Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/27945/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; укладення, зміна, розірвання договорів, пов’язаних з реалізацією; авторського права (суміжних прав).
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2016. Зареєстровано: 09.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2016.
Дата набрання законної сили: 07.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"07" червня 2016 р.           Справа№ 910/27945/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Остапенка  О.М.
		суддів:            Верховця А.А. 
		          Шипка  В.В. 
		 
		 
		при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,
		 
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача:          Григоренко А.О. - довіреність б/н від 26.06.2015.
		від відповідача:           Новіков О.В. - довіреність № 476 від 31.12.2015.
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль Д" на рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року 
		у справі           № 910/27945/15 (суддя Прокопенко Л.В.)
		за позовом            Анімаккорд ЛТД
		до                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль Д" 
		про                     захист авторських прав
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2015 року Анімаккорд ЛТД звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „Стиль Д" про захист авторського права шляхом стягнення 201 960,00 грн. компенсації. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправомірними діями відповідача було порушено виключні майнові права позивача на об'єкти інтелектуальної власності, а тому просить стягнути з винної особи компенсацію.   
		За наслідками розгляду заявлених вимог, рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Стиль Д" на користь Анімаккорд ЛТД суму компенсації в розмірі 96 460,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Стиль Д" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог Анімаккорд ЛТД відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ТОВ „Стиль Д" у справі № 910/27945/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Гарник Л.Л., Верховець А.А.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ „Стиль Д" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.06.2016 року за участю повноважних представників сторін.
		У зв`язку з відстороненням судді Гарник Л.Л. від здійснення правосуддя протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 07.06.2016 року для розгляду справи № 910/27945/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Шипко В.В.
		Ухвалою суду від 07.06.2016 року апеляційну скаргу ТОВ „Стиль Д" прийнято до провадження у визначеному складі суду.
		Представник відповідача в судовому засіданні 07.06.2016 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог Анімаккорд ЛТД відмовити в повному обсязі. 
		Представник позивача в судовому засіданні проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року без змін.
		07.06.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні  апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Згідно зі статтею 1 Закону України  „Про авторське  право  і  суміжні  права" (далі - Закон), виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
		Стаття  8 Закону встановлює,  що  об'єктами   авторського  права є твори у  галузі науки, літератури і  мистецтва,  в  тому  числі аудіовізуальні  твори. 
		Згідно статті 1 Закону,  аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		Статтею 9 Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.
		У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. 
		Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
		Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом. 
		Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 52 вказаного Закону, за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
		Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 року № 12 з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України „Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2014 року між ТОВ „Маша і Мєдвєдь" (правовласник) та Анімаккорд Лтд (набувач) укладено договір № ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (анімаційні серіали „Маша і Мєдвєдь" і „Машині казки"), згідно якого правовласник в порядку, передбаченому договором, передає і відчужує набувачу виключне право в повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.
		Відповідно до п. 1.3 договору правовласник заявляє і гарантує, що правовласник є єдиним власником виключного права на аудіовізуальні твори і, що після передачі/відчуження згідно актів передачі прав або актам приймання-передачі, виключне право на аудіовізуальні твори не буде заставлено, під арештом та не буде обтяжено ніякими іншими зобов'язаннями чи будь-якими іншими інтересами будь-якого виду.
		Згідно п. 1.7.1 договору до набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром по всім діючим ліцензійним договорам (зазначених у відповідному додатку до договору), укладених правовласником відносно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі по цьому договору. Правовласник зобов'язується у найкоротший термін повідомити всі компанії-ліцензіати в письмовій формі про передачу своїх прав по діючим ліцензійним договорам.
		Пунктом 4.1 договору визначено, що одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи і об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, інструкцію по стилю, робочі матеріали, назву анімаційних серіалів „Маша і Мєдвєдь" і „Машині казки", графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того чи перераховані зазначені елементи та об'єкти безпосередньо в додатках до договору.
