Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6938/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2016. Зареєстровано: 10.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2016.
Дата набрання законної сили: 18.08.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		06.06.16р. Справа № 904/6938/15
		За позовом Публічного акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК", м. Київ 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТЬЮБ", м. Нікополь, Дніпропетровська область
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Відкрите акціонерне товариство 
		про стягнення заборгованості  1 208 735 605, 31 грн. за договором відкриття кредитної лінії    
		Головуючий колегії  ОСОБА_2
		Суддя Бондарєв Е.М. 
		Суддя Рудь І.А. 
		Секретар судового засідання Гриценко І.О.
		 
		Представники:
		Від позивача: ОСОБА_3 представник - дов. № 001190/15 від 14.01.2015р.
		Від відповідача: ОСОБА_4 представник  -  дов. № 110 від 25.12.2015р. 
		Від третьої особи: не з'явився 
		СУТЬ СПОРУ:
		Публічне акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК"  звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТЬЮБ" заборгованості за договором про відкриття  кредитної лінії № 16-МВ/12 від 30.03.2012 року в розмірі 9 096   209, 97 доларів США та 41 176 296, 04 євро, що станом на 13.07.2015 року в національній валюті становить 1 208 735 605, 31 грн.
		Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням договору про відкриття кредитної лінії №16-МБ/12 від 30.03.2012р.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 08.09.2015р.
		У судовому засіданні 08.09.2015 року розпочато розгляд справи по суті.
		Ухвалою суду від 08.09.2015р. до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача залучено  Відкрите акціонерне товариство  "ОСОБА_1 Нижньодніпровський трубопрокатний завод". 
		21.09.2015р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ТЬЮБ" до Публічного акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК", в якому позивач за зустрічним позовом просить визнати договір про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012 року недійсним. 
		Ухвалою суду від 23.09.2015р. відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви  Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ТЬЮБ". 
		24.09.2015р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства  "ОСОБА_5 ТЬЮБ" на ухвалу суду від 23.09.2015р. по справі №904/6938/15 про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви.  
		Ухвалою від 25.09.2015р. провадження по справі № 904/6938/15 зупинено та справу направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. 
		Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 02.10.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ТЬЮБ повернув  без розгляду.
		08.10.2015р. господарським судом Дніпропетровської області справа № 904/6938/15 була направлена на запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України.
		08.10.2015р. Публічним акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК   подано заяву про відвід судді. 
		09.10.2015р. господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви  Публічного акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК про відвід судді до повернення справи № 904/6938/15 до господарського суду Дніпропетровської області. 
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.11.2015р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ТЬЮБ повернуто   без розгляду.
		11.11.2015р. справа №904/6938/15 повернулась до господарського суду Дніпропетровської області.
		Ухвалою суду від 16.11.2015р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 23.11.2015р. 
		Ухвалою суду від 23.11.2015р. у задоволенні заяви ПАТ "АЛЬФА-БАНК" про відвід судді Назаренко Н.Г. відмовлено. 
		23.11.2015р. судом винесено ухвали, якими  продовжено строк розгляду справи до 10.12.2015р. та відкладено розгляд справи на 07.12.2015р. 
		У звязку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви від 23.09.2015р. в справі № 904/6938/15 матеріали оскарження зазначеної ухвали направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015р. по справі № 904/6938/15 залишено без змін. 
		Відповідачем подано клопотання, в якому він просить, у зв'язку зі складністю справи, призначити колегіальний розгляд справи. 
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2015р. призначено колегіальний розгляд справи.
		Відповідно до розпорядження керівника апарату від 09.12.2015р. № 1188 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу", відповідно до пункту 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 904/6938/15.
		Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 09.12.2015р. визначено наступний склад колегії: головуючий колегії ОСОБА_2, судді -  Бондарєв Е.М.,  Мілєва І.В.
		Ухвалою від 14.12.2015р. прийнято справу №904/6938/15 до провадження  для розгляду  в наступному складі колегії:  головуючий колегії ОСОБА_2, судді -  Бондарєв Е.М.,  Мілєва І.В.
