Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7238/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2016. Зареєстровано: 24.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2016.
Дата набрання законної сили: 02.08.2016
Результат оскарження 02.08.2016 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 23 червня 2016 року                               № 826/7238/16
		Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченко І.М., судді Шулежко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мелігант Груп ЛТД (MELIGANT GROUP LTD) до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» про визнання протиправними дій, визнання відсутності компетенції, визнання протиправними та скасування рішень, -  
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Мелігант Груп ЛТД (MELIGANT GROUP LTD) (далі також - позивач) з позовом до Національного банку України (далі також - НБУ, Національний банк, відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «БАНК «ЮНІСОН» (далі також - ПАТ «Банк «ЮНІСОН», Банк, третя особа), в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
		-          визнати протиправною постанову Правління НБУ № 189/БТ від 24 березня 2016 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку»;
		-          визнати протиправною та скасувати постанову Правління НБУ № 300/БТ від 28 квітня 2016 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації»;
		-          скасувати рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 614 від 28 квітня 2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», прийнятого на підставі постанови Правління НБУ № 300/БТ від 28 квітня 2016 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних»;
		-          визнати відсутність компетенції НБУ (ідентифікаційний код: 0032106, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Інститутська, 9) вимагати надання документів стосовно фінансового, майнового стану та джерел походження коштів осіб, визначених в листах НБУ від 07 квітня 2016 року № 24-004/29744/БТ та від 19 квітня 2016 року № 24-0004/33891;
		-          визнати дії НБУ (ідентифікаційний код: 0032106, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Інститутська, 9) щодо висунення вимог з надання документів, визначених в листах НБУ від 07 квітня 2016 року № 24-004/29744/БТ та від 19 квітня 2016 року № 24-0004/33891 протиправними;
		- визнати протиправним та скасувати рішення НБУ ідентифікаційний код: 0032106, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Інститутська, 9) від 03 листопада 2015 року про визнання структури власності ПАТ «БАНК «Юнісон» непрозорою (такою, що не відповідає вимогам щодо її прозорості, установленим НБУ), оформлене листом від 03 листопада 2015 року вих. № 24-01013/8329.  
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки оскаржувані рішення та дії відповідачів були прийняті (вчинені) всупереч вимогам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню. 
		Також позивач вказує про те, що спільні неправомірні дії відповідачів порушують права та охоронювані законом інтереси позивача щодо управління Банком, отримання дивідендів та реалізації інших корпоративних прав.  
		Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
		НБУ в своїх запереченнях просив суд в задоволенні адміністративного позову повністю відмовити, оскільки при вчиненні дій та винесенні оскаржуваних рішень він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України.
		В наданих суду запереченнях ФГВФО зазначив, що оскаржуване рішення прийняте ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти адміністративного позову.
		Під час розгляду справи представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.
		Водночас, в судовому засіданні 09 червня 2016 року представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи заявили клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		З огляду на зазначене та враховуючи відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд, дослідивши матеріали справи, перейшов до розгляду справи в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
		Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» є суб'єктом господарювання та здійснює діяльність на підставі Банківської ліцензії від 08 лютого 2013 року № 267 та Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 15 лютого 2013 року № 267, виданих НБУ.
		Мелігант Груп ЛТД (MELIGANT GROUP LTD) є одним із учасників банку з розміром статутного капіталу 9, 44 %.
		Згідно з відомостями про структуру  власності ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» станом на 08 березня 2015 року, він не мав власників істотної участі та до переліку ключових учасників входили одинадцять юридичних осіб.
		Також, відомості про структуру власності Банку містять інформацію щодо остаточних ключових учасників банку (одинадцять фізичних осіб), які через окремі юридичні компанії мали участь в Банку. 
		НБУ листом від 28 серпня 2015 року №24-00011/61248, керуючись п. 6 Положення про порядок надання відомостей про структуру власності  банку, затвердженого постановою Правління НБУ від 21 травня 2015 року №328 (далі також - Положення № 328), з метою перевірки прозорості структури власності банку, звернувся до ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» із запитом щодо документів на підтвердження майнового стану остаточних ключових учасників Банку (фізичних осіб) у встановлений термін до 28 вересня  2015 року.
