Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 483/335/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2016. Зареєстровано: 23.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2016.
Дата набрання законної сили: 20.04.2017
Результат оскарження 20.04.2017 Апеляційний суд Миколаївської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 Справа № 483/335/16-к
		 Пр. №1-КП/480/103/16
		 В И Р О К 
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ 
		Миколаївський районний суд Миколаївської області
		в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		 суддів: ОСОБА_2 ,
		 ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		розглянувши 15 червня 2016 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 120161501000000 від 11.01.2016 року відносно: 
		    ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Очаків, Миколаївської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, працюючого адміністратором в інтернет-клубі «Вірус», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		- за обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України,
		за участю учасників судового провадження:
		прокурора ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого ОСОБА_8 ,
		потерпілого ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_10 , 
		 ВСТАНОВИВ:
		   
		11січня 2016 року приблизно о 05 годині 30 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в громадському місці, а саме в приміщенні інтернет - клубу «Вірус», що розташований в напівпідвальному приміщенні багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та працюючи адміністратором вказаного вище інтернет-клубу, діючи умисно, зухвало та нахабно, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, прагнучи показати свою неповагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, в присутності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , взяв із шухляди робочого столу кухонний ніж, при цьому розуміючи небезпечність використання ножа під час вчинення кримінального правопорушення, тримаючи його у своїй правій руці, підійшов ззаду до ОСОБА_9 , коли той сидів на стільці за комп`ютером в навушниках, несподівано схопив вільною рукою за плече та приставив його до шиї потерпілого ОСОБА_9 . Однак,   ОСОБА_9 , перехопив руку з ножем, а обвинувачений відхилив стілець назад і ОСОБА_9  впав на підлогу , після чого перевернувся на правий бік, щоби піднятися з підлоги, однак ОСОБА_6 , сів зверху на потерпілого ОСОБА_9 та почав наносити хаотичні удари ножем в область шиї, правого надпліччя. Від даних ударів, з утворених ран на шиї ОСОБА_9 , почала іти кров, яку бачили як ОСОБА_6 так і свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Після того, як ОСОБА_9 піднявся з підлоги, а ОСОБА_6 наніс ОСОБА_9 ще один удар ножем в область вуха. На прохання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12  та потерпілого зупинитись, ОСОБА_6 припинив свої протиправні дії. Після отриманих ножових поранень ОСОБА_9 самостійно пішов до контрольно-пропускного пункту ВЧ НОМЕР_1 , яка розташована на відстані близько 70 метрів від інтернет-клубу «Вірус», де на його прохання була викликана швидка медична допомога.    Згідно висновку судово-медичної експертизи № 7 від 27.01.2016 у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження, у вигляді численних колото-різаних ран волосяної частини голови, шиї, правого надпліччя, рани правої вушної раковини, які могли утворитись від десяти дій гострим ріжучим, колото-ріжучим предметом. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, які потягли короткочасний розлад здоров`я. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від приблизно десяти впливів гострим ріжучим , колото ріжучим або ріжучим предметом. Дані тілесні ушкодження не є небезпечними в момент спричинення та в клінічному перебігу. Отримані тілесні ушкодження не могли за собою потягти настання смерті потерпілого, навіть при несвоєчасному наданні медичної допомоги.
		26 травня 2016 року прокурор Очаківського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7  в порядку, передбаченому ст. ст. 338-341 КПК України змінив обвинувачення ОСОБА_6 , склав обвинувальний акт, в якому сформулював змінене обвинувачення за ч.1 ст. 296 КК України, який був наданий обвинуваченому, захиснику та потерпілому.
		Потерпілому ОСОБА_9 відповідно до вимог ст. 338 КПК України роз`яснено його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, після чого потерпілий ОСОБА_9 заявив про підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, викладеному в обвинувальному акті, що надійшов до суду, тобто за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
		Обвинуваченому ОСОБА_6 також було роз`яснено, що він буде захищатися як від нового обвинувачення за ч.1 ст. 296 КК України, так і від обвинувачення, у раніше пред`явленому обсязі, викладеному в обвинувальному акті, що надійшов до суду, тобто за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
		 
		Встановлені судом обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні вироку.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 захищаючись як від нового обвинувачення за ч.1 ст. 296 КК України так і від обвинувачення, у раніше пред`явленому обсязі, викладеному в обвинувальному акті, що надійшов до суду, тобто за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, свою вину за ч.1 ст. 296 КК України визнав та показав суду, що 10.01.2016 року він прийшов на роботу до інтернет - клубу «Вірус», в якому він працює адміністратором. Приблизно о 21 годині до клубу прийшов потерпілий ОСОБА_9 , з яким він знайомий не був, однак бачив декілька разів, оскільки він раніше приходив до клубу. Приблизно о 01 годині 11.01.2016 року він ( ОСОБА_13 ) разом із ОСОБА_12  почав вживати пиво, після чого вирішив прогулятися. Приблизно через одну годину він ( ОСОБА_13 ) повернувся до клубу та перебував на роботі. Приблизно о 05 годині ранку він вирішив пожартувати над потерпілим та хотів побачити як потерпілий буде реагувати на його дії. Для цього він узяв із шухляди ніж, підійшов до потерпілого зі спини та підставив ніж до шиї потерпілому, який розвернувся та почав чинити опір, а він відхилив стілець назад і потерпілий впав на підлогу. Після цього він присів над ним та почав наносити удари потерпілому, якому наніс на його думку приблизно 5 ударів в область шиї. Присутні особи  ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сказали, щоб він припинив свої дії і він добровільно припинив наносити удари потерпілому. Після чого потерпілий встав і пішов з клубу, а він та ОСОБА_11  помили підлогу та ніж та перебував в клубі до 09 години ранку, після чого пішов додому, де і був затриманий. Своєї вини в замаху на умисне вбивство потерпілого він не визнає, оскільки умислу на умисне вбивство потерпілого не мав, а лише хотів побачити як відреагує потерпілий на його дії, після того, як він підставить ніж до горла потерпілого, тобто хотів над потерпілим пожартувати. Позов потерпілого визнає частково.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_6  у вчиненні хуліганства, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, виходячи з наступного.
