Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/10133/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2016. Зареєстровано: 10.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/10133/16-ц 
		Категорія 42 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		02 червня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Москаленко К.О.,
		при секретарі - Ольховській М.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського міськрайонного нотаріального округу - Зубко О.П. - про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності,-
		В С Т А Н О В И В :
		09.03.2016 позивач ПАТ «Креатив» звернулось до суду з вказаним вище позовом до відповідача ОСОБА_1, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, з розстроченням платежу від 13.08.2014, скасувати державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем ОСОБА_1, витребувати спірну квартиру з незаконного володіння останньої та визнати право власності позивача на спірну квартиру./а.с.6-10, 38/
		18.03.2016 позивач подав заяву, якою виправив допущену в позові описку при зазначенні дати оспорюваного договору, зазначивши дату 30 серпня 2014 року./а.с.48/
		Ухвалами судді від 18.03.2016 відповідно позовну заяву за заявою позивача в частині вимог про скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру за відповідачем ОСОБА_1 та витребування спірної квартири з незаконного володіння відповідача повернуто позивачу та відкрито провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності./а.с.45-46, 59, 60/
		В подальшому, до початку розгляду справи по суті, позивач шляхом подання відповідних заяв від 18.03.2016 та від 30.03.2016, які були прийняті ухвалою суду від 01.04.2016 в судовому засіданні з розгляду справи, змінив предмет вимог позову з залученням до участі у справі у якості відповідача ОСОБА_2 та як третьої особи приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу, далі КМНО, Зубко О.П. /а.с.54-55, 57-58, 65-66, 69-70/
		Таким чином, позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу з розстроченням платежу квартири АДРЕСА_1, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 від 30.08.2014, витребувати спірну квартиру з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 та визнати право власності позивача на спірну квартиру./а.с.65-66/
		В обґрунтування вимог позову позивач посилається на наступні обставини та підстави./а.с.6-10, 65-66, а.с. 106-109 / 
		30.08.2014 між позивачем в особі Генерального директора товариства ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу з розстроченням платежу належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_1, загальною площею 376 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Зубко О.П. за №2420, далі Договір купівлі-продажу від 30.08.2014. 
		Позивач посилається на те, що оспорюваний Договір купівлі-продажу від 30.08.2014 було укладено без належних на те у Генерального директора товариства ОСОБА_5 повноважень внаслідок недотримання вимог ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість, оскільки Загальні збори позивача рішення щодо відчуження спірної квартири відповідачу, яка є рідною сестрою Голови Наглядової ради позивача ОСОБА_6 не приймали. 
		Також позивач вважає, що умови оспорюваного Договору купівлі-продажу від 30.08.2014 щодо розстрочки оплати вартості спірної квартири протягом 5 п'яти років за ціною 8 854 254, 00 грн., значно нижчою за ціну придбання спірної квартири позивачем в січні 2014 року у розмірі 12 300 000, 00 грн. та за ринкову вартість спірної квартири на момент її відчуження позивачем у розмірі 12 352 000, 00 грн., порушують інтереси позивача і є невигідними для товариства, оскільки позивач не отримав внаслідок вчинення правочину обігових грошових коштів для відновлення свого фінансового стану та прибутку, зазнавши збитків у розмірі 3 445 746, 00 грн. У зв'язку з чим, позивач вважає, що зміст правочину суперечить положенням ст.1 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст.42, 79 ГК України та ст.84 ЦК України та ст.6 Статуту позивача метою діяльності господарського товариства, яким є позивач як акціонерне товариство, є одержання прибутку, а також ч.3 ст.92 ЦК України, оскільки при укладенні оспорюваного договору Генеральний директор ОСОБА_5 в порушення вимог діяв не в інтересах товариства, про що була обізнана відповідач ОСОБА_1 
		За таких обставин, позивач вважає, що зміст оспорюваного Договору купівлі-продажу від 30.08.2014 суперечить зазначеним актам законодавства, відсутнім вільне волевиявлення позивача на укладення правочину, який не відповідав внутрішній волі позивача і не був спрямований на настання реальних наслідків, що обумовлені ним, а також вчинений за відсутності передбаченого законом дозволу Загальних зборів на його укладення, внаслідок зловмисної домовленості представника позивача Генерального директора ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_1, а тому наявними підстави для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав, визначених ч.1 ст.215, ч.1, ч.3 та ч.5 ст.203, ст.227 та ст.232 ЦК України. 
