Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/995/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2016. Зареєстровано: 13.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2016.
Дата набрання законної сили: 06.10.2016 (частково)
Результат оскарження 06.10.2016 Апеляційний суд Кіровоградської області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа №: 398/995/16-к
		 ВИРОК
		 Іменем України 
		 "09" червня 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд 
		    Кіровоградської області
		в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 
		 за участю: секретаря - ОСОБА_2 
		 прокурора  ОСОБА_3 , 
		захисників  адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		 розглянувши у режимі відео конференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Олександрії кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016120070000234 від 28.01.2016р. відносно 
		 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Комсомольська Полтавської області, українця, громадянина України, з професійно  технічною освітою, працюючого, одруженого, маючого малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимості, 
		  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Солонці, Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, маючого малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працюючого,з професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресами: АДРЕСА_3 , а також АДРЕСА_3 ,судимого:     - 25.05.2001 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст.141КК, ч. 3 ст. 81КК, ч. 3 ст.140 КК, на підставі ст. 42 КК України до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією майна; 
		 - 05.08.2003 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. З ст.185 КК України, на підставі ст. 71 КК України остаточно до 4-х років позбавлення волі;
		 -30.06.2005 року Крюківським районним судомм. Кременчук Полтавської області за ст.391 КК України на підставі ст. 71 КК України остаточно до 2-х років позбавлення волі;
		 - 17.12.2008 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ст. 395 КК України до арешту на строк 1 місяць;    
		 - 22.06.2010 року Крюківським районним судомм. Кременчук за ч.1 ст.187КК, ч., ч. З, 5 ст.185 КК, з застосуванням ст. 69 КК та ст.70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, та звільнений 11.02.2014 року, по відбуттю строку покарання;
		 -12.092014 року Комсомольським міським судом Полтавської областіза ч.1 ст. 395 КК України до штрафу 510 гривень; 
		 - обох, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;
		  ВСТАНОВИВ:
		 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло, а ОСОБА_8 ще і повторно, за наступних обставин.
		 Так, 28 січня 2016 року, в період часу з 14.20год. до 14.35 год. ОСОБА_8 , діючи повторно, маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , маючи умисел на нетрудове збагачення за рахунок вчинення крадіжки, діючи з корисливих мотивів, разом прибули на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_10 .. Діючи умисно, усвідомлюючи свої протиправні дії, з використанням лому (цвяходеру) шляхом пошкодження фіксатора вікна проникли до приміщення вищевказаного домоволодіння, звідки таємно викрали чуже майно, а саме: золотий ланцюжок, вагою 116гр., 585 проби, вартістю 105996 гривень 16 копійок, золотий хрестик з розп`яттям «Ісуса Христа», вагою 30гр., 585 проби, вартістю 27412 гривень 80 копійок та 500 доларів США, які відповідно до курсу Національного Банку України становлять 12435 гривень.
		 Після цього, з місця події зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 145843 грн. 96коп..
		 Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснивши, що вони разом з ОСОБА_8 того дня їхали на автомобілі в м.Миколаїв до його тітки. Коли проїжджали м.Олександрію, то на одній із вулиць з двору виїхав автомобіль та перегородив їм дорогу. Вони допомогли водію того автомобіля виштовхати його автомобіль. Водій закрив ворота та поїхав. Вони від`їхали неподалік від будинку та зупинили свій автомобіль на узбіччі дороги, так як вирішили вчинити крадіжку з будинку чоловіка, який поїхав. Разом пішли до будинку, при цьому він взяв з собою цвяходер, а також на руки одягнув робочі рукавички. За допомогою цвяходеру проникли в будинок, звідки викрали все те майно, що вказано в обвинувальному акті. Потім вилізли з будинку та поїхали. Через деякий час на дорозі їх зупинили працівники ДАІ, виявили викрадене та туди ж приїхав потерпілий. Все викрадене було у них вилучено. Кількість викраденого, його оцінку він не оспорює. Просить не позбавляти його волі, так як потерпілому все відшкодовано та застосувати ст.69 КК України. 
		 Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та дав аналогічні пояснення. Просить також врахувати те, що потерпілому шкоду відшкодовано та він подав заяву, де вказав, що не бажає їх суворо карати. Також просить застосувати ст.69 КК України, враховуючи, що він має малолітню дитину, матір, яка є інвалідом та повернути заставу, так як заставу за нього було внесено, але він не встиг вийти з СІЗО, бо його зразу ж затримали по іншій справі.
		 Потерпілий подав заяву на судовий розгляд справи, де зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України та не наполягає на суворій мірі покарання. 
		 Суд проводить судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, зібрані досудовим розслідуванням докази під сумнів не ставилися, суд в силу ч. 3ст.349 КПК Українивизнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та є належними, достовірними, допустимими і достатніми для визнання обвинувачених винними у вчиненні інкримінованого їм злочину.
