Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/742/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2016. Зареєстровано: 05.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2016.
Дата набрання законної сили: 25.10.2016
Результат оскарження 25.10.2016 Одеський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Миколаїв
		 22 червня 2016 року  Справа № 814/742/16
		 
		 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Єрзікова О.М. розглянувши адміністративну справу
		 
		за позовомОСОБА_1,  вул. Р. Люксембург, 22, п/і, Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55103 
		доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області,  вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54001 
		треті особиНаціональна поліція України,  вул. Академіка Богомольця, 10, Мсп 601, Центральна Частина Києва, Київ, 01601   Атестаційна комісія № 2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,  вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54001   Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону №3,  вул. Ак. Богомольця, 10, Мсп 601, Центральна Частина Києва, Київ, 01601  провизнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, за участю:
		позивача: ОСОБА_1
		представника позивача: ОСОБА_2
		представника відповідача: ОСОБА_3
		   треті особи не забезпечили явку представників до суду
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі також  відповідач), в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 24.03.2016 р. № 53 о/с в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
		- поновити позивача на посаді слідчого СВ Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність звільнення, оскільки атестація є незаконною, відповідачем порушено порядок проведення атестування. Перед проведенням засідання атестаційної комісії позивача не ознайомлено із списком її членів (їх загальною кількістю, їх посадами, навіть не було названо прізвище, імя, по батькові членів комісії), йому не було навіть названо хто являється головою комісії, а хто її секретарем. та чи взагалі були ці особи присутні на засіданні комісії при розгляді його кандидатури, чи був витриманий кворум при проведенні засідання. Висновок атестаційної комісії про невідповідність займаній посаді є невмотивованим. Викладене вище в сукупності стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, який позивач вважає протиправним.
		 
		Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що наказ від 24.03.2016 р. № 53 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції є правомірним, оскільки він був прийнятий на підставі протокольного рішення атестаційної комісії, яким встановлено, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Проведення атестування позивача після призначення на службу до поліції є наслідком виконанням приписів п. 9 розділу ХІ Прикінцевих та Перехідних положень та ч. 4 ст. 52, ч. 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" (далі також  Закон №580). Позивач не зверталася до відповідача з питання персонального складу атестаційної комісії і не був позбавлений можливості заявити відводи на засіданні комісії. Відповідач не вбачає порушень процедури проведення атестування, а складений протокол про невідповідність займаній посаді відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженій наказом МВС України від 17.11.2015 р. № 1465 (діла  Інструкція № 1465). 
		 
		Треті особи - атестаційна комісія № 2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, апеляційна атестаційна комісія Південного регіону №3, не  забезпечили явку представників у судове засідання.
		Третя особа - Національна поліція України, відповідно до наданих письмових пояснень, вважала звільнення позивача правомірним.
		 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з такого.
		Миколаївській області в Одеському державному університеті внутрішніх справ  та отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Правознавство» і здобув кваліфікацію бакалавра правознавства.
		З початку навчання, а саме з 16.08.2010 позивач був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, про що є запис у трудовій книжці та по листопад 2015 проходив службу.
		 
		Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 р. № 1 о/с "По особовому складу" відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону № 580 позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання лейтенант поліції в порядку переатестування на посаду слідчого Врадіївського відділу поліції.
		Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01.02.2016 р. №52 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580 та вимогами Інструкції № 1465, наказано, зокрема: провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією починаючи з 22.02.2016 р.; створити атестаційні комісії № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8.
		19.02.2016 р. наказом №113 затверджено персональний склад атестаційних комісій, зміни, до якого внесено зміни наказами від 23.02.2016 р. № 116 і від 25.02.2016 р. № 133.
		03.02.2016 р. позивача включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
		Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2016 р. начальником Врадіївського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області підполковником поліції  ОСОБА_4 складено атестаційний лист на позивача.
		В даному атестаційному листі зазначено, що позивач за період проходження служби в органах внутрішніх справ та поліції зарекомендував себе з позитивного боку, добросовістним, виконавчим, дисциплінованим співробітником. Матеріальну частину зброї знає, правила їх застосування, гарантії особистої безпеки при проводжені зі зброєю знає, добре з неї стріляє.
		Характер урівноважений, контролює власні емоції, до своїх недоліків ставиться самокритично, вміє зберігати держану та службові таємниці. Діючих дисциплінарних стягнень не має. Також, у атестаційному листі міститься висновок прямого керівника про відповідність позивача займаній посаді, відомості про результати тестування та про результати атестування (висновок атестаційної комісії).  Так за результатами тестування позивач набрав 37 балів з 60 на загальні навички та 24 бали з 60 на професійні знання. 
		02.03.2016 р. атестаційна комісія № 2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області провела співбесіду з позивачем. Як вбачається з протоколу № 15.00004257.0022941 членами комісії під час проведення атестування позивача було досліджено наступні документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (ОСОБА_4 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади"; інформацію з відкритих джерел.
		Згідно довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", вартість майна, указаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 р., набутого ним за час перебування на посадах, визначених у п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, які отримані із законних джерел. У декларації вказано достовірні відомості.
		Як вбачається з протоколу атестаційної комісії від 02.03.2016 р. № 15.00004257.0022941 членами комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. У той же час, даний протокол не містить переліку запитань та відповідей на них. Не додано до протоколу аудіо- чи відеозапису співбесіди.
		За результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди атестаційною комісією № 2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії, позивач оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3.
		За результатами розгляду скарги апеляційною атестаційною комісією Південного регіону № 3 прийнято рішення, яке оформлено у формі протоколу від 14.03.2016 р. № 15.00004691.0022941, про відхилення скарги, оскільки під час співбесіди апелянт продемонструвала наднизький рівень теоретичних та практичних знань законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на займаній посаді. Відсутня мотивація для подальшої служби в поліції, нерозуміння необхідності реформування системи.
		Наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.03.2016 р. № 53 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1, слідчого Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції звільнено зі служби в поліції за статтею 77 ч. 1 п. 5 Закону № 580 (через службову невідповідність). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано протокол атестаційної комісії від 02.03.2016 р. №15.00004257.0022941.
		 
		Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняти вони 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		02.07.2015 р. Верховною ОСОБА_2 України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (Закон №580, набрав чинності 07.11.2015 р.), яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Статтею 3 Закону № 580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_2 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Частиною 1 ст. 48 Закону № 580 визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
		Відповідно до вимог ст. 47 Закону № 580 призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
		Проходження особою, яка бажає бути прийнятою на службу до поліції, конкурсу і є тієї процедурою, під час якої роботодавець повинен визначитися щодо ділових якостей робітника, та можливості його виконувати покладені обовязки.
		Не є виключенням і колишні працівники міліції, прийняття яких до поліції регулюється п. 9. Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580.
		При цьому, ст. 57 Закону № 580 визначено порядок атестування поліцейських. Зокрема, частиною 1 вказаної статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
		Згідно ч. 2 ст. 57 Закону № 580 атестування поліцейських проводиться:
		1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
		2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
		3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція № 1465, зокрема п. 3 розділу І.
		Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону № 580 атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
		Частиню 4 ст. 57 Закону № 580 визначено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
		Згідно з ч. 5 вказаної вище статті порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
		Таким чином, перелік підстав для атестації поліцейського згідно ч. 2 ст. 57 Закону № 580 є вичерпним. Відповідач помилково посилається на ч. 4 ст. 52 Закону № 580 як на окрему підставу для проведення атестації. Атестація з метою комплектування в порядку просування по службі посад молодшого, середнього та вищого складу поліції (ч. 4 ст. 52) не є самостійною підставою проведення атестації, а кореспондується з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 57 Закону № 580.
		Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі (п. 1, 2), або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків (п. 3). 
		У цьому ж випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин, а загальну атестацію поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Але, у Законі № 580 відсутні підстави для проведення масової атестації майже всього складу територіального органу поліції.
		Індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених ч. 2 ст. 57 Закону № 580, у цьому випадку також не було.
		Закон №580 взагалі не містить підстав для проведення загальної (масової) атестації поліцейських. Наприклад, такі загальні атестації передбачені п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", п. 51 Розділу XIII Перехідні положення Закону України "Про прокуратуру" у формі кваліфікаційного оцінювання для суддів та тестування для прокурорів.
		За відсутності спеціальних правил, щодо поліцейських діють загальні правила, які передбачають, що роботодавці можуть проводити атестацію працівників, але не частіше ніж один раз на три роки (ч. 1, 3 ст. 11 Закону України "Про професійний розвиток працівників").
		Натомість Національна поліція України створена постановою Кабінету Міністрів України № 641 лише 02.09.2015 р.
		Отже, виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
		Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11.03.2014 р. у справі № 21-13а14.
		Згідно п.п. 2 п. 1 розділу IV Інструкції № 1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
		Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону № 580.
		Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
		Частиною 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Разом з тим, відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не доведено, що позивач підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації позивача, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону № 580, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо неї виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку з не виконанням службових обов'язків.
		При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про призначення позивача на тимчасову посаду, що викликало необхідність проведення атестації, з огляду на наступне. 
		За визначенням ст. 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
		Відповідно до п. 9, 10 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580 працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. 
		Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
		Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
		Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		Тобто, для колишніх працівників міліції передбачені два варіанти прийняття до поліції: 1) за конкурсом; 2) шляхом призначення за їх згодою.
		Про те, що на посаду поліцейського особу може бути призначено без проведення конкурсу або атестації також вказує і ч. 4 ст. 52 Закону № 580, оскільки визначає це повноваження як право, а не обовязок. 
		Тому, не проходження особою конкурсу під час прийняття на службу, не може служити додатковою підставою для проведення атестації. 
		У відповідача (Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області) було право вибору під час призначення позивача до поліції: чи перевіряти моральні та ділові здібності позивача на конкурсі, чи призначити без конкурсу за згодою.
		Оскільки відповідач (Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області) прийняв позивача до поліції за згодою, без проведення конкурсу, необхідно вважати, що Головне управління Національної поліції в Миколаївській області від цього права добровільно відмовилось.
		Одночасно з цим, видавши наказ від 07.11.2015 р. № 1 о/с "По особовому складу" про призначення позивача на посаду слідчого Врадіївського відділу поліції з присвоєнням спеціального звання "лейтенант поліції" в порядку переатестування, як таку, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, відповідач визнав, що позивач відповідає вимогам до поліцейського, визначених ст. 49-50 Закону № 580. Після призначення поліцейського на посаду зазначене право відповідача на проведення конкурсу вже не може бути поновлено.
		При цьому, норми Закону № 580, у тому числі розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення", не передбачають процедури переатестації та не встановлюють додаткових підстав для атестації.
		Отже, посилання в наказі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 р. № 1 о/с "По особовому складу" на непередбачену Законом процедуру переатестації не може створювати правових наслідків.
		Тобто, позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою; при цьому такий наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.
		Крім того, ч. 1 ст. 58 Закону № 580 встановлено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
		Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Однак, відповідачем не доведено, що позивача призначено тимчасово. У будь-якому випадку строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.
		Судження відповідача (Головне управлінням Національної поліції в Миколаївській області) про те, що позивач не набув статусу поліцейського, оскільки не прийняв Присягу поліцейського та не отримала жетону, є надуманими та такими, що спростовуються фактичними даними, дослідженими в судовому засіданні. Так, позивачеві присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції, проводилась виплата заробітної плати поліцейського, надано допуск до провадження процесуальної діяльності щодо розслідування та розкриття злочинів, видачу вогнепальної зброї та інше. З моменту прийняття позивача на службу до поліції, допуску до роботи, між позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області відбулася зміна правовідносин, зі стадії укладання трудового договору сторони перейшли до його виконання.