		Відповідно до розпорядження керівника апарату від 14.01.2016р. № 23 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу", відповідно до пункту 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 904/6938/15. Обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу: член колегії -  суддя Мілєва І.В. знаходиться у відпустці.
		Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 14.01.2016р. визначено наступний склад колегії: головуючий колегії ОСОБА_2, судді -  Бондарєв Е.М., Рудь І.А.
		Ухвалою від 14.01.2016р. прийнято справу №904/6938/15 до провадження  для розгляду  в наступному складі колегії:  головуючий колегії ОСОБА_2, судді -  Бондарєв Е.М., Рудь І.А.
		Ухвалою  господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2016р. провадження у справі зупинено у зв'язку з направленням справи на запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду для подальшого направлення  до Вищого господарського суду України.
		Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2016р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ТЬЮБ залишено без задоволення,   ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015р. у справі № 904/6938/15 залишено без змін.
		14.03.2016р. справа  №904/6938/15 повернулась до господарського суду Дніпропетровської області.
		Ухвалою   господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2016р. було призначено судове засідання для вирішення питання щодо можливості поновлення провадження у справі на 25.04.2016р.
		У зв'язку з перебуванням судді Рудь І.А. у відпустці судове засідання не відбулось.
		Ухвалою суду від 11.05.2016р., після виходу з відпустки члена колегії суддів, суд призначив судове засідання на 06.06.2016р.  для вирішення питання щодо можливості поновлення провадження у справі та розгляду  справи по суті. 
		У судовому засіданні 06.06.2016р. поновлено провадження у справі. 
		03.02.2016р. позивачем надано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій заявник просить стягнути  на користь Публічного акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" заборгованість за договором про відкриття  кредитної лінії 3 16-МВ/12 від 30.03.2012р. в розмірі яка виникла станом  на 13.07.2015 р., і складається з:
		Заборгованість по доларам траншам, що становить: 
		- прострочену заборгованість по кредиту  7 120 000,00 дол. США; 
		- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту  31 702 138,64 грн.;
		- строкову заборгованість по процентам за користування кредитом  29  429,34 дол. США;
		- прострочену заборгованість по процентам за користування  кредитом  114  931,70 дол. США;
		-заборгованість по пені за прострочення сплати процентів  1 268  826,51 грн.;
		та заборгованості по траншам виданих в Євро, що становить:
		- прострочену заборгованість по кредиту  31  600  000,00 Євро;
		- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту  178  256   321,69 грн.;
		- строкову заборгованість по процентам за користування кредитом  127   746,63 Євро;
		- прострочену заборгованість по процентам за користування  кредитом                                     1  652  377,69 Євро;
		- заборгованість по пені за прострочення сплати процентів  6      185      385,66 грн.
		Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. 
		Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України  права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. 
		Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач. 
		Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.
		Позивачем також було надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог. 
		В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на значний розмір заборгованості та  вчинення відповідачем дій, які направлені на затягування розгляду справи  по суті також позивач зазначає, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, і наявне  у відповідача майно може зникнути чи зменшитися, в результаті чого виконання рішення суду стане значно утрудненим або неможливим.
		Під час судового провадження відповідач заперечував проти задоволення заяви позивача відносно вжиття заходів із забезпечення позову.
		Дослідивши заяву позивача про вжиття заходів із забезпечення позову, судова колегія відмовляє в її задоволенні з наступних підстав.
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
		Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову у звязку з чим підстави для задоволення клопотання відсутні.
		В судовому засіданні 06.06.2016р. відповідач звернувся з клопотанням про:
		-зобов'язання ПАТ "АЛЬФА-БАНК" привести позовні вимоги у відповідність до  норм діючого законодавства  та  сформувати  розмір позовних вимог по заборгованості по кредиту, строкової та простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом в національній грошовій одинці України  гривні;
		-витребувати від позивача як докази по справі, передбачені діючим законодавством України дозвільні документи, яким банку надано право на здійснення валютних операції в іноземній валюті.
		Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 10.1   кредитного договору повернення кредиту, сплата процентів за користування ним здійснюється окремо щодо частини Кредиту у кожній з валют у валюті, в якій цю частину надано, що надалі іменуються валюта Кредиту.
