Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/895/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2016. Зареєстровано: 14.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2016.
Дата набрання законної сили: 14.06.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 466/895/16-к            Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  
		Провадження № 11-кп/783/461/16     Доповідач: ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 червня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
		 апеляційного суду Львівської області в складі:
		 головуючої ОСОБА_2 
		 суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		 при секретарі ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12015140000000607про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим, українця, гр. України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого 22.12.2008р. Керченським міським судом АР Крим за ч.2 ст.186 та ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ., 
		за ч.2 ст.286 КК України, 
		 за участю прокурора ОСОБА_7 
		 обвинуваченого ОСОБА_6 
		    захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		 потерпілого ОСОБА_10 
		   за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_10 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16.02.2016 року відносно ОСОБА_6 , - 
		встановила:
		вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 16.02.2016 року  ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 5 \п`яти\ років 6 \шести\ місяців позбавлення волі.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою та строк покарання рахувати з 11 грудня 2015 року.
		Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави витрати на проведення експертиз в розмірі 9600 \дев`ять тисяч шістсот\ грн.
		Речі, належні ОСОБА_11 повернуто потерпілим по справі.
		Згідно вироку суду, 08 грудня 2015 року приблизно о 20-00 год. ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Лексус 300» державний реєстраційний знак НОМЕР_1 та рухаючись по проїзній частині автодороги сполученням м. Львів-смт. Брюховичі, за 800м. від території «АЗС-МАРКЕТ» в напрямку міста Львова, порушив вимоги чинних розділів Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 06.03.2013 р., а саме: п.1.3, 1.5; п. 2.1 «а»; п. 2.3 п.п.«б,д»;2.9 «а»; п. 12.1; 12.2 та 12.6 п.п. «г», які виразились в тому, що він керував автомобілем без посвідчення водія відповідної категорії у стані алкогольного сп`яніння, виявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не відреагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, під час вибору в установлених межах швидкості руху автомобіля не урахував дорожньої обстановки, що призвело до виїзду за межі проїзної частини дороги та подальшим неодноразовим перекиданням транспортного засобу. В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Лексус 300», ОСОБА_11 отримала множинні переломи кісток та ушкодження внутрішніх органів, що призвело до гострої внутрішньої кровотечі і смерті на місці ДТП.
		   На вирок суду адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуваний вирок, в частині міри покарання ОСОБА_6 змінити. Пом`якшити йому міру покарання, так як злочин за ч. 2 ст. 286 КК України - вчинено з необережності.
		   В обґрунтування вказує, що суд не врахував, що даний злочин відноситься до категорії злочинів з необережності. ОСОБА_6 не хотів та не бажав настання результатів, які наступили, не враховано, що ОСОБА_6 і на досудовому слідстві і в суді вину свою визнав повністю, у скоєному розкаявся, це дало підставу для спрощеного розгляду кримінальної справи у суді. ОСОБА_6 сприяв, як органам досудового слідства так і суду Шевченківського району м. Львова у досягненні істини у справі. Відчуваючи свою провину за злочин із необережності ОСОБА_6 щиро сердечно покаявся. Все це давало достатньо підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш гуманної міри покарання ніж це зробив Шевченківський районний суд м. Львова. Цивільний позов по справі не заявлявся.
		На вирок суду потерпілий ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуваний вирок скасувати у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст. 286 КК України - 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
		Вважає, що оскаржуваний вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16.02.2016 року стосовно ОСОБА_6 є незаконним у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Зокрема, при призначенні покарання засудженому, судом не в повній мірі враховано характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Наголошує, що суд визнав обставиною, яка пом`якшує покарання, а отже і істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину - щире каяття. Однак на переконання апелянта, щире каяття, яке виражається лише в визнанні засудженим ОСОБА_6 своєї вини, не може вважатись таким, тому що злочин вчинений ним, який призвів до особливо важких і непоправних наслідків, був очевидним і він не міг заперечувати своєї вини. Також про відсутніть "щирого каяття свідчить і те, що навіть в судовому засідання він навіть не попросив вибачення ні в нього, як брата загиблої, ні в батьків, що були присутні в судовому засіданні. ОСОБА_6 в судовому засіданні був нещирим і робив все, щоб уникнути справедливого і адекватного до вчиненого ним злочину покарання, що йому частково на жаль і вдалось.