		Відповідно до п. 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації терміну дії виключного права.   
		Додатком № 1 до договору від 10.12.2014 року № ММ-2 сторони погодили, зокрема, основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів „Маша и Медведь" і „Машині казки" та права, які підлягають відчуженню згідно договору.
		Судом встановлено, що персонажі аудіовізуальних творів (мультиплікаційного серіалу) „Маша і Мєдвєдь" та „Машині казки", зокрема, „Маша" і „Мєдвєдь" є частинами аудіовізуального твору, які можуть використовуватись самостійно, а тому розглядаються судом як твори.
		Отже,  зібрані  у  справі  докази  свідчать  про набуття  позивачем прав  інтелектуальної  власності  на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал „Маша и Медведь" та „Машині казки" та частини вказаних аудіовізуальних творів, які можуть використовуватися самостійно, зокрема на персонаж „Маша" та „Мєдвєдь", тобто  і  права  на  захист  таких  прав  у  разі  їх  порушення, в тому числі шляхом звернення до господарського суду.
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що в період 25.02.2015 року по 05.07.2015 року в магазинах „Prostor", що знаходяться за адресами: м. Київ, просп. Григоренка Петра, 22/20; м. Київ, вул. Будівельників, 40 (ТЦ „Doma Centre"); м. Київ, Харківське шосе, 152-А; м. Київ, просп. Бажана, 1-0; м. Київ, вул. Лугова, 12; м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 66; м. Київ, вул. Полярна, 7 проводився публічний показ та піратство, шляхом пропозиції до продажу та самого продажу - „SEVEN магніт - набір, 6 шт." (код 105760) з малюнками; - „SEVEN магніт - записник" (код 405759) з малюнками.
		В структурі товарів містяться малюнки, на яких зображено персонажі з аудіовізуального твору - мультиплікаційний серіал „Маша і Мєдвєдь", а саме персонаж „Маша" та персонаж „Медведь". 
		На підтвердження розповсюдження контрафактного товару, позивачем надано суду завірені належним чином копії фіскальних чеків ТОВ „Стиль Д", фотокопії придбаного товару та диски з відповідним записом.
		При цьому, позивач зазначає, що ним не надавався відповідачу будь-який дозвіл на використання ні самого аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь", ні його частин; між позивачем та відповідачем не укладалось жодних договорів на використання зазначеного персонажу.
		За твердженнями позивача, вказаними діями відповідач порушив виключні майнові авторські права позивача на аудіовізуальні твори „Маша и Медведь" та „Машині казки", зокрема на його складові частини та персонажі „Маша" та „Ведмєдь", в зв'язку з чим останній звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача компенсації за порушенням майнових прав суб'єкта авторського прав у заявленому до стягненні розмірі 201 960,00 грн.
		При цьому, розмір компенсації позивач обґрунтовує неодноразовістю порушення прав інтелектуальної власності, а також використанням 2 об'єктів інтелектуальної власності позивача.
		Судом встановлено, що для визначення розміру збитків, що понесені внаслідок дій відповідача, позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ТОВ „Лекстатус Груп" для проведення оцінки суми збитків (упущеної вигоди) внаслідок порушення авторського права.
		19.10.2015 року ТОВ „Лекстатус Груп" надало позивачу звіт про оцінку від 19.10.2015 року, згідно якого сума збитків (упущеної вигоди), яких зазнав правовласник об'єкта інтелектуальної власності, що є реально упущеною вигодою, яка могла бути ним одержана за звичайних обставин за надання права розповсюдження та публічного показу графічного зображення головних персонажів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь" - „Маша", „Мєдвєдь" (як самостійних об'єктів авторського права) ТОВ „Стиль Д", станом на 19.10.2015 року становить 201 960,00 грн.
		Згідно з п. 5 статті 15 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
		Відповідно до статей 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
		Відповідно до ст. 50 Закону, порушенням авторського права є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтею 15, з урахуванням передбачених ст. ст. 21-25 цього Закону обмежень майнових прав.
		Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
		Дослідивши додані до матеріалів справи документи, на які позивач посилається в якості доказів, що підтверджують його вимоги, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки на товарах - „SEVEN магніт - набір, 6 шт." (код 105760); - „SEVEN магніт - записник" (код 405759) наявні зображення персонажів „Маша"; "Медведь" з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу „Маша и Медведь", то це порушує виключне право позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал „Маша и Медведь", зокрема на його складові частини.  
		В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача правової підстави на використання об'єктів інтелектуальної власності, зокрема малюнків „Маша" і „Медведь" від Анімаккорд Лтд.
		За таких обставин, колегія судів погоджується з висновком місцевого суду, про доведеність позивачем факту використання відповідачем об'єктів права інтелектуальної власності без відповідного дозволу, чим порушено виключні майнові авторські права позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал „Маша и Медведь", зокрема на його складові частини та персонаж „Маша" за захистом яких останній звернувся до суду з даним позовом.
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 ЦК України суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.