		Зокрема, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 підтвердив, що 10.01.2016 року приблизно о 21 годині він прийшов до інтернет  клубу «Вірус» та заплативши гроші почав переглядати фільми та спілкуватися в соціальній мережі «Контакт». Приблизно о 05 годині ранку він почув що його хтось схопив за шию лівою рукою, ніби збирався душити. Він відвів руку та хотів повернутися, однак обвинувачений відхилив стілець і він (потерпілий) впав на підлогу на живіт, потім повернувся на правий бік, намагаючись піднятися, однак обвинувачений сів на нього зверху та почав наносити удари ножем в область шиї від правого надпліччя до голови. Удари наносилися в хаотичному порядку. Потім обвинувачений встав та відійшов від нього, однак знову схопив його за ліву руку і наніс йому один удар в праве вухо. Обвинуваченому в цей час присутні говорили, щоби він припинив свої дії і обвинувачений сам припинив наносити йому удари. Після чого обвинувачений тримаючи його за руку почав питати про його близьких, він обвинуваченому відповів, що у нього є малолітня сестра та мати інвалід, також повідомив адресу свого проживання, а ОСОБА_11 всю цю інформацію записував на листку. Після цього обвинувачений почав йому погрожувати, що якщо він звернеться до органів міліції він (обвинувачений) вб`є його сестру. Потім ОСОБА_11 відкрив двері та вивів його з приміщення клубу. Вийшовши з клубу він пішов до КПП. 
		Внаслідок цього злочину йому спричинено матеріальну шкоду, пов`язану з витратами на лікування в розмірі 750 грн., вартості пошкодженого одягу  в розмірі 5000 грн. Також йому спричинено і моральну шкоду, яку він оцінює в 100000 грн., яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок отриманих ножових поранень та наявності постійного страху нападу на нього, який пов`язує з вчиненим обвинуваченим злочином відносно нього. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав суду, що він тимчасово проживає та працює в приміщенні інтернет-клубу «Вірус», оскільки не має постійного місця проживання. 10.01.2016 року він також перебував в інтернет  клубі. Приблизно о 19 години до клубу на свою зміну прийшов обвинувачений. Приблизно о 20 години до клубу прийшов ОСОБА_12 , з яким обвинувачений почав пити пиво, потім вони кудись пішли, а він залишився в клубі. Через деякий час спочатку повернувся ОСОБА_12 , який одразу ліг на диван та заснув, а потім приблизно о 02 годині 30 хвилин прийшов обвинувачений, який перебував в стані алкогольного сп`янінні та сів за свій робочий комп`ютер. В клубі знаходились тільки він, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , обвинувачений і потерпілий, який сидів біля комп`ютеру в навушниках.
		Приблизно о 05 годині ранку 11.01.2016 року обвинувачений почав ходити по клубу та казав, що йому нудно та взяв кухонний ніж з шухляди столу. Потім він почув гуркіт та побачив, що потерпілий вже лежить на підлозі на правому боці, а обвинувачений присів зверху над потерпілим та махав ножем, наносячи ним удари потерпілому. Потерпілий почав кричати. ОСОБА_12 прокинувся та побачивши це почав заспокоювати обвинуваченого. Після цього обвинувачений підняв потерпілого, припинивши наносити йому удари, замотав шию кофтою, яка належала потерпілому, оскільки з шиї текла кров і потерпілий пішов. Після того як потерпілий пішов, обвинувачений залишався в клубі, де перебував до ранку, а він помив підлогу, оскільки на ній була кров, помив також ніж, який потім викинув неподалік в каналізаційний колодязь. Обвинувачений не питав у потерпілого про його сім`ю. Не пам`ятає він також і того, щоби він записував адресу родичів потерпілого за наказом обвинуваченого, оскільки перебував в шоковому стані.
		Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що 10.01.2016 року він перебував в інтернет- клубі «Вірус». Спочатку разом з обвинуваченим вживав пиво в клубі, а потім вони разом пішли в кафе «Гілея», де також вживали разом пиво та горілку. Потім вони повернулися до клубу і він заснув на дивані. Прокинувся він від крику та побачив обвинуваченого з ножем в руках, який був розлючений. Він почав кричати на обвинуваченого щоби останній заспокоївся, що він і зробив. Після цього він одразу пішов додому. Оскільки він перебував у стані алкогольного сп`яніння та спав на дивані, більше нічого не бачив.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_6 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
		   Зокрема, із дослідженого судом протоколу огляду місця події та переглянутого відеозапису огляду місця події від 11.01.2016 року вбачається, що було оглянуто приміщення інтернет- клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 приміщенні розміром 6х12 м. в правому куту розташовано стіл з комп`ютером, прямо від входу 3 вікна з білими шторами та два дивани; по периметру приміщення під стінами розташовано 11 комп`ютерів. Під час огляду вікна, яке розташовано в лівому куті приміщення , між комп`ютерним столом та стіною, на лінолеумі на підлозі виявлено дві плями темно-бурого кольору . На вікні, на якому висить тюль білого кольору виявлено дві плями буро темного кольору. На верхній частині дивану на куті виявлено великі плями темно бурого кольору. На лівому куті білої тюлі біля дивану виявлено плями буро темного кольору. За диваном на лінолеумі виявлено плями темно-бурого кольору, які вилучені на ватну паличку. Під час огляду місця події вилучено 3 відрізки тканини білого кольору зі штори з темно бурими плямами; два відрізки тканини коричневого кольору-відрізок тканини з темно-бурими плямами; тканину рожевого кольору з бильця дивану та дві ватні палиці ( т.1 а.с. 136-138).
		   З протоколу обшуку квартири  АДРЕСА_3 , де проживає обвинувачений ОСОБА_6 , вбачається, що в кімнаті виявлено та вилучено блакитні джинси з ременем чорного кольору з плямами буро червоного кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_6 ( т. 1 а.с. 133-134).
		   З даних протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.01.2016 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_9 на фотознімку під №2 впізнав обвинуваченого ОСОБА_6  (т.1 а.с. 129-130).    
		   Згідно протоколу огляду місця події від 12.01.2016 року вбачається, що на ділянці місцевості, яка знаходиться біля перехрестя вул. Чижикова та вул. Шмідта в м. Очаків біля будинку №168 по вул. Шмідта в каналізаційному колодязі виявлено та вилучено ніж із синьо-білою ручкою та лезом 7 см., який був викинутий туди свідком ОСОБА_11 ( т. 1 а.с 146).
		   З заяви ОСОБА_17  батька потерпілого ОСОБА_9 від 11.01.2016 року вбачається, що він добровільно видав одяг свого сина, в якому він перебував 10.01.2016 року (т.1 а.с.126).
		   Відповідно до протоколу огляду вилучених речей від 18.02.2016 року та фототаблиці до протоколу огляду речей, заступником начальника СВ Очаківського ВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_18 оглянуто предмети, що мають відношення до кримінального провадження, а саме кухонний ніж, фабричного виготовлення, загальною довжиною по середній лінії 19,7 см., клинок ножа виготовлено з металу сріблястого кольору довжиною по середній лінії 8,3 см, шириною біля основи ножа 2,1 см, товщина обуха у середній частині 0,1 см., лезо клинка ножа значно сточене, значно затуплене, клинок ножа по відношенню до рукоятки по всій довжині вигнутий у правий бік, при візуальному огляді клинка ножа та рукоятки слідів, схожих на кров не знайдено; 3 відрізки тканини білого кольору зі штори з темно бурими плямами; два відрізки тканини коричневого кольору (з оббивки дивану); відрізок тканини рожевого кольору з плямами бурого кольору; джинсові брюки синього кольору з плямами бурого кольору; білу майку; джинсові брюки світло синього кольору з плямами бурого кольору, майку в поперечну білу і чорну смужку, на який в області спини є пошкодження тканини та плями бурого кольору; джемпер сірого кольору, на якому виявлено пошкодження в області коміра і спинки, з плямами бурого кольору, кофту червоного кольору, розрізану в області бокового шву, спинки, каптура правого рукава, на якій в області спинки і каптура є пошкодження та плями бурого кольору; куртку з плащової тканини чорного кольору з плямами бурого кольору ( т.1 а.с. 176-185).
		Згідно судово-цитологічної експертизи №37/Ц від 16.02.2016 року під час дослідження ножа сліди крові на ньому не знайдено (т.1 а.с.167). 
		   З висновку судово-імунологічної експертизи №115 від 22.01.2016 року вбачається, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи В з зогемаглютинином анти-А ізосерологічної системи АВО (т. 1 а.с.151-152).
		   Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №116 від 22.01.2016 року кров ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А ізосерологічної системи АВО( т. 1 а.с. 154-155).
		   За даними судово- імунологічної експертизи №117 від 12.02.2016 року на майці, брюках, джемпері, кофті, куртці, представлених на експертизу знайдена кров людини, походження якої не виключається в тому числі від ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ( т. 1 а.с. 157-159).
		   Висновком судово- імунологічної експертизи №118 від 12.02.2016 року встановлено, що на шести фрагментах тканини , двох косметичних паличках, представлених на експертизу , знайдена кров людини, походження якої не виключається в тому числі від ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ( т.1 а.с.161-162).
