Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 232/1378/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2016. Зареєстровано: 30.06.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2016.
Дата набрання законної сили: 23.06.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 232/1378/12
		Провадження №11/772/3/2016                            Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач : ОСОБА_2 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 червня 2016 року  м. Вінниця
		Апеляційний суд Вінницької області в складі:
		 головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
		 суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4 
		 за участю прокурора ОСОБА_5 ,
		 засуджених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		 представника потерпілого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_9  
		 адвокатів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями: адвоката ОСОБА_9 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 з доповненнями, засудженого ОСОБА_7 зі змінами, прокурора ОСОБА_13 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 6 червня 2014 року, яким 
		 
		 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		 уродженець м. Бровари Київської області громадянин України, 
		 освіта вища, неодружений, приватний підприємець, проживає в 
		АДРЕСА_1 , раніше
		 не судимий, - 
		засуджений за ч.4 ст. 190 КК України до 7 років обмеження волі з конфіскацією всього належного йому майна. Застосовано до ОСОБА_6 . Закон України «Про амністію в 2014 році» від 8 квітня 2014 року та звільнено від призначеного судом покарання. 
		 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 
		 уродженець м. Києва, громадянин України, освіта вища, одружений, 
		 має неповнолітню дитину, не працює, проживає в 
		АДРЕСА_2 , раніше 
		 не судимий, -
		засуджений за ч.4 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. 
		 Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на його користь 32000000грн. матеріальної шкоди та 100000грн. моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь держави 61.80грн. за проведення почеркознавчої експертизи Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою скасовано, звільнено його з під варти із залу суду. ОСОБА_7 залишено без змін  підписку про невиїзд.
		 В с т а н о в и в: 
		 Згідно вироку суду, восени 2007 року ОСОБА_6 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи мету наживи, з корисливих спонукань вступив у злочину змову із знайомою йому особою, кримінальна справа відносно якої зупинена в зв`язку з її розшуком. Після чого ОСОБА_6 , перебуваючи в товариських стосунках із ОСОБА_8 , достовірно знаючи про наявність у нього значної суми коштів, реалізуючи спільний злочинний умисел, в жовтні 2007 року звернувся до останнього з проханням надання коштів в сумі 200 тис. доларів США в борг, мотивуючи таку необхідність розвитком власної справи. На дане прохання ОСОБА_8 відповів відмовою, пояснивши, що для надання зазначеної суми в борг, необхідні гарантії повернення. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_6 вступив у злочинну змову із знайомим йому ОСОБА_7 , повідомивши йому про свій намір та попросив останнього створити враження гаранта повернення коштів при зустрічі із ОСОБА_8 . Після чого, в кінці грудня 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зустрілись із ОСОБА_8 в приміщенні його офісу за адресою: АДРЕСА_3 . В ході розмови ОСОБА_6 представив ОСОБА_7 як гаранта повернення коштів при наданні їх ОСОБА_8 в борг. Під час зустрічі ОСОБА_7 в якості гарантії повернення коштів, передав ОСОБА_8 державний акт серії КВ №049883 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , виданий на ім`я дружини ОСОБА_7  ОСОБА_14 . При цьому ОСОБА_7 особисто наполіг та переконав ОСОБА_8 на відсутності необхідності оформлення договору застави даної земельної ділянки, усвідомлюючи, що за таких обставин ОСОБА_8  не зможе обернути її на свою користь при неповерненні наданих коштів. ОСОБА_8 , будучи впевнений в порядності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , довіряючи останнім, враховуючи передачу йому зазначеного державного акту, надав підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7  гроші в сумі 200 тис. доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 1010000 (один мільйон десять тисяч) гривень, з обумовленим строком повернення 31 грудня 2008 року.
		    Продовжуючи свій спільний злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, діючи з корисливого мотиву та зловживаючи довірою ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 1 березня 2008 року приїхали в м. Вінницю та вдруге звернулися до ОСОБА_8 з проханням надання коштів в борг з кінцевим строком повернення другої частини боргу 1 березня 2009 року. 
		    Для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили ОСОБА_8 завідомо неправдиву інформацію про те, що для гарантії повернення боргу, дружина ОСОБА_8  ОСОБА_15 буде включена у склад товариства, на яке буде оформлено відповідні документи щодо права оренди гранітного кар`єру в Житомирській області з її часткою  15 гектарів. ОСОБА_8 , введений в оману недостовірною інформацією, яку повідомили вказані особи, погодився надати необхідну суму коштів. Після чого в той же день дружина ОСОБА_8  ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_5 передала за проханням чоловіка кошти ОСОБА_6 в сумі 170 тис. доларів США, відповідно до курсу НБУ  858500 гривень та 50 тис. гривень. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пообіцяли передати ОСОБА_8 вищезазначені документи щодо оренди кар`єру до кінця травня 2008 року. Після отримання від ОСОБА_8  коштів загальною сумою 370 тис. доларів США та 50 тис. гривень, що загалом становить 1918500 гривень, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпорядилися ними на власний розсуд. Жодних дій, направлених на оформлення документів на ім`я ОСОБА_15 та передачу їх ОСОБА_8 не вчинили, відмовившись від своїх зобов`язань, кошти потерпілому не повернули, завдавши йому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на вищевказану суму. 
		 В апеляції з доповненнями адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах потерпілого ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вироку суду, через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засуджених, внаслідок м`якості. На думку адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_7 свою вину у інкримінованому їм злочині не визнали, шкоду потерпілому ОСОБА_8 не відшкодували. Тому є всі підстави призначити їм покарання у виді позбавлення волі на більший строк.
