Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/9202/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2016. Зареєстровано: 13.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2016.
Дата набрання законної сили: 08.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/9202/15-ц   Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/323/16   Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26   08.06.2016 
		<s>                                                                                                                                                               </s>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України 
		08 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
		головуючого судді          Голуб С.А.,
		суддів                              Верланова С.М., Приходька К.П.,  
		за участі секретаря             Дрозда Р.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
		в с т а н о в и л а :
		25 серпня 2015 року банк позивач пред»явив в суді названий позов посилаючись на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 01.04.2009 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 01.04.2009 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 15000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
		Позивач свої зобовязання за даним кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідачем зобовязання по сплаті кредитних коштів та відсотків за користування такими кошами належним чином не виконувалися. У звязку з чим відповідач станом на 30.06.2015 має заборгованість у розмірі 40 678 грн. 38 коп., яка складається з наступного: 14 957 грн. 47 коп. - заборгованість за кредитом; 20 810 грн. 67 коп.  заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2 496 грн. 98 коп.  заборгованість за пенею та комісією; 500 грн.  штраф (фіксована частина); 1913 грн. 26 коп.  штраф (відсоткова складова).
		Враховуючи викладене банк просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № б\н від 01.04.2009 року у розмірі  40678 грн. 38 коп.
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2015 року позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 зазначену суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати в розмірі 406 грн. 78 коп.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
		В доводах апеляційної скарги зазначає, що заяву про відкриття рахунку не підписувала, а тому особисто кредитних коштів не отримувала. Окрім того, довідка-розрахунок заборгованості не відповідає вимогам чинного законодавства та характеризується явними ознаками фальсифікації, а саме: відсутність розшифрування прізвища, імені та по-батькові особи, яка її підписала, відсутній номер поточного рахунку одержувача платежів, відсутність первинних документів, які свідчать про внесення грошових коштів в касу банку.
		Також операція із зняття грошових коштів не підтверджена первинними бухгалтерськими документами банку.
		Окрім того, скаржниця вважає, що судом першої інстанції її було позбавлено права подати заяву про застосування строків позовної давності, оскільки згідно з розрахунку заборгованості, який надав банк останній платіж було здійснено 25 травня 2012 року, а тому трирічний строк для предявлення даного позову закінчився 25 травня 2015 року, а позов було подано 25 серпня 2015 року, що свідчить про пропуск процесуального строку. 
		На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, а у випадку встановлення пропуску  позовної давності відмовити у задоволенні позову з цих підстав.
		В судовому засіданні ОСОБА_2 наголошувала на тому, що кредитну картку вона від відповідача не отримувала, отримувала лише зарплатну картку № 4627081715361106, оригінал якої надала судовій колегії і її копія була приєднана до матеріалів справи (а.с.85) Заява, яка міститься в матеріалах справи була нею написана на отримання зарплатної картки.
		Представник позивача не погодилась із такими доводами і вказала, що в наданій суду заяві про видачу кредитної картки зазначено, що клієнт раніше ідентифікований за карткою № 4627081715361106, тобто їй видавалась як зарплатна так і кредитна картки.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення .
		Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні встановлено, що між сторонами був укладений  кредитний договір і відповідач умови цього договору не виконує,  у звязку з чим виникла заборгованість перед банком, яка підлягала стягненню з відповідача у судовому порядку.
		Судова колегія не може погодитись із судом першої інстанції виходячи з такого.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
		Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг,- позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
		Відповідач наголошувала на тому, що заяву про видачу кредитної картки вона не підписувала, картку не отримувала, кредитом не користувалась. Просила суд витребувати від відповідача оригінал кредитного договору між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2, оригінал заяви на видачу картки № 5457082922329284, виписку з поточного рахунку відкритого на ім»я ОСОБА_2 в ПАТ «Приватбанк» (копія записів по цьому рахунку) з доданням відповідних первинних документів, детальний розрахунок суми заборгованості з розшифровкою дати виникнення такої заборгованості, розмір щомісячних внесків позичальником та погашення кредиту, процентів, оплати комісії за супровід наданих коштів та штрафних санкції. (а.с.33)
		Однак суд у задоволенні цієї заяви відмовив , мотивуючи свою відмову тим, що в матеріалах достатньо доказів, які доводять позовні вимоги. (а.с.40       
		Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Судова колегія задовольнила клопотання ОСОБА_2 і витребувало від позивача документи, у витребуванні яких їй відмовив суд першої інстанції.
