Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/9085/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2016. Зареєстровано: 17.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/9085/16-ц
		Провадження № 2/761/4243/2016
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		    17 травня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
		        головуючого судді                           Савицького О.А.,
		        при секретарі                                    Личак М.К.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Форзац» про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		09.03.2016 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (відповідач 1), ТОВ«Форзац» (відповідач 2), згідно з яким просить визнати недостовірною і такою, що порушує честь, гідність позивача, інформацію, поширену на стор. 42 у випуску НОМЕР_1/2016 журналу «Публичные люди»: «мой бывший тесть активно раздавал взятки»; зобов'язати ТОВ «Форзац» та ОСОБА_2 спростувати поширену інформацію про позивача шляхом повідомлення тим самим шрифтом про ухвалене у цій справі судове рішення, включаючи публікацію тексту судового рішення, на стор. 42 у запланованому найближчому випуску журналу «Публичные люди» після набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 5000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.      
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 дав інтерв'ю друкованому засобу масової інформації журналу «Публичные люди» (російською мовою), засновником та видавцем якого є відповідач 2. У випуску НОМЕР_1/2016 журналу «Публичные люди», на стор. 40-43 розміщено інформацію під заголовком (російською мовою) «ІНФОРМАЦІЯ_1». Ця інформація має форму інтерв'ю з відповідачем 1. На стор. 42 у третьому абзаці розміщено текст такого змісту:
		«Ничего не нашли. Время от времени мы испытываем на себе «любовь» нашего коррумпированного государства на пару с моим бывшим тестем ОСОБА_1. Начиналось все с банальной семейной ситуации - мы с женой развелись. Пока я передавал имущество, вопросов ко мне не было. Потом мне запретили видеться с дочкой. Это особенно трудно, когда твои бывшие родственники имеют финансовые возможности и ездят в бронированных машинах с вооруженной охраной. Естественно, я пошел в суды, а это было еще при власти ОСОБА_8 - март 2013 года. Чтобы лишить меня прав в воспитании ребенка, на меня завели ряд уголовных дел, в те времена меня обвиняли в спонсорстве ОСОБА_9 и ОСОБА_10. Позже решили обвинить наши семейные компании в неуплате налогов. Когда это дело рассыпалось, а мой бывший тесть активно раздавал взятки силовикам, нам стали подбрасывать наркотики и оружие. Я думал, за 20 лет мы создали предприятие, которым все гордимся, честно вывели его на рынок - это торговые марки, которые знает вся Украина и 25 стран Евросоюза и Азии. А тут такие абсурдные обвинения! Мы были в шоке». Позивач зазначає, що зі змісту усієї інформації, спільно поширеної відповідачами, слідує, що «ОСОБА_1» - «колишній тесть» відповідача 1, «активно давав хабарі». 
		Позивач є колишнім тестем відповідача 1. Позивач стверджує, що він не вчиняв дій, які викладені в інформації, спільно поширеній відповідачами, не давав хабарі жодній особі. Позивач вважає зазначену інформацію недостовірною і такою, що порушує його честь, гідність та завдає йому моральної шкоди. Вважає, що поширена відповідачами інформація підлягає спростуванню, з відповідача 2 має бути стягнуто моральну шкоду. 
		Представники позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. На підтвердження позовних вимог також вказали на висновок експертного дослідження Державного підприємства «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України», згідно з яким спірна інформація має негативний характер та є твердженням.   
		Представники відповідача 1 ОСОБА_6, ОСОБА_7 письмових заперечень не надали, усно заперечили проти задоволення позову. Зазначили, що вони не впевнені, що слова відповідача 2 правильно відображені у спірній публікації. На їхню думку, спірна інформація стосовно позивача має характер оціночного судження і не обов'язково стосується саме позивача, оскільки відповідач 1 міг бути кілька разів одружений, а позивач не знає про особисте життя відповідача 1. Також зазначили, що до статті 369 Кримінального кодексу України у 2013 року внесено зміни, згідно з якими «давання хабара» вже не є кримінально-караним діянням. На думку представників відповідача 1, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими.      
		Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду повідомлено не було.   
		Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Частиною 1 ст. 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Згідно з ч. 4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. 
		Положеннями ч.1 ст. 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», визначено, що свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом, коли обмеження цього права необхідно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Згідно з ч.1 ст. 270 ЦК України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. 
