хлопця та дівчину ( ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), які проходили по стежці через подвір`я його домоволодіння.
		ОСОБА_5 вважаючи, що частина стежки відноситься до території його домоволодіння, будучи обуреним їх діями, в нецензурній формі зробив їм зауваження, однак ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжували свій рух по стежці. Використовуючи цю обставину як незначний привід у ОСОБА_5 виник намір налякати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом застосування заздалегідь заготовленого ним пристрою ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД-5, яка згідно висновку судово-балістичної експертизи (вибухотехнічної) №56 від 31.08.2015 року відноситься до бойових припасів. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття та нормами моралі, керуючись прагненням налякати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , повернувся до будинку, де в обраному ним місці, у шафі в кишені кітеля, незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігалась ручна осколкова граната наступальної дії типу РГД-5. Взявши в праву руку гранату наступальної дії типу РГД-5 вийшов на ганок будинку висмикнув іншою рукою запобіжне кільце (чеку) із запалу гранати, привівши вказаний боєприпас у бойову готовність, почав рухатися в напрямку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які рухались по переду нього при цьому не відпускаючи важеля гранати іншою рукою. Побачивши силуети ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в темну пору доби у світлі нічного ліхтаря, які продовжували рух по стежці громадського користування в напрямку вулиці Піонерської та віддалялись від території домоволодіння ОСОБА_5 , обвинувачений використовуючи незначний привід, маючи прямий умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи правила співжиття в суспільстві та елементарні правила моралі, зневажаючи громадський порядок, прагнучи показати свою зневагу до правил і норм поведінки, з метою налякати вибухом ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , утримуючи в правій руці ручну осколкову гранату наступальної дії типу РГД-5, відпустив важіль запалу, привівши в дію вибуховий пристрій, кинув її в напрямку руху ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .. Внаслідок розльоту уламків вибухового пристрою потерпілим були заподіяні тілесні ушкодження: ОСОБА_8  у вигляді множинних забійно-рваних ран чола, тулуба, нижніх кінцівок, які мають ознаки дії тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, які утворилися від вибуху гранати та відносяться до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров`я; ОСОБА_9 у вигляді забійно-рваних ран лівого плеча, тулуба, нижніх кінцівок, які мають ознаки дії тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, могли утворитися від вибуху гранати, відносяться до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров`я.
		Крім того в січні 2015 року (точної часу, дати та місця не встановлено) ОСОБА_5 , будучи мобілізованим та проходячи військову службу з 2014 року у в/ч НОМЕР_3 Збройних Сил України, знаходячись в зоні проведення АТО на території Донецької області, знайшов ручну осколкову гранату наступальної дії типу РГД-5, яка згідно висновку судово-балістичної експертизи (вибухотехнічної) №56 від 31.08.2015 року відноситься до бойових припасів. Розцінюючи знайдений ним предмет боєприпасом, не маючи на те передбаченого законом дозволу, помістив її в кишеню свого одягу, тим самим вчинив незаконне придбання боєприпасів. В подальшому ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій у сфері незаконного обігу бойових припасів, що становить підвищену небезпеку для суспільства, в квітні 2015 року, перебуваючи у відпустці, привіз та залишив у обраному ним місці для зберігання вказаний бойовий припас у будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у шафі на кухні в кишені кітеля, де без передбаченого законом дозволу зберігав до 1 год. 40 хв 16.07.2015 року.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а також у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство) із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень визнав повністю. Водночас у пред`явленому прокурором обвинуваченні передбаченому ч.2 ст.15, п.п. 1,5,7 ч.2 ст.115 КК України, своєї вини не визнав зазначаючи, що не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а мав намір налякати зазначених осіб та усвідомлював, що його дії носять хуліганський характер. Також надав суду показання, що будучи мобілізованим та перебуваючи в зоні АТО знайшов гранату наступальної дії типу РГД-5. Розуміючи, що даний предмет є боєприпасом та призначений для ураження живої сили, помістив її за місцем перебування речей і знову про неї забув. Приїхавши із зони АТО, дану гранату поклав у кишеню в кітелі, який висів у шафі на кухні. Вночі 16.07.2015 року він вжив алкогольні напої. 