		Однак позивач надав суду лише розрахунок заборгованості за договором, однак інших документів, які б підтверджували як отримання кредитної картки так розмір отриманого кредиту суду не надав.
		ОСОБА_2 надала суду копії її звернень до позивача, а також відповіді  позивача на ці звернення. Судова колегія приєднала ці документи, оскільки вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування від позивача доказів, якими відповідач мала намір обґрунтувати безпідставність заявлених позовних вимог.
		Із цих доказів вбачається, що ОСОБА_2 27.06.2012 року звернулась до ПАТ «КБ «Приватбанк» із заявою в якій зазначала, що вона отримала в банку кредитну картку № 5457082922329284. Просила надати їй виписку руху грошових коштів на її поточному рахунку, кредитний договір за карткою № 545708292232984 для звірки зі своїми квитанціями платежів по кредиту, а також надати деталізований розрахунок нарахування процентів, пені та тіла кредиту за весь час заборгованості по цьому кредитному договору. (а.с.78)
		На це звернення ОСОБА_2 отримала відповідь в якій їй було рекомендовано звернутись за отриманням цих документів до відділення банку, в якому вона оформляла кредитний договір. (а.с.77)
		29.08.2012 року ОСОБА_2 повторно звернулась до Банку з вимогою надати виписку про рух коштів на рахунку. (а.с.81)
		24.09.2013 року від ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про існування у неї заборгованості за кредитом. (а.с.80)
		Аналогічне звернення ОСОБА_2 надсилала Банку 25.10.2012 року (а.с.82)
		Із наведених доказів судова колегія зробила висновок, що ОСОБА_2 отримувала кредитну картку № 545708292232984, оскільки про це вона прямо зазначала у своїй заяві від 27.06.2012 року і користувалась кредитними коштами, оскільки виявляла намір провести звірку зі своїми квитанціями.
		Таким чином доводи відповідача проте, що вона таку картку не отримувала взагалі і кредитом не користувалась спростовуються наведеними доказами.
		Разом із тим, при вирішенні спору, судова колегія детально ознайомилась із наявними у справі доказами на підставі яких суд першої інстанції ухвалив своє рішення.
		Так на аркуші справи 8 міститься фотокопія заяви відповідача про видачу їй кредитної картки. В заяві зазначено тип картки: 545708292. Валюта: Гривня. Строк дії: 02/13. Тип кредитного ліміту: фінансовий. Базова процента ставка: 30 процентів з розрахунку 360 днів на рік. Строк дії кредитного ліміту: відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості по Крелитному ліміту може проводитися як шляхом внесення коштів на карту Клієнтом, так і списанням Банком коштів з дебетної карти № 4627081715361106.
		Разом із тим в графі де має бути зазначено сума кредитного ліміту відсутній запис про його розмір. Тобто даний договір не містить в собі розміру кредитного ліміту, який був наданий відповідачу.
		Таким чином кредитний договір не містить в собі однієї із істотної умови, передбаченої ст. 1054 ЦК України, а саме розміру  кредиту.
		Оскільки в договорі не зазначений розмір кредиту, який отримала відповідач, не можливо перевірити правильність розрахунків кредитної заборгованості, які позивач надав суду.
		Саме ця обставина є, на думку колегії суддів, підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем позовні вимоги про укладання кредитного договору на певних умовах не доведені.
		Суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув і вважав, що позивач надав усі належні і допустимі докази для доведення своїх позовних вимог.
		Таким чином, судова колегія  вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
		   В И Р І Ш И Л А :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.
		         В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
		Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів. 
		 
		Головуючий
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...