		Кредитні кошти надавались третій особі у валюті  долар США, а тому є правомірним стягнення основної заборгованості та процентів у відповідній валюті.
		Також, позивачем надано дозвільні документи, видані Національним банком України: генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій №61 від 05.1.2011 та банківську ліцензію №61 від 05.10.2011, дозвіл №61-5.
		Таким чином, клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
		Крім того, відповідач у судовому засіданні 06.06.2016р. заявив клопотання про припинення провадження у справі по п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6940/15 на користь ПАТ "АЛЬФА-БАНК" стягнуто солідарно з ТОВ ОСОБА_1 Україна та ПАТ ОСОБА_1 Нижньодніпровський трубопрокатний завод заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р., яка виникла станом на 13.07.2015р., а саме - суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7    120 000 доларів США; суми строкової заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 29 429,34 долари США; суми простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 114 921,70 долари США; суми пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту, в розмірі 31 702 138грн.64коп.; суми пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів, в розмірі 1 268 826грн.51коп.; суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 31 600 000євро; суми строкової заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 127 746,63євро; суми простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі                         1 652 377,69 євро; суми пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту, в розмірі                178 256    321 грн. 69 коп.; суми пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів, в розмірі            6 185     385 грн.66 коп. 
		Відповідач зазначає,  що предмет спору у справі № 904/6940/15 повністю співпадає з предметом спору у справі № 904/6938/15, що є підставою для припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору.
		Позивач проти зазначеного клопотання заперечив, зазначив, що  рішення у справі  № 904/6940/15 прийнято на підставі іншого договору поруки, яким також забезпечувалось  зобовязання по договору про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р. та прийняття рішення у цій справі не припиняє правовідносини між сторонами, що склалися за договором поруки  65-П/12 від 30.03.2012р. у справі  № 904/6938/15.
		Колегія суддів зазначене клопотання відхилила з наступних підстав.
		Як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6940/15 (т.4 а.с. 36-40) ПАТ "АЛЬФА-БАНК" звернулось з позовом до ТОВ ОСОБА_1 Україна та ПАТ ОСОБА_1 Нижньодніпровський трубопрокатний завод про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р. в розмірі 9 096 209,97 доларів США, що станом на 13.07.2015р. за офіційним курсом НБУ дорівнює 199 356 931 грн. 17 коп., та 41 176 296,04 євро, що станом на 13.07.2015р. за офіційним курсом НБУ дорівнює 1 009 378 674 грн.14 коп. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення положень відповідачами договору про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р. (із змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до договору та угодами про внесення змін до додаткових угод до договору) та договору поруки №66-П/12 від 30.03.2012р.
		З метою забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором, між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ ОСОБА_1 Україна був укладений договір поруки №66-П/12 від 30.03.2012р. Згідно пункту 2.1 цього договору відповідач 1 поручився за виконання позичальником обовязків, що виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р. (включаючи всі додаткові угоди, що укладені на дату набуття чинності цим договором або будуть укладені в майбутньому) або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому. 
		У справі ж № 904/6938/15 кредитні зобовязання за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р. забезпечені договором поруки  № 65-П/12 від 30.03.2012р., укладеним між  Товаритсвом з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ТЬЮБ»  та Публічним акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК».
		Отже, вищезгадані договори поруки є окремими та самостійними договорами, якими забезпечено виконання ПАТ ОСОБА_1 Нижньодніпровський трубопрокатний завод зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р. 
		За викладеного, суд зазначає, що у данному випадку кожен із поручителів є окремим боржником перед кредитором. Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. 
		Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Зважаючи на те, що норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов'язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою, але виникає солідарна відповідальність з позичальником.
		За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 Цивільного кодексу України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника і кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'являти вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
		Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у цивільних справах зі спорів про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з позичальника та декількох поручителів, що виникають з подібних правовідносин (постанови ВСУ від 21.05.2012р. у справі №6-68цс11, від 11.11.2014р. у справі №919/699/13, лист ВСУ від 01.02.2015 "Аналіз застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання").