		ПАТ «БАНК «ЮНІСОН», в свою чергу листом від 25 вересня 2015 року № 905/13 підтвердив інформацію про заплановану передачу акцій банку згідно з підписаними договорами купівлі-продажу акцій, окремими ключовими учасниками Банку, зокрема компаніями ЛАБАРНЕЙ АДВАНС ЛТД (LABARNEY ADVANCE LTD), ІГЕЙЗЕР КЕПІТАЛ ЛТД (EGASER CAPITAL LTD), ІНТЕНТОС СІСТЕМ ЛТД (INTENTOS SYSTEMS LTD), РІЧМАНТІ ХОЛДІНГ ЛТД (RICHMANTY HOLDING LTD), ВЕНТАТРАНС СІСТЕМС ЛТД (VENTATRANS SYSTEMS LTD) на користь компанії ЮНІСТРАДА ІНВЕСТ ЛТД (UNISTRADA INVEST LTD) після отримання погодження  НБУ на набуття ОСОБА_2 істотної участі у розмірі 58 % Банку.
		Банк проінформував НБУ про вжиті заходи для отримання документів, зазначених у листі від 28 серпня 2015 року, зокрема, ним були направлені відповідні листи на адреси всіх юридичних осіб, які є учасниками Банку згідно з відомостями про структуру власності станом на 08 березня 2015 року, щодо надання відповідних документів.
		Необхідно зазначити  про те, що інформація про будь-які вжиті заходи з боку Банку щодо надання документів на підтвердження майнового стану і джерел погодження коштів десяти найбільших остаточних ключових учасників ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» (фізичних осіб) для подання їх до НБУ останньому не надана.  
		Також НБУ було встановлено, що станом на 03 листопада 2015 року жодної інформації щодо остаточних ключових учасників ФЕЛІГРАНТ ЕЛАЙЄНС ЛТД (FELIGRANT ALLIANCE LTD), ГОРАЙТЕЛ СОЛЮШНС ЛТД (GORAITEL SOLUTIONS LTD), МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД (MELIGANT GROUP LTD), АЛМОНВОРТ ІМПЕЙ ЛТД (ALMONWORT IMPEY LTD), АМОКОРД ІНВЕСТ ЛТД (AMOCORD INVEST LTD), які сукупно контролюють більше 43 % статутного капіталу Банку та подання ними документів для підтвердження майнового стану не надходило.
		З огляду на неподання достатніх доказів на підтвердження відповідності структури власності Банку вимогам щодо її прозорості, зокрема, зважаючи на те, що відсутня інформація про майновий стан п'яти остаточних ключових учасників, які сукупно контролюють більше 43 % статутного капіталу Банку, НБУ листом від 03 листопада 2015 року № 24-01013/83329 визнав структуру власності ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» непрозорою (такою, не відповідає вимогам щодо її прозорості, установленим Нацбанком) відповідно до п. 6 Положення № 328.
		Національний банк запропонував Банку та його акціонерам вжити невідкладних заходів для приведення структури власності Банку у відповідність до вимог щодо її прозорості упродовж одного місяця з дати отримання вказаного вище листа. Протягом тижня з дати отримання листа НБУ запропонував Банку та реальним кінцевим бенефіціарним власникам подати план приведення структури Банку у відповідність до вимог чинного законодавства.
		У випадку неприведення структури власності Банку у відповідність до вимог щодо її прозорості у встановлений листом від 03 листопада 2015 року строк, НБУ повідомив про те, що залишає за собою право ухвалити рішення про віднесення Банку до категорії проблемних на підставі пп. 6 п. 12.2 глави 2 розділу ІІ Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346 (далі також - Положення № 346).
		Оцінюючи подані сторонами докази за правилами ст. 86 КАС України, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
		Згідно п. 2 Положення № 328 (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), банк та/або юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність (далі - банк), подають Національному банку відомості про свою структуру власності в порядку, визначеному цим Положенням і нормативно-правовим актом Національного банку, що регулює порядок реєстрації та ліцензування банків.
