Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1144/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2016. Зареєстровано: 14.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2016.
Дата набрання законної сили: 24.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" червня 2016 р.Справа № 922/1144/16
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Калантай М.В.       
		при секретарі судового засідання Заводовій К.В.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут",      м.Харків     до  Державного підприємства "Харківський завод шампанських  вин", м.Харків   про   стягнення 540521,65грн. за участю представників:
		від позивача: ОСОБА_1, довіреність №228 від 27.08.2015
		від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 22.02.2016 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м.Харків (далі за текстом - відповідач), про стягнення 540521,65грн., з яких: 503394,14грн. основного боргу, 2363,78грн. 3% річних, 34763,73грн. пені.
		На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором №11410UGEBQP016 від 01.01.2016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в частині оплати за спожитий природний газ у січні-лютому 2016 року.
		В судовому засіданні 17.05.2016 оголошено перерву до 07.06.2016.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
		Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили в частині нарахування пені та 3% річних, оскільки на вказані суми поширюється дія мораторію, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011 у справі №5023/2756/11. В частині стягнення основного боргу відповідач позовні вимоги визнав.
		Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
		01 січня 2016 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410UGEBQP016 (далі за текстом - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
		Згідно пункту 2.9 Договору фактичний обсяг поставленого (спожитого) природного газу визначається шляхом підписання акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період.
		Пунктами 3.2, 3.6 Договору визначено, що ціна газу становить 8276,04 грн. з ПДВ за 1000куб.м. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним Договором.
		Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 
		- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
		- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
		За умовами Договору позивач надав відповідачу послуги з постачання природного газу у наступній кількості:
		- січень 2016 року - 76,524 тис.м.куб. на загальну суму 633315,68грн. (акт приймання-передачі природного газу №ХОЗ00007231 від 31.01.2016);
		- лютий 2016 року - 0,008 тис.м.куб. на загальну суму 66,20грн. (акт приймання-передачі природного газу №ХОЗ00011183 від 29.02.2016).
		Відповідач свої зобов'язання виконав частково, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 503394,14грн.
		Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь 503394,14грн. основного боргу, 2363,78грн. 3% річних, 34763,73грн. пені.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
		Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
		В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Матеріали справи підтверджують наявність у відповідача заборгованості за спожитий у січні-лютому 2016 року природний газ у розмірі 503394,14грн.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідач наявність даної заборгованості визнав у повному обсязі.
		Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011 у справі №5023/2756/11 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
		Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство відповідача) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
		Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
		З наведеного вбачається, що вимоги позивача про стягнення основного боргу за період січень-лютий 2016 року є поточними в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		У звязку з цим, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 503394,14грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Згідно частини 1 стаття 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		За умовами пункту 6.2.1 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
		Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 34763,73грн. пені, нарахованої за період з 11.02.2016 по 06.04.2016.
		Разом із тим, згідно частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на момент порушення провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство відповідача) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
		Отже, враховуючи те, що відповідачем нараховано пеню в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідача, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення пені.
		Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2636,78грн., нарахованих за період з 11.02.2016 по 06.04.2016.
		Перевіривши розрахунок вказаної суми, суд вважає його таким, що відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення 2636,78грн. 3% річних підлягають задоволенню.
		При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що дія мораторію поширюється на вимоги про стягнення 3% річних, з огляду на таке.
		Виходячи із положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
		Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.11.2010 у справі №4/720.
		Отже, 3% річних не є санкціями в розумінні частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на момент порушення провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство відповідача).
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (61017, м.Харків, вул.Лозівська, буд.20, код 30590422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м.Харків, вул.Москалівська, буд.57/59, код 39590621) 503394,14грн. основного боргу, 2363,78грн. 3% річних та 7586,36грн. судового збору.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		В іншій частині позову відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку. 
		Повне рішення складено 13.06.2016 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...