		   Крім того висновком судово- імунологічної експертизи №119 від 12.02.2016 року встановлено, що, на брюках, вилучених за місцем проживання ОСОБА_6 знайдена кров людини, походження якої не виключається в тому числі від ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (т. 1 а.с.164-165).
		   Отже, судом встановлено, що виявлені в приміщенні інтернет-клубу «Вірус» та на одязі потерпілого ОСОБА_9 і обвинуваченого ОСОБА_6 плями бурого кольору є кров`ю людини походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_9 .
		   Крім того, за даними протоколу проведення слідчого експерименту та відеозапису слідчого експерименту від 19.02.2016 за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , понятих та захисника, останній детально показав де він взяв ніж, як він підійшов до потерпілого ОСОБА_9 , як він відхилив стілець, на якому сидів потерпілий, розповів та показав, як він розташовувався по відношенню до потерпілого і як саме і коли почав наносити удари ножем потерпілому, пояснив також, що припинив наносити удари ножем потерпілому, після того як про це його попросили свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ( т.1 а.с.188-190).
		   З дослідженого судом протоколу проведення слідчого експерименту та відеозапису проведення вказаної слідчої дії від 11.01.2016 року за участю свідка ОСОБА_19  встановлено, що свідок ОСОБА_11  детально на місцевості показує, що обвинувачений ходив по клубу та казав, що йому нудно та взяв ніж з шухляди столу. Потім він почув гуркіт та побачив, що потерпілий лежить на підлозі на правому боці, а обвинувачений присів зверху над потерпілим та махав ножем, наносячи ним удари потерпілому. Потерпілий почав кричати. ОСОБА_12 побачивши це сказав обвинуваченому, щоби він заспокоївся. Після цього обвинувачений підняв потерпілого, припинивши наносити йому удари, замотав шию кофтою, яка належала потерпілому, оскільки з шиї текла кров і він випустив потерпілого з приміщення інтернет-клубу. Після того як потерпілий пішов, він прибрав усе в клубі, помив підлогу, ніж, який потім викинув. Також свідок пояснював, що обвинувачений питав у потерпілого про його рідню та місце його проживання, цю інформацію він записував на листку паперу, який віддав потім обвинуваченому, куди цей листок подівся потім він не знає. ( т. 1 а.с 139-145).
		   
		   Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту та відеозапису слідчого експерименту від 19.02.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_9 , останній показав як обвинувачений ОСОБА_6  підійшов до нього, як він відхилив руку обвинуваченого та як обвинувачений відхилив стілець і він впав на підлогу, яким чином обвинувачений присів над ним і як почав наносити удари ножем. Зокрема потерпілий ОСОБА_9  пояснював, що він сидів за 10 комп`ютером в навушниках та переглядав фільм «Зоряні війни 7» та спілкувався в соціальній мережі «Контакт». В цей час на нього напав обвинувачений, а саме він правою рукою хотів перерізати горло йому, а лівою рукою тримав його за плече. Однак, він відхилив руку з ножем, а обвинувачений потягнув на себе стілець і він впав на підлогу, а обвинувачений сів на нього зверху і почав наносити удари в шию. Після того як він піднявся обвинувачений наніс йому один удар в область вуха та скроні. Потім чоловік який також знаходився в клубі почав його заспокоювати і він перестав наносити йому удари. Після чого, тримаючи його за руку він почав його питати де він проживає, та чи є в нього родичі. Він відповів, що у нього є малолітня сестра та мати, також повідомив йому свою адресу. Всю цю інформацію записував на листок ОСОБА_11 . Потім обвинувачений почав йому погрожувати, що якщо він про вчинене ним повідомить комусь, він розправиться з його молодшою сестрою. Після того, як обвинувачений його відпустив, він підняв свою куртку, перетягнув рукавом шию та вийшов з клубу та пішов до КПП військової частини №  НОМЕР_2 , де йому викликали швидку ( т.1 а.с.191-193).
		   Дані судово-медичної експертизи № 7 від 27.01.2016 року підтверджують, що у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження, у вигляді численних колото-різаних ран волосяної частини голови, шиї, правого надпліччя, рани правої вушної раковини, які могли утворитись від десяти дій гострим ріжучим, колото-ріжучим предметом. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, які потягли короткочасний розлад здоров`я. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від приблизно десяти впливів гострим ріжучим , колото ріжучим або ріжучим предметом. Дані тілесні ушкодження не є небезпечними в момент спричинення та в клінічному перебігу. Отримані тілесні ушкодження не могли за собою потягти настання смерті потерпілого, навіть при несвоєчасному наданні медичної допомоги (т. 1 а.с.128).
		З висновку додаткової судово медичної експертизи №8 від 27.01.2016 року вбачається, що у ОСОБА_9 яких-небудь тілесних ушкоджень, характерних для боротьби та самооборони, які б свідчили про надання їм фізичного опору в момент посягання на його життя або здоров`я не виявлено. Предмет, яким нанесені тілесні ушкодження , повинен бути гострим, ріжучим або колючо-ріжучим предметом. Не надається можливим відповісти на питання щодо довжини леза, форми та ширини клинка та ступінь гостроти предмета, а також спрямованість ранових каналів, відповідно і направленість нанесення ударів у зв`язку з відсутністю в медичних документах відповідних характеристик, описаних поранень у потерпілого, а саме довжини раневого каналу (т.1 а.с. 175).
