Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/7450/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2016. Зареєстровано: 09.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                
		Справа № 752/7450/16-к 
		Провадження №: 1-кп/752/574/16 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 червня 2016 року м. Київ 
		Голосіївський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді   ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря                 ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100010001713 відносно 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області, громадянина України, з освітою вищою, не працюючого, одруженого, зі слів проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		13.05.2013 року Хмельницьким районним судом Хмельницької області за ч.ч. 4,5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців 5 днів без конфіскації майна (відмічено вважати таким, що відбув призначене судом покарання),
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Умань, Черкаської області, громадянина України, з освітою вищою, працюючого водієм, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		26.11.2004 року Уманським міськрайсудом Черкаської області за ч.1 ст. 396 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, та, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
		14.07.2005 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України, з застосуванням ст.ст. 69, 70, 71 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці, від відбування якого 26.09.2007 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 21 день;
		13.05.2013 року Хмельницьким районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців без конфіскації майна, від відбування якого звільнений 06.09.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 20 днів,
		обвинувачених за ч.2 ст. 289 КК України,
		з участю сторін та інших учасників кримінального провадження: 
		прокурора                 ОСОБА_5 ;
		обвинувачених             ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
		захисників                 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
		представника потерпілого     ОСОБА_10 ,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 23.02.2016 року, приблизно о 01.00 год., з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, попередньо розподіливши між собою ролі, приїхали на автомобілі марки «Лехус-ЕS 350» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_6 , на паркувальний майданчик, що в провулку Феодосіївський, 12 в м. Києві.
		Діючи відповідно попередніх домовленостей, ОСОБА_7 , направився до припаркованого автомобіля «БМВ-Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 445149 грн., який належить ПІІ «ВІП-Рент», а ОСОБА_6 в свою чергу, відповідно до відведеної ролі, почав спостерігати навколо, щоб у разі виявлення сторонніх осіб, які можуть їх викрити та завадити довести до кінця їх спільний злочинний умисел, повідомити ОСОБА_7 .
		ОСОБА_7 в цей час, невстановленим предметом відкрив водійські дверцята автомобіля «БМВ-Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , та у невстановлений спосіб запустив двигун і перебуваючи за кермом, почав рух та покинув паркувальний майданчик. В свою чергу ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 з метою доведення свого спільного злочинного умислу до кінця, на автомобілі «Лехус-ЕS 350» д.н.з. НОМЕР_1 , почав супроводжувати «БМВ-Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , яким вони незаконно заволоділи, а в подальшому заховали його в один з гаражів за межами м. Києва, де він був виявлений. 
		Тобто, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнається винним за ч.2 ст. 289 КК України, - незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
		Так, обвинувачений ОСОБА_6 , визнав себе винним. Пояснив, що 23.02.2016 року біля 01.00 годин, вони з ОСОБА_7 на автомобілі «Лексус», рухалися по одній з вулиць в м. Києві. Помітили автомобіль «БМВ» та разом вирішили ним заволодіти. ОСОБА_11 вийшов та направився до «БМВ», відкрив його, сів за кермо та виїхав з стоянки. У який спосіб ОСОБА_11 відкрив дверцята та запустив двигун, сказати не може.
		Він в цей час очікував біля «Лексус», а коли ОСОБА_11  виїхав на «БМВ», направився за ним, супроводжуючи до м. Васильків. В одному з гаражів «БМВ» заховали. Їх затримали уже в м. Києві, коли повернулися і перебували на мийці.
		Усе що зазначено в обвинувальному акті, відповідає дійсності, потреби в допиті свідків, вивченні доказів прокурора не вбачає, показання дає добровільно, вони відповідають дійсності. Просить врахувати, що у вчиненому розкаюється, має на утриманні малолітню дитину.
