Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/9557/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2016. Зареєстровано: 22.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2016.
Дата набрання законної сили: 14.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/9557/15-ц   Головуючий у І інстанції Нікушин В.ВПровадження № 22-ц/780/2871/16                           Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 13                                                                                                 14.06.2016      
		<s>                                                                                                                                                                                            </s>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		14 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: 
		Головуючого судді Лівінського С. В. 
		суддів:              Мережко М.В.,
		                         ОСОБА_2
		за участю секретаря судового засідання Петленко І.О.,
		розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас ботлінг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарл» про захист авторських прав за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарл» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2016 року,
		В С Т А Н О В И Л А :
		У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас» (далі ТОВ «Монастирський квас»), товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас ботлінг» (далі ТОВ «Монастирський квас ботлінг»), товариства з обмеженою відповідальністю «Дарл» (далі ТОВ «Дарл») про захист авторських прав.
		Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є автором персонажу сценічних та аудіовізуальних творів, жіночого сценічного образу «Вєрка Сердючка» з притаманним йому зовнішнім виглядом (костюми, елементи одягу, реквізит), характерною грою, манерою говорити, співати, танцювати, рисами характеру та поведінки. Виключне право на виконання, відтворення та використання у комерційній діяльності персонажу та сценічного образу «Вєрка Сердючка» належить позивачу. Відповідачі, з порушенням прав на персонаж «Вєрка Сердючка», протягом декількох років виробляють та реалізують товари «Вєркін квас класичний» та «Вєркін квас похмільний», на упаковці, етикетці якого міститься зображення позивача у сценічному образі «Вєрки Сердючки», експортують їх до інших країн, де ці товари реалізовується через дилерську мережу.
		Оскільки відповідачами без відома та згоди позивача реалізовується та експортується контрафактні товари, на яких, до того ж, розміщене і зображення позивача без його згоди, просив зобовязати відповідачів вчинити певні дії, заборонити відповідачам певні дії з використання та відтворення персонажу позивача, стягнути компенсацію замість стягнення збитків, а також моральну шкоду.
		Рішенням суду позов задоволено частково. 
		Зобовязано товариство з обмеженою відповідальністю «Дарл» припинити та заборонити вказаному товариству відтворення та розповсюдження персонажу та сценічного образу «Вєрка Сердючка», будь-яких зображень персонажу та сценічного образу «Вєрка Сердючка», а також зображень фізичної особи ОСОБА_3, у тому числі відтворення та розповсюдження (продаж) контрафактного товару квасу «Вєркін квас класичний» та квасу «Вєркін квас похмільний», на індивідуальній упаковці якого зображено твір-персонаж «Вєрка Сердючка».
		Зобовязано товариство з обмеженою відповідальністю «Дарл» припинити та заборонити вказаному товариству використовування персонажу та сценічного образу «Вєрка Сердючка», будь-яких зображень персонажу та сценічного образу «Вєрка Сердючка», а також зображень фізичної особи ОСОБА_3, у тому числі шляхом виробництва, продажу, пропонування для продажу, постачання, репродукування, публічної демонстрації, дистрибуції, експорту контрафактного товару квасу «Вєркін квас класичний» та квасу «Вєркін квас похмільний», на індивідуальній упаковці якого зображено твір-персонаж «Вєрка Сердючка».
		Постановлено вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю «Дарл», а також з цивільного обороту всі екземпляри контрафактного товару квасу «Вєркін квас класичний» та квасу «Вєркін квас похмільний», на індивідуальній упаковці якого зображено твір-персонаж «Вєрка Сердючка», а також етикеток та рекламних матеріалів товару - квасу «Вєркін квас класичний» та квасу «Вєркін квас похмільний», на індивідуальній упаковці якого зображено твір-персонаж «Вєрка Сердючка» шляхом конфіскації контрафактного товару для подальшого його знищення. Зупинити пропуск через митний кордон України контрафактного товару квасу «Вєркін квас класичний» та квасу «Вєркін квас похмільний» на індивідуальній упаковці якого зображено твір-персонаж «Вєрка Сердючка», авторські права на який належать ОСОБА_3
		Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Дарл» на користь ОСОБА_3 компенсацію за неправомірне використання авторського права на персонаж сценічний образ «Вєрка Сердючка» у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що складає 1378000 гривень.
		Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Дарл» на користь ОСОБА_3 відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 5000 гривень. Розподілено судові витрати.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не поводившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарл» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення винесення з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеністю обставин, що суд вважав встановленими. 
		Свої заперечення на апеляційну скаргу подав представник позивача, в яких він просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.
		Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засідлані позивачем було доведено факт порушення ТОВ «Дарл» його авторських прав.
		Колегія суддів погоджується з цими висновками районного суду за такого.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи таке.
		ОСОБА_3 є автором персонажу сценічних та аудіовізуальних творів, жіночого сценічного образу «Вєрка Сердючка» з притаманним йому зовнішнім виглядом (костюм, елементи одягу, реквізит) характерною грою, манерою говорити, співати, танцювати, рисами характеру та поведінки. 
		10 травня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова» та ТОВ «Дарл», а також ТОВ «Монастирський квас» були укладені ліцензійні договори, на підставі яких протягом періоду з 01 червня 2005 року по 01 червня 2006 року зазначені юридичні особи розміщували зображення персонажу позивача на своєму товарі «Вєркін квас класичний» та «Вєркін квас похмільний».
		Протягом 2012-2015 років ТОВ «Дарл» без дозволу позивача продовжували розміщувати на своєму товарі зображення персонажу позивача.
		У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних обєктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним.
		Згідно зі ст. ст. 435, 437 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі Закону N 3792-XII) первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Авторське право виникає з моменту створення твору. Автору твору належать особисті немайнові права, а також майнові права, визначені ст. 440 ЦК України та ст. 15 Закону N 3792-XII, зокрема виключне право дозволяти використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу та інші права, серед яких є право на недоторканість твору.
		Відповідно до пункту "б" статті 50 Закону N 3792-XII розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами. 
		Відповідно до ст. 51 Закону N 3792-XII захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. 
		     Статтею 52 Закону N 3792-XII передбачено способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.
		Так, за змістом частини четвертої цієї статті суд може з власної ініціативи, тобто незалежно від заявлених вимог, постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких установлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Проте вилучені контрафактні примірники творів (у тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм, відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення контрафактних  примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.
		Відповідно до п. п. 43, 44, 45 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 4 червня 2010 року «Про застосування судами норм законодавствау справах про захист авторськогоправа і суміжних прав» під  контрафактними  примірниками  твору, фонограми, відеограми, програм організацій мовлення розуміються примірники об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, які виготовлені, відтворені,  опубліковані і (або) розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав (особистих немайнових і (або) майнових), у тому числі примірники захищених в Україні зазначених об'єктів, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, у яких ці об'єкти ніколи не охоронялися або перестали охоронятися. До контрафактних примірників відносяться й  примірники правомірно обнародуваних об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких видалена або неправомірно нанесена інформація про суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а також примірники таких об'єктів, що перевищують кількість примірників (тираж), передбачену договором щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, або розповсюджуються на території, не передбаченій договором, виготовлені на іншому матеріальному носії, ніж передбачено в  договорі,  а  також примірники, отримані шляхом видозміни об'єктів авторського права і (або) суміжних прав. 
		За наведеного, колегія суддів вважає, що, не зважаючи на доводи апеляційної скарги, суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, в тому числі й ті на які посилається апелянт, та дійшов правильного висновку про задоволення позову.
		Відповідачем, не зважаючи на його посилання в апеляційній скарзі, в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не доведено перед судом належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається як на підстави своїх заперечень проти позову.
		Не впливає на цей висновок колегії суддів і посилання апелянта непідсудності даної справи Києво-Святошинському районному суду Київської області оскільки відповідно до п. 40 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. 
		Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставою для скасування або зміни правильного по суті та справедливого судового рішення.
		Тому, керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарл» відхилити.
		Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2016 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		Головуючий суддя                                                                       С.В. Лівінський
		 
		Судді:                                                     М.В. Мережко,
		        ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...