		Відповідно до п. 4 Положення № 328, структура власності банку є прозорою, якщо одночасно виконуються такі вимоги:
		1) відомості про структуру власності банку дають змогу визначити:
		- усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у банку або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність банку;
		- усіх ключових учасників банку та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами банку;
		- характер взаємозв'язків між особами, зазначеними вище;
		2) документи про структуру власності банку відповідають вимогам цього Положення;
		3) відомості про структуру власності банку подано до Національного банку та розміщено на веб-сайті банку в мережі Інтернет (в окремому розділі з назвою «Структура власності банку») та на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку за формою, визначеною Національним банком.
		Структура власності банку є непрозорою, якщо неможливо визначити всіх власників істотної участі в банку через наявність у структурі власності банку трастових конструкцій. Трастовою конструкцією (трастом) є заснований на правочині (трастовому договорі, трастовій декларації тощо) режим володіння/управління майном, який передбачає розщеплення права власності на юридичне право власності, яке передається довірчому керуючому, та бенефіціарне право власності, яке передається вигодоодержувачам (бенефіціарам). Під юридичним правом власності розуміється право юридичного володіння, користування та розпорядження майном на користь та в інтересах вигодоодержувачів (бенефіціарів), а під бенефіціарним правом власності розуміється право отримання будь-якої вигоди від майна (п. 5 Положення № 328).
		Згідно п. 6 Положення № 328, за наявності в Національного банку підстав уважати, що заявлена структура власності банку не відповідає дійсності, зокрема, що будь-яка особа, яка входить до складу десяти найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності банку, є номінальним (довірчим) власником, тобто особою, яка володіє акціями або частками юридичної особи на користь (в інтересах) іншої особи (кінцевого бенефіціарного власника) та виконує юридично значущі дії щодо таких акцій або часток лише на підставі інструкцій і вказівок кінцевого бенефіціарного власника, Національний банк має право запитати в такої особи додаткові документи, у тому числі документи для оцінки фінансового/майнового стану такої особи та для з'ясування прозорості структури власності банку, а також установити строк для надання таких документів.
		У разі неподання достатніх доказів того, що заявлена структура власності банку відповідає дійсності, у тому числі в разі встановлення Національним банком незадовільного фінансового/майнового стану принаймні двох осіб, які входять до складу десяти найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності банку та сукупно володіють не менше ніж п'ятьма відсотками сукупної участі в банку, або однієї особи, яка володіє не менше ніж десятьма відсотками сукупної участі в банку, Національний банк має право визнати таку структуру власності банку непрозорою (абз. 5 п. 6 Положення № 328).
		Згідно п. 7 Положення № 328, у разі невідповідності структури власності банку вимогам щодо її прозорості, визначеним цим Положенням, Національний банк пропонує банку привести структуру власності банку у відповідність до цих вимог.
		Якщо структуру власності банку не приведено у відповідність до вимог щодо її прозорості в строк, установлений Національним банком, Національний банк визнає структуру власності банку непрозорою, про що повідомляє банк у листі.
		Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм та з огляду на неподання ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» достатніх доказів на підтвердження структури власності Банку вимогам щодо прозорості, зокрема, неподання НБУ інформації про майновий стан п'яти остаточних ключових учасників, які сукупно контролюють більше 43% статутного капіталу банку, відповідач-1, на думку суду, правомірно визнав структуру власності ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» непрозорою (такою, що не відповідає вимогам щодо її прозорості, установленим НБУ відповідно до п. 6 Положення № 328), про що зазначено у листі Національного банку від  03 листопада 2015 року вих. № 24-01013/83329, а відтак, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення НБУ про визнання структури власності ПАТ «БАНК «Юнісон» непрозорою, оформлене вказаним вище листом, не підлягає задоволенню. 
		Як вбачається з матеріалів справи, листами від 28 грудня 2015 року та 30 грудня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до НБУ повідомлення та пакети документів для  погодження набуття істотної участі в Банку у  розмірі 10, 3 % кожний.
		Згідно пояснень позивача, вказані дії вчинялись з метою виконанням Банком вимог щодо вжиття невідкладних заходів приведення структури власності Банку у відповідність до вимог щодо її прозорості.
