Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/3795/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2016. Зареєстровано: 27.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2016.

Результат оскарження 14.11.2016 Вищий господарський суд України: залишено ухвалу апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		Київської області
		01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" червня 2016 р.            Справа № 911/3795/15  
		 
		За первісним позовом  Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ
		до Товариства з обмеженою відповідальністю ФоззіФуд, Київська обл., 
		Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе
		про стягнення 75 950 665 грн. 04 коп.
		та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФоззіФуд, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе
		до Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ
		про внесення змін до договору
		 
		Суддя  Мальована Л.Я.
		Представники:                позивач  ОСОБА_1 (дов. № 284 від 07.07.2015 р.);
		відповідач  ОСОБА_2 (дов. № б/н від 01.07.2015 р.). 
		                                      
		Обставини справи:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 75 950 665 грн. 04 коп. заборгованості, з яких: 50 866 791 грн. 85 коп.  сума основної заборгованості відповідно до кредитного договору № 10-0604/101к від 28.03.2006 року, 2 941 089 грн. 71 коп.  прострочені проценти, 276 235 грн. 06 коп.  строкові проценти, 19 176 017 грн. 38 коп.  сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, 476 843 грн. 49 коп.  пеня за несвоєчасну сплату процентів, 1 400 578 грн. 85 коп.  3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 21 553 грн. 02 коп.  3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 791 555 грн. 68 коп.  сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %. 
		02.06.2016 року до загального відділу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 22878/15-45 від 31.03.2016 року з розрахунком суми заборгованості, згідно з яким: 2   411   905 дол. 00 центів США  сума основної заборгованості відповідно до кредитного договору № 10-0604/101к від 28.03.2006 року, 139 455 дол. 01 цент США  прострочені проценти, 13   097 дол. 98 центів США  строкові проценти, 14   134   414 грн. 70 коп.  сума пені за несвоєчасне повернення кредиту,   432 084 грн. 97 коп.  пеня за несвоєчасну сплату процентів, 32 709 дол. 40 центів США  3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1   019 дол. 81 цент США  3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 690 842 грн. 18 коп.  сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %.
		В судовому засіданні з 15.06.2016 року по 22.06.2016 року оголошувалась перерва для надання можливості сторонам ознайомитись з висновком експерта. Повторно в судовому засіданні була оголошена перерва з 22.06.2016 року по 23.06.2016 року для надання уточнень позовних вимог.
		Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15   257 341 грн. 86 коп. та 2   598   187 дол. 21 цент США, з яких: 2   411   905 дол. 00 центів США  сума основної заборгованості відповідно до кредитного договору № 10-0604/101к від 28.03.2006 року, 139 455 дол. 01 цент США  прострочені проценти, 13   097 дол. 99 центів США  строкові проценти, 14   134   414 грн. 70 коп.  сума пені за несвоєчасне повернення кредиту,   432 084 грн. 97 коп.  пеня за несвоєчасну сплату процентів, 32 709 дол. 40 центів США  3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1   019 дол. 81 цент США  3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 690 842 грн. 18 коп.  сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %.
		Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5   цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому подане клопотання підлягає задоволенню.
		Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
		23.06.2016 року до загального відділу суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення до липня 2017 року, та розстрочення виконання рішення суду з щорічною виплатою заборгованості рівними частинами до липня 2021 року, в якій відповідач посилається на положення ст. 121 ГПК України. Подана заява судом відхиляється оскільки стаття регулює порядок надання судом розстрочки або відстрочки рішення суду на стадії виконання рішення суду, тому суд вважає, що відповідачем невірно застосовано процесуальну норму при винесенні рішення.
		23.06.2016 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких просить суд відмовити позивачу у стягненні пені, посилаючись на положення ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а саме: на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
		Суд, дослідивши подані відповідачем пояснення, зазначає, що ТОВ «Фоззі-Фуд» зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не включена до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку територій, на яких проводиться антитерористична операція, відповідач здійснює свою діяльність по всій території України, тому до нього не може бути застосовано положення ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тому суд відмовляє у задоволенні клопотання. 
		Відповідача подав до суду зустрічний позов, в якому просить суд внести зміни до кредитного договору № 10-0604/101к від 28.03.2006 року, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фоззі-Фуд», із змінами та доповненнями, в частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними), наданих ТОВ «Фоззі-Фуд», шляхом продовження строків (термінів) повернення таких траншів та строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів на користь ПАТ «ВТБ Банк» не раніше ніж до настання 16.09.2025 року, яка прийнята судом до провадження згідно ухвали суду від 28.10.2015 року.
		Відповідач за первісним позовом заперечує з підстав викладених у відзиві.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  встановив: 
		28 березня 2006 року між ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)» та ТОВ «Сільпо-55» було  укладено договір про надання мультивалютної не відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/101 к (далі - Кредитний договір).
		Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, в редакції Договору № 23 про внесення змін до Кредитного договору від 26.11.2014 року, Банк на умовах цього Договору зобовязується надати Позичальнику Кредит у вигляді Невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 035 905,00 доларів СІ1ІА (три мільйони тридцять п'ять тисяч девятсот пять) доларів СІ1ІА, 00 центів, а Позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути Банку Кредит на умовах та в строки/терміни, визначені даним Договором, але не пізніше 26 лютого 2015 року, а також сплатити Плату за Кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним Договором.
		Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що Надання Кредиту Позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки Позичальника за формою Додатку №1, далі - заявка, в межах Ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування Кредиту на рахунок Позичальника №26004301014145 у ПАТ «ВТБ Банк», код банку 321767 (або за іншими реквізитами, що вказані в заявці) за умови виконання Позичальником своїх зобовязань у повному обсязі та додержання всіх умов надання Кредиту, встановлених цим Договором.
		Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, в редакції Договору № 13 від 30.11.2011 року про внесення змін до Кредитного договору №10-0604/101 к, передбачено, що плата за користування Кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування Кредитом, розмір яких є фіксованим та складає 11,5% (одинадцять цілих пять десятих) процентів річних.
		24 вересня 2010 року між ТОВ «Сільпо-55» (далі - Первісний боржник) з однієї сторони, ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (далі - новий боржник, Позичальник, Відповідач) з другої сторони, та ПАТ «ВТБ Банк» (далі - Позивач, Банк, Кредитор) з третьої сторони, уклали договір про переведення боргу, відповідно до умов якого Первісний боржник переводить на Нового боржника свої зобовязання за Кредитним договором №10-0604/101 к від 28.03.2006 року та додатковими угодами про внесення змін до Кредитного договору №10-0604/101к від 28.03.2006 року, що укладені між Кредитором та Первісним боржником, внаслідок чого Новий боржник приймає на себе права та обовязки Первісного боржника за Кредитним договором.
		На виконання вимог кредитного договору позивач шляхом перерахування з позичкового рахунку Відповідача на його поточний рахунок надано позичальнику в користування кредитні кошти в межах ліміту кредитування в розмірі 2 411   905 дол. 00 центів США, що підтверджується виписками з рахунку позичальника, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобовязання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків по кредиту в повному обсязі не виконав, в звязку з чим за останнім обліковується заборгованість по кредиту, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, 2   411   905 дол. 00 центів США сума боргу по кредиту, 139 455 дол. 01 цент США  прострочені проценти станом на 10.08.2015 року, 13   097 дол. 99 центів США  строкові проценти за період з 25.07.2015 року по 10.08.2015 року.
		Доказів сплати заборгованості суду не надано.
		Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2   411   905 дол. 00 центів США сума боргу по кредиту, 139 455 дол. 01 цент США  прострочені проценти станом на 10.08.2015 року, 13   097 дол. 99 центів США  строкові проценти за період з 25.07.2015 року по 10.08.2015 року є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
		Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 32 709 дол. 40 центів США  3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1   019 дол. 81 цент США  3 % річних за несвоєчасне повернення процентів.
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.
		Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 32 709 дол. 40 центів США  3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1   019 дол. 81 цент США  3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.     
		Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 14   134   414 грн. 70 коп.  сума пені за несвоєчасне повернення кредиту нарахованої за період з 05.06.2013 року по 10.08.2015 року, 432 084 грн. 97 коп.  пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 30.08.2014 року по 10.08.2015 року, 690 842 грн. 18 коп.  сума договірної санкції у розмірі 0,00278 % (штраф).
		Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобовязань з погашення Заборгованості за Кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню в гривні (для Кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату сплати (для Кредитів, наданих в Іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої Заборгованості за Кредитом за кожен календарний день прострочення Заборгованості за Кредитом враховуючи день повернення Кредиту з розрахунку факт /365 (для Кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт /360 (для Кредитів, наданих в Іноземній валюті).
		Згідно з пунктом 7.2. Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобовязань з погашення Плати за Кредит згідно умов цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в гривні (для Кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати (для Кредитів, наданих в Іноземній валюті), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої Плати за Кредит за кожен календарний день прострочення зазначених зобовязань враховуючи день сплати з розрахунку факт/365 (для Кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт /360 (для Кредитів, наданих в Іноземній валюті).
		Відповідно до п. 7.4. кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником більш ніж на 10% (десять) відсотків зобовязання, визначеного п. 4.3.11. цього Договору, Банк має право застосувати до Позичальника договірну санкцію, а Позичальник зобов'язаний сплатити її Банку у розмірі 0,00278% (нуль цілих двісті сімдесят вісім стотисячних) відсотків від Заборгованості за Кредитом на кожну дату розрахункового періоду проведення чистих кредитових оборотів (за кожен календарний день) періоду невиконання відповідно до умов п. 4.3.11.2. цього Договору.
		У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (ч.1 ст. 233 ГК України). Схоже правило міститься в ч.3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в п.3 ч. 1 ст. 83 ГПК України (Постанова Верховного суду України від 03.12.2013 у справі №908/43/13-г).
