Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 157/938/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2016. Зареєстровано: 29.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		             Справа № 157/938/14-ц
		                                                                        Провадження №2/157/12/16
		 
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		           14 червня 2016 рокумісто Камінь-Каширський
		  
		Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого  судді Антонюк О.В.,
		з участю секретаря  Семенюк О.В.,
		прокурора  Антонюка В.В., 
		представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог
		на предмет спору, на стороні позивача  ОСОБА_1, ОСОБА_2, 
		відповідача  ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Камінь-Каширського району в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, Добренська сільська рада Камінь-Каширського району Волинської області, до Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі та зобовязання повернути земельні ділянки
		 
		                                             в с т а н о в и в :
		 
		У липні 2014 року прокурор Камінь-Каширського району Волинської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації з позовом до Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області, ОСОБА_3, мотивуючи тим, що розпорядженнями голови Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області від 08 серпня 2006 року № 211 та від 24 грудня 2007 року № 382 відповідно надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду, погоджено цей проект та надано останньому в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 97 га, в тому числі під озером «Сірче» - 94 га та прибережною смугою - 3 га, для риборозведення, вилову риби та рекреаційних потреб в межах Добренської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області за межами населеного пункту на території ландшафтного заказника «Сірче» Камінь-Каширського району Волинської області. На підставі цих розпоряджень між райдержадміністрацією та ОСОБА_3 були укладені два договори оренди земельних ділянок: від 10 лютого 2008 року про надання в строкове платне користування земельної ділянки для рекреаційних потреб площею 3 га (прибережна смуга озеро «Сірче») та від 29 липня 2009 року про надання в користування земельної ділянки водного фонду озера «Сірче» для риборозведення площею 94 га, і проведено реєстрацію договорів в Державному реєстрі земель відповідно 17 квітня 2008 року за № 040808500001 та 29 липня 2009 року за № 040908500001. Згідно з п.п. 1, 2, 8 договору оренди землі від 10 лютого 2008 року ОСОБА_3 строком на 15 років в оренду передано земельну ділянку площею 3 га, в тому числі сіножаті 1,9486 га і чагарники 1,0514 га, а у відповідності до п.п. 1, 2, 8 договору оренду землі від 29 липня 2009 року останньому строком на 49 років передано в оренду земельну ділянку водного фонду озера «Сірче» для риборозведення загальною площею 94 га, в т.ч. під озером «Сірче» 94 га. Розпорядженням райдержадміністрації від 29 липня 2009 року № 243 були внесені зміни до розпорядження від 24 грудня 2007 року № 382 і виключено слова «на території ландшафтного заказника «Сірче» Камінь-Каширського району Волинської області. Озеро «Сірче» з прибережною смугою 167 га (загальною площею 194, 7 га) входить до державного ландшафтного заказника місцевого значення «Сірче», що розташований в Камінь-Каширському міжгосподарському лісгоспі в кв. 4 вид. 32-36 площею 27,7 га. Державним управлінням екології та природних ресурсів у Волинській області оформлено й видано Добренській сільській раді та Камінь-Каширському спеціалізованому лісогосподарському підприємству охоронне зобовязання № 32, згідно з яким на останніх покладено обовязок щодо охорони та утримання в належному стані ландшафтного заказника місцевого значення «Сірче» в межах землеволодінь Добренської сільської ради та земель Камінь-Каширського спеціалізованого лісогосподарського підприємства загальною площею 194,7 га (в т.ч. 167 га у віданні сільської ради і 27,7 га  лісгоспу). Посилаючись на не відповідність зазначених розпоряджень та укладених на їх підставі договорів оренди земельних ділянок вимогам статей 45, 122, 149, 150 ЗК України (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), статтям 4-6, 11, 15, 17, 19 Закону України «Про оренду землі», статтям 3, 4, 7, 8, 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», прокурор просив розпорядження райдержадміністрації від 08 серпня 2006 року № 211, від 24 грудня 2007 року № 382, від 29 липня 2009 року № 243 визнати незаконними та скасувати, визнати недійсними укладені з відповідачем ОСОБА_3 договори оренди від 10 лютого 2008 року та від 29 липня 2009 року і зобовязати ОСОБА_3 повернути земельні ділянки загальною площею 97 га, які знаходяться за межами населеного пункту на території Добренської сільської ради, а також стягнути з відповідачів судові витрати. Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 13.03.2013 року «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України», ліквідовано. Розпорядженням голови Волинської облдержадміністрації № 207 від 30.04.2013 року затверджено Положення про управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації. За таких обставин позов в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації предявлено прокурором. 
		20 квітня 2016 року прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив позовну заяву у резолютивній частині після слів «земельні ділянки загальною площею 97га» доповнити словами «і вартістю 1180443,44 грн.».
		Справа розглядалась судами неодноразово.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 18 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 01 липня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Прокурор Антонюк В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з викладених у позові підстав і просив їх задовольнити.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, - ОСОБА_2 та представник відповідача, Камінь-Каширської районної державної адміністрації ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечили.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Добренської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, ОСОБА_1 у судовому засіданні у вирішенні позовних вимог поклався на розсуд суду.
		Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що його вини у порушенні чинного законодавства при укладенні з ним договорів оренди немає, ним вкладена значна сума коштів для відновлення озера з прибережною смугою, що перебувало у заростях та чагарниках, і просив у задоволені позову відмовити. 
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
		Судом встановлено, що розпорядженням Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області від 08 серпня 2006 року № 211 «Про надання згоди на розробку проекту відведення водного обєкта місцевого значення гр. ОСОБА_3 за межами населеного пункту на території Добренської сільської ради» відповідачеві ОСОБА_3 надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки водного об'єкта місцевого значення озера «Сірче» у довгострокову оренду терміном на 49 років загальною площею 97 га, в тому числі під водним плесом - 94 га, прибережною смугою 3 га для риборозведення, вилову риби та рекреаційного призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Добренської сільської ради (Т. 1 а.с. 7).
		В подальшому розпорядженням Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області від 24 грудня 2007 року № 382 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду озера «Сірче» та передачу її в оренду громадянину ОСОБА_3» затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачеві ОСОБА_3 земельної ділянки водного фонду озера «Сірче» площею 97 га для риборозведення, вилову риби та рекреаційних потреб із земель водного фонду в межах Добренської сільської ради за межами населеного пункту на території Камінь-Каширського району Добренської сільської ради та надано останньому земельну ділянку загальною площею 97 га, в тому числі під озером «Сірче» 94 га, прибережною смугою  3 га, з них сіножаті площею 1,9486 га, чагарник площею 1,0514 га, в довгострокову оренду терміном на 49 років. При цьому у вказаному розпорядженні зазначається, що передана земельна ділянка знаходиться на території ландшафтного заказника «Сірче» (Т. 1 а.с. 7-8).
