Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4271/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2016. Зареєстровано: 13.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2016.
Дата набрання законної сили: 28.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		10 червня 2016 року             16:40                         №826/4271/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів Мазур А.С. та Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до треті особи без самостійних вимог на предмет споруКабінету Міністрів України Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Міністерство освіти і науки Українипро визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, в якій просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України відносно не прийняття порядку і умов реалізації Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання пільг по державній цільовій підтримці для дітей учасників бойових дій у вигляді оплати навчання за рахунок коштів державного бюджету;
		- зобов'язати Кабінет Міністрів України прийняти порядок і умови реалізації Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання пільг по державній цільовій підтримці для дітей учасників бойових дій у вигляді оплати навчання за рахунок коштів державного бюджету;
		- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті за навчання його доньки, ОСОБА_3, студентки Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за 2015-2016 навчальні роки у сумі 19   400,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення приписів частини дев'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Кабінет Міністрів України не визначив порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти категоріям громадян, які зазначені в даному законі.
		Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що надання державної цільової підтримки учасникам бойових дій та їхнім дітям для здобуття професійно-технічної та вищої освіти можливо лише при наявності фінансових ресурсів та соціально-економічних можливостей держави. Зазначив, що Прем'єр-міністр України листом від 17.06.2015 за №23575/1/1-15 доручив Міністру освіти України підготувати та подати в установленому порядку на розгляд Уряду проект нормативно-правового акта щодо визначення порядку та умов надання відповідної державної цільової допомоги.
		Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. Письмових заперечень суду не надали.
		В позовній заяві позивач просив здійснювати розгляд без його участі.
		Суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		25.08.2015 дружина ОСОБА_1 звернулась до керівництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого із проханням, на виконання приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надати дочці ОСОБА_3, студентці Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України, визначені вказаним Законом пільги по державній цільовій підтримці для дітей учасників бойових дій у вигляді повної оплати навчання за рахунок коштів державного бюджету до закінчення навчального закладу, оскільки її батько ОСОБА_1 має статус учасника АТО.
		Керівництво Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відмовило у надані заявлених пільг, на підставі відсутності визначеного Кабінетом Міністрів України порядку та умов надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти категоріям громадян, які зазначені в даному законі.
		Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України з не визначення відповідного порядку та умов реалізації приписів частини дев'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», звернувся до суду з даним позовом.
		Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
		Пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються, у тому числі й військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
		Згідно частин сьомої та дев'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Держава забезпечує учасникам бойових дій, зазначеним у пункті 19 частини першої статті 6 цього Закону, та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. 
		Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Вказані норми узгоджуються з приписами частини сімнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» Держава забезпечує особам, визнаним учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та їхнім дітям, дітям, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, дітям, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту, дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.
		Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
		Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік (Додаток №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік») у графі «найменування згідно з відомчою і програмною класифікаціями видатків та кредитування державного бюджету» не передбачає фінансування державної підтримки, передбаченої Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти», яким було доповнено статтю 12 частинами сьомою та дев'ятою Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з огляду на наступне. 
		Як передбачає частина друга   статті 8 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка   статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»   визнана джерелом права.
		Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
		Отже, посилання позивача на фінансування державної підтримки, яка передбачена приписами частин сьомої та дев'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частиною сімнадцятою статті 44 Закону України «Про вищу освіту» є необґрунтованими.
		Також, суд відхиляє посилання відповідача на лист Секретаріату Кабінету Міністрів України від 11.12.2015 №17-15/2163, згідно якого Прем'єр-міністр України 17.06.2015 за №23575/1/1-15 доручив Міністру освіти України підготувати  та  подати  в установленому порядку на розгляд Уряду проект нормативно-правового акта щодо визначення порядку та умов надання відповідної державної цільової допомоги, як на підставу для визнання відсутності бездіяльності Уряду.
		В преамбулі Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №950 від 18.07.2007    (далі - Регламент №950) зафіксовано, що Регламент Кабінету Міністрів України встановлює порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання його діяльності.
