Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/1340/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Одержання хабара.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2016.
Дата набрання законної сили: 07.06.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УКРАЇНА
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		7 червня 2016 року м. Київ 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_6 ,
		 
		переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Миколаївським районним судом Львівської області матеріали судового провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2016 р.,
		 
		за участю прокурора  ОСОБА_8 
		підозрюваного   ОСОБА_7 ,
		 
		у с т а н о в и л а:
		 
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52016000000000014 від 22.01.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , про арешт майна та накладено арешт на банківський рахунок, для обслуговування якого емітовано платіжну банківську картку «Райффайзен Банк Аваль» під № НОМЕР_1 , термін дії до 02/16, на ім`я  ОСОБА_11 . 
		 
		В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.
		 
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді власник майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року про накладення арешту на банківський рахунок, для обслуговування якого емітовано платіжну банківську картку «Райффайзен Банк Аваль» під № НОМЕР_1 , термін дії до 02/16, на ім`я ОСОБА_11 .
		 
		В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що не згодний з ухвалою слідчого судді, оскільки згідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату.
		 
		Одночасно вказує, що копію оскаржуваної ухвали отримав лише 21.04.2016 р. від детектива НАБУ, оскільки суд першої інстанції на його звернення щодо видачі копії ухвали не відреагував та копію ухвали не надіслав.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням детектива, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, при цьому строк на апеляційне провадження підлягає поновленню.
		 
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. 
		 
		Враховуючи, що ухвалу від 17.02.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
		 
		Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52016000000000014 від 22.01.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 нехтуючи вимогами законодавства, за попередньою змовою з суддею Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_12 , який в свою чергу відповідно до положень ч. 2 Примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, що займає відповідальне становище, вчинив пособництво останньому в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.
		 
		ОСОБА_7 , на підставі договору про надання правової допомоги від 12.05.2015 здійснюється захист обвинуваченого за ст. 289 ч. 2 КК України у кримінальному провадженні №12015140200000322 ОСОБА_13 , судові слухання по якому проводяться Жидачівським районним судом Львівської області, під головуванням судді цього суду ОСОБА_12 .
		 
		20.01.2016 року ОСОБА_7 перебуваючи в м. Миколаєві, Львівської області, в ході особистої зустрічі із братом підзахисного ОСОБА_13 - ОСОБА_14 повідомив, що суддя Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_12 висунув вимогу надання неправомірної вигоди, розмір якої буде визначено в подальшому, за заміну запобіжного заходу ОСОБА_13 із тримання під вартою на інший - більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.
		 
		21.01.2016 року, ОСОБА_7 , реалізовуючи спільний з ОСОБА_12 злочинний умисел зустрівся із ОСОБА_14 в м. Миколаїв, Львівської області висунув вимогу про надання неправомірної вигоди для ОСОБА_12 у вигляді грошових коштів в сумі 1 500 дол. США (одна тисяча п`ятсот доларів США) за зміну запобіжного заходу ОСОБА_13 із тримання під вартою на інший - більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, при цьому обумовивши умови майбутньої передачі неправомірної вигоди.
		 
		27.01.2016 року близько 19:00 години ОСОБА_7 перебуваючи поблизу пам`ятника Т.Г. Шевченку в м. Жидачів, Львівської області отримав від ОСОБА_14 , першу частину обумовленої раніше неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 700,00 доларів США (сімсот доларів США) для передачі ОСОБА_12 за сприяння у заміні запобіжного заходу ОСОБА_13 із тримання під вартою на інший - більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою. Того ж дня, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, у невстановленому досудовим розслідуванням місці розподілили між собою першу частину неправомірної вигоди, отриманої від ОСОБА_14 , таким чином, що частина коштів в сумі 200 доларів США (двісті доларів США) була залишена ОСОБА_7 , а 500 доларів США (п`ятсот доларів США) отримані суддею ОСОБА_12 
		 
