Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/165/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2016. Зареєстровано: 22.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                       Справа № 755/165/16-ц
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		   (заочне рішення)
		              "20" травня 2016 р.   Дніпровський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді -          Катющенко В.П.
		при секретарях -           Бабченко Ю.Ю., Дудник В.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, визнати за нею право власності на ? частини 2/4 частини житлової квартири за НОМЕР_3, загальною площею - 93,80 кв.м., в тому числі житловою площею - 63,70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частини 2/4 частини житлової квартири за НОМЕР_3, загальною площею - 93,80 кв.м., в тому числі житловою площею - 63,70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судовий збір у розмірі 6090 гривень 00 копійок. 
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 грудня 1996 року між ОСОБА_2 та нею було укладено шлюб. Від шлюбу у них народилася донька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя у них не склалося, сторони стали чужими один одному, склалися неприязні стосунки один до одного внаслідок різних поглядів на вирішення сімейних проблем та сімейне життя. 17 грудня 2013 року шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/22464/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. За час перебування у шлюбі ними, 19 березня 2004 року, на підставі договору купівлі-продажу частини квартири, посвідченого Барановою Т.І., державним нотаріусом Першої Київської нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 2-735, було придбано 2/4 частини житлової квартири за НОМЕР_3, загальною площею - 93,80 кв.м., в тому числі житловою площею - 63,70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 1 000 000 гривень. Ними шлюбний договір, або будь-які інші договори щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка, а також щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не укладалися. На сьогоднішній день вони не домовилися про порядок поділу майна. В свою чергу, виходячи із засад рівності часток майна дружини та чоловіка у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, правомірним є урахування інтересів та дотримання передбачених законом її прав, шляхом визнання за нею право власності на ? частини 2/4 частин житлової квартири за НОМЕР_3, загальною площею - 93,80 кв.м., в тому числі житловою площею - 63,70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
		Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
		Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомив. 
		Відповідно до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, та за згодою представника позивача постановити заочне рішення.
		Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного. 
		Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у шлюбі з 28 грудня 1996 року.
		Відповідно до договору купівлі-продажу частини квартири від 19 березня 2004 року, ОСОБА_2 придбав в ОСОБА_5, який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_6 2/4 частини квартири за номером АДРЕСА_1 (а.с. 10).
		Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, 2/4 частини квартири АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 (а.с.12). 
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с.3).
		Як роз`яснено в п. п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
		Таким чином, за час шлюбу, сторонами було набуто наступне майно: 2/4 частини квартири АДРЕСА_1. 
		Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).
		Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Відповідно до ч.3 ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 63 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ним.
		Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджається майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
		При укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
		Таким чином, наявні у справі письмові докази свідчать про те, що 2/4 частини квартири АДРЕСА_1 було придбано в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, при визначенні частки майна подружжя в розрізі даного спору, суд виходить з їх рівності, та вважає що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками вказаного майна у рівних частках.
		Відповідно до ч. 1 ст. 68 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
		Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Згідно ч.1 ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. 
		Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
		З огляду на викладене, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, згідно з якими здійснюється цивільно-правове регулювання суспільних відносин та які визначають характер поведінки учасників з точки зору необхідності сумлінного здійснення ними своїх цивільних прав і виконання цивільних обов`язків, шанування прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства, турботи про власні інтереси, а також права та інтереси інших учасників з метою недопущення їх порушення, закріплення адекватного захисту права або інтересу, суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на ? частину 2/4 частин квартири АДРЕСА_1 та відповідачем ОСОБА_2 - право власності на ? частину 2/4 частин квартири АДРЕСА_1.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному,  об'єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та задоволення позову 
		В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в сумі 6090 гривень. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 63, 65, 68, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. 368 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 4, 10, 11, 56, 59-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
		В И Р І Ш И В:
		     
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
		В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на ? частину 2/4 частин квартири АДРЕСА_1, загальною площею 93,80 кв.м., в тому числі житловою площею 63,70 кв.м.
		В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на ? частину 2/4 частин квартири АДРЕСА_1, загальною площею 93,80 кв.м., в тому числі житловою площею 63,70 кв.м.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 6 090 (шість тисяч дев`яносто) гривень.
		     Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...