Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 647/3366/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2016. Зареєстровано: 16.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2016.
Дата набрання законної сили: 13.06.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи: 647/3366/14-к
		 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11- кп/791/684/156 Доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія: ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 194 КК України
		У Х В А Л А 
		іменем України
		13 червня 2016 року м. Херсон
		   Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
		    головуючого ОСОБА_2 ,
		    суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		 при секретарі ОСОБА_5 ,
		 за участю прокурора ОСОБА_6 ,
		 захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12014230000000297 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2016 року, яким: 
		    ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нова Каховка Херсонської області, громадянина Російської Федерації, розведеного, не працюючого, освіта неповна середня, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого місця проживання в Україні не має, тимчасово мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що не має судимостей, 
		засуджено: за ч. 2 ст. 194 КК України на 6 років позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
		Міра запобіжного заходу - тримання під вартою.
		   Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази.
		 Ухвалою цього ж суду від 28.04.2016 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_8 , який ухилися від суду.
		в с т а н о в и л а:
		Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за те, що він 30 червня 2014 року приблизно о 01 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_9 , переслідуючи прямий умисел, направлений на знищення та пошкодження майна останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи заздалегідь підготовлені пляшки із запальною сумішшю, підпалив та кинув у два вікна вказаного будинку не менше двох пляшок із запальною сумішшю, внаслідок чого у двох кімнатах будинку, у якому знаходились ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , здійнялася пожежа, яку самотужки ліквідовано вищезазначеними особами до приїзду працівників міліції та Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Внаслідок дій ОСОБА_8 пошкоджено майно у двох кімнатах зазначеного будинку шляхом підпалу, чим спричинена матеріальна шкода ОСОБА_9 .
		Крім того, ОСОБА_8 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час і місці, умисно, без передбаченого п.п.3,4 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, дозволу, придбав предмет, який є гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю - пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом ствола 9-мм стартового пістолету «Stalker 2918-S», № НОМЕР_1 виробництва Туреччини, який придатний для проведення пострілів способом роздільного спорядження (з використанням 9-мм шумовик патронів та снарядів діаметром 5 мм), який без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , до моменту виявлення і вилучення працівниками міліції під час санкціонованого обшуку у період часу з 17 години 15 хвилин до 18 години 00 хвилин 21 серпня 2014 року.
		У поданих на вирок апеляційних скаргах:
		- захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , не оспорюючи доведеність його вини за ч.1 ст. 163 КК України, посилається на незаконність вироку в частині його засудження за ч.2 ст. 194 КК України, у зв`язку з порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, які є суперечливими. В обґрунтування доводів указує, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, який не містить формулювання обвинувачення, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист. Стверджує, що висновку суду про доведеність вини ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України ґрунтуються на недопустимим доказах, якими є протоколи огляду, слідчого експерименту, висновки паливно-мастильних матеріалів, комп`ютерно-технічної, пожежно-технічної експертиз, показання експертів. Суд, визнавши ці докази недопустимими, водночас зробив висновок про доведеність його вини у вчиненні зазначеного злочину на підставі інформації за результатами негласних слідчих дій, які проводилися в іншому кримінальному провадженні, а тому ці дані є неналежними та недопустимими доказами. З цих підстав кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8  за ч.2 ст. 194 КК України підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України. Крім того, призначене покарання ОСОБА_12 не відповідає вимогам ст. 65 КК України через його суворість, оскільки судом невмотивовано застосування покарання саме у виді позбавлення волі. При цьому суд не врахував, що він характеризується посередньо, має неповнолітню дитину, щиро розкаявся, що пом`якшують його покарання за ч.1 ст. 263 КК України. Просить скасувати вирок суду першої інстанції, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст. 194 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України закрити у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведеності його винуватості, вирок в частині призначення покарання за ч.1 ст. 263 КК України скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 263 КК України не пов`язане з позбавленням волі;
		- обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи доведеність своєї вини за ч.1 ст. 263 КК України, наводить аналогічні доводи про недоведеність висунутого йому обвинувачення за ч.2 ст.194 КК України, та суворість призначеного покарання. Просить змінити вирок суду, виправдати його за ч.2 ст. 194 КК України, призначити йому за ч.1 ст. 263 КК України найменш суворе покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
		Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданих апеляційних скарг, доводи захисника, який підтримав як свої апеляційні вимоги, так і обвинуваченого, просив їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив вирок суду першої інстанції залишити без зміни, в дебатах сторони залишилися на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла такого висновку.
		    Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у придбанні, зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 263 КК України, обґрунтований дослідженими в судовому засіданні доказами, і такий висновок суду в апеляційних скаргах захисником та обвинуваченим не оскаржується.
		    Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися. 
