Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1305/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування антимонопольного законодавства.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2016. Зареєстровано: 27.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2016.
Дата набрання законної сили: 04.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.06.2016р.     Справа№ 914/1305/16 
		Суддя господарського суду Львівської області В.М. Пазичев, розглянувши матеріали справи 
		за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Львів)
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія  Новий Розділ» 
		(м. Новий Розділ, Львівська обл.)
		про: стягнення пені у розмірі 42000 грн. на підставі рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2015 року № 48 р/к
		Суддя: Пазичев В.М.
		При секретарі: Черменєвій В.С.
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_1  довіреність № 13/08-1891 від 05.11.2015 року.
		від відповідача: Не зявився.
		Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія  Новий Розділ» (м. Новий Розділ, Львівська обл.) про стягнення пені у розмірі 42000 грн. на підставі рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2015 року № 48 р/к.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 26.05.2016 року. Ухвалою суду від 26.05.2016 року розгляд справи відкладено до 01.06.2016 року, в звязку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 01.06.2016 року розгляд справи відкладено до 08.06.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 08.06.2016 року розгляд справи відкладено до 14.06.2016 року, в звязку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 14.06.2016 року розгляд справи відкладено до 23.06.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача.
		Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.05.2016 року, про відкладення від 26.05.2016 року, від 01.06.2016 року, від 08.06.2016 року, від 14.06.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
		01.06.2016 року за вх. № 23040/16 позивач подав пояснення по справі.
		14.06.2016 року за вх. № 24773/16 позивач подав уточнену позицію по справі.
		Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.05.2016 року, про відкладення від 26.05.2016 року, від 01.06.2016 року, від 08.06.2016 року, від 14.06.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення за вх. № 26630/16 з відміткою про отримання представником відповідача 17.06.2016 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.
		25.05.2016 року за вх. № 22243/16 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 23.06.2016 року.
		 
		Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
		Як зазначено у позовній заяві, рішенням Адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 19.06.2015 р. № 48 р/к (надалі - рішення), визнано, що відповідач (надалі  субєкт) вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (надалі  Закон) у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, в звязку з чим накладено на Суб'єкта штраф у розмірі 50 000 грн.
		Позивач зазначає, що рішення з повідомленням ЛОТВ АМК України від 24.06.2015 р. № 13/03-1109 отримано відповідачем 01.07.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Львів № 79000 4312846 5.
		Законом України «Про захист економічної конкуренції» встановлено спеціальний порядок виконання та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, тобто, під час виконання чи оскарження рішення необхідно дотримуватись такого порядку щодо:
		- виконання рішення - частина 2 статті 56 Закону - рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання;
		- сплати штрафу - частина 3 статті 56 Закону - штраф сплачується у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;
		- нарахування пені - частина 5 статі 56 Закону - за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу;
		- зупинення нарахування пені - частина 5 статті 56 Закону - нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду;
		- визначення часового проміжку зупинення нарахування пені - пункт 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 - тривалість зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі - до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися;
		- підтвердження сплати штрафу - частина 8 статті 56 Закону - суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення документ, що підтверджує сплату штрафу;
		- оскарження рішення - частина 1 статті 60 Закону - рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, цей строк не може бути відновлений.
		За твердженням позивача, на підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» констатується, що часові проміжки можливості сплати Суб'єктом штрафу чи оскарження рішення перебували у таких часових межах: 01.07.2015 р. - 01.09.2015 р.
		Позивач наголошує, що відповідач протягом вищевказаних строків не сплатив штраф та не надіслав документ, що підтверджує сплату штрафу, однак оскаржив рішення. Господарський суд Львівської області 20.08.2015 р., згідно з відповідною ухвалою, порушив справу № 914/2845/15 щодо визнання недійсними рішення, а 03.11.2015 р. прийняв рішення у справі № 914/2845/15, відповідно до якого у задоволенні позову  про визнання недійсним рішення відмовлено. Львівський апеляційний господарський суд 04.12.2015 р., згідно з відповідною ухвалою у справі № 914/2845/15, прийняв апеляційну скаргу Суб'єкта щодо перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. у справі № 914/2845/15 до провадження, а 17.02.2016 р. прийняв постанову у справі № 914/2845/15, відповідно до якої рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. у справі № 914/2845/15 залишене без змін. Вищий господарський суд України 23.03.2016 р., згідно з відповідною ухвалою у справі № 914/2845/15, прийняв касаційну скаргу відповідача щодо перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. і постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 р. у справі № 914/2845/15 до провадження, а 07.04.2016 р. прийняв постанову у справі № 914/2845/15, відповідно до якої рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 р. у справі № 914/4576/14 залишені без змін.
		Враховуючи вищевказані відомості та норми Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивачем розраховано суму, що підлягає до стягнення із відповідача, що становить 42000,00 грн.
		Позивач зазначає, що у рамках здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, ЛОТВ АМК України подає до Господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення пені на підставі рішення. Ціна позову становить 42 000 грн., тобто, належить сплатити судовий збір згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
		Стаття 57 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
		Згідно з статтею 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель;
		Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що, з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду.
		Статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
		За твердженням позивача, вищевикладене свідчить, що при поданні позовів територіальне відділення Антимонопольного комітету України діє в інтересах держави, споживачів та суб'єктів господарювання.
		Відповідно до статті 28 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», фінансування Антимонопольного комітету України здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету, обсяг асигнувань з державного бюджету на утримання Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, у тому числі розмір видатків на оплату праці їх працівників щорічно встановлюється Верховною Радою України окремим рядком під час затвердження державного бюджету.
		Згідно з статтею 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що діяла до 01.09.2015 р.), органи Антимонопольного комітету України були звільнені від сплати судового збору у справах, які вирішувалися на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.
		Разом з цим, за твердженням позивача, у 2016 фінансовому році не передбачено у належному обсязі коштів на сплату судового збору. Зазначені обставини унеможливлюють подання доказу сплати судового за подання позовної заяви про стягнення пені на підставі рішення. З огляду на викладене, ЛОТВ АМК України не має змоги сплатити судовий збір.
		Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.
		У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 роз'яснено, що у розгляді питань, пов 'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарськім судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що и майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
		Позивач зазначає, що довідкою ЛОТВ АМК України від 12.05.2016 р. № 13/06-752 підтверджується відсутність коштів у ЛОТВ АМК України на сплату судового збору.
		Враховуючи вищенаведені обставини, на підставі пункту 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7, статті 8 Закону України «Про судовий збір», статей 1, 22, 25, 28 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статей 13, 50, 51, 52, 56, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і статей 12, 22, 61, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення.
		Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів оплати пені не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
		 