		   З даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 11.01.2016 рок , встановлено, що 11.01.2016 року ОСОБА_6 було затримано заступником начальника СВ Очаківського ВП ГУНП України в Миколаївській області , оскільки потерпілий ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_11 вказували на нього, як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		   Відповідно до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №46 від 05.02.2016 року ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням, слабоумством, іншим психічним розладом не страждав і не страждає зараз. Під час скоєння кримінального правопорушення тимчасово хворобливих розладів психіки у нього не було, він знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, в цей період, він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. В наступний час він також може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує (т.1, а.с.169-179).    
		Вирішуючи питання щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_6  в порушенні громадського порядку та правової кваліфікації його дій, суд приходить до наступного.
		З об`єктивної сторони хуліганство є суспільно небезпечною дією, що грубо порушує громадський порядок. Такими закон визнає лише ті дії, які супроводжувались особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
		Основним безпосереднім об`єктом хуліганства є громадський порядок.
		За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, зокрема, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.
		Зазначений у ч. 1 ст. 296 КК термін «грубе порушення» є оціночною категорією. Його предметний зміст залежить від конкретних обставин вчинення винним діяння. Грубість порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру вчинених хуліганських дій, їх наслідків, місця й тривалості їх вчинення, кількості потерпілих від зазначених дій, їхнього віку, стану здоров`я, істотності порушення їхніх інтересів або інтересів підприємств, установ, організацій. Особа, яка вчиняє хуліганські дії, грубо нехтує правилами поведінки в суспільстві.
		Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Поняття "неповага до суспільства" є оціночною категорією. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій. Відсутність у діях винної особи прояву явної неповаги до суспільства виключає визнання злочину хуліганством.
		Громадський порядок визначається як зумовлена закономірностями соціального розвитку система правил та інститутів, що забезпечує упорядкованість суспільних відносин і надає їм певної організаційної форми. 
		Хуліганство є суспільно небезпечною дією, що грубо порушує громадський порядок. 
		Згідно із роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного суду України №10 вів 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» грубість порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру вчинених хуліганських дій, їх наслідків, місця й тривалості їх вчинення, кількості потерпілих від зазначених дій, істотності порушення їхніх інтересів або інтересів підприємств, установ, організацій.     Особа, яка вчиняє хуліганські дії, грубо нехтує правилами поведінки в суспільстві, а обов`язковою ознакою хуліганства є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Встановлені судом обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме - місце вчинення кримінального правопорушення, яким є громадське місце - приміщення інтернет-клубу «Вірус», наявність в інтернет-клубі громадян, безпричинність вчинення кримінального правопорушення, заради розваги, яке тривало протягом 15 хвилин, його зухвалість, в своїй сукупності дають суду підставу дійти висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінально карного діяння, передбаченого ст. 296 КК України.
		   При цьому, за переконанням суду, з врахуванням явною (очевидною як для обвинуваченого так і для оточуючих) неповагою до суспільства в ситуації з інкримінованим злочином стало прагнення обвинуваченого показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та протиставити себе іншим громадянам та системі соціальних правил в цілому, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілого та знущанням над ним та завданням тілесних ушкоджень потерпілому.
		   Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_6  в частині обставин, часу, місця, вчинення хуліганських дій, нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, від яких потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, механізм і спосіб їх спричинення, локалізація і кількість, використання знаряддям злочину ножа, колегія суддів приходить до висновку що дані показання обвинуваченого узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_9 , з показами свідка ОСОБА_11 , з дослідженими відеозаписом проведення слідчого експерименту за участі останнього від 19.02.2016 року, відеозаписом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_9 від 19.02.2016 року та свідка ОСОБА_11 від 11.01.2016 року, висновками судово медичної експертизи та іншими дослідженими судом доказами, які наведені вище.
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він потерпілому ОСОБА_9 не погрожував, спростовуються показами самого потерпілого ОСОБА_9 , з огляду на що обрана обвинуваченим та захистом позиція розцінена судом як спроба уникнути покарання.
		Суд також не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_11 дані ним в судовому засіданні в частині того, що обвинувачений не погрожував потерпілому та розцінює їх критично, оскільки, як було встановлено судом свідок ОСОБА_11 проживає тимчасово та працює саме в інтернет-клубі «Вірус», отже є залежним від обвинуваченого. 
		Суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_11 під час проведення за його участю слідчого експерименту в частині того, що свідок зазначав, що обвинувачений підійшовши до потерпілого почав йому різати горло, оскільки такі покази спростовуються показами самого потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні, який зазначив що наносити удари ножем обвинувачений ОСОБА_6 почав коли він упав та знаходився на підлозі.
		   
		Виклад позицій потерпілого та мотиви, з яких суд виходив при постановленні вироку.
		Як встановлено судом 26 травня 2016 року прокурор Очаківського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7  в порядку, передбаченому ст. ст. 338-341 КПК України змінив обвинувачення ОСОБА_6 , склав обвинувальний акт, в якому сформулював змінене обвинувачення за ч.1 ст. 296 КК України, яке було надано обвинуваченому, захиснику та потерпілому. 