		Обвинувачений ОСОБА_7 також визнав себе винним. Пояснив, що в ніч з 22 на 23.02.2016 року разом з ОСОБА_6 приїхали в один з дворів в м. Києві, де побачили припаркований автомобіль «БМВ», яким вирішили заволодіти, маючи намір покататися. Він підійшов до автомобіля «БМВ», відкрив дверцята, які виявилися незачиненими та натиснувши на кнопку, здійснив запуск двигуна, сигналізація не з працювала. Він виїхав з території парковки, а ОСОБА_6 , який в цей час спостерігав за оточуючою обстановкою, почав його супроводжувати на своєму « ОСОБА_12 ».
		Усе що зазначено в обвинувальному акті, відповідає дійсності, потреби в допиті свідків, вивченні доказів прокурора не вбачає, показання дає добровільно, вони відповідають дійсності. Просить врахувати, що розкаюється, має незадовільний стан здоров`я, запевняє, що в подальшому не буде вчиняти правопорушень.
		Суд, враховуючи що на цьому наполягали учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинувачених, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
		А тому, крім допиту обвинувачених, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються речових доказів, судових витрат та характеризуючих даних на обвинувачених.
		При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особи винних.
		Так, обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, в тому числі за аналогічні злочини, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття, позитивні характеристики з місця проживання та роботи.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття, позитивні характеристики з місця проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, не встановлено.
		Підсумовуючи результати судового розгляду, враховуючи обставини злочину суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, без конфіскації майна.
		Ураховуючи, що ОСОБА_7 , раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення аналогічних злочинів, враховуючи його персональну роль і ступінь участі у незаконному заволодіння транспортним засобом, суд зазначене розцінює як небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та стійкість його протиправної поведінки, а тому не знаходить підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, на чому наполягає сторона обвинувачення та захист.
		Наявність у обвинуваченого та його батьків певних захворювань, що підтверджується довідками наданими стороною захисту, враховуючи пом`якшуючі покарання обставини, дають підстави суду ОСОБА_7 призначити покарання в мінімальному розмірі визначеному в частині 2 статті 289 КК України.
		На погляд суду, саме таке покарання, буде сприяти виправленню ОСОБА_7 та запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
		Що стосується обвинуваченого ОСОБА_6 , враховуючи характер і тяжкість вчиненого злочину, його персональну роль та ступінь участі у незаконному заволодінні транспортним засобом, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд, керуючись вимогами ст. 69 КК України, вважає за необхідне призначити йому основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 289 КК України. 
		Підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, на чому наполягає сторона обвинувачення та захист, суд також не знаходить.
		З врахуванням того, що автомобіль «БМВ-Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , не зазнав ніяких пошкоджень унаслідок незаконного заволодіння, його технічний стан не погіршився та він був повернутий представнику ПІІ «ВІП-Рент», суд вважає за необхідне не застосовувати до обвинувачених додаткове покарання у виді конфіскації майна. 
		Ураховуючи, що обвинувачені застосований до них запобіжний захід у виді домашнього арешту не порушували та виконували обов`язки покладені на них судом, і цей запобіжний захід забезпечував їх належну процесуальну поведінку під час судового провадження, суд вважає за можливе, до вступу вироку в законну силу, застосований до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7  запобіжний захід у виді домашнього арешту, залишити без змін.
		Відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання обвинуваченим зарахувати попереднє ув`язнення, починаючи з 23.02.2016 року по 20.05.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Стягнути з обвинувачених в дохід держави судові витрати за проведення експертизи.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4  визнати винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		ОСОБА_3  визнати винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 289 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без конфіскації майна.
		У строк покарання обвинуваченим зарахувати попереднє ув`язнення, починаючи з 23.02.2016 року по 20.05.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		До вступу вироку в законну силу, застосований до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7  запобіжний захід у виді домашнього арешту, залишити без змін.
		ОСОБА_7 та ОСОБА_6 початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання, після вступу вироку в законну силу.
		Стягнути з  ОСОБА_7 та ОСОБА_6  в дохід держави судові витрати в сумі 703,68 грн. за проведення експертизи в рівних долях.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
		 
		   Суддя ОСОБА_13

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...