		Даючи оцінку результатам судового розгляду справи, суд визнає, що вина обвинувачених в інкримінованому їм злочині доведена повністю.
		 Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло, а ОСОБА_8 ще і повторно. 
		 При призначенні покарання обвинуваченим, відповідно дост. 65 КК України суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ними, те, що даний злочин є тяжким, умисним; особи винних: 
		 - ОСОБА_6  одружений, має малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працював механіком в ТОВ «Будівельна компанія «Альянс Інвест» та має постійне місце проживання, за місцем роботи характеризується позитивно та по місцю проживання  посередньо, скарг на нього не надходило, на обліку у лікаря  нарколога та лікаря  психіатра не знаходиться;
		 - ОСОБА_8 , не одружений, має сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за місцем реєстрації та проживання характеризується посередньо, скарг на нього не надходило, на обліку у лікаря  нарколога та лікаря  психіатра не знаходиться, не навчається та не працює, має не зняті та не погашені судимості, та те, що він має матір, яка є інвалідом третьої групи. 
		 Крім того, суд приймає до уваги те, що потерпілий до обвинувачених претензій матеріального та морального характеру не має та на суворій мірі покарання не наполягає.
		 Обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених є щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому шляхом повернення викраденого.
		 Обтяжуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_8 є рецидив злочину. 
		 Обставин обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченими, наявності пом`якшуючих для обох обвинувачених обставин та обтяжуючої покарання обставини ОСОБА_8 , суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинувачених є призначення покарання в виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України та вважає, що перевиховання та виправлення винних можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства з реальним відбуванням покарання. 
		 Така міра покарання, відповідає вимогам ст. 50 КК України, тобто меті покарання і засадам його призначення та буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам кримінального провадження, але й їх особам,та є необхідною і достатньою для їх виправлення, запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, як ним самим, так і іншими особами.
		 Беручи до уваги вищевикладене, підстав для застосування ст., ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає.
		 26.11.2015 року Законом України № 838-VIII Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання », частину 5 ст.72 КК України викладено в такій редакції:
		Зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 У строк попереднього ув`язнення включається строк: - затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; - затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; - тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; - перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; - перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
		 Потерпілим цивільний позов не заявлено.
		 Питання щодо речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України. 
		 Обвинувачений ОСОБА_8 мотивує своє прохання про повернення застави, що була внесена за нього тим, що після внесення застави та звільнення з- під варти, його було затримано та знову взято під варту, але по іншому кримінальному провадженні. 
		 Відповідно до ч.1, ч.11 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. 
		 Згідно ст.203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		 Згідно ухвали слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду від 30.01.2016 року в кримінальному провадженні №12016120070000234 від 28.01.2016 року щодо ОСОБА_8 , підозрюваного за ч.3 ст.185 КК України було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави 40000 грн.. 
		 Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		 Процесуальні витрати у справі відсутні. 
		Керуючись ст., ст. 124, 129, 369, 370, 373, 374 КПК України суд,-
		У Х В А Л И В :
		 ОСОБА_6 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3ст.185 КК України, призначивши покарання3 роки позбавлення волі. 
		 ОСОБА_8 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст.185 КК України, призначивши покарання  3 роки 6 місяців позбавлення волі. 
		 Строк покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_8  рахувати з 28 січня 2016 року.
		 Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) у строк покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення по даному кримінальному провадженні з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 Міру запобіжного заходу засудженим залишити попередню: ОСОБА_6 - тримання під вартою, ОСОБА_8  заставу.
		 Після вступу вироку у законну силу, заставу по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12016120070000234 від 28.01.2016р. повернути заставодавцю. 
		 Речові докази: золотий ланцюжок, вагою 116гр., 585 проби, золотий хрестик з розп`яттям « ОСОБА_11 », вагою 30гр., 585 проби, та 500 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_10  залишити володільцю ОСОБА_10 ;
		 - сталевий лом цвяходер, пару робочих рукавичок, переданих на зберігання до камери речових доказів Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області  знищити;
		 - чоловічу куртку «VOLKI», передану на зберігання до камери речових доказів Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області  повернути ОСОБА_8 ;
		 - пару чоловічих кросівок «Adidas», мобільний телефон марки «Nomi» та чотири сім  карти мобільного оператора «Київ Стар» - передані на зберігання до камери речових доказів Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області  повернути ОСОБА_6 ; 
		 - три камені, дві сережки та каблучка у наборі; дві сережки, шість кілець; дві каблучки; ланцюжок з кулоном у формі серця; ланцюжок з кулоном  годинником; кругле скло в пластмасовій оболонці; дві медалі - передані на зберігання до камери речових доказів Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області  повернути їх володільцю ОСОБА_12 ;
		 - автомобіль марки «Geeli» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий під зберігальну розписку ОСОБА_12  залишити володільцю. 
		 Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		 Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...