		Підпунктом „а" ч. 1 ст. 50 встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.
		Відповідно до п. „г" ч. 1 ст. 52 Закону при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
		З аналізу п. „г" ч. 1 ст. 52 Закону вбачається, що позивач може обрати спосіб захисту свого порушеного права шляхом подання позову про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
		За таких обставин, наданий позивачем суду звіт суб'єкта оціночної діяльності колегією суддів до уваги не береться, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на порушенні прав інтелектуальної власності позивача і як наслідок стягнення саме компенсації, про що зазначено в прохальній частині позовної заяви Анімаккорд ЛТД. В той же час, наявний висновок спеціаліста визначає суму збитків (упущеної вигоди), яких зазнав правовласник об'єкта інтелектуальної власності.
		Пунктом „г" ч. 2 ст. 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. 
		При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом „г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
		Положення ЦК України та Закону України „Про авторське право і суміжні права" не ставлять розмір компенсації у залежність, зокрема, від кількості зафіксованих фрагментів аудіовізуального твору та персонажів, а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Певні обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат).
		Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 201 960,00 грн. компенсації, виходячи з того, що відповідач реалізував товар, на якому зображено об'єкти права інтелектуальної власності позивача без відповідного дозволу, чим порушено виключні майнові авторські права позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал „Маша и Медведь".
		В той же час, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується продаж відповідачем позивачу спірного товару, а саме копією фіскального чеку № 000082811 00026 від 27.02.2015 рок - за ціною 14,99 грн., копією фіскального чеку № 3000015797 від 25.02.2015 року - за ціною 14,99 грн., копією фіскального чеку № 3000015796 від 26.02.2015 року - за ціною 5,99 грн., копією фіскального чеку № 000005286 00037 від 04.07.2015 року - за ціною 5,99 грн., копією фіскального чеку № 000005289 00040 від 04.07.2015 року - за ціною 5,99 грн., копією фіскального чеку № 000003415 00094 від 04.07.2015 року - за ціною 5,99 грн., копією фіскального чеку № 000057440 00007 від 13.03.2015 року - за ціною 5,99 грн., копією фіскального чеку № 3000015797 від 26.02.2015 року - за ціною 5,99 грн., копією фіскального чеку № 2801002259 від 05.07.2015 року - за ціною 5,99 грн., копією фіскального чеку № 2801002608 від 05.03.2015 року - за ціною 5,99 грн., копією фіскального чеку № 000003416 00093 від 04.07.2015 року - за ціною 5,99 грн., копією фіскального чеку № 3000015797 від 26.02.2015 року - за ціною 5,99 грн. та копією фіскального чеку № 000057439 00006 від 13.03.2015 року - за ціною 5,99 грн.
		Крім того, на підставі належних в матеріалах справи доказах судом також встановлено, що відповідач неодноразово порушив вище вказаними способами права позивача в магазинах мережі „Prostor", а саме було встановлено, що відповідачем порушено права позивача в семи вказаних магазинах відповідача.  
		Одночасно судом враховано, що після виявлення представником позивача першого факту реалізації спірного товару, Анімаккорд ЛТД не зверталось до відповідача з вимогами щодо припинення такої реалізації.
		Відповідно до п. п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
		Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог в залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
		У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення. 
		Таким чином, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в сукупності, зокрема, й малозначимість порушення, вчиненого відповідачем та розмір отриманого ним доходу, передбачуваний розмір збитків потерпілої особи, можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього незначні зусилля тощо, а також тривалість порушення та керуючись визначеними статтею 3 ЦК України принципами справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом стягнення компенсації у розмірі 70 мінімальних заробітних плат, що складає 96 460,00 грн. (7х10х1 378,00 грн.) тобто по 10 мінімальних заробітних плат за доведені позивачем факти протиправного використання творів позивача у кожному із семи магазинів відповідача. 
		За наведених вище обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року у даній справі прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, зокрема щодо зловживання позивачем своїм правом, а також стягнення суми компенсації на рахунок Анімаккорд ЛТД, банк якого знаходиться в державах Балтії, що на думку скаржника може мати статус підозрілої фінансової операції, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль Д" на рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року у справі № 910/27945/15 залишити без задоволення.
		2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року у справі № 910/27945/15 залишити без змін.
		3. Копію постанови суду надіслати сторонам.
		4. Справу № 910/27945/15 повернути до господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
		      
		Головуючий суддя                                                             О.М. Остапенко 
		 
		Судді                                                                                А.А. Верховець
		 
		                                                                                В.В. Шипко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...