Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/3798/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2016. Зареєстровано: 22.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2016.
Дата набрання законної сили: 04.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/3798/16-ц
		пр.№ 2/464/1238/16 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		15.06.2016                                 Сихівський районний суд м. Львова 
		у складі: головуючого  судді Дулебка Н.І., 
		секретар  Кріль Х.О.,
		за участі: представника позивача  ОСОБА_1,
		відповідачів  ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, 
		встановив:
		Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, в якому просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13 травня 2016 року, стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.07.2014 до 30.04.2016 у розмірі 4425 грн., а також витрати, повязані зі сплатою судового збору, у розмірі 1378 грн.
		В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачі проживають у квартирі №31 будинку №1А на вул. Чукаріна у м. Львові, де ЛМКП «Львівтеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії. Позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з відповідачів заборгованості за вказані послуги, такий наказ судом видано, однак, ухвалою суду від 28 липня 2015 року скасовано. У звязку з тим, що відповідачі не здійснюють оплату за послуги з централізованого опалення станом на 1 травня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 4425 грн., яка підлягає стягненню з останніх.
		Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, просила позов задовольнити. Додатково пояснила, що відповідно до розяснень Міністерства з питань житлово-комунального господарства остаточним документом, який дає можливість виконавцю послуг припинити здійснення нарахувань за надані послуги, є акт, підписаний між власниками будинку та квартири, а також виконавцем послуг.
		У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позов не визнали, надали пояснення, аналогічні змісту письмових заперечень, просили відмовити у задоволені такого. Відповідач ОСОБА_3 додатково пояснив, що будь-яка заборгованість перед позивачем відсутня, оскільки послугами центрального опалення не користуються, так як квартира відєднана від тепломережі будинку, тому послуги теплового навантаження на них не затрачаються. Разом з тим, позивача письмово повідомлено про відмову від послуг теплопостачання внаслідок їх неналежної якості. Крім цього, вказав, що договірних відносин між ними та позивачем не існує, договору про надання вказаних послуг не укладено.
		У судове засідання відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 не зявилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталися. Суд вирішив розглядати справу за їх відсутності.
		Суд, заслухавши думку представника позивача, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
		Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень статей 57-59 ЦПК України.
		Згідно з ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі №31 будинку №1А на вул. Чукаріна у м. Львові, про що свідчить довідка з місця проживання про склад сімї і прописки №1601 від 16 травня 2015 року, видана ЛКП «Житловик-С» (а.с. 5).
		Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28 липня 2015 року скасовано судовий наказ від 6 липня 2015 року про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за послуги з централізованого у розмірі 2218, 98 грн., а також 121 грн. 80 коп. судового збору.
		Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
		Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією  субєктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
		Згідно з п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для обєктів усіх форм власності визначено субєкт господарювання з постачання теплової енергії, якою є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго». У відповідності до п. б ст. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розроблено нові договори та прийняті нарахування за послуги з 01 липня 2014 року.
		Відповідно до ст. 67 ЖК Україниплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
		Згідноз ст. 68 ЖК Українинаймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. До комунальних послуг відносяться, зокрема, централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо (ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). На підставі п.5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Як видно з відомості про нарахування та оплату послуг від 12 травня 2016 року, заборгованість відповідачів станом на 1 травня 2016 року за послуги з централізованого опалення, з врахуванням наданої субсидії, становить 4425 грн. (а.с. 25). 
		Що стосується доводів відповідачів про відсутність з позивачем укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг, суд враховує наступне.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. 
		Згідно з ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
		При цьому, також враховується позиція Верховного Суду України, яка висловлена у постанові під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, згідно з якою, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.
		В силу вимог ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
		Отже, відсутність між сторонами письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення відповідачів від їх оплати, а тому вимога позивача про стягнення із відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення є обґрунтованою.
		Щодо доводів відповідачів про відсутність надання позивачем послуг з центрального опалення та неправомірність нарахування плати за такі суд зазначає наступне. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснила самовільне відєднання батарей центрального опалення квартири №31 на вул. Чукаріна, 1а у м. Львові, що підтверджується протоколом №14 про адміністративне правопорушення, складеним інженером ЛКП «Житловик-С» ОСОБА_7 15 листопада 2010 року (а.с. 28).
		Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів,а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
		Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання»схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
		Згідно з п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
		Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженимнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади та тільки після затвердження відповідного акта про відключення власник має право на припинення йому нарахувань за послуги теплопостачання з підстав його неотримання.
		За таких обставин, оскільки відключення від централізованого опалення відповідачами здійснено самовільно, рішення про відключення такого в законному порядку не прийнято, відтак, позивачем правомірно нараховано плату за послуги з централізованого опалення.
		Таким чином, обов'язок оплачувати фактично отримані послуги покладено на споживачів вимогами Закону і судом не здобуто доказів відсутності цих послуг або їх надання неналежної якості. Розрахунки позивача суд приймає як належні та допустимі докази, оскільки доказів протилежного стороною відповідачів не представлено. 
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заборгованість за надані послуги з централізованого опалення підлягає стягненню з відповідачів солідарно як споживачів даних послуг, а відтак, позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, тому повинні бути судом задоволені.
		Крім цього, згідно з ст. 88 ЦПК України, враховуючи розяснення, надані у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року з наступними змінами, з відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати, повязані зі сплатою судового збору, у розмірі 1378 грн., по 275, 60 грн. з кожного.
		На підставі статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 526, 540, 543 ЦК України та керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-216 ЦПК України, суд, 
		вирішив:
		Позов задовольнити.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.07.2014 до 30.04.2016 у розмірі 4425 (чотири тисячі чотириста двадцять п'ять) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1378 грн., по 275,60 грн. з кожного з відповідачів.
		Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Головуючий                                                   Дулебко Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...