		У цьому випадку, відповідач не провів конкурс під час прийняття на службу позивача, хоча мав на це право, та переніс оцінку її ділових якостей на час після укладання трудового договору, шляхом проведення атестації. Відповідач намагався підмінити конкурс шляхом проведення атестації.
		Разом з тим, такий конкурс відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону № 580 повинен передувати призначенню на посаду, а не проводитися вже після призначення на посаду або прийняття на службу до поліції.
		Якщо під час вирішення питання про прийняття позивача на службу до поліції відповідач мав право провести конкурс, під час якого на власний розсуд (дискреційно) оцінити ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційній рівень, фізичну підготовку, та прийняти рішення про відмову у прийнятті його на роботу, то після укладання трудового договору, відповідач має право звільняти поліцейського лише у разі неналежного виконання ним своїх обов'язків (ст. 58 Закону № 580). 
		Після укладання трудового договору субєктивне право роботодавця оцінювати на власний розсуд здатність робітника, виконувати певну роботу, вже обмежено обєктивними обставинами  безпосередніми діями робітника. Якщо під час вирішення питання про прийом на роботу роботодавець мав можливість оцінювати самого робітника, то після прийняття на роботу він може оцінювати лише його дії (належне чи неналежне виконання службових обовязків).
		У цьому ж випадку, атестаційна комісія взагалі не оцінювала належність чи неналежність виконання позивачем своїх службових обовязків після прийняття її до служби в поліції.  
		Необхідно розуміти, що відмова у прийнятті на роботу відрізняється своїми правовими наслідками від звільнення за службовою невідповідністю.
		Зокрема, у разі відмови у прийнятті на роботу особа не позбавлена можливості вжити заходів щодо усунення власних недоліків, які перешкодили їй працевлаштуватися, та знову брати участь у наступних конкурсах, або взагалі працевлаштуватися в іншому місці.
		Якщо ж особу звільнено з підстав п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580, через службову невідповідність, то це істотно порушує її права, оскільки така підстава звільнення є негативною, такою, що дискредитує робітника, що унеможливлює його прийняття на певні види посад та перешкоджає подальшому працевлаштуванню навіть в інших місцях.
		Тому законодавець і передбачив, що питання конкурсу, з'ясування відповідності особи вимогам до поліцейського повинно встановлюватися до прийняття на службу, а не після.
		Закон № 580 не розрізняє проходження служби в поліції для осіб, які почали службу в поліції вперше, та для осіб, які раніше працювали в міліції та перейшли до служби в поліцію. Розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону для колишніх працівників міліції, передбачені лише особливості прийняття на службу в поліцію.
		Після прийняття на службу, всі поліцейські є рівними в своїх правах, тому відокремлення окремих категорій для проведення масової атестації є дискримінаційним. 
		Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 62 Закону № 580, поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
		За таких обставин, призначення атестації позивачу через три місяця після призначення на посаду є порушенням ч. 1 ст. 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників" і п. 1 Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1922. 
		Отже, з аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що підстав для атестування прийнятого на службу в поліцію ОСОБА_1 згідно наказу від 07.11.2015 р. не було, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що проведення атестування позивача є незаконним.
		При цьому, досліджуючи наявність підстав для прийняття атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Миколаївській області рішення про невідповідність позивача займаній посаді та наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає наступне.
		На виконання вимог ст. 57 Закону № 580 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 р. затверджено Інструкцію № 1465 про проведення атестування поліцейських, яка визначає порядок атестування поліцейських, що проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
		Відповідно до п. 3 Розділу ІV "Порядок організації, підготовки, проведення атестування" Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.
		При цьому, пунктами 7, 8, 9 Розділу ІV Інструкції № 1465 визначено, що керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
		В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
		Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
		Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
		За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять тестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
		Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.
		Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
		Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
		Пункт 15 Розділу ІV Інструкції № 1465 встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		При цьому, відповідно до п. 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
		Згідно правил, встановлених пунктами 17-20 Розділу ІV Інструкції № 1465, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.
		Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.
		Рішення атестаційної комісії приймається, якщо за нього проголосувала більшість від її складу.
		У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.
		Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
		Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.
		Як було встановлено судом, начальником Врадіївського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області підполковником поліції  ОСОБА_4 складено атестаційний лист на позивача, в якому міститься висновок прямого керівника про відповідність позивача займаній посаді.
		Однак, з урахуванням дослідження атестаційного листа, проведення співбесіди атестаційна комісія № 2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області зробили висновок про невідповідність позивача займаній посаді.
		У той же час, суд звертає увагу на те, що атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно особи позивача, оскільки начальник Врадіївського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області  характеризує його виключно позитивно.
		Крім того, атестаційній комісії було надано довідку, згідно якої за результатами складання підсумкових заліків зі службової підготовки позивач отримала оцінки задовільно з тактико-спеціальної, функціональної, вогневої та фізичної підготовки.
		Отже, з досліджених судом вищевказаних документів не вбачається, що позивач характеризується негативно чи має наднизькі показники службової діяльності.
		Негативні результати тестування можуть бути підставою для відмови у прийнятті на службу, можуть бути підставою для відмови у призначенні на вищу посаду, але самі по собі лише результати тестів не можуть бути підставою для звільнення поліцейського зі служби за службовою невідповідністю. В іншому випадку виходило б, що підставою для звільнення поліцейського є саме результати складання тестів, а не обєктивні дані щодо виконання поліцейським своїх службових обовязків. 
		Крім того, результати тестування, як самостійна підстава для звільнення поліцейського, відсутні у ст.77 Закону, а тому лише результати тестів, за відсутність будь-яких інших негативних обставин, не можуть слугувати для висновку про службову невідповідність поліцейського.
