Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/2136/16-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2016. Зареєстровано: 29.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2016.
Дата набрання законної сили: 23.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу       Справа №  
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		Справа № 33/778/169/16
		Єдиний унікальний № 336/2136/16-п                                                Головуючий в 1-й інстанції - Щаслива О.В.
		Категорія - ст. 172-7 ч. 1, ч. 2 КУпАП                                    Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		  23 червня 2016 року                                 м. Запоріжжя
		Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., за участю: прокурора - Євсюкова Ф.Б., особи, щодо якої закрито провадження у справі - ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Штабовенка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Манька С.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2016 року відносно ОСОБА_2,
		в с т а н о в и в:
		постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2016 року провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красилів Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, працюючого на посаді директора КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 закрито і останнього звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (в ред. від 10.04.2015 року) у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення, а за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, внаслідок відсутності події правопорушення. 
		Як зазначено в постанові, виходячи з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 14.04.2016 року, ОСОБА_2, обіймаючи посаду директора КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», допустив порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що виявилось в неповідомленні особою, яка є посадовою особою юридичної особи публічного права, про наявність реального конфлікту інтересів при укладенні додаткової угоди № 2 від 10.04.2015 року до договору оренди майна від 01.02.2012 року між КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» і ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія», одним з учасником якого є дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_5, та вчинення дій, а саме укладення зазначеної угоди в умовах реального конфлікту інтересів.   
		Закриваючи провадження у справі відносно ОСОБА_2:
		- за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (в ред. від 10.04.2015 року) у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, суд послався на відсутність ознак конфлікту інтересів, які б вплинули на об'єктивність та упередженість останнього при прийнятті рішення про укладення додаткової угоди, згоду на укладення якої надано уповноваженим підрозділом Запорізької міської ради, та вигідність якого для КУ «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» є очевидною; 
		- за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за відсутністю події правопорушення, суд послав на те, що на час укладення додаткової угоди № 2 від 10.04.2015 року, Закон України «Про запобігання корупції» не діяв, оскільки був введений в дію 26.04.2015 року. 
		В апеляційній скарзі прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 1 Манько С.В. посилаючись на незаконність і необґрунтованість постанови через неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права зазначає, що суд:
		- не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, зокрема поясненням самого ОСОБА_2, які свідчили про наявність конфлікту інтересів при укладенні додаткової угоди, у зв'язку з чим останній повинен був діяти у спосіб, визначений ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», що зроблено не було;
		- дійшов безпідставного висновку про відсутність конфлікту інтересів через економічну вигідність укладених угод, оскільки предметом справи є безпосередньо майнова та інша особиста зацікавленість ОСОБА_2 в укладенні контракту з підприємством, де його дружина є засновником і у 2015 році задекларувала дохід від здійснення підприємницької діяльності. Крім того, укладення вказаної угоди дозволило ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія» здійснювати свою діяльність; 
		- безпідставно послався на не розповсюдження на ОСОБА_2 норм ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року, оскільки цей закон набрав чинності 26.10.2014 року, а відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів, передбачене ст. 172-7 КУпАП діє ще з 01.07.2011 року, тобто адміністративна відповідальність за порушення вимог конфлікту інтересів була передбачена, як на момент укладення договору від 01.02.2012 року, так і на час його пролонгації - 10.04.2015 року. Крім того, враховуючи, що вказане правопорушення є триваючим, строки виявлення адміністративного правопорушення рахуються з 14.04.2016 року.  
		На підставі викладеного, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та застосувати до останнього стягнення у межах відповідних санкцій статті. 
		В судовому засіданні суду апеляційної інстанції:
		- прокурор частково підтримав апеляційну скаргу зазначивши, що погоджується з оскаржуваною постановою в частині закриття провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за відсутністю події адміністративного правопорушення, але вважає цю постанову незаконною в частині закриття провадження щодо останнього за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. В обґрунтування своїх доводів прокурор вказував, що ОСОБА_2 при укладенні додаткової угоди не повідомив про наявність реального конфлікту інтересів, що вплинуло на можливу вірогідність укладення більш вигідної угоди з іншим підприємством, а також у фактично матеріальному збагаченні його родини. На підставі цього, просив постанову судді в цій частині скасувати та притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП застосувавши до останнього стягнення, передбачене санкцією частини цієї статті;
		- особа, щодо закрито провадження у справі - ОСОБА_2 вважаючи судове рішення законним та обґрунтованим, зазначав, що перед прийняттям рішення про укладення додаткової угоди оренди майна, була проведена ціла процедура оформлення та погодження її, зокрема Запорізькою міською радою. Крім того, на час прийняття такого рішення підстав не продовжувати договір майна, укладений ще 01.02.2012 року не було, оскільки орендар виконував усі вимоги цього договору, за допомогою якого КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» фактично існує. Також зазначав, що укладення додаткової угоди економічно вигідно для аеропорту. Його дружина, як йому пізніше стало відомо, оскільки вони не проживають разом декілька років, була одним із засновників ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія», але не здійснювала керівницькі функції у цьому товаристві. Тому з огляду на вказане, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити;  
		- захисник Штабовенко Д.В. також посилаючись на законність судового рішення просив відмовити у задоволенні скарги прокурора, при цьому вказував, що складаючи протокол про адміністративне правопорушення уповноважена особа, як то і прокурор, який приймав участь у суді першої інстанції, не визначились який саме закон, що передбачає відповідальність за корупційні діяння ОСОБА_2 порушив, та в чому полягає конфлікт інтересів, оскільки договір оренди майна було укладено ще в 2012 року, і в подальшому за відсутності підстав для його припинення, продовжено додатковою угодою від 10.04.2015 року. На час його укладення, як фактично і на даний час тільки ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія» у Запорізькій області має відповідний сертифікат на проведення авіапаливозабезпечення авіаційних перевезень, робіт тощо, через що відсутні підстави вважати, що спірною угодою могли зачіпатися інтереси інших юридичних осіб.     
		Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Манька С.В. не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (в ред. від 10.04.2015 року) та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та відповідають обставинам справи та нормам законодавства. 
		Так, виходячи з протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2016 року ОСОБА_2, будучи директором КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» при укладенні додаткової угоди № 2 від 10.04.2015 року з ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія», одним з засновником якого є його дружина - ОСОБА_5, порушив вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів (а.с. 1-5). 
		На час інкримінованих ОСОБА_2 дій, тобто 10.04.2015 року стаття 172-7 КУпАП передбачала адміністративну відповідальність лише за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. 
		У зв'язку із введенням 26.04.2015 року в дію Закону України «Про запобігання корупції» за № 1700-VII від 14.10.2014 року, стаття 172-7 КУпАП була викладена в новій редакції, фактично доповнена двома частинами. 
		Таким чином, суд першої інстанції правильно закривав провадження у справі відносно ОСОБА_2 за відсутності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки на час укладення додаткової угоди - 10.04.2015 року, не була передбачена відповідальність за вчинення таких дій. 
		За таких обставин посилання прокурора у скарзі про те, що на ОСОБА_2 розповсюджуються норми ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року, є необґрунтованими. Крім того, доводи апелянта про те, що зазначений Закон набрав чинності 26.10.2014 року, взагалі не витримують ніякої критики, оскільки суперечать прикінцевим положенням цього закону, згідно до яких він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Таким чином, враховуючи, що цей Закон було опубліковано в газеті «Голос України» за № 206 від 25.10.2014 року, то він відповідно був введений в дію 26.04.2015 року. 
		 
		Що ж стосується доводів прокурора про наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. 
		ОСОБА_2 інкриміновані дії, передбачені ч. 1 ст. 172-7 КУпАП в редакції закону від 26.04.2015 року, а саме у неповідомленні у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, тобто як вже зазначалось вище в редакції закону, який не діяв на час укладення угоди - 10.04.2015 року, але передбачав відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. 
		Виходячи з примітки 2 до статті 172-7 КУпАП (в ред. закону від 10.04.2015 року) - під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
		З огляду на матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що один лише факт перебування ОСОБА_2 із засновником ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія» - ОСОБА_5 у подружніх стосунках, не може свідчити про наявність конфлікту інтересів, враховуючи, що сам договір оренди майна було укладено ще 01.02.2012 року за № 8, а додаткова угода до нього за № 2 від 10.04.2015 року, яка фактично є складовою цього договору, економічною вигідною для аеропорту, та яка до того ж була погоджена із Управлінням з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради (а.с. 79). Також, виходячи зі встановлених в судовому засіданні обставин, у Запорізькій області фактично тільки ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія» має відповідний сертифікат на проведення авіапаливозабезпечення авіаційних перевезень, робіт тощо. 
		Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що засновник товариства та його керівник не є тотожними термінами, а з огляду на матеріали справи керівником ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія» є гр. ОСОБА_6 
		За таких обставин, доводи прокурора про те, що конфлікт інтересів в даному випадку виявлявся у особистій зацікавленості ОСОБА_2 через отримання його дружиною доходу від здійснення підприємницької діяльності та здійсненні ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія» своєї діяльності, зокрема за умов вигідності для КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», директором якого є останній, такої угоди, є сумнівними. 
		Посилання ж в апеляційній скарзі про те, що відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів, передбачена ст. 172-7 КУпАП діє ще з 01.07.2011 року, тобто адміністративна відповідальність за порушення вимог конфлікту інтересів була передбачена, як на момент укладення договору від 01.02.2012 року, так і на час його пролонгації - 10.04.2015 року, та є триваючим, є безпідставними, оскільки прокурором так і не було визначено межі в рамках, якого законодавства ОСОБА_2 ставилося у провину вчинення таких дій.
		Таким чином, враховуючи наведене апеляційний суд не вбачає в діях ОСОБА_2 ознак конфлікту інтересів, оскільки, зокрема рішення про продовження первинного договору, прийнято ним із відповідним погодженням вищого органу, є вигідним для підприємства, яке очолює останній, тобто не створювало суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об'єктивність або неупередженість прийнятого ОСОБА_2 рішення.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, які б свідчили про незаконність постанови, а тому відповідно і до задоволення скарги прокурора.  
		Керуючись ст. 294 КУпАП суд
		п о с т а н о в и в:
		апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Манька С.В. залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2016 року відносно ОСОБА_2, без змін. 
		Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Апеляційного суду
		Запорізької області                                                                         Ю.О. Гріпас

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...