		 В апеляції зі змінами засуджений ОСОБА_7 ставить питання про скасування вироку відносно нього, та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що суд першої інстанції не долучив до матеріалів кримінальної справи матеріали перевірок по всім заявам потерпілого ОСОБА_8 про скоєння одного і того ж злочину, що в свою чергу робить неможливим з`ясування питання які рішення були відповідно прийняті органами досудового слідства за тими самими фактами на підставі різних заяв потерпілого, в порядку ст.97 КПК України. 21 травня 2014 року ОСОБА_7 було пред`явлене нове обвинувачення в суді, яке суттєво відрізняється від обвинувачення ОСОБА_6 , що в свою чергу унеможливлює встановити взагалі, чи заволодів ОСОБА_7 певною сумою коштів, чи лише сприяв їх заволодінню третіми особами. Вирок суду містить також розбіжності щодо часу передачі потерпілому державного акту на землю, оскільки у ньому зазначається грудень 2007 року та березень 2008 року, що унеможливлює зробити висновок про те, що цей акт був гарантією передачі коштів ОСОБА_8 . ОСОБА_6 в грудні 2007 року. Помилково у вироку зазначено, що ОСОБА_7 повернув частину коштів потерпілому в погашення свого боргу, тоді як в розписці вказано, що вказана сума отримала потерпілим від ОСОБА_16 . По справі не доведена суб`єктивна сторона інкримінованого йому шахрайства, тобто жодних доказів того, що на грудень 2007 року він та ОСОБА_6 мали на меті не повертати гроші ОСОБА_8 , не має. ОСОБА_7 був лише свідком при передачі заздалегідь приготовленої частини коштів від ОСОБА_8 ОСОБА_6 . При передачі другої частини коштів ОСОБА_7 присутній не був. Судом не враховано висновок експерта про те, що розписка про одержання 400000 доларів США, яка була вилучена при обшуку у ОСОБА_6 написана та підписана рукою ОСОБА_16 , а також інші розписки про одержання грошей ОСОБА_16 у ОСОБА_8 . Це разом з його показами та показами ОСОБА_6 спростовує версію слідства про те, що вони розділили гроші ОСОБА_8 між собою та підтверджує той факт, що всі гроші ОСОБА_8 які були у ОСОБА_16 пішли на інвестування бізнес-проекту. Про це свідчить також створення товариства «АВВІО», надання земельної ділянки під кар`єр, отримання різноманітних дозволів, експертних висновків. Лише за проектну документацію на землекористування для оцінки кар`єру було сплачено 960000грн. Зазначає також, що розписка, яка фігурує в справі не та, яку писав ОСОБА_6 в 2007 році. Сама розписка потребує експертної оцінці стосовно часу та умов її виготовлення. Звертає увагу, що в розписці фігурує державний акт, як гарантія повернення коштів. Але який саме акт, кому належить земля, невідомо. У всякому разі це не міг бути державний акт на ім`я його дружини, оскільки в березні 2008 року оригінал акту перебував у Зазимській сільській раді, для прийняття рішення про зміну його цільового призначення. Судом не взяті до уваги обставини, які підтверджують той факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вживали заходи для виконання своїх зобов`язань перед потерпілим, про що свідчать покази свідків ОСОБА_17 , та ОСОБА_18 , постанова про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_16 та переоформлення товариства «АВВІО» на ОСОБА_17 . Звертає також увагу на необхідність допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 , який би зняв всякі суперечності щодо джерела походження коштів, переданих йому ОСОБА_16 . Вважає також, що і без участі ОСОБА_16 неможливо встановити об`єктивну істину по справі. Вказує також на ряд процесуальних порушень, в ході розслідування кримінальної справи. 
		 
		 В апеляції прокурор ОСОБА_13 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить скасувати вирок суду через неправильне застування кримінального закону та невідповідність призначеного засудженим покарання внаслідок м`якості та постановлення вироку, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч.4ст.190 КК України  9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_7 відповідно 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належнгого йому майна. На думку прокурора суд незаконно звільнив ОСОБА_6 від призначеного покарання, застосувавши до нього ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році», адже на підставі цієї статті можуть бути звільнені особи, які мають статус засуджених. Крім того, при призначені покарання ОСОБА_19 та ОСОБА_7 , суд не дотримався вимог ст.65 КК України, не взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини які пом`якшують та обстяжують покарання. 
		Заслухавши доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляцію прокурора ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_9 , в інтересах потерпілого ОСОБА_8 , яка підтримала свою апеляцію з доповненнями, засудженого ОСОБА_7 та його адвокатів ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які підтримали свою апеляцію зі змінами, засудженого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_11 , який діє в його інтересах, які підтримали вирок суду відносно ОСОБА_6 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції: прокурора ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_9 , з доповненнями, засудженого ОСОБА_7 зі змінами слід залишити без задоволення. 
		 Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4ст.190 КК України за обставин, викладених у вироку, обґрунтовується і підтверджується доказами, перевіреними в судовому засіданні, яким суд дав вірну оцінку і юридичну кваліфікацію. 
		 Так, з показів потерпілого ОСОБА_8 вбачається, що в жовтні 2007 року ОСОБА_6 попросив у нього в борг 200 тисяч доларів США для ведення бізнесу. Спочатку він відмовив, але в грудні 2007 року під гарантії раніше йому не знайомого ОСОБА_7 , передав їм 200 тисяч доларів США. ОСОБА_7 гарантував повернення ОСОБА_6 вказаної суми та в якості гарантії надав Державний акт (оригінал) на право власності на земельну ділянку на ім`я своєї дружини, яка коштує, приблизно, 200 тисяч доларів США. Його переконало надання даного акту в заставу, як гарантії повернення коштів. Вказану суму він передав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у приміщенні свого офісу по АДРЕСА_3 . Кінцевий строк повернення коштів до 31 грудня 2008 року. Під час їх розмови та передачі коштів була присутня його дружина  ОСОБА_15 . Він не вимагав у ОСОБА_6 написання розписки щодо отримання ним у борг коштів, оскільки вважав, що Державний акт, який був у нього на руках, буде гарантією повернення наданих ним коштів. Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стверджували, що гроші будуть повернуті протягом двох  трьох місяців. 
		 27 лютого 2008 року до нього знову звернувся ОСОБА_6 та пояснив, що йому ще потрібні кошти для організації бізнесу. Під час розмови був присутній і ОСОБА_7 . Вони пообіцяли оформити на його дружину в якості гарантії повернення другої частини коштів, кар`єр в Житомирській області. Крім того, зазначили, що після повернення загальної суми боргу, кар`єр, оформлений на його дружину, буде переоформлений на когось із них, що також буде гарантією повернення коштів. Після повернення коштів, отриманих у нього та переоформлення кар`єру, ОСОБА_6 обіцяв йому в подальшому прибуток в розмірі два відсотки від використання даного кар`єру. 27 лютого 2008 року ОСОБА_6 написав йому розписку щодо отримання першої частини грошей в сумі 200 тисяч доларів США. В розписці він вказав дату 7 березня 2008 року, так як вони домовлялись саме на цей день про передачу другої частини коштів. 1 березня 2008 року через свою дружину він передав ОСОБА_6 170 тисяч доларів США та 50 тисяч гривень, що на той час по курсу було десять тисяч доларів США. ОСОБА_7 приїхав разом із ОСОБА_6 , однак чекав його на вулиці. ОСОБА_6 дописав текст розписки про отримання 200 тисяч доларів США. Збільшення суми боргу на 20 тис. доларів США вказувалась, як одна з гарантій повернення коштів. При наданні коштів в сумі 180 тисяч доларів США в борг, між ними була домовленість, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в кінці квітня або максимум травня 2008 року нададуть документи, в яких буде зазначено, що його дружина являється орендатором гранітного кар`єру строком на 50 років і це буде гарантія повернення коштів, наданих ним у борг. В розписці вказана дата кінцевого повернення другої суми 1 березня 2009 року. Він очікував надання вищевказаних документів до 31 травня 2008 року, однак їх так і не отримав. В березні 2009 року йому стало відомо, що його гроші були передані раніше йому незнайомому ОСОБА_16 , який в свою чергу надав грошові кошти в сумі 240 тисяч доларів США ОСОБА_18 . Влітку 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запропонували йому зустрітися в м. Києві та пообіцяли повернути не менше 100 тисяч доларів США. Однак на зустріч приїхав тільки ОСОБА_7 та віддав йому гроші в сумі десять тисяч доларів США та пообіцяв, що будуть в подальшому повертати борг. Він написав розписку про отримання 10 тисяч доларів США. В подальшому ніхто йому кошти не повертав, на телефонні дзвінки ніхто не відповідав. До цих пір ніхто йому кошти не повернув. Підтримує цивільний позов в сумі 8 млн. грн., який складається з суми еквівалентної 400 тис. доларів США боргу, що станом на 12.12.2012 року складає 3 млн. 200 тис. гривень, а решта коштів - моральна шкода, яка полягає в тому, що у зв`язку з втратою коштів у нього були конфлікти в сім`ї та на роботі, він постійно нервував, що негативно вплинуло на стан його здоров» я, не зміг отримати вигоду від використання своїх коштів. 