		Вказує, що за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження, які знаходяться в суді, з`ясовано, що ОСОБА_6 неодноразово судимий і востаннє за вчинення знову ж тяжких злочинів, за місцем відбуття покарання характеризуються з негативної сторони і по звільненні з місць позбавлення волі 04.12.2015 року адміністрацією колонії йому було встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік. А на п`ятий день по звільненні ОСОБА_6 вчиняє знову тяжкий злочин зі смертельним наслідком, тому за наявності зазначених вище обставин судом неналежно оцінено особу обвинуваченого та не в повній мірі враховано тяжкість вчиненого ним злочину.
		Підкреслює, що у даному випадку слід призначити більш суворе покарання, в межах санкції статті за якою ОСОБА_6 визнано винним, і яке буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів.
		   Заслухавши доповідь судді, думку захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу подану захисником, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 заперечили, потерпілого ОСОБА_10 , який підтримав свою апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу захисника заперечив, представника потерпілого ОСОБА_9 , який підтримав апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 , а апеляційну скаргу захисника заперечив,думку прокурора, який заперечив доводи поданих апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
		В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що в скоєному кається, розуміє, що трапилось непоправиме, яке на даний час змінити не можна. Просить вибачення в родини потерпілої. Покликається, що в нього невеликий стаж керування автомобілем і посвідчення водія він не отримував.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
		   Висновки суду щодо вини ОСОБА_6 у вчинені злочину за ч. 2 ст. 286 КК України відповідають фактичним обставинам справи, визнані судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів та в апеляційних скаргах не оспорюються.
		Як вбачається зі змісту вироку, суд дотримався вимог ст. 65 КК України і призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі, без застосування додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки останньому посвідчення водія не видавалось, яке на переконання колегії суддів є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		 Доводи потерпілого ОСОБА_10 в апеляційній скарзі щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі, через м`якість такого, не спростовують правильних висновків суду. 
		    Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз`яснення наведених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання в кожному конкретному випадку, суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		 Щодо покликань апелянта ОСОБА_10 на неврахування судом при призначенні покарання тяжкого наслідку, смерті потерпілої, то такі наслідки враховані при кваліфікації злочину за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, де передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 років.
		Перевіркою встановлено, що ОСОБА_6 вчинив необережний злочин, який законом віднесений до категорії тяжких. Протягом усього досудового слідства та судового розгляду давав визнавальні покази, визнав свою провину, розкаявся. Разом з тим, судом вірно враховано, що злочин вчинено невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі. Сукупність цих обставин у поєднанні з тяжкістю злочину, що визначена законом, вчинення цього злочину у стані алкогольного сп`яніння, вказують на можливість виправлення ОСОБА_6 та попередження нових злочинів при обранні покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, у розмірі визначеному судом першої інстанції.
		Таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
		Водночас, враховуючи характер діяння та обставини, що обтяжують покарання, підстав для ухвалення рішення про пом`якшення обвинуваченому покарання не вбачається, а відтак апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 не підлягає до задоволення.
		Ті обставини, на які в апеляційних скаргах покликаються апелянти, як на підстави скасування вироку, повністю враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, яке є справедливим і за своїм видом, і за розміром.
		Оцінивши наведене, колегія суддів, вважає, що покарання призначене особі відповідно до вимог ст. 65 КК України із забезпеченням принципу індивідуалізації покарання і підстав його вважати таким, що не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого немає.
		 На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-
		постановила :
		 Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_10 залишити без задоволення. 
		   Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16.02.2016 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін.
		   Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з 11 грудня 2015 р. по 14 червня 2016 р. включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		   Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з часу отримання копії рішення суду.
		Судді:
		 
		 ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...