		Розпорядженням Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області від 29 липня 2009 року № 243  «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 24.12.2007 року № 382» в пункті 2 розпорядження райдержадміністрації від 24 грудня 2007 року № 382 слова на території ландшафтного заказника «Сірче» Камінь-Каширського району виключено (Т. 1 а.с. 8 зворот, а.с. 149).
		На підставі вказаних розпоряджень 10 лютого 2008 року між Камінь-Каширською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, за умовами якого останньому передано в строкове платне користування на 15 років земельну ділянку для рекреаційних потреб (прибережна смуга оз. Сірче), загальною площею 3 га, у тому числі сіножаті  1,9486 га, чагарники  1,0514 га, що знаходиться на території Добренської сільської ради за межами населеного пункту. Цей договір зареєстровано у Камінь-Каширському відділі ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 квітня 2008 року за № 040808500001 (Т. 1 а.с. 9-11). Передачу земельної ділянки оформлено актом приймання-передачі від 17 квітня 2008 року (Т. 1 а.с. 11 зворот).
		29 липня 2009 року між Камінь-Каширською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого ОСОБА_3 передано в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку водного фонду озера «Сірче» для риборозведення, загальною площею 94 га, у т. ч. під озером «Сірче» - 94 га, що знаходиться на території Добренської сільської ради. Договір оренди зареєстровано у Камінь-Каширському районному відділі ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 липня 2009 року за № 040908500001. Передання земельної ділянки оформлено актом приймання-передачі від 29 липня 2009 року (Т. 1 а.с. 13-16).
		Встановлено також, що озеро «Сірче» з прибережною смугою 167 га знаходиться в межах державного ландшафтного заказника місцевого значення «Сірче», який був утворений розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 26 травня 1992 року № 132. Заказник розташований на території Бузаківського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» в кв. 4 вид. 32-36 площею 27,7 га на території Добренської сільської ради Камінь-Каширського району. Його загальна площа 194,7 га. Територія заказника входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» та Добренською сільською радою, яким видане Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області охоронне зобовязання (Т. 1 а.с. 18 зворот  21).
		Згідно зі ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
		Статтею 45 ЗК України передбачено, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
		За змістом ч. 1 ст. 150 ЗК України землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення відносяться до особливо цінних земель.
		Таким чином, спірні земельні ділянки є землями водного фонду, віднесені до особливо цінних земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення та перебували у державній власності до винесення оскаржуваних розпоряджень та їх передачі відповідачеві ОСОБА_3 в оренду.
		Згідно з ч. 7 ст. 122 ЗК України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.
		Отже, повноваження щодо надання в користування спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду, що відноситься до особливо цінних земель, належали Кабінету Міністрів України, а не райдержадміністрації.
		Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05 лютого 2014 року Державної інспекції сільського господарства у Волинській області встановлено, що при прийнятті оскаржуваних розпоряджень місцевою райдержадміністрацією було допущено перевищення наданих їй повноважень у галузі земельних відносин (Т. 1 а.с. 24-25).
		Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
		Оскільки розпорядження райдержадміністрації щодо передачі в оренду відповідачеві ОСОБА_3 земельних ділянок природно-заповідного фонду, які належать до особливо цінних земель, прийняті з перевищенням наданих повноважень, тобто суперечать закону, то суд приходить до висновку, що є підстави для визнання їх незаконними та скасування.
		У частині 2 ст. 16 ЦК України визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту субєктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. 
		Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 
		У відповідності до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. 
		Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовуються лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
		Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають  задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
		Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використання правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно. 
		Отже, за таких обставин належним способом захисту порушеного права власності є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом предявлення віндикаційного позову. 
		Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
		Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача,  з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
		У випадках, коли в позовах заявляються вимоги про віндикацію та реституцію, суд повинен самостійно визначати, яку вимогу по суті (а не за формою) предявляє позивач, і, відповідно, застосувати належні норми законодавства, керуючись при цьому нормами статті 4, пунктів 3, 4 частини першої статті 214 ЦПК України.
		Одночасне предявлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація  це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника) і про визнання недійсним правочину із застосуванням реституції (оскільки негаторний позов  це позов про захист права власності від порушень, не повязаних із позбавленням володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 388 ЦК України є помилковим, адже віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.
		До того ж одна з умов застосування віндикаційного позову  відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобовязально-правових способів.
		Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 у справі № 6-2407цс15, від 13 травня 2015 року у справі № 6-67цс15 та від 19 листопада 2014 року у справі № 6-170цс14. 
		З урахуванням вищенаведеного та беручи до уваги, що земельні ділянки вибули з володіння власника не з його волі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договорів оренди задоволенню не підлягають, а вимогу щодо повернення спірних земельних ділянок належить задовольнити з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
		У ст. 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. Частиною 2 цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватися і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі. Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном, оскільки в такому разі йдеться про триваюче правопорушення. Отже, власник може предявити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. У разі триваючого правопорушення постійно відбувається початковий момент перебігу позовної давності з кожним новим порушенням права власника або іншого володільця.
		З урахуванням наведеного та специфіки виниклих правовідносин, і беручи до уваги, що предмет захисту в даних правовідносинах не обмежений у часі, суд приходить до висновку, що позовна давність на виниклі між сторонами правовідносини не поширюється.
		На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 16, 388 ЦК України, ст. ст. 122, 150 ЗК України, ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. ст. 3, 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 209, 215, 218 ЦПК України, суд 
		  