		Перевіряючи обставини справи та даючи їм правову оцінку, судом встановлено, що спірна інформація була поширена відповідачами шляхом опублікування у друкованому ЗМІ накладом 15000 примірників та розміщена на інтернет-сторінці журналу «Публичные люди». Таким чином, спірна інформація доведена до відому необмеженого кола осіб. Поширена відповідачами інформація стосується конкретної фізичної особи - ОСОБА_1 - позивача у справі, який є колишнім тестем ОСОБА_2 - відповідача 1 у справі. 
		З урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», на підставі статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідної практики Європейського суду з прав людини, суд встановив, що спірна інформація є твердженням про факти, оскільки її достовірність може бути перевірена. Відповідачами не було надано суду підтвердження того, що позивач «давав хабарі» або вчиняв інші правопорушення, які за змістом аналогічні даванню хабара, що підтверджує недостовірність спірної інформації.
		Суд враховує, що згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Суд погоджується з доводами позивача, що спірна інформація є негативною, оскільки з її змісту слідує вчинення позивачем суспільно небезпечного правопорушення, за яке тривалий час чинне законодавство України передбачало кримінальну відповідальність, зокрема протягом періоду, якого стосується спірна інформація, та справи щодо якого дотепер розглядаються судами в порядку кримінального судочинства та яке негативно сприймається громадськістю. Поширена відповідачами інформація створює негативну оцінку позивача в очах необмеженого кола осіб. Відтак суд дійшов висновку, що спірна інформація завдає шкоди честі та гідності позивача. 
		Згідно з ч.1 ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, що здійснюється особою, яка поширила інформацію. Оскільки судом встановлено, що поширена відповідачами інформація є недостовірною і такою, що порушує честь, гідність позивача, суд дійшов висновку, що спростування зазначеної інформації має здійснюватись через опублікування відповідачем 2 тим самим шрифтом резолютивної частини даного рішення суду на сторінці 42 у запланованому найближчому випуску журналу «Публичные люди» протягом місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили за рахунок відповідача 1. 
		Відповідно до ст. 275 ЦК України, захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту згідно зі ст. 277 ЦК України відноситься спростування недостовірної інформації. Іншими способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою. 
		Згідно з п.4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи. Суд дійшов висновку, що спірна інформація сприяє формуванню негативного та настороженого ставлення до позивача з боку інших осіб, внаслідок чого ускладнюються наявні взаємовідносини позивача з оточуючими, виникає необхідність інтенсифікувати зусилля позивача, спрямовані на захист та відновлення його психологічного та соціального статусу як особистості. Суд погоджується із твердженням позивача, що поширенням відповідачами недостовірної інформації принижено честь, гідність позивача, завдано йому моральної шкоди, яка має бути відшкодована. Суд враховує, що ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» встановлено перелік підстав, коли редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 зазначено, що в таких випадках ЗМІ звільняються лише від обов'язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на ЗМІ може бути покладено обов'язок опублікувати спростування.
		Враховуючи відповідну практику Європейського суду з прав людини, суд погоджується із позивачем, що розмір моральної шкоди у 5000,00 грн., який має бути стягнутий з відповідача 1, є співмірний із заподіяною шкодою. 
		Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Однак здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду. На підставі відповідної практики Європейського суду з прав людини суд дійшов висновку, що задоволення цього позову становить втручання у право відповідача 1 та відповідача 2 на свободу вираження поглядів за ст. 10 зазначеної Конвенції. Однак таке втручання передбачене Конституцією та чинними законами України, переслідує легітимну мету, а саме: захист права на повагу до честі та гідності позивача, є пропорційним засобом щодо мети, яка переслідується. 
		Керуючись ст.ст. 8, 9, 32, 34, 68 Конституції України, ст.ст. 6, 8, 10, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст.ст. 23, 270, 275, 277, 297 Цивільного кодексу України, ст. 30 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 2, 3, 37, 41, 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 13, 57-61, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суд
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Форзац» про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, задовольнити. 
		Визнати недостовірною і такою, що порушує честь, гідність ОСОБА_1 інформацію поширену на сторінці 42 у випуску НОМЕР_1/2016 друкованого засобу масової інформації - журналу «Публичные люди», засновником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Форзац», а саме: «мой бывший тесть активно раздавал взятки».
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Форзац» спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1, поширену на сторінці 42 у випуску НОМЕР_1/2016 журналу «Публичные люди», шляхом опублікування тим самим шрифтом резолютивної частини даного рішення суду на сторінці 42 узапланованому найближчому випуску журналу «Публичные люди» протягом місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили за рахунок ОСОБА_2. 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форзац» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1929 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 20 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...