		09 березня 2016 року всі пакети документів були повернуті заявникам на їх вимогу.
		10 березня 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 повторно подали до НБУ пакети документів на погодження набуття  істотної участі у Банку у розмірі 10, 3 %.
		Також, 10 березня 2016 року ОСОБА_8 було подано пакет документів на погодження набуття істотної участі у Банку у розмірі  10, 3 %.
		Рішеннями Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайду) платіжних систем від 23 березня 2016 року № 156, 157, 158 було винесено заборону набувати істотну участь у Банку ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно. 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайду) платіжних систем від 23 березня 2016 року № 156, 157, 158  не були оскаржені заявниками або Банком, що, на думку суду, свідчить про їх згоду з таким рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайду) платіжних систем.
		Постановою Правління НБУ від 24 березня 2016 року № 189/БТ «Про віднесення ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» зазначений банк віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та до кінця цього строку йому встановлено ряд обмежень.
		На думку позивача, вказана постанова є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим просить суд її скасувати. 
		Однак суд не погоджується із такою думкою позивача з огляду на те, що станом на дату прийняття Правлінням НБУ оскаржуваної постанови Банком не виконані вимоги відповідача-1 щодо вжиття невідкладних заходів приведення структури власності Банку у відповідність до вимог щодо її прозорості, викладених у листі від 03 листопада 2015 року №24-01013/83329.
		Так, згідно з пп. 6 п. 12.2 глави 2 розділу ІІ Положення № 346, Національний банк має право віднести банк до категорії проблемних у разі невиконання вимог законодавства України щодо розкриття відомостей про власників істотної участі в банку в обсязі, визначеному Національним банком, подання недостовірної або неподання/несвоєчасне подання інформації про структуру власності банку, пов'язаних з банком осіб, невідповідність структури власності банку вимогам щодо її прозорості, установленим Національним банком.
		Отже, відповідач-1 мав правові підстави для прийняття постанови від 24 березня 2016 року № 189/БТ «Про віднесення ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», у зв'язку з невиконанням Банком вимог щодо вжиття невідкладних заходів приведення структури власності Банку у відповідність до вимог щодо її прозорості, що не було заперечено позивачем належними та допустимими доказами.
		На виконання наведеної вище постанови Правління НБУ від 24 березня 2016 року №189/БТ третьою особою на адресу відповідача-1 було направлено лист від 31 березня 2016 року вих. №43/13-БТ «Щодо приведення структури власності ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» у відповідність до вимог щодо її прозорості», в якому, він вказав про те, що фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 мають на меті набути у власність відповідно 10,3%, 14,0%, 24,2%, 10,3% акцій Банку до 01 липня 2016 року, що в цілому становитиме близько 58,8 % акцій. Зазначені фізичні особи планують  придбати відповідну  кількість акцій безпосередньо як фізичні особи у інших акціонерів Банку та у компаній, що знаходяться під їх контролем.
		Після завершення зазначених транзакцій акціонери Банку ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мають на меті довести до 20 серпня 2016 року долю своєї участі у статутному капіталі Банку до 18,6 % та 18,5 % відповідно.
		Банком у вказаному листі також було зазначено, що незважаючи на те, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винесено заборону набувати істотну участь у Банку, чинне законодавство не забороняє у разі відмови в погодженні набуття істотної участі повторно надати пакет документів для НБУ на погодження набуття істотної участі у Банку у встановленому порядку. 
		Крім того, станом на 31 березня 2016 року рішення НБУ щодо можливості набуття істотної участі Банку ОСОБА_8 невідоме. 
		Детальний план заходів щодо приведення структури власності Банку у відповідність до вимог щодо її прозорості, встановлених НБУ наведено у Додатку 2 до листа від 31 березня 2016 року вих. № 43/13-БТ, який передбачав погодження спільного набуття  істотної участі в Банку у загальному розмірі 58% ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8
		07 квітня 2016 року НБУ на адресу третьої особи був скерований лист №24-004/29744/БТ, в якому відповідачем-1 були висловлені зауваження до Плану заходів щодо приведення структури власності у відповідність до вимог законодавства (далі також - План заходів), зокрема.