		    в и р і ш и в :
		  
		Позов задовольнити частково.
		Визнати незаконними та скасувати розпорядження Камінь-Каширської районної державної адміністрації № 211 від 08 серпня 2006 року «Про надання згоди на розробку проекту відведення водного обєкта місцевого значення гр. ОСОБА_3 за межами населеного пункту на території Добренської сільської ради», яким ОСОБА_3 дано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки водного обєкта місцевого значення озера «Сірче» в довгострокову оренду терміном на 49 років загальною площею 97 га, в тому числі під водним плесом  94 га, прибережною смугою  3 га для риборозведення, вилову риби та рекреаційного призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Добренської сільської ради; розпорядження № 382 від 24 грудня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду озера «Сірче» та передачу її в оренду громадянину ОСОБА_3», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду озера «Сірче» площею 97 га громадянину ОСОБА_3 для риборозведення, вилову риби та рекреаційних потреб із земель водного фонду в межах Добренської сільської ради за межами населеного пункту на території Камінь-Каширського району, надано ОСОБА_3 в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 97 га, в тому числі під озером «Сірче»  94 га, прибережною смугою  3 га, з них сіножаті площею 1,9486 га, чагарник площею 1,0514 га для риборозведення, вилову риби та рекреаційних потреб в межах Добренської сільської ради за межами населеного пункту на території ландшафтного заказника «Сірче» Камінь-Каширського району Волинської області; розпорядження № 243 від 29 липня 2009 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 24.12.2007 року № 382», яким в пункті 2 розпорядження голови райдержадміністрації від 24.12.2007 року № 382 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду озера «Сірче» та передачу її в оренду громадянину ОСОБА_3» слова «на території ландшафтного заказника «Сірче» Камінь-Каширського району Волинської області» виключено.
		Зобовязати ОСОБА_3 повернути державі передані йому в оренду земельні ділянки загальною площею 97 га, в тому числі під озером «Сірче»  94 га, прибережною смугою  3 га, що знаходяться в межах Добренської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області за межами населеного пункту.
		В решті позову відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		 
		 Головуючий:           ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...