		При цьому потерпілий ОСОБА_9 заявив про підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, викладеному в обвинувальному акті, що надійшов до суду, тобто за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
		   Отже, відповідно до обвинувального акту, що надійшов до суду, вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу України за наступних обставин:
		Починаючи з 2011 року ОСОБА_6  працює адміністратором в інтернет-клубі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований в напівпідвальному приміщенні багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , яке, вже на протязі 8 останніх років на підставі письмового договору, орендує його старший брат ОСОБА_20 .
		Так, працюючи позмінно, ввечері 10.01.2016 року ОСОБА_6 , прийшовши до вищезазначеного інтернет-клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », змінив свого брата ОСОБА_20 на робочому місці, маючи намір перебувати у вказаному закладі до ранку. Перебуваючи на робочому місці, ОСОБА_6 разом зі своїм знайомим ОСОБА_12 , почали вживати алкогольні напої, після чого, за ініціативою ОСОБА_6 , близько о 23.00-24.00 години вирушили до кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », будівля якого розташована по вулиці Кірова в м. Очакові Миколаївської області з метою продовжити вживати алкоголь. Перебуваючи у вказаному розважальному закладі, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 почали спільно вживали алкоголь, після чого знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, близько 03.00 години вже 11.01.2016 порізно повернулись до інтернет-клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де ОСОБА_12 , прилігши на диван, який знаходився у даному приміщенні, заснув, а ОСОБА_6 , сівши за свій робочий комп`ютер, почав грати у комп`ютерні ігри та користуватись всесвітньою мережею «Інтернет». В цей час в приміщенні клубу перебував ОСОБА_9 , який прийшов до нього близько 20.00 години, де сидів за комп`ютером під порядковим номером 10 і в навушниках переглядав фільм. Окрім нього, там перебував ОСОБА_11 , який також користувався послугами інтернет - клубу. Далі, 11.01.2016 року близько 05.30 години ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні інтернет - клубу «Вірус», маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_9 , в присутності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , взяв із шухлядки робочого столу кухонний ніж, при цьому розуміючи небезпечність використання ножа під час вчинення правопорушення, тримаючи його у своїй правій руці, підійшов ззаду до ОСОБА_9 , коли той сидів на стільці і переглядав фільм, схопивши його вільною рукою за плече, почав інтенсивно ножем різати йому горло, тим самим, своїми діями вживав заходів щодо настання максимального суспільно-небезпечного наслідку, тобто настання смерті потерпілого, при цьому мав прямий умисел. У зв`язку із тим, що ОСОБА_6 не вдалося перерізати горло потерпілому ОСОБА_9 , так як клинок кухонного ножу був не настільки гострим, щоб це зробити, він не зупинився і продовжив свою протиправну діяльність, яка виразилась в умисному стягуванні потерпілого зі стільця на підлогу і нанесені чисельних ударів даним ножем в шию ОСОБА_9 , розуміючи при цьому, що своїми діями може реально спричинити смерть останнього, так як на шиї є важливі для життя артерії, і їх ураження є небезпечним для життя. Від даних ударів, з утворених ран на шиї ОСОБА_9 , почала іти кров, яку бачили як ОСОБА_6 так і свідки. Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_6 продовжив наносити удари ножем в область шиї ОСОБА_9 , який лежав на підлозі, бажаючи при цьому отримати максимальний результат від своїх дій - настання смерті потерпілого ОСОБА_9 . Вживши заходів для опору ОСОБА_6 , ОСОБА_9 піднявся з підлоги, і почав захищати своє життя від протиправних дій ОСОБА_6 , який продовжував цілеспрямовано завдавати удари ножем в голову та область шиї, удари якого частково досягали мети, при цьому, словесно виражав свою безпосередню мету позбавити життя ОСОБА_9 . На прохання свідків та потерпілого зупинитись, ОСОБА_6 не реагував, а продовжував свої протиправні дії, після чого, один із свідків взявши підозрюваного за руку відвів його від ОСОБА_21 , припинивши протиправні дії ОСОБА_6 , що не дало можливості останньому довести умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі. Після отриманих ножових поранень ОСОБА_9 самостійно пішов до контрольно-пропускного пункту ВЧ НОМЕР_1 , яка розташована на відстані близько 70 метрів від інтернет-клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де на його прохання була викликана швидка медична допомога.
		Згідно висновку судово-медичного експерта № 7 від 27.01.2016 у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження, у вигляді численних колото-різаних ран волосяної частини голови, шиї, правого надпліччя, рани правої вушної раковини, які могли утворитись від десяти дій гострим ріжучим, колото-ріжучим предметом. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, які потягли короткочасний розлад здоров`я.
		Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Вирішуючи питання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 15, ч.1 ч. 115 КК України суд приходить до наступного.
		 
		   Відповідно до ч.1 ст. 15 КК України та положень пунктів 4,22 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом (коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання) дії (бездіяльність), безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
		   Питання про спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілою особою, що передували події. Визначальним при цьому є і суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		   Особа, яка добровільно відмовилась від убивства потерпілого або заподіяння шкоди його здоров`ю, підлягає кримінальній відповідальності лише за умови, що фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину. 