		28.01.2016 року близько 13:10 години поблизу бару «Дністер», який знаходиться в м. Жидачів Львівської області ОСОБА_12 на прохання ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_14 з метою переконання останнього у необхідності сплати другої частини неправомірної вигоди в сумі 800,00 доларів США (вісімсот доларів США), та виконання своїх зобов`язань. При цьому ОСОБА_12 повідомив про свої подальші процесуальні дії у кримінальному провадженні, спрямовані на виконання зобов`язань за заміну запобіжного заходу ОСОБА_13 із тримання під вартою на інший - більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою. Пізніше ОСОБА_12 залишив ОСОБА_14 та ОСОБА_7 самих, а сам прослідував в приміщення Жидачівського районного суду. ОСОБА_7 залишившись із ОСОБА_14 продовжував переконувати останнього в необхідності передачі другої частини неправомірної вигоди. ОСОБА_14 усвідомлюючи, що в разі не надання другої частини неправомірної вигоди запобіжний захід у вигляді взяття під варту ОСОБА_13 змінений не буде, змушений був погодитися на умови висунуті ОСОБА_7 та ОСОБА_12 та передав ОСОБА_7 другу частину обумовленої раніше неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 800,00 доларів США (вісімсот доларів США).
		 
		В цей же день близько 14:00 год. ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_12 знаходячись в приміщенні Жидачівського районного суду в службовому кабінеті останнього завершуючи злочинний умисел, розподілили між собою другу частину неправомірної вигоди, отриманої від ОСОБА_14 , таким чином, що частина коштів в сумі 300 доларів США (двісті доларів США) була залишена ОСОБА_7 , а 500 доларів США (п`ятсот доларів США) отримані ОСОБА_12 . В подальшому, ОСОБА_7 знаходячись в приміщенні кафе «Три леви» в м. Жидачів, Львівської області повідомив ОСОБА_14 , що кошти передані ним судді ОСОБА_12 та останнім буде прийняте позитивне рішення в інтересах ОСОБА_13 
		 
		28 січня 2016 року о 15:41 годині ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України в порядку ст. ст. 111, 135, 278 КПК України.
		 
		Також, 28.01.2016 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , під вікном на газоні в гаманці, були виявлені та вилучені п`ять банківських карток, зокрема платіжна банківська картка «Райффайзен Банк Аваль» під № НОМЕР_1 , термін дії до 02/16, на ім`я ОСОБА_11 .
		 
		17.02.2016 р. детектив Національного бюро Третього підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , за погодженням із начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на банківський рахунок, для обслуговування якого емітовано платіжну банківську картку «Райффайзен Банк Аваль» під № НОМЕР_1 , термін дії до 02/16, на ім`я ОСОБА_11 .
		 
		17.02.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання детектива про накладення арешту на майно було задоволено.
		 
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		 
		З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи детектива, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
		 
		Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке детектив просить накласти арешт відповідає критеріям ст. 170 КПК України, крім того в даному провадженні можливе застосування конфіскації майна та забезпечення цивільного позову, при цьому врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		 
		З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання детектива та накладення арешту на банківський рахунок, для обслуговування якого емітовано платіжну банківську картку «Райффайзен Банк Аваль» під № НОМЕР_1 , термін дії до 02/16, на ім`я ОСОБА_11 .
		 
		Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		 
		Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на банківський рахунок, оскільки грошові кошти, які зараховані та зберігаються на вказаному рахунку, відповідають критеріям, передбаченим ст. 170 КПК України.
		 
		Отже, на думку колегії суддів, арешт грошових коштів, які належать підозрюваному ОСОБА_7 є співрозмірним з потребами кримінального провадження та необхідний з метою досягнення завдань арешту, а саме запобігання приховування, перетворення чи передачі майна. 
		 
		Доводи власника майна про те, що арешт на майно було накладено безпідставно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено з правових підстав, передбачених ст. 170 КПК України, крім того апелянтом не вказано за змістом апеляційної скарги на порушення слідчим суддею норм кримінального процесуального закону, які на його думку вплинули на правильність прийнятого рішення.
		 
		Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
		 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно наклав арешт набанківський рахунок, для обслуговування якого емітовано платіжну банківську картку «Райффайзен Банк Аваль» під № НОМЕР_1 , термін дії до 02/16, на ім`я ОСОБА_11 , а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		 
		Керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 309, 336, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва  
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Поновити власнику майна ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2016 р.
		 
		Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 р., в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52016000000000014 від 22.01.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , про арешт майна та накладено арешт на банківський рахунок, для обслуговування якого емітовано платіжну банківську картку «Райффайзен Банк Аваль» під № НОМЕР_1 , термін дії до 02/16, на ім`я ОСОБА_11 ,  залишити без змін.
		 
		Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 ,  залишити без задоволення.
		 
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		С У Д Д І:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_15   ОСОБА_16 а л е н и к

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...