Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/1910/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:; спорів за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2016. Зареєстровано: 23.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2016.
Дата набрання законної сили: 29.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		"21" червня 2016 р.                               м. Київ                              К/800/44326/15 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого судді-доповідача                     Голубєвої Г.К.
		Суддів                                                   Сіроша М.В.
		Юрченко В.П.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року по справі №814/1910/15 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 року № 0000305140 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17947,58 грн.
		Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.
		Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами встановлено, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС від 05.12.2014 року № 144/28-08-51-40-05410263 «Про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року».
		Зазначеною перевіркою встановлено порушення, зокрема, п. 2.11 гл. 2, п. 3.1, п. 3.2 гл.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 (далі - Положення №637), в результаті чого позивачем проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів відповідного платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що додаються до звітів про використання коштів як на відрядження, так і на інші потреби, на загальну суму 17947,58 грн.
		Суть порушень полягала у тому, що на підтвердження авансових звітів про використання коштів, виданих на відрядження працівників, позивачем не надано належним чином оформлених розрахункових документів, у звязку із чим контролюючий орган дійшов висновку про їх відсутність.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не підтверджено використання коштів, виданих на відрядження працівників та інші цілі, належними розрахунковими документами на загальну суму 17947,58 грн.
		Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
		Змісту пункту 2.11 глави 2 Положення №637 вбачається, що ним встановлено обов'язок здійснювати видачу готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) відповідно до законодавства України.
		Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. 
		Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. 
		Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. 
		Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
		Пунктом 2.12 глави 2 Положення №637 закріплено, що фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.
		Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 розділу 3 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.
		Проаналізувавши дані норми, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що касові операції можуть підтверджуватися будь-якими розрахунковими або касовими документами, які підтверджують факт продажу, надання послуг, а також отримання готівкових коштів, що і було здійснено позивачем за спірними розрахунковими операціями.
		Крім цього, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання та обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 фінансові санкції у вигляді штрафу застосовуються, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів. Таким чином, штраф застосовується при порушенні порядку проведення готівкових розрахунків.
		Відповідно до пункту 1.2 Положення № 637 готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
		У спірних правовідносинах має місце видача готівки працівникам під звіт, що не є платежем підприємства і не є готівковим розрахунком в розумінні норм даного Положення.
		Вищевикладене дає підстави погодитись з позицією суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
		Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
		Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
		З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.
		Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
		 
		У Х В А Л И В :
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задовольнити.
		Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року скасувати та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року по справі №814/1910/15.
		Справу повернути до суду першої інстанції.
		 
		Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
		 
		Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В.  підпис Юрченко В.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...