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
		Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Закону України Про захист економічної конкуренції, Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції, Законом України Про Антимонопольний комітет України.
		Згідно з частинами першою та шостою статті 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
		Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України Про Антимонопольний комітет України).
		Відповідно до частини другої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
		Відповідно до ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
		Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
		Як встановлено в ході судового розгляду справи, рішенням Адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 19.06.2015 р. № 48 р/к (надалі - рішення), визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, та накладено на Суб'єкта штраф у розмірі 50 000 грн.
		Рішення з повідомленням ЛОТВ АМК України від 24.06.2015 р. № 13/03-1109 отримано відповідачем 01.07.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Львів № 79000 4312846 5.
		Законом України «Про захист економічної конкуренції» (надалі  Закон) встановлено спеціальний порядок виконання та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, тобто, під час виконання чи оскарження рішення необхідно дотримуватись такого порядку щодо:
		- виконання рішення - частина 2 статті 56 Закону - рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання;
		- сплати штрафу - частина 3 статті 56 Закону - штраф сплачується у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;
		- нарахування пені - частина 5 статі 56 Закону - за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу;
		- зупинення нарахування пені - частина 5 статті 56 Закону - нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:
		справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;
		відповідного рішення (постанови) господарського суду;
		- визначення часового проміжку зупинення нарахування пені - пункт 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 - тривалість зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися;
		- підтвердження сплати штрафу - частина 8 статті 56 Закону - суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення документ, що підтверджує сплату штрафу;
		- оскарження рішення - частина 1 статті 60 Закону - рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, цей строк не може бути відновлений.
		На підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції», констатується, що часові проміжки можливості сплати Суб'єктом штрафу чи оскарження рішення перебували у таких часових межах: 01.07.2015 р. - 01.09.2015 р.
		Відповідач протягом вищевказаних строків не сплатив штраф та не надіслав документ, що підтверджує сплату штрафу, однак оскаржив рішення. Господарський суд Львівської області 20.08.2015 р., згідно з відповідною ухвалою, порушив справу № 914/2845/15 щодо визнання недійсними рішення, а 03.11.2015 р. прийняв рішення у справі № 914/2845/15, відповідно до якого у задоволенні позову  про визнання недійсним рішення відмовлено. Львівський апеляційний господарський суд 04.12.2015 р., згідно з відповідною ухвалою у справі № 914/2845/15, прийняв апеляційну скаргу Суб'єкта щодо перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. у справі № 914/2845/15 до провадження, а 17.02.2016 р. прийняв постанову у справі № 914/2845/15, відповідно до якої рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. у справі № 914/2845/15 залишене без змін. Вищий господарський суд України 23.03.2016 р., згідно з відповідною ухвалою у справі № 914/2845/15, прийняв касаційну скаргу відповідача щодо перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. і постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 р. у справі № 914/2845/15 до провадження, а 07.04.2016 р. прийняв постанову у справі № 914/2845/15, відповідно до якої рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 р. у справі № 914/4576/14 залишені без змін.
		Враховуючи вищевказані відомості та норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача пеня в розмірі 42000,00 грн.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
		На час розгляду справи, відповідач не подав докази сплати пені в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
		Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, не подав доказів оплати пені, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія  Новий Розділ» про стягнення пені у розмірі 42000 грн. на підставі рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2015 року № 48 р/к є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
		Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
		Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що діяв на момент подачі позову, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру  1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
		У відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
		Довідкою ЛОТВ АМК України від 12.05.2016 № 13/06-752 підтверджується відсутність коштів у ЛОТВ АМК України на сплату судового збору.
		Разом із позовною заявою, позивачем було подано заяву про відстрочення сплати судового збору до моменту винесення рішення, яка була задоволена судом.
		Оскільки суд відстрочив позивачу сплату судового збору до прийняття рішіння у справі, а позовні вимоги задоволено повністю, судовий збір підлягає до стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідача.
		Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,  суд -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов  задоволити.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія  Новий Розділ» (81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37, код ЄДРПОУ 33525073) 42000,00 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп. пені в доход Державного бюджету України.
		Стягувач: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 61, код ЄДРПОУ 20812013).
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія  Новий Розділ» (81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37, код ЄДРПОУ 33525073) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
		3. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
		 
		 
		Суддя                                                                                        Пазичев В.М.
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.06.2016 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...