		 З показів дружини потерпілого ОСОБА_15 вбачається, ОСОБА_6 позичив у них 400 тис. доларів США. ОСОБА_7 виступав гарантом повернення даного боргу. ОСОБА_6 представив останнього, як мільйонера, на підтвердження чого ОСОБА_7 показував їм багато Державних актів на земельні ділянки в Київській та у Вінницькій областях, проекти котеджних містечок. Гарантував повернення позики майном своєї сімї. Як би не гарантії ОСОБА_7 , то вони ніколи б не позичили ОСОБА_6 гроші. Гроші позичалися двічі на короткий термін. Перший раз в кінці 2007 року в її присутності в офісі по АДРЕСА_3 без розписки під гарантію Державного акта на землю, який надав ОСОБА_7 . Другий раз на початку березня 2008 року, чоловік їй зателефонував і вона в себе вдома по АДРЕСА_5 передала ОСОБА_6  в борг 170 тис. доларів США та 50 тис. гривень. Тоді ж ОСОБА_6 написав власноручно боргову розписку на загальну суму 400 тис. доларів США, в якій зазначалось, що гарантією повернення боргу, крім, вищезгаданого Державного акту на землю, буде створення юридичної особи, в статутному фонді якої їй буде належати 2 %. Зміст даної розписки ОСОБА_6 складав на свій розсуд. Документи про оформлення кар`єру на неї мали бути передані їм з чоловіком до кінця травня 2008 року. Однак ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не виконували своїх зобов`язань, не повертали борг та не оформляли на неї вищезгаданих документів на кар`єр. Через деякий час ОСОБА_6 попросив позичити йому ще 140 тис. доларів США, оскільки виникли проблеми з оформленням документів на кар`єр, однак вони йому в цьому відмовили в зв`язку з відсутністю коштів. 
		 З показів свідка ОСОБА_22 , яка є матір`ю ОСОБА_6 , вбачається, що в 2010 році від сина їй стало відомо, що він взяв велику суму грошей у ОСОБА_8 , яку потів віддав ОСОБА_16 , який запропонував йому розпочати бізнес  орендувати землю під розробку гранітних кар`єрів. Її син був посередником, він писав розписки ОСОБА_8 про отримання у нього коштів, бо той тільки йому довіряв. Їй відомо, що ОСОБА_8 звернувся до сина з проханням найти йому бізнес  проект для вкладення особистих коштів. ОСОБА_16 якраз шукав інвестора для оформлення документів на розробку гранітних кар`єрів, тому син і запропонував ОСОБА_8 вкласти гроші у даний вид діяльності. Син у ОСОБА_8 гроші в борг не брав, а отримав їх для передачі особам, які повинні були займатись оформленням документів. Син написав ОСОБА_8 розписку про отримання у нього коштів у борг, так як саме такий текст розписки йому запропонував написати ОСОБА_8 . У сина не було корисливої мети щодо заволодіння коштами ОСОБА_8 . Із отриманої суми коштів, син собі нічого не взяв, він просто мав намір в подальшому працювати управляючим на підприємстві, яке б займалось розробкою кар`єрів. Кошти, які ОСОБА_8 дав, були передані ОСОБА_16 , саме він розпорядився ними в подальшому.
		   З показів свідка ОСОБА_23 яка є сестрою ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_8 неодноразово звертався до брата з проханням допомогти знайти якийсь бізнес для вкладення коштів. Тому гроші, які він отримав від ОСОБА_8 були вкладені в оренду та розробку гранітних кар`єрів. Брат лише хотів допомогли ОСОБА_8 у його бізнесі, ніякого умислу на заволодіння коштами ОСОБА_8  не було. Їй відомо зі слів брата, що ОСОБА_8 погодився вкласти кошти в оренду та розробку гранітних карєрів. ОСОБА_8 попросив її брата передати кошти ОСОБА_16 , мотивуючи це своєю зайнятістю. Брат у даній справі був посередником передачі коштів. ОСОБА_8 давав гроші як інвестицію, це не був борг. При передачі коштів ОСОБА_8 попросив її брата написати розписку, текст якої продиктував сам, при цьому пояснив, що розписка потрібна, щоб не сварилася його дружина. Брат не надавав розписці належного значення, тому що повістю довіряв ОСОБА_8 . При написанні розписки був присутній ОСОБА_7 , якого брат взяв із собою в м. Вінницю, оскільки сума коштів була значна. ОСОБА_7 допоміг брату перевезти кошти та передати їх ОСОБА_16 .
		   З показів свідка ОСОБА_14 , яка є дружиною ОСОБА_7 вбачається, що вона є власницею двох земельних ділянок № НОМЕР_1 та АДРЕСА_6 . На ділянці АДРЕСА_7 чоловік почав будувати будинок, в який вона переїхала у 2007 році. Державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 у неї зберігався до березня 2008 року. Тоді ж їй стало відомо, що вказану земельну ділянку хоче придбати ОСОБА_8 . У зв`язку з цим, було змінено її цільове призначення. В березні 2008 року вона передала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку своєму чоловіку, щоб ОСОБА_8 перевірив його дійсність та пересвідчився, що власник ділянки один, а не декілька. В кінці травня на початку червня ОСОБА_8 оглядав и земельну ділянку для купівлі і обговорення деталей будівництва на ній будинку. В кінці 2009 року їй зателефонував ОСОБА_8 і запитав, чи знає вона, що її чоловік передав йому Державний акт на земельну ділянку на її ім`я, як гарантію повернення боргу та виготовлення документації на оренду кар`єрів, в тому числі і на ім`я його дружини. Потім почав погрожувати і вимагати гроші. З даного приводу вона розмовляла з чоловіком, який сказав, що ОСОБА_8 відмовляється повертати державний акт на земельну ділянку. Із ОСОБА_16 вона не знайома.
		   З показів свідка ОСОБА_24 вбачається, що подружжя ОСОБА_25  з літа 2007 року по літо 2009 року передали їй на зберігання документи в зв`язку з тим, що вони переїжджали зі своєї квартири до приватного будинку, ремонтні роботи у якому не були завершені. Серед документів їй на зберігання був переданий державний акт на земельну ділянку в с. Зазимя Броварського району Київської області на імя ОСОБА_14 . В кінці зими на початку весни 2008 року ОСОБА_14 звернулась до неї з проханням передати державний акт на земельну ділянку, оскільки вирішила її продати. Кому вона мала намір продати земельну ділянку їй невідомо. 