		   З матеріалів провадження вбачається, що вирок суду щодо ОСОБА_8 в частині доведеності його вини, кваліфікації дій за ч.1 ст. 263 КК України, учасниками провадження не оскаржується, тому апеляційний суд не перевіряє законність вироку суду першої інстанції в цій частині.
		 Що ж до доводів захисника та обвинуваченого ОСОБА_8 про недоведеність висунутого обвинувачення за ч.2 ст. 194 КК України, то вони є непереконливими.
		 Висновок суду про винність ОСОБА_8 в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, підтверджується розглянутими у судовому засіданні доказами та відповідає фактичним обставинам справи.
		 Так, обвинувачений ОСОБА_8 заперечував свою особисту вину та стверджував про свою непричетність до інкримінованого злочину, показав, що у той час перебував у м. Запоріжжя, де відпочивав разом з ОСОБА_13 .. 
		 Ці заперечення ОСОБА_8  проти обвинувачення були предметом перевірки у судовому засіданні та спростовуються детально викладеними у вироку доказами. 
		   Свідок ОСОБА_14 (співробітник УБОЗ в Херсонській області) показав, що в травні 2014 року була отримана оперативна інформація про те, що ОСОБА_8 підшукує особу для вбивства своєї колишньої дружини ОСОБА_11 .. Керівництвом йому було дано завдання - попередити скоєння тяжкого злочину, здійснювався контроль за вчиненням злочину, під час якого він був залучений як виконавець вбивства під вигаданим прізвищем  ОСОБА_15 .. Він неодноразово зустрічався з ОСОБА_8 у м. Нова Каховка, який йому розповів, що він судиться з дружиною через дитину. Спочатку ОСОБА_16 запропонував йому ліквідувати дружину, а потім тільки її побити. На третій зустрічі ОСОБА_16 запропонував не бити її, а спалити будинок, в якому вона мешкає з батьками в м. Бериславі, за допомогою «коктейлю молотова», за що запропонував грошову винагороду у сумі 7000 гривень. Через деякий час вони знову зустрілися, і ОСОБА_16 розповів, що він вже спалив будинок, тепер треба побити колишнього тестя ОСОБА_9 , за що пообіцяв 500 доларів США. Під час наступної зустрічі ОСОБА_16 повіз його в м. Берислав, де показав маршрут руху ОСОБА_9 із зупинку додому. Далі вони (працівники міліції) чекати не стали, оскільки ОСОБА_16 після того, як замовив підпал, сам його здійснив, вони вважали, що ОСОБА_16 може сам побиття ОСОБА_9 , вирішили затримати останнього. Усі зустрічі були зафіксовані за допомогою засобів аудіо та відеоконтролю. Під час зустрічі ОСОБА_16 йому детально розповів про спосіб скоєння підпалу, продемонстрував придбаний пістолет.
		 Такі показання свідка перевірені судом і правильно визнані достовірним джерелом доказів, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами.
		 Зокрема, потерпілий ОСОБА_9 , свідок ОСОБА_10 показали, що ОСОБА_8 це колишній чоловік їх доньки - ОСОБА_11 . Вони разом з донькою проживають у будинку у м. Бериславі. В ніч з 29 на 30 червня 2014 року близько 01 год. 30 хвил. вони прокинулися від шуму розбитого скла і побачили вогонь, горіло вікно, стеля, штори, килим, лінолеум, батареї коло вікна. Вікно було розбито, хтось кинув у вікно пляшку із запальною сумішшю. Потім донька закричала, що горить ще інша кімната. Після чого вони разом водою погасили пожежу, а потім викликали працівників міліції. Хто саме закинув пляшки вони не бачили. У вікні знайшли шматки тканини, на підлозі фрагменти розбитих пляшок. У скоєному підозрюють колишнього чоловіка їх доньки - ОСОБА_16 , оскільки між ним та донькою ОСОБА_17 існує конфлікт, на підґрунті ревнощів ОСОБА_16 неодноразово бив її, погрожував їй розправою. Внаслідок пожежі були пошкоджені штори, карнизи, підлога, напільний килим, шпалери, дива, м`який куток. Будинок був застрахований, страхова компанія частково відшкодувала заподіяну шкоду. 
		   Ці ж обставини підтвердила свідок ОСОБА_11 та показала, що у скоєному вона підозрює колишнього чоловіка ОСОБА_8 , оскільки він неодноразово погрожував їй та її сім`ї фізичною розправою. Крім того, собака не гавкала, оскільки вона знала ОСОБА_8 , а чужу людину вона не підпускала до будинку. 
		   Зазначені показання потерпілих та свідків підтверджуються іншими доказами.