		Частиною 2 параграфу 9 Регламенту №950 визначено, що Прем'єр-міністр, керуючи роботою Кабінету Міністрів, дає доручення, які є обов'язковими для виконання, членам Кабінету Міністрів, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головам місцевих держадміністрацій. У разі коли питання, що потребує вирішення, належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, доручення Прем'єр-міністра надається такому міністрові. Доручення Прем'єр-міністра оформляється як офіційний документ організаційно-розпорядчого характеру на спеціальному бланку.
		Однак, відповідачем не було надано до суду жодної інформації про результати опрацювання Міністром освіти України доручення Прем'єр-міністра України, що свідчить про неналежне забезпечення виконання обов'язків визначених положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Регламентом №950.
		Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти», яким було доповнено статтю 12 частинами сьомою та дев'ятою Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» набрав законної сили ще 05.07.2015, проте на момент звернення до суду, а саме 17.03.2016 зазначені норми не були реалізовані.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		В статті 1 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
		Водночас, в частині першій статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.
		Згідно пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України у сферах соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, вчиняє дії, в тому числі й із забезпечення розроблення та виконання державних програм соціальної допомоги, вживає заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення.
		Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Таким чином, до повноважень відповідача відноситься питання забезпечення соціальних та правових гарантій військовослужбовців.
		Слід також відмітити, що норма частини сімнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» та норми частин сьомої та дев'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є нормами прямої дії та підлягають обов'язковому виконанню.
		Також, зазначені норми прямо передбачають обов'язок Кабінету Міністрів України визначити Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним в частині сьомій статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам.
		Однак, під час розгляду справи відповідачем не було надано до суду жодних доказів, які б свідчили про розроблення Кабінетом Міністрів України зазначеного Порядку та умов надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним в частині сьомій статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам.
		Також, відповідачем не було надано до суду не лише доказів належного виконання Міністром освіти України доручення Прем'єр-міністра України від 17.06.2015 за №23575/1/1-15, але й інформації щодо стадії його виконання.
		Отже, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України відносно не прийняття порядку і умов реалізації Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання пільг по державній цільовій підтримці для дітей учасників бойових дій у вигляді оплати навчання за рахунок коштів державного бюджету є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Кабінету Міністрів України прийняти порядок і умови реалізації Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання пільг по державній цільовій підтримці для дітей учасників бойових дій у вигляді оплати навчання за рахунок коштів державного бюджету, то необхідно зазначити наступне.
		Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. 
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. 
		Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. 
		Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. 
		Враховуючи, що приписами частин сьомої та дев'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частиною сімнадцятою статті 44 Закону України «Про вищу освіту» прямо визначений обов'язок Кабінету Міністрів України визначити Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним в частині сьомій статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам, то вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Кабінету Міністрів України прийняти порядок і умови реалізації Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання пільг по державній цільовій підтримці для дітей учасників бойових дій у вигляді оплати навчання за рахунок коштів державного бюджету є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Однак, вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті за навчання його доньки, ОСОБА_3, студентки Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за 2015-2016 навчальні роки у сумі 19 400,00 грн. задоволенню не підлягає та є передчасною, оскільки згідно приписів частини дев'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплаті допомоги передує встановлення порядку її призначення та виплати, обов'язок розробити який покладено на Кабінет Міністрів України.
		Оскільки Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним в частині сьомій статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам - не визначений, суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача слід захистити шляхом зобов'язання Кабінету Міністрів України розробити зазначений порядок. 
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
		Керуючись статтями 2-7, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України відносно не прийняття порядку і умов реалізації Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання пільг по державній цільовій підтримці для дітей учасників бойових дій у вигляді оплати навчання за рахунок коштів державного бюджету.
		3. Зобов'язати Кабінет Міністрів України виконати вимоги частини дев'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та розробити Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти категоріям громадян визначених частиною сьомою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому  ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		Головуючий суддя                                                                                 К.М. Кобилянський
		Судді                                                                                                    А.С. Мазур 
		                                                                                                    А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...