		   З показів свідка ОСОБА_26 вбачається, що він з 2005 року знайомий з ОСОБА_16 . На весні 2008 року останній запропонував йому працювати директором ТОВ АВВІО, яке потрібно було зареєструвати та отримати дозволи на розробку гранітних кар`єрів у Житомирській області, на що він погодився. ОСОБА_16 познайомив його з ОСОБА_6 , при цьому сказав, що останній передав йому гроші, які взяв у ОСОБА_27 в сумі 200 чи 300 тис. доларів США, точно він не пам`ятає, а він в свою чергу передав дані кошти ОСОБА_17 . Останній затягував отримання необхідних дозволів щодо розробки кар`єру. В кінці 2008 року від дружини ОСОБА_16 він дізнався, що той був затриманий в м. Житомирі за підозрою у вчиненні злочину за заявою ОСОБА_28 . Що сталося між ОСОБА_16 та ОСОБА_28 йому невідомо. Через певний час йому зателефонував ОСОБА_6 і вони зустрілися в кафе в м. Вінниці. Під час зустрічі був присутній ОСОБА_7 . В подальшому його з ініціативи ОСОБА_17 було знято з посади директора ТОВ АВВІО.
		   З показів свідка ОСОБА_29 вбачається, що з 1998 року він підтримує дружні стосунки із потерпілим ОСОБА_8 . З 2006 року знайомий із ОСОБА_6 . Влітку 2008 року він дізнався від ОСОБА_6 про борг останнього ОСОБА_8 . На весіллі у сина ОСОБА_8 він познайомився з ОСОБА_7 . Про суму боргу він дізнався від ОСОБА_8 , коли хотів заспокоїти останнього. Тоді ОСОБА_8 показав йому розписку ОСОБА_6 на суму 400 тис. доларів США. 
		    З показів свідка ОСОБА_30 вбачається, що з початку березня 2007 року по кінець літа 2008 року він разом з ОСОБА_31 та ОСОБА_32 будували будинок для сім`ї ОСОБА_7 в с. Зазимє Броварського району Київської області. В кінці травня 2008 року в с. Зазимє приїжджали, ОСОБА_8 з сином, ОСОБА_6 та якась жінка. ОСОБА_8 з сином дивилися сусідню ділянку, яка належала ОСОБА_14 , яку хотіли придбати, сказали, що можливо укладуть з ними угоду на будівництво для себе будинку на даній земельній ділянці. Свідок ОСОБА_33 дав суду аналогічні показанням.    
		   З показів свідка ОСОБА_34 вбачається, що в літку 2008 року до неї звернувся ОСОБА_6 за юридичною консультацією з приводу правильності оформлення документів щодо кар`єру в Житомирській області. Дані документи знаходилися у ОСОБА_16 в м. Вінниці, куди вона погодилася поїхати на прохання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Перед тим, як зустрітися з ОСОБА_16 в одному із ресторанів м. Вінниці, вони заїжджали в офіс до ОСОБА_8 . Останній з ними на зустріч в ресторан не поїхав. В ресторані вона проглянула та проаналізувала надані їй ОСОБА_16 документи. ОСОБА_6 говорив, що він крутий бізнесмен, взяв в борг 400 тис. доларів США у ОСОБА_8 . Після зустрічі вона сказала ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що проаналізовані нею документи не мають ніякої юридичної цінності і не надають ніяких прав на розробку кар`єра. 
		   З показів свідка ОСОБА_17 вбачається, що його з батьком ОСОБА_18 запросив дільничний міліціонер для відібрання пояснень по заяві ОСОБА_8 , в якій останній, крім них, також вказував на ОСОБА_16 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як на осіб, які шахрайським шляхом заволоділи його коштами. З ОСОБА_16 вони з батьком познайомилися, приблизно, за п`ять років до даних подій. Між ОСОБА_16 і ними була домовленість про створення ТОВ АВВІО з частками у статутному фонді по 50% ОСОБА_16 та йому. У них виникли проблеми з оформленням документів і ОСОБА_16 запропонував повернути йому кошти, які він надав для організації товариства, продавши кар`єр. Згодом ОСОБА_16 познайомив його з ОСОБА_6 , представивши останнього як особу, що може допомогти продати кар`єр. ОСОБА_16 почав погрожувати його батькові ОСОБА_18 , вимагати повернення коштів. Він підтверджує, що взяв у ОСОБА_16 240 тис. доларів США для оформлення документації на розробку кар`єра. Згоден останньому повернути дані кошти, однак у нього зараз таких коштів не має, потрібно продати кар`єр. Кошти поверне лише ОСОБА_16 , у якого він їх брав. Боргову розписку ОСОБА_16 написав його батько  ОСОБА_18 . Після допиту їх працівниками міліції, він з батьком ОСОБА_18 їздили до ОСОБА_8 , з яким вони раніше не були знайомі, щоб з`ясувати навіщо він на них пише заяви. ОСОБА_8 сказав, що йому байдуже на кого писати, головне повернути свої кошти. 
		   З показів свідка ОСОБА_35 вбачається, що він є старшим слідчим 2-го відділу міліції ВМВ УМВС України у Вінницькій області. Згідно супровідних листів матеріали за заявою потерпілого ОСОБА_8 надійшли до нього в провадження 22 жовтня 2010 року з прокуратури Ленінського району м. Вінниці. Заява ОСОБА_8 була написана відносно чотирьох осіб. Кримінальна справа порушувалася за фактом шахрайських дій відносно потерпілого ОСОБА_8 . Матеріали направлялися для перевірки у різні відділи міліції. ОСОБА_8 вказував на конкретних осіб, однак спочатку було недостатньо доказів для порушення кримінальної справи відносно конкретних осіб. 
		   З показів свідка ОСОБА_18 , які були оголошені судом в порядку ст. 306 ч. 2 КПК України (1960 р.) вбачається, що він знайомий із ОСОБА_16 з березня 2007 року. 25-26 лютого 2008 року останній повідомив, що має намір займатись оформленням ділянки під кар`єр. На той час він оформив дві ділянки, а для остаточного оформлення третьої йому не вистачало коштів. Він пояснив ОСОБА_16 , що для початку необхідно 150 тис. доларів США та зареєструвати фірму, а всього необхідно приблизно 300тися доларів США. ОСОБА_16 попросив, щоб він допоміг йому в оформленні необхідних документів, так як його син на той момент являвся засновником фірм, які займалися оформленням необхідних документів щодо отримання дозволів. З березня по травень 2008 року ОСОБА_16 передав йому кошти на загальну суму 230 тис. доларів США. Дана сума була направлена на оформлення необхідних документів. Потім ОСОБА_16 на зв`язок не виходив, на дзвінки не відповідав. Чоловік на прізвище ОСОБА_25 йому невідомий. Через певний час до м. Житомир надійшла заява ОСОБА_8 , який на той час був йому невідомий. Зі змісту заяви він дізнався, що кошти, які надав ОСОБА_16 для оформлення документації, насправді потрапили до нього від ОСОБА_8 . Мова йшла про 400 тис. доларів США. Він надав відповідне пояснення з даного приводу та в подальшому в м. Вінниці зустрівся із ОСОБА_36 . При зустрічі він повідомив останньому все, що відомо з даного приводу. Про існування ОСОБА_8  ОСОБА_16 йому нічого не повідомляв та про їх домовленості також. До того, як він дізнався про заяву ОСОБА_8 , приблизно, в січні 2009 року до нього зателефонував ОСОБА_16 та запропонував зустрітись в м. Житомирі. Вони зустрілись і ОСОБА_16 представив йому ОСОБА_6 . ОСОБА_16 вказав, що кошти надані на кар`єри належать ОСОБА_6 і в подальшому він має повернути дані кошти саме йому. При цьому його розписка буде анульована. Потім, коли дізнався про заяву ОСОБА_8 , то зателефонував з даного приводу ОСОБА_6 . Останній, почувши прізвище ОСОБА_37 , вимкнув телефон і певний час на дзвінки не відповідав. Потім, при зустрічі із ОСОБА_8 , він зателефонував ОСОБА_6 . Під час розмови цікавився, чому мова йде про 400 тис. доларів США. ОСОБА_6  в розпалі повідомив, що залишок суми було поділено між ним, ОСОБА_16 та третім чоловіком та відповідно витрачено. ОСОБА_18 зазначив, що готовий повернути кошти ОСОБА_8 , в разі, якщо ОСОБА_16 не буде мати до нього претензій по розписці. 