		Посилаючись на те, що 25.09.2015 відповідач ОСОБА_1 подарувала спірну квартиру відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Зубко О.П. за №2437, позивач просить суд на підставі ч.1 ст.216, ч.3 ст.388 ЦК України витребувати спірну квартиру у відповідача ОСОБА_2 та визнати право власності позивача. 
		В судовому засіданні з розгляду справи представник позивача Пипко Р.П. /а.с. 68/ позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладене у позові, заяві про уточнення позовних вимог та письмових поясненнях на позов, просив позов задовольнити.
		Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, направили до суду своїх уповноважених представників - ОСОБА_8 /а.с.76/ та ОСОБА_9 /а.с.96-97/, які проти позову заперечили в повному обсязі, посилаючись на викладене в письмових запереченнях, просили відмовити в задоволенні позову. Зокрема, представники послались на відсутність підстав вважати оспорюваний договір недійсним, оскільки відповідно до вимог ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» рішення про вчинення оспорюваного правочину та відчуження спірної кватири було прийнято Наглядовою радою позивача відповідно до її компетенції згідно ст.49 Статуту позивача і розгляду даного питання на Загальних зборах товариства не потребувало. Також представники заперечили порушення інтересів позивача, посилаючись на те, що продаж спірної квартири було здійснено за ціною, вищою за оцінку її вартості у розмірі 7 378 545, 00 грн. станом на 26.08.2014.
		Третя особа приватний нотаріус КМНО Зубко О.П. в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заяву про розгляд справи у її відсутність. /а.с.103 /
		Суд вирішивши можливим розгляд справи у відсутність належним чином повідомлених осіб у справі, які не з'явились в судове засідання, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
		На підставі пояснень сторін та наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини.
		30.08.2014 між позивачем ПАТ «Креатив» в особі Генерального директора ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу з розстроченням платежу належної позивачу ПАТ «Креатив» на праві власності квартири АДРЕСА_1, загальною площею 376 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Зубко О.П. 30.08.2014 за №2420, далі Договір купівлі-продажу від 30.08.2014./а.с.31-33/ 
		Згідно преамбули Договору купівлі-продажу від 30.08.2014, Генеральний директор ОСОБА_5 діяв на підставі Статуту та протоколу №10/1 засідання Наглядової ради ПАТ «Креатив» від 29.08.2014 «Про надання згоди на укладення Товариством договору купівлі-продажу квартири»./а.с.31/
		Згідно рішення акціонера ПАТ «Креатив» №2 від 04.04.2012 обрано Наглядову раду в складі голови ОСОБА_10 та двох членів./а.с.12/ 
		Згідно умов п.3 Договору купівлі-продажу від 30.08.2014, продаж спірної квартири здійснювався за ціною, визначеною за домовленістю сторін, у розмірі 8 854 254, 00 грн., які покупець зобов'язувався сплатити в строк до 30 серпня 2019 року./а.с.32/
		Згідно умов п.5 Договору купівлі-продажу від 30.08.2014, грошова оцінка спірної квартири згідно Висновку про незалежну оцінку нерухомого майна від 26.08.2014, становила 7 378 545, 00 грн./а.с.32/
		Спірна квартира належала позивачу ПАТ «Креатив» на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_11 та позивачем 28.01.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. 28.01.2014 за №228, відповідно до умов п. 2.1. якого спірна квартира була придбана позивачем у власність за ціною 12 300 000, 00 грн./а.с.31, а.с.110-111/
		Згідно Висновку про оцінку нерухомого майна від 01.06.2016 ринкова вартість спірної квартири станом на 25.08.2014 року становила 12 352 000, 00 грн./а.с.113/ 
		25.09.2015 відповідач ОСОБА_1 подарувала спірну квартиру відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Зубко О.П. 25.09.2015 за №2437./а.с.56/
		Вказані обставини підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами - копіями документів в матеріалах справи, які прийняті до уваги судом: копіями договорів купівлі-продажу від 28.01.2014, від 30.08.2014, висновку про оцінку нерухомого майна від 01.06.2016, рішення акціонера ПАТ «Креатив» №2 від 04.04.2012, статуту ПАТ «Креатив», інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно тощо від 18.03.2016. 