16.07.2015 року близько 1 год. 40 хв. стояв біля вхідних дверей свого будинку та побачив як по стежці через його домоволодіння ідуть двоє невідомих людей хлопець із дівчиною. Будучи ображеним зазначеними діями висловлюючись у нецензурній формі сказав, щоб вони не ходили по цій стежці. В свою чергу вони промовчали та продовжили рух не поспішаючи. Так як у нього не було петарди, він вирішив вказаних осіб налякати звуком від вибуху бойової гранати. З цією метою він зайшов до свого будинку, взяв гранату, яку раніше привіз з зони АТО, біля вхідних дверей будинку дістав кільце із запалу гранати, затиснувши її правою рукою, вийшов на подвір`я та попрямував у напрямку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .. Побачивши силуети потерпілих у світлі нічного ліхтаря, які продовжували рух по стежці громадського користування і віддалялись від території домоволодіння, ОСОБА_5 пішов за ними та знаходячись від них на відстані близько 15 метрів рухом правої руки знизу догори кинув гранату у напрямку потерпілих, маючи намір спрямувати гранату на присадибну ділянку, яка знаходилась ліворуч від стежки. Однак у зв`язку з тим, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, падіння боєприпасу відбулось ближче до місця де рухалися потерпілі. Після того як кинув гранату і вона вибухнула, ОСОБА_5 розвернувся та пішов до свого будинку. Будь-яких криків чи звуків він не чув, що було далі та які наслідки настали, він не знав. Будучи додатково допитаним під час судового розгляду, ОСОБА_5 повідомив, що зазначені ним відстані від місця його перебування до місця вибуху та місця знаходження потерпілих можуть бути не точними, а зазначені в додатку до протоколу слідчого експерименту відстані можуть відповідати дійсності. Також звернув увагу суду на ті обставини, що під час проходження служби у збройних силах здавав нормативи по метанню гранат, які становили більше 40 метрів. Повідомив, що він є артилеристом і якби мав намір вбити потерпілих то з такої відстані міг поцілити в останніх. Водночас він розумів принцип дії гранати, її характеристики та небезпеку від її дії. 
		Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні надав показання, що він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_9 16 липня 2015 року, близько 1 години ночі проходили по стежці біля будинку обвинуваченого, який у грубій нецензурній формі почав на них сваритись та сказав щоб вони там не ходили. Потерпілий хотів відповісти обвинуваченому, проте потерпіла ОСОБА_9 не дозволила це зробити. Рухаючись далі по стежці громадського користування, він обернувся і помітив, як обвинувачений за 15 - 20 метрів іде за ними. Далі почув як щось летить в їхню сторону та подумав, що летить камінець, а тому закриваючи потерпілу ОСОБА_9 , штовхнув її, від чого вона впала на землю. Вибух відбувся на відстані 3- 4 метрів від них. Після цього вони із ОСОБА_9  відбігли на відстань 10-15 метрів і він відчув як потекла кров на голові. Після цього зателефонував своїй матері, яка потім завезла їх до лікарні. Претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має. Вважає, що обвинувачений не мав наміру позбавляти їх життя, а лише хотів налякати так як мав фізичну можливість кинути гранату у них. Будь-яких погроз вбивством від обвинуваченого на їх адресу не було. 
		Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні надала показання, що вона незнайома з обвинуваченим. В липні 2015 року в нічний час вона разом із ОСОБА_8 проходила стежкою через територію домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_5 .. Останній побачивши їх, в грубій нецензурній формі зробив зауваження щоб вони тут не ходили, проте вони нічого не відповіли та продовжили свій рух далі, не сприйнявши всерйоз такі зауваження ОСОБА_5 .. Віддаляючись по стежці від домоволодіння ОСОБА_5 вона не бачила, що ОСОБА_5 йшов по стежці за ними, оскільки не оберталася. Через 3 хвилини ОСОБА_8 її штовхнув і вона впала на землю. Після вибуху перебуваючи в шоковому стані, вони піднялись та почали тікати. Вже пізніше вона побачила у себе тілесні ушкодження та кров на нозі. До обвинуваченого претензій морального та матеріального характеру не має. 
		Свідок ОСОБА_10 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 63 Конституції України відмовилася надавати показання відносно її сина.
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні надала показання, що потерпілий ОСОБА_8 є її сином та пояснила, що близько 1 години ночі у липні місяці 2015 року до неї зателефонував її син ОСОБА_8 та повідомив, що його підірвали гранатою. Вона на таксі прибула до помешкання Свербиус по вул. Некрасова, де на той час перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .. По її приїзду побачила у ОСОБА_8 рани на спині, ногах та на голові. Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили їй, що вони йшли по стежці, а їх підірвали гранатою. У ОСОБА_9 були рани під руками, на спині та на ногах. 
		Протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_12  від 16.07.2015 року, зафіксовано факт прийняття заяви у зв`язку із заподіянням ОСОБА_12 тілесних ушкоджень внаслідок взриву невідомого предмета (т. 1 а.с. № 17). 