		 
		    Вина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину також підтверджується: -    заявою потерпілого ОСОБА_8 прокурору Староміського району м. Вінниці про вчинення відносно нього злочину; - розпискою ОСОБА_6 , згідно якої він взяв в борг у ОСОБА_8 кошти в загальній сумі 400 тис. доларів США, під заставу даної суми надав Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0, 2 га, який по грошовій сумі дорівнює сумі боргу, зобов`язався створити юридичну особу, в статутному фонді якої 2 % буде належати ОСОБА_15 ; - копією Державного акта серії КВ №049883 на ім`я ОСОБА_14 на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_4 ; -    протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , згідно з яким ОСОБА_8 стверджував, що на початку 2008 року у приміщенні його офісу по АДРЕСА_3 в присутності його дружини він передав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 200 тис. доларів США, останній виступав гарантом повернення коштів і залишив йому Державний акт на земельну ділянку в с. Зазимя Броварського району Київської області, власницею якої є дружина ОСОБА_7  ОСОБА_14 . ОСОБА_7 стверджував, що кошти ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 , про що останній написав йому розписку, він коштів не отримував, лише допомагав їх рахувати. Державний акт на земельну ділянку він залишив ОСОБА_8 , оскільки останній мав намір її купити для будівництва будинку; - протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_18 , згідно з яким останній повідомив, що у 2008 році він отримав від ОСОБА_16 230 тис. доларів США для оформлення документів щодо оренди ділянки під кар`єр. Пізніше йому стало відомо, що зазначені кошти належать ОСОБА_8 , який передав ОСОБА_6 400 тис. доларів США, і із цих коштів 230 тис. доларів США було передано йому ОСОБА_16 ОСОБА_6 в цій частині показання ОСОБА_18 повністю підтримав; - протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 04 червня 2011 року, згідно з яким ОСОБА_6 пояснив, що до нього звернувся ОСОБА_16 з приводу оформлення фірми по видобутку щебеню, і запитав, чи може він знайти людей, яким би була цікава дана діяльність. Він погодився зайнятись цим видом діяльності і звернувся до ОСОБА_8 з проханням надати кошти, однак останній відмовив, оскільки він не мав ніякої застави щодо гарантування їх повернення. Тоді він звернувся до ОСОБА_7 . Останній повідомив, що може надати в якості застави земельну ділянку в с. Зазимє або продати її з подальшим будівництвом житлового будинку, яким би він сам займався, відповідно з доплатою за новобудову до здачі об`єкта в експлуатацію. ОСОБА_7  показання ОСОБА_6 не підтримав, пояснив, що ділянку в с. Зазимє він не продавав і не виступав гарантом отримання останнім коштів у ОСОБА_8 , йому про це не було відомо; - протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , згідно з яким ОСОБА_8 стверджував, що на початку 2008 року у приміщенні його офісу по АДРЕСА_3 в присутності його дружини він передав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 200 тис. доларів США, останній виступав гарантом повернення коштів і залишив йому Державний акт на земельну ділянку в с. Зазимя Броварського району Київської області, власницею якої є дружина ОСОБА_7  ОСОБА_14 . ОСОБА_6 стверджував, що кошти ОСОБА_8 передав йому в борг для оформлення документів на оренду ділянки під кар`єр. Із ОСОБА_8 була домовленість, як варіант повернення йому коштів, купівля ним земельної ділянки в с. Зазимє та будівництво ОСОБА_7  будинку на даній ділянці. Гроші він передав ОСОБА_16 , який постійно обіцяв їх повернути, а він в свою чергу обіцяв повернути ОСОБА_8 . ОСОБА_16 він довіряв; - розпискою ОСОБА_8 про те, що він отримав від ОСОБА_7 в рахунок погашення боргу 10 тис. доларів США; - борговою розпискою ОСОБА_18 ;- заявою ОСОБА_16 про вихід зі складу ТОВ АВВІО; -протоколом виїмки у ОСОБА_8 оригіналу розписки ОСОБА_6 та Державного акту серії КВ №049883 на право власності ОСОБА_14 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;- протоколом огляду речових доказів  вищевказаних документів: оригіналу розписки та Державного акту; - висновком почеркознавчої експертизи №328-П від 28 червня 2011 року, згідно з яким рукописний текст розписки наданий на дослідження виконаний ОСОБА_6 ; -протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_30 від 22 серпня 2011 року, згідно з яким останній стверджував, що ОСОБА_8 приїжджав оглядати земельну ділянку в с. Зазимє в травні 2008 року, а ОСОБА_8 заперечував цю обставину. 
		 
		 ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що ОСОБА_38 сам попросив його знайти вигідний варіант, як можна вкласти гроші, щоб вони приносили дохід. До нього також звернувся ОСОБА_16 , про можливість вкласти гроші в бізнес, пов`язаний з розробкою гранітних кар`єрів. Оскільки для цього потрібно було 400 тисяч доларів США, а таких коштів не було, то він запропонував участь в даному бізнесі ОСОБА_8 . Останній погодився, однак був зайнятий по роботі, тому попросив його, щоб він передав кошти ОСОБА_16 для організації спільного бізнесу. ОСОБА_8 давав кошти двома частинами по 200 тисяч доларів США кожна. Він написав ОСОБА_8 боргову розписку, яка носила формальний характер, так як ОСОБА_8 потрібно було пояснити дружині, куди він задіяв таку велику суму коштів. Він пропонував ОСОБА_8 піти до нотаріуса для оформлення позики, однак ОСОБА_8 відмовився. Двічі при передачі коштів йому ОСОБА_8 був присутній ОСОБА_7 . ОСОБА_8 знав, куди підуть гроші, це було добровільне вкладення коштів у бізнес. Його зацікавленість була в тому, що після створення підприємства за кошти ОСОБА_8 , останній пропонував йому посаду директора. Коли він передав кошти ОСОБА_16 , то попросив останнього написати боргову розписку не на його ім`я, а на ім`я ОСОБА_8 . Оригінал даної розписки знаходиться у його близьких, а копія в матеріалах даної кримінальної справи. Гроші у ОСОБА_8 в борг не брав. Просив суд виправдати його за відсутністю в його діях складу злочину, а якщо суд не дійде такого висновку, то застосувати до нього ст. 2 Закону України Про амністію в 2014 році, оскільки на день прийняття даного Закону він знаходився в СІЗО понад два роки сім місяців. 