		Згідно п. 2 вказаного листа, акціонерами Банку станом на 01 січня 2014 року були компанії  IDP CAPITAL LTD (АЙ. ДІ. ПІ. КЕПІТАЛ ЛТД) (частка у розмірі 82,5 %) та  MCHL FINANCE LTD (ЕМ. СІ. ЕЙЧ. ЕЛ. ФАЙНЕНС ЛТД) (частка у розмірі 17,5 %) відповідно до відомостей про структуру власності Банку.
		Поточні акціонери Банку (11 юридичних осіб - резидентів Республіки Кіпр) придбали акції Банку у 2014 році. Враховуючи те, що внаслідок продажу акцій Банку в цей період відбувалась зміна контролю за Банком, про що неодноразово заявлялось його керівниками, а також у зв'язку з тим, що ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є засновниками окремих компаній - акціонерів Банку, до Національного банку необхідно надати документи, які підтверджують купівлю акцій Банку, її умови та оплату купівельної ціни (договори купівлі-продажу, платіжні доручення тощо).
		Крім того до НБУ мають бути подані інформація та документи про джерела  надходження коштів у поточних акціонерів Банку - юридичних  осіб для оплати акцій Банку  згідно з договорами купівлі-продаж, в тому числі для формування статутних капіталів вказаних компаній. 
		Згідно з інформацією, отриманою Національним банком, акціонери Банку - компанії ГОРАЙТЕЛ СОЛЮШНЗ ЛТД (засновник ОСОБА_6), МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД (засновник ОСОБА_5), РІЧМАНТІ ХОЛДІНГ ЛТД (засновник ОСОБА_3) є власниками по 15,7 % акцій страхової компанії ПрАТ «Страхова компанія «Юнісон Страхування» кожна.
		У зв'язку із цим, до НБУ має бути подана інформація про джерела походження коштів вказаних акціонерів Банку для придбання акцій ПрАТ «Страхова компанія «Юнісон Страхування».
		Банк на вказані зауваження НБУ направив лист від 14 квітня 2016 року № 60/13-БТ, в якому запевнив відповідача-1 у своєму прагненні дотриматись усіх умов законодавства. 
		Листом від 19 квітня 2016 року № 24-0004/33891 НБУ зобов'язав ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» у строк до 21 квітня 2016 року надати документи, визначені у Плані заходів та пункті 2 листа НБУ від 07 квітня 2016 року № 24-004/29744/БТ.
		В позовній заяві Мелігант Груп ЛТД (MELIGANT GROUP LTD) просить суд визнати  відсутність компетенції НБУ вимагати надання документів стосовно фінансового, майнового стану та джерел походження коштів осіб, визначених в листах НБУ від 07 квітня 2016 року № 24-004/29744/БТ та від 19 квітня 2016 року № 24-0004/33891 та визнати протиправними дії відповідача-1 щодо висунення вимог з надання документів, визначених в зазначених листах.
		Проте, суд не погоджується із вказаними вимогами позивача з огляду на наступне.
		Як вбачається з наявних в матеріалах справи додаткових заперечень проти позову, витребувана НБУ листами від 07 квітня 2016 року та 19 квітня 2016 року інформація необхідна для перевірки дотримання особами, які мали намір набути істотну участь у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН», вимог законодавства України. Для підтвердження їх ділової репутації, а також встановлення того, чи не були такі особи номінальними власниками  корпоративних прав у ланцюгу володіння акціями Банку, які здійснювали володіння акціями Банку (або корпоративними правами у ланцюгу володіння ними) на користь третьої особи.
		При цьому, згідно п. 3 ч. 9 статті 34 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі також - Закон), юридична особа, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку, зобов'язана надати банку та Національному банку України в установленому ним порядку копії документів, визначених Національним банком України, необхідні для ідентифікації самої юридичної особи та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння та/або контроль істотної участі у банку.
		Згідно ч. 3 статті 67 Закону, Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновників банку та осіб, що набувають або збільшують істотну участь у банку, їх ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуватимуться для формування статутного капіталу банку.