		Крім того, відповідно до п. 4.1.5. постанови Пленуму ВГСУ №1 від 24.11.2014    «Про  деякі  питання  практики вирішення  спорів,  що  виникають з  кредитних  договорів» у  розгляді  справ  за  окремими  позовами  до  боржника  та  поручителя як  солідарних  боржників  необхідно  виходити  з  того,  що  чинне  законодавство (частина  перша  статті 598,  статті 599 601, 604 609  ЦК  України)  не  повязує припинення  зобовязання  з  прийняттям  судового  рішення.  Наявність  судового рішення  або  виконавчого  напису  нотаріуса  про  стягнення  заборгованості  не  припиняє  грошових  зобовязань  боржника  та  не  виключає  його відповідальності  за  порушення  строків  розрахунків.  Тому  подання  кредитором позову  до  боржника  не  є  перешкодою  для  подання  позову  про  стягнення заборгованості  з  поручителя  за  тим  самим  договором  кредиту,  якщо  на  час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено. 
		За викладеного, клопотання  відповідача про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає.
		Третя особа у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. 
		Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
		У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні  06.06.2016 року  оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності,  заслухавши пояснення представників  позивача та відподача, суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		Публічним акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" (далі  позивач, банк) та Відкритим акціонерним товариством ОСОБА_1 Нижньодніпровський трубопрокатний завод (далі  третя особа, позичальник) був підписаний договір про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р. (далі  договір №16-МВ/12 від 30.03.2012р., кредитний договір), згідно якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит в порядку та на умовах, визначених цим договором. Позичальник, в свою чергу, зобовязується використати кредит з метою, визначеною в пункті 1.5 договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови договору та повернути банку кредит в терміни, встановлені договором (п.1.1. кредитного договору). 
		Додатковою угодою від 25.03.2013р. до договору №16-МВ/12 від 30.03.2012р. було змінено найменування позичальника з ВАТ ОСОБА_1 Нижньодніпровський трубопрокатний завод на ПАТ ОСОБА_1 Нижньодніпровський трубопрокатний завод.
		Згідно пункту 1.1 договору №16-МВ/12 від 30.03.2012р. сторони визначили, що у межах кредитної лінії можуть надаватись кошти у гривнях та/або у доларах США та/або у євро та/або у російських рублях.
		Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору ліміт кредитної лінії становить сума, еквівалентна 50 000      000 доларів США. Розмір кредиту у всіх видах валют у перерахунку в долари США не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії. При цьому перерахунок суми кредиту в долари США із іноземних валют здійснюється за крос-курсом цієї іноземної валюти до доларів США, обрахованим через їх офіційний курс до гривні, встановлений Національним банком України на дату укладення цього договору.
		В пункті 1.4 договору №16-МВ/12 від 30.03.2012р. сторони узгодили, що строк дії кредитної лінії закінчується 30.03.2015р.
		Пунктом 9.1 кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний повернути кредит шляхом повернення кожного траншу в строк, визначений додатковою угодою, на підставі якої цей транш наданий, але не пізніше, ніж в день закінчення строку дії кредитної лінії.
		В пункті 10.1 вказаного договору передбачено, що надання кожного з траншів здійснюється у валюті, визначеній в додатковій угоді, на підставі якої він надається. Повернення кредиту, сплата процентів за користування ним здійснюється окремо щодо частини кредиту у кожній з валют, у валюті, в якій цю частину надано, що надалі іменується валюта кредиту.
		При цьому, сторони визначили, що повернення частини кредиту, наданої в іноземній валюті, та/або сплата процентів за користування ним, можуть бути здійсненні позичальником у національній валюті та/або у іноземній валюті, відмінній від валюти кредиту лише у визначених в цьому пункті випадках (за наявності на це попередньої письмової згоди банку, наданої на письмове звернення позичальника; на власний розсуд банку у випадку договірного списання грошових коштів на підставі пункту 10.6 цього договору).
		Згідно положень договору про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р. на підставі укладених додаткових угод до договору (в редакції угод про внесення змін) №103 від 20.01.2015р., №104 від 20.01.2015р., №105 від 20.01.2015р., №106 від 20.01.2015р., банком було надано позичальнику кредитні кошти в розмірі 7    120 000 доларів США зі строком повернення 20.03.2015р. та 31 600    000 євро. на підставі укладених 01.12.2014р., 11.12.2014р., 22.01.2015р. додаткових угод №91 - №102 та №107 - 117 зі строком повернення 02.02.2015р., 11.02.2015р. та 20.03.2015р.