		    ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, та пояснив, що в кінці 2007 року, в зв`язку із спільною роботою, познайомився із ОСОБА_6 . Через півтора місяця після їх знайомства. ОСОБА_6 познайомив його з ОСОБА_16 , який представився власником кар`єру. 24 грудня 2007 року ОСОБА_6 запропонував йому поїхати в м. Вінницю до ОСОБА_8 . По дорозі ОСОБА_6 йому сказав, що він візьме велику суму грошей у ОСОБА_8 та передасть ОСОБА_16 . Коли вони знаходилися в офісі ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , то ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 чорний поліетиленовий пакет, в якому знаходилися кошти в гривнях в сумі еквівалентній 200 тисяч доларів США. Гроші рахувалися, приблизно, 40 хвилин. Всі пачки склали в пакет, при цьому велась розмова, що гроші будуть передаватися в м. Житомир для організації бізнесу. В той же день в м. Вінниці він разом з ОСОБА_6 передав гроші ОСОБА_16 за місцем проживання останнього. ОСОБА_16 сказав, що буде займатися документацією по організації бізнесу. В лютому 2008 року до нього зателефонував ОСОБА_6 та попросив, щоб він продав ОСОБА_8 свою земельну ділянку в с. Зазімє. Через тиждень зателефонував сам ОСОБА_8 з цього ж приводу. ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 приїхали до нього в гості подивитися його будинок та земельну ділянку, яка належала його дружині і знаходилася поруч з його земельною ділянкою. Земельна ділянка ОСОБА_8 сподобалася і він на неї надав йому Державний акт. Гарантом позики він не виступав, Державний акт в якості застави не надавав. Грошей в борг у потерпілого ОСОБА_8 не брав. Двічі був присутній, як випадковий свідок, коли ОСОБА_6 брав гроші у ОСОБА_8 , а також в його автомобілі ОСОБА_16 писав боргову розписку ОСОБА_6 . 
		   
		 Суд першої інстанції критично оцінив вказані покази засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які заперечували встановлені судом фактичні обставини по справі, оскільки вони спростовуються наведеними у вироку доказами в їх сукупності та дійшов до вірного висновку щодо кваліфікації дій підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст.190ч.4 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. 
		 Аналізуючи в цілому вирок суду, матеріали кримінальної справи, покази засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_39 , потерпілого ОСОБА_8 , свідків, доводи, викладені в апеляції засудженого ОСОБА_7 зі змінами, слід зауважити наступне. 
		 
		 Ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_40 не мали реальних коштів та можливостей для організації бізнесу, пов`язаного з видобутком корисних копалин, зокрема, розробок кар`єрів, з видобутком щебеня. Для цього потрібні були кошти в розмірі сотень тисяч доларів США. ОСОБА_40 в 2007 році працював в компанії, яка займалася анти паводковою діяльністю у Броварському району Київської області. ОСОБА_6 працював у сфері продажу нерухомого майна, а ОСОБА_16 взагалі офіційно не працював. Тому не закономірно, що ОСОБА_6 , звернувся до ОСОБА_8 як до заможної людини, з проханням надати йому в борг гроші для початку в сумі еквівалентній 200 тисяч доларів США., приблизно на рік, для придбання гранітного кар`єру. Оскільки ОСОБА_8 без гарантій такі гроші не дав, ОСОБА_41 запропонував ОСОБА_7 виступити гарантом в отриманні коштів на загальну суму 380 тисяч долів США. При цьому він попередив його, що для отримання цих коштів необхідна якась застава. ОСОБА_40 відповів, що в якості застави може надати земельну ділянку в с. Зазим`є площею 20 соток. ОСОБА_7 представився ОСОБА_8 забезпеченим чоловіком власником багатьох об`єктів нерухомого майна. Саме передача ОСОБА_8 державного акту на земельну ділянку, власником якої була дружина ОСОБА_7 , переконала ОСОБА_8 передати ОСОБА_42 200тисяч доларів США, не взявши при цьому ні якої розписки. Зрозуміло, що надавши цей документ ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ні чим не ризикував, оскільки його передача не породжувала для нього будь-яких негативних правових наслідків. До того ж ОСОБА_8 був впевнений у порядності вказаних осіб, яких раніше добре знав . ОСОБА_7 був присутній при передачі цих коштів, вів себе активно, приймав участь у їх перерахунку. В цей же день вказані кошти були передані ОСОБА_16 , з яких 50 тисяч доларів США забрав ОСОБА_7 . 
		 В кінці лютого 2008 року ОСОБА_6 знову звернувся до ОСОБА_8 з проханням надати кошти в борг для розвитку його бізнесу. Під час розмови був присутній ОСОБА_7 . В розмові з`ясувалося, що то за бізнес і що оформленням документів на оренду чотирьох кар`єрів займається ОСОБА_18 , про якого ОСОБА_8 звісно нічого не знав. Один з цих кар`єрів вони пообіцяли оформити на дружину ОСОБА_8 в якості гарантії повернення другої частини коштів, які вони просили. ОСОБА_6 також пообіцяв йому прибуток в розмірі 2 відсотків в подальшому від використання даного кар`єру. Передача коштів мала відбутися 7 березня 2008 року. Однак гроші були передані ОСОБА_42 на його прохання 1 березня 2008 року. При передачі грошей в сумі 170тися долів США та 50 тисяч грн. був присутній ОСОБА_7 Передбачалось повернення другої частини боргу 1 березня 2009 року. 
		 Для переконливості своїх дій ОСОБА_6 написав ОСОБА_8 розписку про отримання ним коштів, яка потребує окремого аналізу. Зокрема, в цій розписці ОСОБА_6 підтверджує отримання від ОСОБА_8 200 тисяч доларів США строком до 31 грудня 2008 року. За це він зобов`язується створити юридичну особу, де в статутному фонді 2 % буде належати дружині ОСОБА_8 . У випадку продажу кар`єру 2% від суми продажу він віддасть дружині ОСОБА_8 . Під заставу вказаної суми (200тисяч доларів США) він дає державний акт на право власності на земельну ділянку 0.2га, яка по грошовій оцінці рівноцінна взятій сумі. Крім того, цією розпискою підтверджує, що він отримав від ОСОБА_8 суму 200тися доларів США строком до 1 березня 2009 року. Фактично в цій розписці можна було писати все що завгодно. Адже подальший розвиток подій вказує, що ні в обумовленій в розписці строк і будь-коли гроші ОСОБА_8 ніхто б не повернув. Зрозуміло також, що ОСОБА_6 як автор розписки як самостійно так і з ОСОБА_7 не змогли би створити юридичну особу, як не міг би ОСОБА_6 самостійно передати право власності на земельну ділянку дружини ОСОБА_7 . Отримавши другий раз фактично 180тисяч доларів США ОСОБА_6 з легкістю пише про отримання 200тисяч доларів США, а наївний та довірливий ОСОБА_8 вважає, що це буде їм стимулом для повернення коштів. При цьому, ні в розписці, ні підчас отримання грошей ОСОБА_43 та ОСОБА_7 умисно не згадують про ОСОБА_16 та ОСОБА_28 ( ОСОБА_8 їх раніше не знав, і міг би не дати грошей), не ставлять його до відома, про їх передачу іншій особі, створюючи тим самим впевненість у ОСОБА_8 (враховуючи їх довірливі стосунки) про повернення коштів. 