		З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязання, стану виконання  відповідачем цього зобовязання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд  вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 10   000 000 грн. 00 коп. В позові в частині стягнення 4   566 499 грн. 67 коп. пені судом відмовлено. 
		Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за договором нараховано 690 842 грн. 18 коп.  сума договірної санкції у розмірі 0,00278 % (штраф) відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
		Отже, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
		Відповідач подав зустрічний позов про внесення змін до кредитного договору № 10-0604/101к від 28.03.2006 року, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фоззі-Фуд», із змінами та доповненнями, в частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними), наданих ТОВ «Фоззі-Фуд», шляхом продовження строків (термінів) повернення таких траншів та строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів на користь ПАТ «ВТБ Банк» не раніше ніж до настання 16.09.2025 року.
		В обґрунтування зустрічного позову відповідач за первісним позовом посилається на те, що з огляду на скрутний фінансовий стан ТОВ «Фоззі-Фуд» листом № УРБ10/14-4912 від 16.09.2015 року зверталось до позивача за первісним позовом з пропозицією внести зміни до кредитного договору в частині строків повернення траншів, шляхом продовження строків повернення траншів до 16.09.2025 року, а також в частині відміни штрафних та договірних санкцій за порушення умов договору за період з 01.01.2012 року до доти укладення договору про внесення змін.
		Відповідно до   статті 188 Господарського кодексу України   зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.   Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні говору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах - частина 1 ст. 652 ЦК країни.
		Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		В якості обґрунтування зміни обставини позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідно до листа Служби безпеки України від 13.06.2014 року № 33/2117 та листа Міністерства внутрішніх справ України від 26.06.2014 р. № 12/3-2428 07 квітня 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства України (ст. 10, 11 Закону України «Про боротьбу з тероризмом») прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях.
		Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
		Так, на думку позивача за зустрічним позовом, на нього розповсюджується дія положень ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», окрім того в звязку з окупацією частини території України ТОВ «Фоззі-Фуд» зазнало збитків, що є істотною зміною обставин та відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України підставою для внесення змін до кредитного договору в судовому порядку. 
		Суд ставиться критично до наведених позивачем за зустрічним позовом доводів, звертає увагу на те, що вказані в зустрічному позові обставини такою ж мірою впливають на здійснення господарської діяльності відповідача за зустрічним позовом, тому судом до уваги не приймаються, а вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню тому, що зміна договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком зміни договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежить від волі сторін. При наявності істотної зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток.
		Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2   ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
		Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 27 лютого 2012р. у справі №3-9гс12, у якій сказано, що у разі не доведення заінтересованою особою одночасної наявності чотирьох умов, визначених ч. 2   ст. 652 ЦК України, підстав для розірвання спірного договору або внесення до нього відповідних змін немає.
		Таким чином, наведені ТОВ «Фоззі-Фуд» обставини, у якості підстави для внесення змін до договору є необґрунтованими та такими, що не передбачені ані умовами договору, ані положеннями законодавства, що у свою чергу унеможливлює внесення запропонованих позивачем змін до договору за відсутності згоди іншого учасника договірних відносин.
		Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України, про що зазначено ним у постанові №5011-47/1210-2012.
		Відповідно до       ст. 33 ГПК України       кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
		Відповідно до       ст. 34 ГПК України       господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до п. 2.3.   Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"   якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша   статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої   статті 81 ГПК.
		Позивачем не доведено підстав наявності істотних обставин для змін умов договору у судовому порядку та не надано належних доказів, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		 
		1.   Первісний позов задовольнити частково.
		2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 32294926) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004,м. Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код 14359319)  2   411   905 (два мільйони чотириста одинадцять тисяч девятсот пять) дол. 00 центів США  сума основної заборгованості по кредиту, 139   455 (сто тридцять девять тисяч чотириста пятдесят пять) дол. 01 цент США  прострочені проценти, 13   097 (тринадцять тисяч девяносто сім) дол. 99 центів США  строкові проценти, 10   000 000 (десять мільйонів) грн. 00 коп.  сума пені, 32   709 (тридцять дві тисячі сімсот девять) дол. 40 центів США  3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1   019 (одна тисяча девятнадцять) дол. 81 цент США  3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 690   842 (шістсот девяносто тисяч вісімсот сорок дві) грн. 18 коп.  сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. 
		3. Відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 4   566 499 грн. 67 коп. 
		4. Наказ видати після вступу рішення в  законну силу.
		5. Відмовити в задоволення зустріного позову повністю.
		 
		 
		Суддя                         Л.Я. Мальована

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...