		 З протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії  контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 16.06.2014 року, згідно якого 16.05.2014 року, 20.05.2014 року, 14.06.2014 року проведено зустрічі ОСОБА_8 із ОСОБА_15 , в ході яких ОСОБА_8 пропонував ОСОБА_15 вчинити підпал будинку, де мешкає ОСОБА_11 з батьками у м. Бериславі, а потім спричинити тілесні ушкодження за грошову винагороду. (т. 2, а.п. 4  24)
		   З протоколу про результати негласної слідчої дії  аудіо -, відеоконтроль особи від 14.08.2014 року, згідно якого 14.08.2014 року проведено розмову ОСОБА_8 із ОСОБА_15 , в ході якої ОСОБА_16 розповів подробиці вчинення ним підпалу будинку, де мешкає ОСОБА_11 з батьками у м. Бериславі, який скоїв близько 02 години ночі зі знайомим, закинули вісім пляшок «коктейлю молотова» (бензин з маслом) до будинку через два вікна, по чотири пляшки в кожне вікно. ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_15 про спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень за 500 доларів США. Крім того, розповів, що заказав пістолет, кобуру та набої до нього. (т.2 а.п.25 -34)
		   З протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії  контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 28.08.2014 року, згідно якого 20.08.2014 року, 21.08.2014 року, року проведено зустрічі ОСОБА_8 із ОСОБА_15 , в ході яких ОСОБА_8 пропонував ОСОБА_15 спричинити ОСОБА_9 тілесні ушкодження за грошову винагороду. (т. 2, а.п. 36, 37)
		   З протоколу про результати негласної слідчої дії  аудіо -, відеоконтроль особи від 28.08.2014 року, згідно якого 20.08.2014 року проведено розмову ОСОБА_8 із ОСОБА_15 , в ході якої ОСОБА_16  запропонував ОСОБА_15 спричинити ОСОБА_9 тілесні ушкодження за грошову винагороду. В ході наступної зустрічі 21.08.2014 року ОСОБА_8 і ОСОБА_15 обговорювали подробиці нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 у м. Бериславі. (т.2 а.п. 36- 55)
		   Із акту про пожежу від 30.06.2014 року вбачається, що 30.06.2014 року о 01 год. 30 хвил. в приміщення зали та спальної кімнати житлового будинку АДРЕСА_3 виникла пожежа, яка ліквідована о 01 год. 45 хвил. Власника будинку, пожежний підрозділ не викликався. Пожежею знищено 3 кв.м полімерної плитки на стелі, у двох кімнатах, штори на вікнах; пожежею пошкоджено два вікна на фасаді будівлі, диван, килимове покриття на підлозі, підлогу, шпалери, меблі. Ймовірна причина пожежі - навмисний підпал. (т.2 а.п. 67)
		 Як убачається з матеріалі справи, зазначені вище негласні слідчі дії проводилися на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Херсонської області від 16.06.2014 року, 26.07.2014 року з дотримання вимог кримінального процесуального закону. 
		 Інформація, яка використовується у доказуванні, отримана під час розслідування об`єднаних матеріалів досудових розслідувань у кримінального провадження № 12014230000000297 на підставі постанов слідчого від 21.08.2014 року, 25.09.2014 року(т. 1 а.п.15  18, 24, 25), тому твердження захисника та обвинуваченого про те, що ця інформація отримана в іншому кримінальному провадженні, а тому ці дані є неналежними та недопустимими доказами, слід визнати такими, що не ґрунтуються на законі.
		   Дані, що містяться у зазначених вище протоколах негласних слідчих дій, узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_9 і відповідають фактичним обставинам провадження, якими спростовуються твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про його непричетність до пошкодження майна ОСОБА_9 шляхом підпалу.
		 Наведені вище докази підтверджують той факт, що ОСОБА_8  умисно пошкодив майно ОСОБА_9 у будинку шляхом підпалу, тому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги показання обвинуваченого про наявність у нього алібі, що він у той час перебував у м. Запоріжжя, де відпочивав разом з ОСОБА_13 , та аналогічні показання свідка ОСОБА_13 ,оскільки вони суперечать встановленим обставинам провадження та спростовуються дослідженими у справі доказами.
		 Оскільки викладені докази узгоджуються між собою щодо обставин учинення ОСОБА_8 злочину і відповідають фактичним обставинам провадження, у суду не було підстав ставити під сумнів їх допустимість і достовірність, зокрема, показання свідка ОСОБА_14 , дані протоколів про результати проведення негласних слідчих дій, які обґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку.
		 Колегія суддів вважає, що зібрані та досліджені докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми, які у своїй сукупності викривають обвинуваченого ОСОБА_8  у вчиненні умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, а тому доводи апелянтів про недоведеність зазначеного обвинувачення, суперечать наведеним доказам.