		Наведене підтверджено матеріалами справи (меморіальними ордерами, виписками банківського рахунку позичальниками) та не оспорюється позичальником. 
		В пункті 1.3 кредитного договору сторони узгодили, що розмір процентів за користування кредитом складає, зокрема: - за користування частиною кредиту, наданою в доларах США  15,75% відсотків річних; - за користування частиною кредиту, наданою в євро  13,25% відсотків річних. Тип процентної ставки за користування кредитом  фіксована.
		Відповідно до пунктів 6.1-6.3 договору №16-МВ/12 від 30.03.2012р. проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту (окремо по кожному виду валю, у яких надано кредит) протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360днів у році (для частини кредиту в іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, в день повернення  не враховується при нарахуванні процентів.
		Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця у строк з першого по пяте  число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, нарахованих за грудень та/або квітень). Проценти нараховані за грудень та/або квітень, позичальник зобовязаний сплачувати в строк з першого по пятнадцяте число (включно) місця, наступного за тим, за який вони нараховані.
		Якщо після дострокової сплати процентів кредит був повністю або частково достроково повернутий у тому ж місяці, за який ці проценти нараховані, внаслідок чого фактично сплачена сума процента перевищує  розмір процентів, який підлягає сплаті, сума, яка складає різницю між фактично сплаченою сумою процентів та розміром процентів, що підлягає сплаті, вважається направленою на сплату  процентів за користування кредитом за наступний місяць. 
		У разі повного повернення кредиту (достроково або при наявності простроченн), проценти нараховані за користування кредитом повинні бути сплачені в день такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повне повернення кредиту не достатньо для повної  сплати процентів за його користування, то вважається що строк сплати таких процентів наступив і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, а залишок коштів на повернення кредиту з урахуванням черговості передбаченої п. 10.4. цього договору. 
		Розмір процентів за користування кредитом може бути змінений за погодженням сторін.  
		Як вбачається з матеріалів справи, угодами №1 про внесення змін до додаткових угод про надання траншів сторони коригували розмір процентної ставки за користування траншем. Цей розмір був меншим, ніж вказаний в пункті 1.3 кредитного договору.
		Згідно з матеріалами справи наявна прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 114 921,70дол. США, яка складається з:
		- відсотків за травень 2015р. нарахованих за додатковими угодами про надання траншів №103- №106 від 20.01.2015р. впродовж 31 дня. Загальний розмір становив            76 025,34дол. США. Часткове погашення відбулось 21.09.2015р. в розмірі 34 677,43дол. США. Таким чином, залишок заборгованості становить 41 347,91дол. США;
		- відсотків за червень 2015р. нарахованих за додатковими угодами про надання траншів №103- №106 від 20.01.2015р. впродовж 30 днів на загальну суму 73 573,34дол. США.
		Крім того, у позичальника за додатковими угодами про надання траншів №103 -106 від 20.01.2015р. наявна строкова заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом з 01.07.2015р. по 12.07.2015р. в розмірі 29 429,34дол. США.
		Позивач також заявив до стягнення прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 1 652 377,69 євро, яка складається з: 
		- відсотків нарахованих за січень 2015р. за додатковими угодами про надання траншів №84- №90 від 14.11.2014р. та від 17.11.2014р. (впродовж 21 дня), за додатковими угодами про надання траншів №91 - №102 від 01.12.2014р. та від 11.12.2014р., (продовж 31 дня) та за додатковими угодами про надання траншів №107 -117 від 22.01.2015р. (впродовж 10 днів). Загальний розмір заборгованості за відсотками за січень 2015р. складав 327 655,54 євро. Внаслідок часткової сплати 31.07.2015р. в розмірі 136 055,55євро та 04.09.2015р. в розмірі 136 055,55 євро, несплаченою залишається сума в розмірі  55 544,44 євро;
		- відсотків нарахованих за лютий 2015р. за додатковими угодами про надання траншів №91 - №102 від 01.12.2014р. та від 11.12.2014р. (продовж 28 днів) та за додатковими угодами про надання траншів №107 - 117 (впродовж 28 днів). Загальний розмір заборгованості за відсотками за лютий 2015р. складає 298 075,54 євро.