		 Якщо ж відмова мала місце вже після вчинення дій, які особа вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до ч. 2 ст. 15 КК , як закінчений замах на злочин, який особа бажала вчинити. При цьому треба мати на увазі, що замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).
		   Як встановлено судом та вбачається з пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, в ньому не зазначено мотиву вчинення вказаного злочину.
		   Судом також встановлено, що раніше обвинувачений та потерпілий знайомі не були, а лише бачилися декілька разів, ніяких відносин між ними не було.
		   Крім того, встановлено, що обвинувачений безпричинно, у зв`язку з тим, що йому було нудно, заради розваги, підійшов несподівано до потерпілого та після того, як він впав на підлогу почав наносити удари кухонним ножем, який узяв в шухляді свого столу.
		   Зазначене в обвинувальному акті, що обвинувачений приставивши ніж до шиї потерпілого почав інтенсивно ножем різати йому горло, тим самим, своїми діями вживав заходів щодо настання максимального суспільно-небезпечного наслідку, тобто настання смерті потерпілого, при цьому мав прямий умисел та те, що ОСОБА_6 не вдалося перерізати горло потерпілому ОСОБА_9 , так як клинок кухонного ножу був не настільки гострим, щоб це зробити не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і в цій частині спростовуються показами самого потерпілого, який пояснював, що обвинувачений ОСОБА_6  почав наносити йому удари ножем, після того, як він впав на підлогу і що удари обвинувачений наносив в хаотичному порядку.
		   Крім того, як було встановлено судом, усі отримані потерпілим ОСОБА_9  тілесні ушкодження є колото різаними та виявлені в області волосяної частини голови, шиї, правого надпліччя, рани правої вушної раковини, які відносяться до категорії легких, які потягли короткочасний розлад здоров`я. Дані тілесні ушкодження не є небезпечними в момент спричинення та в клінічному перебігу, також отримані тілесні ушкодження не могли за собою потягти настання смерті потерпілого, навіть при несвоєчасному наданні медичної допомоги, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 7 від 27.01.2016 року.
		   Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 припинив свої злочинні дії добровільно, на прохання самого потерпілого та присутніх свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , хоча мав реальну можливість продовжити свою протиправну поведінку і довести злочин до кінця. 
		   Верховний суд України в своїх рішеннях №5-32кс12 від 31 січня 2012 року, №5-46кс13 від 14 листопада 2013 року, №5-10кс14 від 26 червня 2014 року звертав увагу на те, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Ціль досягнення суспільно небезпечного результату  це конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності, у тому числі й замаху. Таким чином, наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, то вона не могла й вчиняти замах на їх досягнення. 
		   Судом також встановлено, що дії обвинуваченого були направлені по на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, яке виразилося в тому, що обвинувачений прагнув показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілого, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Ця неповага була явною та очевидною як для самого обвинуваченого так і для інших очевидців його дій в людному місці та на порушення прав, свобод чи інтересів потерпілого та інших осіб.
		   З врахуванням вищезазначеного потерпілим ОСОБА_9 , який продовжив підтримувати обвинувачення за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України не доведено, що у обвинуваченого ОСОБА_6  був умисел, направлений на вчинення замаху на його умисне вбивство.
		Отже, в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині не знайшла свого підтвердження.
		 
		    Таким чином, оцінюючи у сукупності зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, які повністю узгоджуються між собою, суд в межах пред`явленого обвинувачення кваліфікує дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 296 КК України  хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. 
		 
		Призначення покарання та інші процесуальні дії.
		   При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6  покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини справи, а також його особу.     
		   
		   Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.    
		   Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин. 
		   Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003р. суди повинні призначати покарання із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу винного. Судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті, і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо. 
		   З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягався та не судимий, працює адміністратором в інтернет-клубі «Вірус» де і вчинено ним злочин, на обліку в обласному наркологічному диспансері не перебуває, відповідно до висновку амбулаторної судово- психіатричної експертизи №46 від 05.02.2016 року ОСОБА_6  міг та зараз може віддавати звіт своїм діям та керувати ними, тобто є осудним. 
		     За місцем проживання інспектором поліції характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, з урахуванням того, що дана характеристика видана родичем останнього. Що стосується позитивної характеристики наданої директором школи, то вона характеризує обвинуваченого під час навчання в школі.
		   Щодо позитивних характеристик ОСОБА_6 , які містяться на а.с 218-224, то вони судом не приймаються до уваги, оскільки вони неналежно оформлені. 
		     Суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який за ступенем тяжкості відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, його зухвалість та небезпеку, а також те, що працюючи адміністратором закладу, обвинувачений ОСОБА_6 , який зобов`язаний був забезпечувати в ньому громадський порядок та безпеку відвідувачів, сам безпричинно, заради розваги вчинив вищезазначений злочин. Дії обвинуваченого під час судового провадження на думку суду не свідчать про його щире каяття.
		 
		Інших належних даних щодо особи обвинуваченого в тому числі стану його здоров`я стороною захисту не надано, а тому вони судом не враховуються. 
		   Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є визнання ним своєї вини, часткове відшкодування шкоди.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		З врахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування     покарання, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі. 