		Крім того, у п. 25 глави 4 розділу ІІ Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління НБУ від  08 вересня 2011  року № 306, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/19941 (далі також - Положення № 306), Національний банк має право вимагати подання будь-яких інших документів і відомостей, а також надання пояснень, які вважає необхідними для прийняття рішення щодо погодження набуття істотної участі в банку.
		З урахуванням положень вказаних нормативно-правових актів, суд приходить до висновку про те, що під час витребування від ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» документів стосовно фінансового, майнового стану та джерел походження коштів осіб, визначених листами від 07 квітня 2016 року № 24-004/29744/БТ та від 19 квітня 2016 року № 24-0004/33891, Національний банк діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України, а тому необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, є досліджувані вимоги позивача.
		21 квітня 2016 року до НБУ надано пакет документів для набуття істотної участі у Банку. 
		Однак, з огляду на подання неповного пакету документів, неподання достатніх документів, що підтверджують джерела походження власних коштів заявників, рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 28 квітня 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 повторно відмовлено спільно набувати істотну участь у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» у розмірі 58,8 % статутного капіталу Банку.
		Відповідач-1 прийшов до висновку про те, що майновий стан заявників не відповідає вимогам Положення № 360, зокрема, сума їх власних коштів менше частини у регулятивному капіталі банку, пропорційній часині, яка набувається кожним із заявників у статутному капіталі Банку. 
		Крім того, третьою особою не були враховані зауваження до плану заходів та не подано документи про придбання вказаними у листах НБУ від 07 квітня 2016 року № 24-004/29744/БТ та від 19 квітня 2016 року № 24-0004/33891 особами акцій Банку та ПрАТ «Страхова компанія «Юнісон Страхування» у 2014 році, які були необхідні для оцінки фінансово-майнового стану заявників. 
		Враховуючи те, що Банк та його акціонери продовж 2014-2016 років не привели структуру власності банку до вимог щодо її прозорості, не виконали План заходів, оскільки не було підтверджено майновий стан осіб, які мали намір набути істотну участь у Банку, Правління НБУ прийняло постанову № 300/БТ від 28 квітня 2016 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації».
		Слід зазначити про те, що згідно положень статті 75 Закону, проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
		Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.
		Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		Згідно п. 10 ч. 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		При цьому, суд зазначає, що прийняття відповідачем-1 рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних в межах встановленого положеннями статті 75 Закону строку, а саме на 35 день після віднесення ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» до категорії проблемних є своєчасним та таким, що відповідає нормам Закону, з огляду на наступне. 
		Матеріалами справи встановлено, що третій особі надавалось достатньо часу для виконання Плану заходів щодо приведення структури власності у відповідність до вимог законодавства, а оскільки у відповідача-1 були відсутні підстави вважати, що Банк зможе якимось іншим чином привести структуру власності Банку до вимог щодо її прозорості, з огляду на незазначення Банком про це в Плані заходів, та невиконання такого Плану заходів через повторну відмову ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 спільно набути істотну участь у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» у розмірі 58,8 % статутного капіталу Банку, Національним банком правомірно прийнято постанову № 300/БТ від 28 квітня 2016 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації» до закінчення строку встановленого положеннями статті 75 Закону.
		Відповідно, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови Правління НБУ № 300/БТ від 28 квітня 2016 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації».
		Водночас, позовна вимога про скасування рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 614 від 28 квітня 2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» також не підлягає задоволенню, оскільки дане рішення є наслідком вчинення відповідачем-2 послідовних дій на виконання постанови Правління НБУ № 300/БТ від 28 квітня 2016 року, правомірність якої була встановлена вище.
		Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:
		1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
		2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
		Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.
		Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню. 
		Враховуючи положення статті 94 КАС України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 128, 158-163 КАС України суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		В задоволенні адміністративного позову Мелігант Груп ЛТД (MELIGANT GROUP LTD) відмовити повністю.
		Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                        Аблов Є.В.
		 
		Суддя                                                                                            Погрібніченко І.М.
		 
		Суддя                                                                                            Шулежко В.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...