		- відсотків нарахованих за березень 2015р. за додатковими угодами про надання траншів №91 - №102 від 01.12.2014р. та від 11.12.2014р. (продовж 31 дня) та за додатковими угодами про надання траншів №107 -117 від 22.01.2015р. (впродовж 31 дня). Загальний розмір заборгованості за відсотками за березень 2015р. складає 330 012,17 євро.
		- відсотків нарахованих за квітень 2015р. за додатковими угодами про надання траншів №91 - №102 від 01.12.2014р. та від 11.12.2014р. (продовж 30 днів) та за додатковими угодами про надання траншів №107 - 117 від 22.01.2015р. (впродовж 30 днів). Загальний розмір заборгованості за відсотками за квітень 2015р. складає 319 366,63 євро.
		- відсотків нарахованих за травень 2015р. за додатковими угодами про надання траншів №91 - №102 від 01.12.2014р. та від 11.12.2014р. (продовж 31 дня) та за додатковими угодами про надання траншів №107 -117 від 22.01.2015р. (впродовж 31 дня). Загальний розмір заборгованості за відсотками за травень 2015р. складає 330 012,28 євро.
		- відсотків нарахованих за червень 2015р. за додатковими угодами про надання траншів №91 - №102 від 01.12.2014р. та від 11.12.2014р. (продовж 30 днів) та додатковими угодами про надання траншів №107 - 117 від 22.01.2015р. (впродовж 30 днів). Загальний розмір заборгованості за відсотками за червень 2015р. складає 319 366,63 євро.
		Крім того, позивач просить стягнути строкову заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 127 746,63 євро, яка складається з сум строкової заборгованості за додатковими угодами про надання траншу №91 від 01.12.2014р. в розмірі 8000євро; №92 від 01.12.2014р. в розмірі 8 000 євро; №93 від 01.12.2014р. в розмірі 8    000 євро; №94 від 01.12.2014р. в розмірі 8     000 євро: №95 від 01.12.2014р. в розмірі 8    000 євро; №96 від 01.12.2014р. в розмірі 8  000 євро; №97 від 01.12.2014р. в розмірі 1 723,32 євро; №98 від 11.12.2014р. в розмірі 8 000 євро; №99 від 11.12.2014р. в розмірі 8    000 євро; №100 від 11.12.2014р. в розмірі 8      000 євро; №101 від 11.12.2014р. в розмірі 8    000 євро; №102 від 11.12.2014р. в розмірі 4 276,68 євро; №107 від 22.01.2015р. в розмірі 4 133,33 євро; №108 від 22.01.2015р. в розмірі 4 133,33 євро; №109 від 22.01.2015р. в розмірі  4 133,33 євро; №110 від 22.01.2015р. в розмірі 4 133,33 євро; №111 від 22.01.2015р. в розмірі 4 133,33 євро; №112 від 22.01.2015р. в розмірі 4 133,33 євро; №113 від 22.01.2015р. в розмірі 4 133,33 євро; №114 від 22.01.2015р. в розмірі 4 133,33 євро; №115 від 22.01.2015р. в розмірі 4 133,33 євро; №116 від 22.01.2015р. в розмірі 4 133,33 євро; №117 від 22.01.2015р. в розмірі 413,33 євро.