		Однак, атестаційною комісією не були враховані атестаційний лист, послужний список позивача, показники службової діяльності, навички позивача. Будь-які мотиви, обґрунтування, пояснення, подробиці, підстави для таких висновків атестаційної комісії в протоколі відсутні.
		Рішення атестаційної комісії про те, що поліцейський займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню через службову невідповідність, є найбільш суворим, яке суттєво впливає на права особи, тому неможливо погодитися з тим, що таке рішення могло би бути невмотивованим.
		Суд позбавлений можливості перевірити рішення атестаційної комісії на відповідність фактичним обставинам проведення співбесіди, оскільки стенограма співбесіди або аудіо-, відео- фіксація її перебігу не проводились. У самому протоколі відсутня будь-яка конкретизація, відсутні питання, які задавались позивачу та надані нею відповіді. Відповідач жодних пояснень щодо змісту співбесіди 02.03.2016 р. не надав.
		Протоколом є документ, який містить запис усього, про що йшлося на засіданнях.  
		Враховуючи відсутність запису технічними засобами засідання, а також ту обставину, що відповідно до п. 17 Інструкції № 1465 атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення та голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, суд вважає, що протокол повинен відображати підстави прийнятого рішення "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" з зазначенням яким саме критеріям, встановленим законодавством, не відповідає поліцейський, якій проходив атестацію. 
		Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності", відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.
		В даній справі позивач, маючи позитивні характеристики, викладені в атестаційних матеріалах, повинна була розраховувати на позитивне проходження процедури перевірки у вигляді атестування поліцейського на підставі критеріїв і процедур, визначених чинним законодавством.
		Отже, з огляду на зазначене та встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що атестаційна комісія упереджено, без врахування всіх даних про особу, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, розглянула атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, та невмотивовано дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в період проходження служби в ОВС позивач характеризувалася виключно з позитивного боку, демонструючи достатні показники службової діяльності, належний рівень теоретичних знань, професійних якостей і фізичної підготовки. Жодні з критеріїв, визначених п. 16 Інструкції № 1465, не були враховані.
		Атестація - це комплексна процедура, яка повинна оцінювати всі відомості щодо поліцейського, в першу чергу, виконання ним своїх службових обовязків. У цьому ж випадку процедура атестації була підмінена субєктивними враженнями від співбесіди, лише на підставі якої прийнято рішення про службову невідповідність. Відомості про належне виконання позивачем своїх службових обовязків, атестаційної комісією проігноровано. 
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення атестаційної комісії про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, є необґрунтованим, протиправним та не може бути підставою для звільнення позивача з поліції.
		Пункт 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
		У свою чергу визначення терміну "службова невідповідність" Закон не надає. Виходячи з вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського, та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю слід розуміти відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
		Оскільки метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід пропозиція щодо звільнення зі служби в зв'язку зі службовою невідповідністю в контексті норм Закону № 580 та Інструкції № 1465, звільнення через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11.03.2014 р. у справі № 21-13а14.
		Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		На момент прийняття оскаржуваного наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, а тому, керуючись аналогією закону, суд вважає за можливе застосувати до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
		Так, відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.
		Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
		Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
		При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
		Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
		Отже, на думку суду, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.
		Разом з тим, відповідачем не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення. У матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б вказували на невідповідність позивача займаній посаді, наприклад акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.
		Відповідно до п. 5.2 рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 р. у справі № 1-25/2003 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців" (справа про атестацію державних службовців) № 1-25/2003 однією з правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівників. Результати проведення атестації не є підставою для звільнення державного службовця. Відповідно до Положення атестаційна комісія на підставі аналізу виконання основних обов'язків, складності виконуваної роботи та її ефективності приймає стосовно державного службовця рішення про його відповідність або невідповідність займаній посаді, яке має рекомендаційний характер. За результатами атестації остаточне рішення приймає керівник державного органу. 
		Зазначені гарантії від незаконного звільнення, викладені у рішенні Конституційного Суду України стосуються і позивача.
		З урахуванням викладеного, беручи до уваги безпідставність проведення атестації позивача та невмотивованість рішення атестаційної комісії, суд дійшов висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 відбулося незаконно, тому наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.03.2016 р. № 53 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача є протиправним та підлягає скасуванню
		Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.
		Як було встановлено судом, позивач був звільнений з посади слідчого Кривоозерського відділення Врадіївського відділу поліції 24.03.2016 р.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		При цьому, відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Згідно ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Окрім того, при виданні наказу про звільнення позивача, порушено вимоги ст.197 КЗпП України, яка передбачає, що молодим  спеціалістам-випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких була раніше заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років.
		Згідно п. 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1  на посаді слідчого Кривоозерського відділення поліції Врадіїського відділу поліції з 16.03.2016 р. допустити до негайного виконання.
		 
		Відповідно до ст. 235 КЗпП України, в разі прийняття судом рішення про поновлення працівника на роботі, суд стягує з роботодавця на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		 
		Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Позов задовольнити.  
		 Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції Миколаївської області від 24.03.2016 року № 53 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
		Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 25.03.2016 року по 22.06.2016 року у сумі 9 216 гривень 27 копійок, включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню в розмірі 4 388 гривень 62 копійки
		Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнення присудженої заробітної плати за один місяць в сумі 4 388 гривень 62 копійки підлягає негайному виконанню.
		 
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
		 
		 
		 
		Суддя                                              І.В. Желєзний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...