Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16821/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2016. Зареєстровано: 06.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2016.
Дата набрання законної сили: 30.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		30 червня 2016 року                               м. Київ                              К/800/5691/16 
		 
		 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		       Цуркана М.І. (головуючий),       Єрьоміна А.В.,        Кравцова О.В.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.;
		за участю: позивача - ОСОБА_4,
		                    представників відповідача - Самборського В.С., Дубаневича О.З.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Ліко-Капітал» про скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року,
		 
		у с т а н о в и л а :
		 
		У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Нацкомісія), третя особа - ПАТ «Ліко-Капітал» (далі - Товариство) про скасування рішення щодо зупинення торгівлі цінними паперами Товариства на будь-якій фондовій біржі від 28 липня 2015 року № 1145. 
		Зазначав, що є власником 10 акцій Товариства, а оскаржуваним рішенням Нацкомісія зупинила торгівлю цінними паперам цього Товариства на будь-якій фондовій біржі з 29 липня по 29 листопада 2015 року.
		Посилаючись на те, що відповідач позбавив його права власності та можливості розпоряджатися акціями товариства, просив скасувати рішення Нацкомісії.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від            16 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
		У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.
		Заслухавши доповідача, пояснення позивача та представників відповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
		Судами встановлено, що відповідно до пункту 16 статті 8 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон № 448/96-ВР), з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави, Нацкомісією прийняте рішення від       28 липня 2015 року № 1145, яким зупинено з 29 липня 2015 року торгівлю цінними паперами ПАТ «Ліко-Капітал» на будь-якій фондовій біржі на термін до 29 листопада 2015 року.
		Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.
		Відповідно до статті 5 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Нацкомісія.   
		Пунктом 4 частини першої статті 7 Закону № 448/96-ВР встановлено, що основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, зокрема, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
		Згідно з пунктом 16 статті 8 Закону № 448/96-ВР Нацкомісія має право, зокрема, призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу, цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів.
		Судами встановлено, що відповідно до офіційно оприлюдненої звітності на сайті розкриття інформації SMIDA.GOV.UA, ПАТ «Ліко-Капітал» - емітент цінних паперів - зареєструвало випуск акцій на суму          181 000 000,00 грн.
		За результатами проведеного аналізу річного звіту Товариства за      2014 рік встановлено, що емітент має низькі фінансово-господарські показники: відношення доходу до активів 0,04% (менше 3%); кількість працівників 3 особи; товариство станом на кінець звітного року мало непогашені зобов'язання у розмірі 5 198 000 грн.; відношення суми дебіторської заборгованості та фінансових інвестицій з векселями до активів 99,98%; збиток - 527 499 000 грн.
		Біржовий курс за акцією на ПАТ «ФБ «Перспектива» - 100,25 грн. (при номіналі - 100 грн.). Обсяг торгів на неорганізованому ринку за 2014 -      2015 роки склав 568 462 279,64 грн.
		Окрім того, Нацкомісія звернула увагу на те, що торгівля цінними паперами Товариства на біржі здійснюється обмеженим колом учасників (ТОВ «Кастоді-Брок», ТОВ ІК «А.І.С.Т.-Інвест»), що може свідчити про штучне ціноутворення та потребує додаткового аналізу на наявність ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку. Про пов'язаність учасників свідчить той факт, що засновником ТОВ ІК «А.І.С.Т.-Інвест» є ОСОБА_7, який є директором ПАТ «Ліко-Капітал».
		На підставі проведеного аналізу Нацкомісією зроблено висновок, що обсяги торгів та ціна на акції Товариства абсолютно не відповідають об'єктивним показникам діяльності компанії та може бути пов'язана з ознаками маніпулювання цінними паперами на фондовому ринку.
		Отже, вжиття вказаного запобіжного заходу зумовлене необхідністю запобігти формуванню необ'єктивної ринкової ціни, яка може бути використана при проведенні передбачених законодавством розрахунків, а саме: оцінка активів фондів, в тому числі пенсійних, обов'язковий викуп акцій тощо.
		За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
		Крім того, колегія суддів погоджується з посиланнями судів на необґрунтованість доводів позивача про порушення його прав як акціонера Товариства.
		Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, тобто цей акт стосуються конкретної особи у сфері публічно-правових відносин та породжує конкретні адміністративно-правові відносини, обумовлені цим актом.
		У Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства.
		Оскаржуване рішення не обмежує права власників цінних паперів Товариства на купівлю-продаж цінних паперів, оскільки такі операції можуть відбуватись і на позабіржовому ринку, а тому твердження позивача про порушення його права власності не відповідає дійсним обставинам справи.
		Не заслуговує на увагу і посилання позивача на упередженість суду першої інстанції, яка, на його думку, виразилась у позбавленні можливості надати роз'яснення в ході судових засідань.
		Так, в суді першої інстанції відбулось три судових засідання в ході яких, як вбачається з журналів судових засідань, позивач та його представник надавали пояснення, заявляли клопотання, тощо.
		Апеляційний суд, здійснивши перегляд такого рішення з урахуванням доводів позивача, забезпечив його право на повне встановлення дійсних обставин справи.
		Посилання позивача на нікчемність довіреностей представників відповідача (розміщення дати вчинення довіреності, на думку позивача, не відповідає вимогам ЦК України) є формальною і не дає підстав для висновку про незаконність судових рішень у цій справі.
		Твердження позивача про порушення судом першої інстанції строків розгляду справи хоч і заслуговують на уваги, але таке порушення норм процесуального права мало місце через заявлені сторонами клопотання про оголошення перерв у судових засіданнях 22 та 27 жовтня 2015 року. 
		За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року - без змін.
		Ухвала набирає законної сили  з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді                                                                                                     М.І.Цуркан
		                                                                                                                                                                                                                                                А.В.Єрьомін
		 
		                                                                                                    О.В.Кравцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...