		На думку суду саме таке покарання за своїм видом та розміром відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого та є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчиненню нових злочинів.
		Крім того відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України ( в редакції закону України від 26.11.2015 року, який набув чинності 24.12.2015 року) строк попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає зарахуванню в строк позбавлення волі із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		Обчислюючи період попереднього ув`язнення суд виходить з того, що запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6  застосовано ухвалою слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.01.2016 року. Фактично ОСОБА_6 затримано 11.01.2016 року. В подальшому строк його тримання під вартою продовжувався. Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26.05.2016 року ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. (т.1 а.с. 29 - 30, 34-36 206-211, 92-93, 86-89, т.2 а.с. 23-27).
		Таким чином, період попереднього ув`язнення ОСОБА_6 фактично становить з 11.01.2016 року по 26.05.2016 року включно, що становить 137 днів, або 4 місяці 15 днів. Отже, зарахуванню в строк позбавлення волі підлягає 9 місяців ( 4 місяці 15 днів х 2). 
		 
		Крім того, відповідно до вимог ч.1 п.1 п.п б ст. 72 КК України при зарахуванні строку попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі. 
		Отже, з врахуванням частково відбутого покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк покарання, з розрахунку  один день позбавлення волі на два дні обмеження волі, що становить 274 дні, або 1 рік 6 місяців обмеження волі.
		 
		По даному кримінальному провадженню потерпілий ОСОБА_22 заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на лікування в розмірі 750 грн., вартості пошкодженого одягу в розмірі 5000 грн. Також потерпілий зазначив, що йому злочином спричинено і моральну шкоду, яку він його оцінює в 100000 грн., яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок отриманих ножових поранень та наявності постійного страху нападу на нього, який пов`язує з вчиненим обвинуваченим злочином відносно нього.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що позов визнає частково, а саме в частині відшкодування витрат на лікування в розмірі 750 грн. та 1000 грн. у відшкодування пошкодженого одягу, що стосується моральної шкоди, то він визнає позов в цій частині в розмірі 1000 грн.
		Як встановлено судом під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_6 частково відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду в розмірі 2500 грн. (.т.1 а.с. 231).
		Вирішуючи питання щодо задоволення позову потерпілого ОСОБА_9 колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Судом встановлено, що потерпілим витрачено 750 грн. на придбання ліків, в цій частині позов визнано обвинуваченим та добровільно ним відшкодовано.
		 
		Що стосується відшкодування вартості пошкодженого внаслідок злочину одягу в розмірі 5000 грн., то в цій частині позов підлягає задоволенню в розмірі 750 грн., оскільки частково визнаний обвинуваченим та ним відшкодований в добровільному порядку (т.1 а.с. 231).
		В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку з його недоведеністю.
		При вирішенні питання щодо стягнення моральної шкоди, суд приходить до такого. 
		 Матеріальною правовою підставою компенсації моральної шкоди є норми цивільного права, зокрема ст.ст. 23, 280, 1167,1168 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року.
		 Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Судом встановлено, що внаслідок зухвалих неправомірних, злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_9 спричинено моральну шкоду, яка виражається в фізичних, душевних та психічних стражданнях потерпілого, зусиль витрачених потерпілим, необхідних для відновлення попереднього психічного стану, наявності фобії страху після несподіваного, безпричинного нападу на нього обвинуваченого ОСОБА_6 , який був адміністратором закладу, та який повинен був підтримувати порядок в закладі та забезпечувати безпеку його відвідувачам та від якого потерпілий найменш чекав нападу.
		 З урахуванням вищезазначеного, конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а саме з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 70000 грн., з врахуванням її часткового відшкодування в розмірі 1000грн.
		   Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
		   Керуючись ст. ст. 370, 373,374 КПК України, колегія суддів - 
		    У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначити йому 4 (чотири) роки обмеження волі.
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення у період з 11 січня 2016 року по 26 травня 2016 року включно, що становить 4 місяці 15 днів у строк позбавлення волі із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі, що становить 9 місяців.
		На підставі ч.1 п.1 п.п. б ст. 72 КК України з врахуванням частково відбутого покарання, а саме 1 року 6 місяців обмеження волі  ОСОБА_6  призначити до відбування 2 роки 6 місяців обмеження волі.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_6  до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов`язання.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту затримання.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди 69000 грн.
		В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
		Речові докази у кримінальному провадженні  кухонний ніж  знищити.
		Одяг потерпілого: майку, джинси, джемпер, кофту, куртку, які зберігаються в камері зберігання речових доказів при Очаківському ВН ГУНП в Миколаївській області  повернути потерпілому ОСОБА_9 .
		Одяг обвинуваченого: джинси, майку, які зберігаються в камері зберігання речових доказів при Очаківському ВН ГУНП в Миколаївській області  повернути обвинуваченому ОСОБА_6 .
		Сейф пакет №1802569 з 6 відрізками тканини та полімерний пакет з 4 недопалками  знищити.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів дня його проголошення.
		Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. 
		Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику, що відповідно до вимог ч.3 ст. 376 КПК України вони мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		Судді ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		15.06.2016

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...