		Відповідно до ч. 1, ч.3 ст.215 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину 30.08.2014) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Відповідно до ч.1 ст.203 ЦПК України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину 30.08.2014) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до абз.1 ч.3 ст.92 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину 30.08.2014) орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
		Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину 30.08.2014) господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. 
		Відповідно до ч.1 ст.79 ГК України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину 30.08.2014) господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
		Відповідно до ч.1 ст.84 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину 30.08.2014) товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.
		Відповідно до ч.1 ст.152 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину 30.08.2014) акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
		Відповідно до ст.6 Статуту ПАТ «Креатив» метою діяльності товариства, серед іншого, є здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства. /а.с.17/
		Виходячи з вищевикладеного, положень законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин сторін, а також встановлених судом обставин справи, оспорюваний Договір купівлі-продажу від 30.08.2014 укладено без дотримання вимог ч.1 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним згідно ч.1 ст.215 ЦК України. 
		Зокрема, зміст оспорюваного Договору купівлі-продажу від 18.11.2011 суперечить  вищенаведеним положенням законодавства, як такий, що укладений всупереч інтересів товариства і без досягнення мети його діяльності - отримання прибутку, оскільки продаж спірної квартири здійснено за значно нижчою ціною у розмірі 8 854 254, 00, ніж за її оціночну вартість у розмірі 12 352 000, 00 грн. та за ціну, за яку спірна квартира була придбана позивачем у власність у розмірі 12 300 000, 00 грн. і на умовах відстрочки платежу протягом 5 років з моменту укладення договору, що виключало можливість отримання прибутку від вчинення даного правочину позивачем.
		Інші обставини, зазначені в позові в обґрунтування підстав недійсності оспорюваного Договору купівлі-продажу від 30.08.2014 не знайшли свого підтвердження протягом судового розгляду.
		Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Відповідно до ч.3 ст.216 ЦК України правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
		Відповідно до ч.3 ст.388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
		Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Таким чином, оскільки в силу положень ч.1 ст.216 ЦК України Договір купівлі-продажу від 30.08.2014 як недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а також враховуючи, що жодна з сторін не посилалась на виконання відповідачем ОСОБА_1 умов цього Договору в частині оплати вартості спірної квартири, суд вважає наявними підстави для захисту порушених прав позивача та повернення його в попередній стан на підставі ч.1 ст.392, ч.3 ст.388 ЦК України шляхом визнання за позивачем права власності та витребування спірної квартири з незаконного володіння відповідача ОСОБА_2, яка набула спірну квартиру безвідплатно у відповідача ОСОБА_1
		Таким чином, позов підлягає задоволенню.
		У зв'язку з задоволенням позову з відповідачів на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог до кожного з відповідачів підлягає стягненню сплачена та документально підтверджена сума судового збору, а саме: з відповідача ОСОБА_1 пропорційно до задоволених вимог про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності шляхом визнання права власності за позивачем, - усього у розмірі 112 056, 18 грн./а.с.2-5/ та з відповідача ОСОБА_2 пропорційно до задоволених вимог про витребування спірної квартири з незаконного володіння, - у розмірі 1378, 00 грн./а.с.49-50/
		На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1 ст.1 Закону України «Про господарські товариства», ч.1 ст.79 ГК України, ч.1 ст.84, абз.1 ч.3 ст.92, ч.1 ст.152, ч.1 ст.203, ч.1, ч.3 ст.215, ч.1 ст.216, ч.3 ст.388, ч.1 ст.392 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 10-11, ст.38, ст.ст.57-60, ст.88, ст.169, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.ст.292, 294 ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В :
		Позов Приватного акціонерного товариства «Креатив» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського міськрайонного нотаріального округу - Зубко О.П. - про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності - задовольнити.
		Визнати недійним договір купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу, укладений 30 серпня 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Креатив» та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. і зареєстрований в реєстрі за № 2420 від 30.08.2014.
		Визнати право власності Приватного акціонерного товариства «Креатив» на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 376 кв.м.
		Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 376 кв.м.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Креатив» у відшкодування судових витрат суму судового збору у загальному розмірі 112 056,18 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Креатив» у відшкодування судових витрат суму судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		 
		 
		Суддя Печерського      
		районного суду м. Києва                                                                        К.О.Москаленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...