		 Водночас, частину доказів обвинувачення, на які посилається захист, зокрема, протоколи огляду місця події від 30.06.2014 року, від 03.09.2014 року, від 21.08.2014 року, висновки паливно-мастильних матеріалів, комп`ютерно-технічної, пожежно-технічної експертиз; показання експертів, які проводили вказані експертизи; протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_18 , суд визнав недопустимими доказами, оскільки вони були отримані з порушенням вимог ч.1 ст.87, ч.4 ст.95, ч.5 ст. 101, ч.2 ст. 234, ст. 237 КПК України і не посилався на них при ухваленні судового рішення щодо винності ОСОБА_8 , що не оспорюється апелянтами. (т.2 а.п. 58-64, 65, 71-86, 90-93, 97-100, 104-107, 111-114, 118-121, 125-128, 132-135, 139 - 141, 147 -150, 154 -157, 161, 165-171, т.3 а.п. 22 - 30)
		   Сам по собі факт визнання судом частини доказів обвинувачення недопустимими, при наявності сукупності інших зібраних доказів, не свідчить про суперечливість висновків суду при ухваленні судового рішення щодо винності ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, на що вказують апелянти, оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили і оцінюється судом з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідального процесуального рішення.
		 У зв`язку з чим, доводи апелянтів про те, що висунуте ОСОБА_8 обвинувачення за ч.2 ст. 194 КК України ґрунтується на недопустимих та суперечливих доказах, слід визнати безпідставними. 
		 Давши належну оцінку дослідженим доказам в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_8 винним у вчиненні злочинів, за які він засуджений, і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 194 КК України.
		 Тому доводи захисника та обвинуваченого про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження є такими, що суперечать встановленим обставинам справи.
		 Необґрунтованими є доводи обвинуваченого про неповноту судового розгляду, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що під час досудового розслідування та судового розгляду були встановлені і досліджені всі обставини, з`ясування яких мало істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення, перевірялася позиція захисту обвинуваченого шляхом дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення, яким судом дано належну оцінку у вироку. 
		 Крім того, після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, клопотань щодо необхідності з`ясування інших невстановлених досудовим розслідуванням обставин вчинення злочину, а також про доповнення судового розгляду сторона захисту не заявляла. 
		   Порушень кримінального процесуального закону під час установлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, перевіркою матеріалів справи не виявлено.
		 Не можна погодитися з доводами захисника про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, який не містить формулювання обвинувачення, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист. 
		   Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 194 КК України, складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які відповідають сформульованому обвинуваченню. При отриманні копії обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник не заявляли про те, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та порушує право обвинуваченого на захист. Вони же, під час підготовчого судового засідання висловили свою позицію про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта даного кримінального провадження. (т.4 а.п.10, 11, 37- 40)
		 Підстав для скасування вироку в частині засудження ОСОБА_8 за ч.2 ст. 194 КК України та закриття кримінального провадження у зв`язку недоведеністю його винуватості, як про це просять апелянти, колегія суддів не вбачає.
		 Що ж доводів захисника та обвинуваченого про суворість призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
		   Призначаючи ОСОБА_8 вид та міру покарання, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до тяжких злочинів, дані про його особу, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання у м. Бериславі характеризується позитивно, за попереднім місцем проживання у м. Нова Каховка характеризується посередньо, перебуває на обліку як особа, що вчинила насильство в сім`ї, за висновком психіатричної експертизи є осудним, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, обставину, що пом`якшує покарання за ч.1 ст.263 КК України, щире каяття, на які є посилання в апеляційних скаргах. (т.3 а.п. 96, 107, 115, 117, т. 4 а.п.195)
		 З урахуванням цих обставин справи та даних про особу винного, суд обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_8 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства та правильно призначив йому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції ч. 2 ст.194 КК України, якою передбачено більш суворе покарання, яке за своїм видом та розміром, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		   Підстав вважати, що призначене покарання є несправедливим через його суворість, про що стверджують апелянти, немає.
		   З огляду на викладене, підстав для пом`якшення покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 75 КК України, та зміни вироку в цій частині, як про це ставиться ними питання в апеляційних скаргах, колегія суддів не знаходить.
		   Даних, які б свідчили про те, що у кримінальному провадженні неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування або зміни вироку, колегією суддів не встановлено, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
		Керуючись ст.ст.404, 407, 419 КПК України колегія суддів, -
		п о с т а н о в и л а:
		Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинуваченого  ОСОБА_8  - залишити без задоволення, а вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2016 року щодо нього - без зміни.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 Головуючий:      (підпис) ОСОБА_2 
		 Судді:            (підпис)      ОСОБА_3 
		 (підпис) ОСОБА_4 
		 Згідно з оригіналом 
		 Копія ухвали оформлена 13 червня 2016 року 
		 Ухвала набрала законної сили 13 червня 2016 року
		 
		 Суддя Апеляційного суду 
		 Херсонської області ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...