Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/864/16-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано судом: 15.04.2016. Зареєстровано: 16.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2016.

Результат оскарження 23.05.2016 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано рішення повністю із закриттям провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                         Справа № 314/864/16-п
		                                 Провадження № 3/314/169/2016 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		15.04.2016   року                                                              м. Вільнянськ     
		Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Капітонов Є.М., за участю прокурора Велєвої К.С., Соболя С.В, розглянувши матеріали, які надійшли з ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1, дата і місце народження: 16.10.1970р.н.; місце роботи (служби), посада: начальник Дружелюбівського ВЦ-1 УДПтС України в Запорізькій області (з 2013 року по 19.10.2015); місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 б. 9 кв. 12; освіта: середня спеціальна; документ, що посвідчує особу: паспорт серія СВ № 579214 виданий Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області; раніше до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення повязаного з корупцією: не притягався
		за ч.2 ст. 172-7 КпАП України, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Вільнянського районного суду Запорізької області з ОВС УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ Національної поліції України надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-7 КпАП України.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що з 01.03.2013 по 19.10.2015 працював на посаді начальника Дружелюбівського виправного центру управління ДПтС України в Запорізькій області. На посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Дружелюбівського ВЦ-1 працював ОСОБА_2, який є його сином. Син в його безпосередньому підпорядкуванні не перебував. 17.09.2015 він, як начальник, будучи водночас головою балансової комісії вказаної установи, брав участь в засіданні балансової комісії щодо преміювання особового складу установи, в тому числі й щодо його сина ОСОБА_2 З приводу призначення премії своєму сину він не голосував, зазначив, що преміювання та розмір премії вносяться за усним поданням начальників відділень та служб, всі члени балансової комісії знали, що ОСОБА_2 є його сином, рішення приймалося колегіальним органом. На виконання рішення балансової комісії він як начальник видав відповідний наказ.
		Суддя заслухавши ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення встановив наступні обставини:   
		На підставі наказу ДПтС України № 13/ос-13 від 01.03.2013 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Дружелюбівського виправного центру управління ДПтС України в Запорізькій області. На підставі наказу ДПтС України № 168/ос-15 від 01.10.2015 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Дружелюбівського виправного центру управління ДПтС України в Запорізькій області. Відповідно до пп. (д), п. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є посадовою особою, на яку поширюється дія вказаного закону.
		17.09.2015 ОСОБА_1, діючи як начальник Дружелюбівського ВЦ-1, будучи водночас головою балансової комісії вказаної установи (наказ № 8 від 06.01.2014), прийняв участь в засіданні балансової комісії щодо встановлення та плати премій особовому складу установи, в тому числі й відносно свого сина ОСОБА_2, який займає посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Дружелюбівського ВЦ-1.
		Статтею 172-7 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Відповідно до ч.2 ст. 172-7 КпАП України особа притягується до адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно примітки статті у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях 
		За визначенням преамбули Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
		Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачені обовязки покладені на осіб які, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, а саме: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
		Відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.
		Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно учиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Вирішуючи питання про те, чи приймалося рішення балансової комісії Дружелюбівського ВЦ-1 17.09.2015 до складу якої входив ОСОБА_1 як її голова у умовах реального конфлікту інтересів, та чи вплинуло це на прийняття обєктивного та неупередженого рішення, суд враховує наступні встановлені обставини:
		ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що усі члени балансової комісії знали про те, що ОСОБА_2 є його сином. Члени балансової комісії є працівниками установи та його підлеглими, що також підтверджується наказом №8 від 06.01.2014 про створення балансової комісії.. 
		Відповідно до п.4 Положення про преміювання осіб рядового та начальницького складу, фахівців, службовців та робочих Дружелюбівського виправного центру УДПтС України в Запорізькій області (№1) від 31.08.2015 №136/ОД розмір премії кожному працівнику встановлюється (визначається) щомісячно за рішенням Балансової комісії Дружелюбівського виправного центру УДПтС України в Запорізькій області (№1). За п.8 зазначеного положення розмір премії кожному працівнику встановлюється (визначається) щомісячно на підставі рапортів начальників відділів і затверджується рішенням Балансової комісії. 
		До посилань ОСОБА_1 про те, що він не голосував у складі комісії за преміювання його сина ОСОБА_2 суд ставиться критично та не приймає їх, оскільки як вбачається протокол проведення балансової комісії №4 від 17.09.2015 не містить будь яких застережень щодо відмови членів комісії від голосування.
		Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є близькими родичами в силу ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», рішення балансової комісії також приймалось стосовно преміювання близького родича голови комісії та керівника установи, члени комісії є підлеглими по відношенню до ОСОБА_1 та були усвідомленими, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що рішення про преміювання ОСОБА_2 приймалося в умовах реального конфлікту інтересів, що вплинуло на прийняття обєктивного та неупередженого рішення.
		На підставі викладеного, заслухавши думку прокурора, ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, доведена в повному обсязі.
		При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, час та місце вчинення правопорушення, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого ним діяння.
		Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.172-7 КУпАП, ст.1, 3, 28-29 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст.245, 280, 283,284 КУпАП, суд  
		                                             П О С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 коп.
		Строк предявлення постанови до виконання протягом 3 місяців. У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП України, штраф буде стягнуто у порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі штрафу.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.
		Суддя                               Є.М. Капітонов
		 
		   
		15.04.2016

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...