		Також письмовою заявою ОСОБА_8 , підтверджено факт звернення ОСОБА_8 до слідчого СВ Гайворонського РВУМВС України в Кіровоградській області про притягнення винної особи у вчиненні відносно неї кримінального правопорушення (т. 1 а.с. № 18). 
		Протоколом огляду місця події від 16 липня 2015 року з фототаблицями, яким слідчим зафіксовано, що місцем огляду був провулок біля домоволодіння АДРЕСА_1 . З місця події вилучено зразки ґрунту зі слідами кіптяви, зразки нашарування продуктів горіння, виявлені на паркані, 14 деформованих фрагментів металу, предмет схожий на запобіжну чеку від універсального запалу ручної гранати (т. 1 а.с. № 22-27).
		Проколом огляду місця події від 16 липня 2015 року з додатком та фототаблицями, яким слідчим зафіксовано огляд прилеглої території до домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме ділянка землі, яка прилягала з північного боку до домоволодіння. В ході огляду місця ймовірного вибуху вилучено зразки ґрунту для проведення подальшого дослідження. З виявлених слідів речовини бурого кольору взято три змиви для подальшого дослідження. З місця події вилучено важіль запалу гранати УЗРГМ-2, 11 фрагментів металу, змиви речовин бурого кольору, зразки ґрунту з місця ймовірного вибуху (т. 1 а.с. № 29-36). 
		Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 31.08.2015 року із схемою до протоколу та фототаблицями, потерпілий ОСОБА_8 , в присутності двох понятих, розповів та показав про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_5 шляхом застосування вибухового пристрою, що мало місце 16.07.2016 близько 2 години ночі (т. 1 а.с. 182-184).
		Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 31.08.2015 року із схемою до протоколу та фототаблицями, потерпіла ОСОБА_12 , в присутності двох понятих, розповіла та показала про обставини спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_5 шляхом застосування вибухового пристрою, що мало місце 16.07.2016 близько 2 години ночі (т. 1 а.с. № 192-195).
		Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 04.08.2015 року за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_13 , спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, в присутності двох понятих та відтвореним в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту, зафіксовано, що ОСОБА_5  показав про обставини вчинення хуліганських дій із застосуванням гранати РГД - 5, що мало місце з 15 на 16 липня після 12 години ночі (т. 1 а.с. № 125-128).
		З висновку експерта № 155 від 16.07.2015 року встановлено, що на тілі ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження у вигляді множинних забійно-рваних ран задньої поверхні тулубу, нижніх кінцівок, чола, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, відповідають вказаному у постанові часу і відносяться до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров`я. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_8 могли утворитись від вибуху гранати та не могли при падінні з висоти власного зросту або шляхом самоспричинення (т. 1 а.с. № 43-45). 
		З висновку експерта № 154 від 16.07.2015 року встановлено, що на тілі ОСОБА_12 мали місце тілесні ушкодження у вигляді множинних забійно-рваних ран задньої поверхні тулубу, нижніх кінцівок, чола, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, відповідають вказаному у постанові часу і відносяться до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров`я. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_12 могли утворитись від вибуху гранати та не могли при падінні з висоти власного зросту або шляхом самоспричинення (т. 1 а.с. № 51-53). 
		Згідно висновку судово-хімічної експертизи вибухових речовин № 625 від 17.07.2015 року встановлено, що на дослідження предметах-носіях (металеві фрагменти, зразки ґрунту, марлевий тампон) виявлено сліди вибухової речовини тротил (т. 1 а.с. № 71-74).
		З висновку експерта №155/1 від 17.07.2015 року встановлено, що на тілі ОСОБА_5 тілесних ушкоджень немає (т. 1 а.с. № 80-81).
		З висновку судово-психіатричної експертизи № 420 від 18.08.2015 року, встановлено, що ОСОБА_5 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України (т. 1 а.с. № 132-134).
		З висновку судової вибухотехнічної експертизи № 56 від 31.08.2015 року встановлено, що предмети надані на дослідження, що були вилучені 16.07.2015 року в АДРЕСА_1 , являються залишками та елементами вибухового пристрою промислового виготовлення ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД-5, яка була споряджена зарядом вибухової речовини тротилом та уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2, являлась боєприпасом (т. 1 а.с. № 142-148).
		Заявлені прокурором речові докази не досліджувалися, оскільки згідно акту Голованівського районного суду про знищення речових доказів по кримінальному провадженню 385/1274/15-к від 22.01.2016 року, вказані докази знищені шляхом спалення та розпилювання (т.1 а.с. 156). 