		За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р. між ПАТ "АЛЬФА-БАНК" (далі  банк) та ТОВ ОСОБА_1 ТЬЮБ (далі   відповідач, поручитель) було укладено договір поруки №66-П/12 від 30.03.2012р. (далі  договір поруки), згідно якого відповідач поручився за виконання позичальником (третя особа) наступних обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:
		- обов'язок повернути банку наданий за основним договором кредит, загальна сума якого у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий такий кредит, повинен бути повернутий у валюті, у якій його надано, частинами та у строк, що визначені в основному договорі та/або у додатковій угоді, на підставі якої цей транш наданий, при цьому кінцевий строк повернення кожного з траншів не може перевищувати строку дії кредитної лінії;
		- обов'язок сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у наступному розмірі: 15,75% річних за користування частиною кредиту, наданою у доларах США, 21% річних за користування частиною кредиту, наданою у гривнях, 13,25% річних за користування частиною кредиту, наданою у євро, та 15,5% річних за користування частиною кредиту, наданою у російських рублях, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору у строки визначені в основному договорі;
		- обов'язок сплачувати банку комісію у розмірі і строки визначені в основному договорі;
		- обов'язок у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ними і викопати інші обов'язки, що передбачені основним договором або випливають з нього;
		- обов'язок відшкодувати збитки понад суму неустойки (пені, штрафів), що заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за основним договором, які підтверджені відповідними офіційними документами (п. 2.1. догвоору поруки № 65-П/12).
		Відповідно до пункту 3.1 договору поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обовязків, перелічених в статті 2 цього договору як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і боржник.
		Відповідачем  не було надано доказів виконання грошових зобовязань позичальника з повернення сум кредитів, сплати процентів та пені.
		Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем  не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань в повному обсязі перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем 2 до матеріалів справи не надано.
		З огляду на викладене, є обґрунтованими та правомірними позовні вимоги в частині стягнення суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7      120      000 доларів США; суми строкової заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 29 429,34 долари США; суми простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 114 921,70 долари США; суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 31  600     000 євро; суми строкової заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 127 746,63 євро; суми простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 1  652 377,69 євро.
		Відповідно до пункту 11.1 кредитного договору за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який стягується пеня.
		Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Позивач заявив до стягнення суми пені, нарахованих за:
		- несвоєчасне повернення суми кредиту в доларах, в розмірі 31 702   138 грн.64 коп.
		Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку, доданого позивачем, сума пені в розмірі 31    702    138 грн.64 коп. за загальний період з 13.09.2014р. по 13.07.2015р. нарахована за несвоєчасне повернення суми кредиту за додатковими угодами про надання траншів №50 від 14.07.2014р., №51 від 14.07.2014р., №52 від 14.07.2014р., №80 від 13.11.2014р., №81 від 13.11.2014р., №82 від 13.11.2014р., №83 від 13.11.2014р., №103 від 20.01.2015р., №104 від 20.01.2015р., №105 від 20.01.2015р. та №106 від 20.01.2015р.
		- несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в доларах, в розмірі                         1  268 826 грн.51 коп.
		Загальна сума пені за прострочення сплати процентів за період з січня 2015р. по 13 липня 2015р. нарахована за загальний період з 06.02.2015р. по 13.07.2015р.
		- несвоєчасне повернення кредиту в євро, в розмірі 178 256  321 грн. 69 коп. 
		Згідно з розрахунком позивача, сума пені в розмірі 178 256  321 грн. 69 коп. за загальний період з 23.07.2014р. по 13.07.2015р. нарахована за несвоєчасне повернення суми кредиту за додатковими угодами про надання траншів №39 від 22.05.2014р., №41 від 26.05.2014р., №42 від 27.05.2014р., №53 від 15.07.2014р., №54 від 15.07.2014р., №55 від 15.07.2014р., №56/57 від 25.07.2014р., №57/58 від 25.07.2014р., №58/59 від 28.07.2014р., №59/60 від 28.07.2014р., №84 від 14.11.2014р., №85 від 14.11.2014р., №86 від 14.11.2014р., №87 від 14.11.2014р., №88 від 14.11.2014р., №90 від 17.11.2014р., №91 від 01.12.2014р., №92 від 01.12.2014р., №93 від 01.12.2014р., №94 від 01.12.2014р., №95 від 01.12.2014р., №96 від 01.12.2014р., №97 від 01.12.2014р., №98 від 01.12.2014р., №99 від 01.12.2014р., №100 від 01.12.2014р., №101 від 11.12.2014р., №102 від 11.12.2014р., №107 від 22.01.2015р., №108 від 22.01.2015р., №109 від 22.01.2015р., №110 від 22.01.2015р., №111 від 22.01.2015р., №112 від 22.01.2015р., №113 від 22.01.2015р., №114 від 22.01.2015р., №115 від 22.01.2015р., №116 від 22.01.2015р., №117 від 22.01.2015р.
		- несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в євро, в розмірі  6 185 385 грн. 66 коп.
		Загальна сума пені за прострочення сплати процентів за період з січня 2015р. по 13 липня 2015р. нарахована за загальний період з 06.02.2015р. по 13.07.2015р.
		Відповідачем  не було надано доказів погашення сум пені. Оскільки порушень при розрахунку не було виявлено, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення сум пені, нарахованих за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 31 702 138 грн. 64 коп. та в розмірі 178 256 321 грн. 69 коп.; сум пені, нарахованих за несвоєчасну сплату процентів в розмірі            1 268 826 грн. 51 коп. та в розмірі 6 185 385 грн. 66 коп.
		Враховуючи вищенаведені положення договору поруки та обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р., яка виникла станом на 13.07.2015р., а саме - суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7 120 000 доларів США; суми строкової заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі  29 429,34 долари США; суми простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 114 921,70 долари США; суми пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 31 702   138 грн. 64 коп.; суми пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1 268 826 грн. 51 коп.; суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 31 600 000 євро; суми строкової заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 127 746,63 євро; суми простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 1 652 377,69євро; суми пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 178 256  321 грн. 69 коп.; суми пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 6 185    385 грн. 66 коп.
		Не приймаються  судом заперечення відповідача щодо безпідставного збільшення відповідальності банком без укладання додаткових угод до договору поруки у звязку з тим, що  відповідно до п. 2.1 Договору поруки, Поручитель поручається за виконання боржником наступних обов'язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі- обов'язок повернути Банку наданий за Основним договором Кредит. Загальна сума якого у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт Кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий такий Кредит, повинен бути повернутий у валюті, у якій його надано, та у останній день строку, що складає 6 (шість) місяців з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш надано, або у останній день будь-якого меншого чи більшого строку, якщо такий буде визначений згідно з Основним договором та/або Додатковою угодою, а транші надані менше ніж на 6 (шість) місяців до дня закінчення строку дії Кредитної лінії, - у день закінчення строку дії Кредитної лінії.
		Отже, умовами договору передбачено збільшення відповідальності поручителя без укладання додаткових угодою.
		Також є необґрунтованими посилання відповідача на помилковість розрахунку позивача спірної суми заборгованості.
		Так, згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Однак, незважаючи на тривалий час вирішення спору, ТОВ ОСОБА_1 Тьюб не було наведено в чому саме полягає невірність розрахунку, виконаного позивачем,  також не надано власний контррозрахунок заборгованості.  
		Заперечення відповідача щодо невірного нарахування позивачем пені з врахуванням курсу НБУ на дату подання позову спростовуються приписами п.8.1. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування  законодавства про відповідальність за порушення  грошових зобовязань», відповідно до якого вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобовязань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобовязання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України). 
		Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір  підлягає стягненню з відповідача.
		Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ТЬЮБ (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр-т Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Публічного акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК (01001, м. Київ, вул. Десятинна, будинок 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012р., яка виникла станом на 13.07.2015р., а саме - суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7 120   000 доларів США; суму строкової заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі   29 429,34 долари США; суму простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 114 921,70 долари США; суму пені, нараховану за несвоєчасне повернення кредиту, в розмірі 31 702 138 грн. 64 коп.; суму пені, нараховану за несвоєчасну сплату процентів, в розмірі 1 268 826 грн. 51 коп.; суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 31 600 000 євро; суму строкової заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 127 746,63 євро; суму простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 1 652 377,69 євро; суму пені, нараховану за несвоєчасне повернення кредиту, в розмірі 178 256 321 грн. 69 коп.; суму пені, нараховану за несвоєчасну сплату процентів, в розмірі 6 185 385 грн. 66 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 73   080,00 грн., про що витати наказ. 
		Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк  про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Дата підписання рішення, оформленого 
		відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, 
		- 09.06.2016р.   
		 
		Головуючий колегії    Суддя    Суддя ОСОБА_2    ОСОБА_6    ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...