		 Таким чином враховуючи вище викладене, саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпосередньо шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_8 заволоділи його коштами, передбачаючи, про неможливість їх повернення.
		 
		 В своїй апеляції ОСОБА_7 звертає увагу щодо розбіжностей в часі передачі державного акту на землю. Суд у своєму вироку зазначає, що це відбулося в грудні 2007 року, про це наголошує потерпілий ОСОБА_8 . ОСОБА_7 стверджує, що це відбулося в березні 2008 року, про що свідчать відповідні заяви його дружини та рішення сільської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки. 
		 В той же час відповідно до показів ОСОБА_6 , які він давав в якості обвинуваченого 4 червня 2011 року, його знайомство з ОСОБА_7 відбулося в 2007 році саме на цій ділянці, яка пропонувалась до продажу. Він оглядав її в якості експерта з нерухомості на предмет можливості потенційним інвесторам вкладати в неї гроші. ОСОБА_7 в своїх показах під час очної ставки з ним також зазначає, що на вказаній ділянці він планував побудувати будинок для своєї дочки, займався проектними роботами, що підтверджується проектом будинку «Скрипач» за 2007 рік та зміною цільового призначення землі, яка оформлена на його дружину. Крім того, відповідно до листа в.о. заступника начальника управлення Держкомзему у Броварському районі Київської області ОСОБА_44 , 16.02.2004 року ОСОБА_14 отримала другий примірник державного акту №36 серія КВ № 049883 на вказану земельну ділянку. Таким чином стверджувати, що ОСОБА_8 отримав оригінал державного акту як мінімум після 7 березня 2008 року і всі маніпуляції з землею проводились виключно у його інтересах, є недоречним та не спростовує висновок суду щодо часу його передачі.
		 
		 Щодо розписки ОСОБА_8 від 26 червня 2009 року. Згідно показів потерпілого ОСОБА_8 після того, як сплинув час повернення коштів він почав вимагати повернення боргу. Влітку 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пообіцяли повернути 100тисяч доларів США, але на зустріч приїхав лише ОСОБА_7 , який віддав йому 10 тисяч доларів США. Він написав з цього приводу розписку. З показів ОСОБА_7 вбачається, що в вересні(?) 2009 року ОСОБА_8 попросив в нього 50тисяч доларів США в борг. Звертався ОСОБА_8 також і до ОСОБА_16 , але той не дав. ОСОБА_16 попросив ОСОБА_7 надати кошти ОСОБА_8 і від нього, тобто по п`ять тисяч доларів США з кожного. Він погодився. В розписці ОСОБА_8 зазначив, що отримав 10тисяч доларів США від нього і від ОСОБА_16 рівній частині. Він пояснив ОСОБА_8 що йому телефонували ОСОБА_16 та ОСОБА_6 з приводу надання коштів на його потреби. Зазначив, що гроші надає він і що його просив ОСОБА_16 надати яко-би частину коштів і від нього. Про це він попросив зазначити ОСОБА_8 в розписці. Свідчення ОСОБА_7 в черговий раз доводять про його спільність інтересів з фігурантом по справі, його активну позицію по відомим подіям, спростовує його нібито непричетність до скоєного та прямо підтверджує висновок суду, що саме ОСОБА_7 надав вказані кошти потерпілому в погашення свого боргу. Про те, що ОСОБА_7 повернув саме борг ОСОБА_8 вказує в своїх показах на досудовому слідстві і ОСОБА_6 , наголошуючи при цьому, що навіть не знав про це. 
		 
		 Твердження щодо розписок ОСОБА_16 про отримання коштів від ОСОБА_8 є безпідставними. В матеріалах кримінальної справи оригінали розписок відсутні, наявні лише копії, які вилучені у ОСОБА_6 під час обшуку. На вилучених копіях стоїть дата 15.03.09р., яка не співпадає з розпискою ОСОБА_6 . Що це за 200тисяч, які нібито ОСОБА_16 отримав від ОСОБА_8 , це окрема сума, чи вона входить до загальної суму боргу. На ім`я кого писалася розписка про отримання 400тисяч доларів США від 5.01.2009 року. Про існування ОСОБА_16 ОСОБА_8 взнав тільки 1.03.2009 року. Суперечливими є покази ОСОБА_6 , які він давав на досудовому слідстві, вказуючи, що спочатку ОСОБА_16 написав розписку про отримання від ОСОБА_8 180 тисяч доларів США. Однак він пояснив йому що це буде не вірно, так як напряму від ОСОБА_8 . ОСОБА_16 кошти не отримував. Тому він написав іншу розписку про отримання 400тисяч доларів США.З часом коли він помітив, що в розписці на 400 тисяч доларів США ОСОБА_16 не вказав в кого саме він взяв кошти, він вирішив використати цю розписку, як доказ того, що ОСОБА_16 отримав ці кошти. На думку колегії суд вірно не взяв ці «докази» до уваги як і судову експертизу та розцінив їх як намагання засуджених, з їх допомогою уникнути відповідальності та не повертати борг ОСОБА_8 . 
		 Стосовно створення товариства «АВВІО». Відповідно до матеріалів кримінальної справи товариство «АВВІО» було створено 7 квітня 2008 року. Засновниками цього товариства стали ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в рівних частках. Директором цього товариства деякий час був ОСОБА_26 знайомий ОСОБА_16 . 
		 В матеріалах кримінальної справи наявний протокол допиту ОСОБА_16 від 11.10 2008 року з якого вбачається, що він відносився до створеної фірми «АВВІО», як до своєї, вклавши в неї свої кошти. І коли в нього виникли непорозуміння з ОСОБА_18 він підключив свого товариша ОСОБА_45 . Все це стало підставою для порушення відносно нього кримінальної справи. З показів свідків ОСОБА_46 вбачається, що ОСОБА_16 в лютому 2008 року виявив намір займатися оформленням однієї з земельних ділянок під кар`єр. 7 квітня 2008 року було створено фірму «АВВІО», яка мала займатись отриманням необхідних дозволів для видобутку щебеня. У вказаний проект ОСОБА_16 вніс частинами 240тисяч доларів США. Вони доклали ще 70 тисяч. Але цих грошей не вистачило, оскільки необхідно було отримати ще ряд ліцензій. В кінці осені 2008 року ОСОБА_47 зажадав отримали свої кошти назад та на зустріч привіз ОСОБА_48 заявивши, що вкладені ним гроші у фірму належать йому. Почалися погрози віддати гроші або оформити фірму на ОСОБА_16 . Після порушення кримінальної справи та звільнення ОСОБА_16 з під варти, було прийняте рішення про вихід його зі складу товариства та виплати йому вказаної суми, про що ОСОБА_18 написав відповідну розписку. Про заяву ОСОБА_8 до міліції їм стало відомо лише в січні 2009 року, про існування якого вони взагалі не знали. В подальшому коли під час телефонної розмови ОСОБА_18 поцікавився у ОСОБА_6 чому мова йде про 400тисяч доларів, останній в розпалі повідомив, що залишок суми було поділено між ним, ОСОБА_16 ще одним чоловіком та витрачено. 