		Аналізуючи дослідженні по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у незаконному придбанні, носінні, зберіганні боєприпасів доведена повністю, його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України. Вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, п.п. 1,5,7 ч. 2 ст. 115 КК України, суд вважає, що органом досудового розслідування вірно встановлені фактичні обставини справи, проте діям обвинуваченого ОСОБА_5 надана невірна правова оцінка. 
		Як зазначено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).
		Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» роз`яснив, вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень ч. 4 ст. 296 КК України, слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.
		Також у зазначеній постанові вказано, що використання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення, спеціальних засобів, в тому числі гранати .... є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК України не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян. 
		Під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 послідовно підтримував свою позицію щодо відсутності у нього умислу на позбавлення життя потерпілих осіб, що узгоджується із показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також письмовими доказами дослідженими під час судового розгляду. Відсутність прямого умислу на вбивство у ОСОБА_5 вказує і механізм метання гранати обвинуваченим - рухом руки знизу вверх, при наявності у нього реальної можливості прицільно влучити гранатою в потерпілих, з огляду на відстань між ними, фізичний стан обвинуваченого та бойовий досвід. 
		Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_5 були спрямовані саме на грубе порушення громадського порядку, що знаходить свій вияв у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, прав і свобод людини, усталених правил співжиття, поведінці та ставленні один до одного через використання нікчемного, незначного приводу, що виразився у використанні стежки через територію домоволодіння ОСОБА_5 та відсутності реакції потерпілих на зауваження обвинуваченого ОСОБА_5 , зробленого у нецензурній формі. 
		Використання обвинуваченим ОСОБА_5 бойової гранати створювало реальну загрозу для життя та здоров`я потерпілих, які в момент вибуху перебували на стежці громадського користування. Такі дії обвинуваченого позбавлені будь-якої необхідності та є наслідком його зверхньої, розгнузданої під впливом алкогольних напоїв поведінки, байдужим ставленням як до законів і правил поведінки, прагнення показати свою зневагу до потерпілих так і до наслідків своїх протиправних дій, що свідчить про особливу зухвалість дій обвинуваченого ОСОБА_5 ..
		Крім того суд зазначає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 не супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, що викликані особистими неприязними стосунками. Водночас обвинувачений бажав налякати потерпілих щоб вони більше не ходили стежкою через його домоволодіння. 
		Отже правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, п.п. 1,5,7 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) двох або більше осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з хуліганських мотивів, не знайшла свого підтвердження доказами зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження, оскільки така кваліфікація можлива тільки у випадку, коли винний мав прямий умисел на позбавлення життя іншої особи, тобто настання смерті потерпілого і бажав її настання.
		Враховуючи зазначене, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство) із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими, дані про особу та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
		ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, роботи та військової служби, має на утриманні двох малолітніх дітей, перебуває на Д обліку у лікаря-психіатра з 29.07.2015 року після отримання психологічної травми під час виконання військового обов`язку в ході проведення АТО на сході України.
		Обставинами, що пом`якшують покарання суд вважає: щире каяття, участі обвинуваченого у бойових діях, а саме участь у проведенні АТО. 
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, суд вважає вчинення злочину за ч. 4 ст. 296 КК України в стані алкогольного сп`яніння.
		Суд при призначенні покарання ОСОБА_5 також враховує небезпечний спосіб вчинення кримінального правопорушення саме із застосуванням бойової гранати, а тому вважає, що справедливим, обґрунтованим та таким, що сприятиме попередженню вчинення нового злочину обвинуваченим ОСОБА_5 , є покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України.
		Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_5 є учасником бойових дій, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, роботи та служби, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. 
		Цивільний позов не заявлений.
		Процесуальні витрати необхідно стягнути з обвинуваченого.
		Вирішуючи питання про долю речових доказів, судом звертається увага, що згідно акту знищення речових доказів по кримінальному провадженню 385/1274/15-к від 22.01.2016 року речові докази знищені шляхом спалення та розпилювання. 
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,
		 УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання:
		- за ч. 4 ст. 296 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання за вироком суду, встановивши іспитовий строк терміном 3 (три) роки.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: 
		- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
		- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
		- періодично з`являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати по справі за проведення судово-хімічної експертизи № 625 від 17.07.2015 року у розмірі 460 (чотириста шістдесят) грн. 80 коп. та судової вибухотехнічної експертизи № 56 від 31.08.2015 року у розмірі 691 (шістсот дев`яносто одна) грн. 20 копійок.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		 
		   
		Головуючий суддя:                                 ОСОБА_14 
		судді:                         ОСОБА_2 
		                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...