		 Таким чином, з самого початку при створені товариства ні інтереси ОСОБА_8 , ні тим паче його дружини, фігурантами по справі до уваги не приймались. Ніхто не збивався вводити дружину ОСОБА_8 до складу засновників та давати їй якісь прибутки. Які гарантії давав ОСОБА_6 вказуючи у розписці, що вона матиме 2 % у цьому бізнес - проекті, не відомо. 
		 На теперішній час власником фірми є ОСОБА_17 ОСОБА_18 (старший)має борг перед ОСОБА_16 у розмірі 240 тисяч доларів США. Будь-яких доказів того, що він їх повернув ОСОБА_16 , а останній вимагає їх у встановленому законом порядку, не має. Дружина ОСОБА_7 продовжує володіти земельної ділянкою. Потерпілий ОСОБА_8 немає ні грошей, ні земельної ділянки, ні частки у фірмі «АВВІО». 
		 
		 В своїй апеляції ОСОБА_7 вказує на ряд порушень вимог кримінально-процесуального закону. 
		 Відповідно до матеріалів кримінальної справи, 6 жовтня 2009 року ОСОБА_8 звернувся з заявою до прокурора Староміського району м. Вінниці ОСОБА_49 (вулиця на якій зареєстрований будинок ОСОБА_8 знаходилась на території колишнього Староміського району м. Вінниці), про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , які шахрайським шляхом заволоділи його коштами на суму 400 000 доларів США. За вказівкою прокурора перевіркою цієї заяви займався Староміський райвідділ міліції м. Вінниці, який 26 лютого 2010 року в порядку ст. 97 КПК України направив матеріали перевірки до Ленінського райвідділу міліції м. Вінниці, оскільки всі описані в заяві події відбувалися на території Ленінського району за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 2 березня 2010 року вказані матеріали були зареєстровані в Ленінському райвідділі міліції як і зазначено в постанові про порушення кримінальної справи. Кримінальна справа була порушена 26 жовтня 2010 року та розпочато досудове слідство. Саме Ленінський райвідділ міліції і тільки він проводив дослідчу перевірку по заяві ОСОБА_8 і саме слідчий цього райвідділу порушив кримінальну справу. Дійсно, перевірка по заяві ОСОБА_8 формально проводилась з порушенням вимог ст. 97 КПК України. Однак в даному випадку це відбулося з об`єктивних причин, оскільки неможливо було опитати вказаних фігурантів по заяві, які проживали та проживають за межами м. Вінниці та Вінницької області, не виявляючи при цьому особливого бажання співпрацювати з міліцією, про що свідчить переписка Ленінського райвідділу міліції з відповідними райвідділами Київської, Житомирської областей та м. Києва. Порушувати кримінальну справу тільки на підставі однієї заяви ОСОБА_8 було явно недостатньо. На думку суду апеляційної інстанції в даному випадку не є критичним порушення вище вказаної норми закону, відсутність ряду матеріалів дослідчої перевірки в матеріалах справи, які зводились в основному до встановлення фактичного місця перебування вище вказаних осіб та намагання опитати їх по обставинам заяви ОСОБА_8 . Направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд з вказівкою суду встановити та приєднати до матеріалів кримінальної справи ті чи інші матеріали, на які посилається ОСОБА_7 в своїй апеляції, є нонсенсом, оскільки вони в кінцевому рахунку не мають нічого спільного з встановленням вини або невинуватості засуджених. 
		 Пред`явлене ОСОБА_7 нове обвинувачення в суді за ст.190ч.4 КК України та висновок суду щодо його винуватості за цією статтею, викладений у вироку, не містить суперечностей, оскільки встановлено, що він, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, за попередньою змовою між собою, шахрайським шляхом заволоділи коштами Деркача на суму 380000 доларів США та 50000грн., що загалом становить 191855грн., що є особливо великим розміром. 
		 Відсутність показів свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_18 в судовому засіданні не спростовує висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за наявності інших, досліджених у судовому засіданні доказів, що містяться в матеріалах кримінальної справи. 
		 Під час апеляційного розгляду справи виникло питання щодо неповноти аудіо запису перебігу судового засідання під час розгляду справи у суді першої інстанції. Витребувані у вказаному суді резервні копії дисків свідчать про повне фіксування технічними засобами судового засідання. 
		 В своїй апеляції зі змінами засуджений ОСОБА_7 звертає увагу на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вважає себе невинним у інкримінованому йому злочині, але просить повернути справу на новий судовий розгляд. Позиція ОСОБА_7 є досить дивною, оскільки в даному випадку більш логічним було просити суд апеляційної інстанції скасувати вирок та закрити справу відносно нього за відсутністю в його діях складу злочину або у всякому разі просити повернути справу на додаткове розслідування. Звертає на себе увагу і той факт, що засуджений ОСОБА_6 під час судового слідства винним себе також не визнав, але обвинувальний вирок щодо себе не оскаржив та просив в разі його засудження застосувати амністію, що суд і зробив. 
		 
		    Щодо міри покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вона призначена у відповідності з вимогами ст.65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховуючи тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Підстав для скасування вироку суду та постановлення нового вироку, не має. 
		    Застосування судом до підсудного ОСОБА_6 ст. 2 Закону України Про амністію у 2014 році є законним, обґрунтованим. 
		 Відповідно до ст. 2 Закону України Про амністію у 2014 році від 08 квітня 2014 року №1185-УІІ Верховна Рада України постановила звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь  які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання. 
		    При вирішенні питання про застосування амністії до ОСОБА_6 суд прийняв до уваги, що на день набрання чинності Законом України Про амністію у 2014 році ОСОБА_6 перебував під вартою понад два роки сім місяців.
		 Відповідно до роз`яснень судової палати у кримінальних справах ВССУ слово «засуджений» в даному законі України «Про амністію у 2014 році», з огляду на системне тлумачення його норм, а також беручи до уваги зміст ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» має більш широке значення, а ніж визначення закріплене у ч.2 ст.43 КПК; У країни та охоплює собою й особу обвинувачення щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, який не набрав законної сили. 
		 За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку. 
		 Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України 1960 року, колегія суддів, - 
		 
		 У х в а л и в:
		 
		 Апеляційні скарги: адвоката ОСОБА_9 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 з доповненнями, засудженого ОСОБА_7 зі змінами, прокурора ОСОБА_13 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення. 
		 Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 6 червня 2014 щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без змін. 
		 
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...