Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/15145/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2016. Зареєстровано: 07.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа № 686/15145/15-к
		 
		 
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 06 липня 2016 року м. Хмельницький 
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю:
		секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальну справу (провадження № 42015240310000091) за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини польова пошта НОМЕР_1 , солдата, студента Хмельницького інституту соціальних технологій Університету « ІНФОРМАЦІЯ_2 », раніше судимого вироком Хмельницького міськрайонного суду від 05.03.2015 року за ч. 2 ст. 409 КК України до покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням із грошового забезпечення в дохід держави 20 відсотків, з яких не відбута частина становить 1 рік, 5 місяців та 25 днів,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
		в с т а н о в и в:
		 Водій-електрик радіостанції взводу зв`язку батареї управління 3 ракетного дивізіону військової частини польова пошта НОМЕР_1  солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за контрактом, в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127-130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, умисно, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без поважних причин, з 02.06.2015 року по 05.06.2015 року був відсутній у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 .
		Крім того, ОСОБА_6 , діючи умисно, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків без дозволу командування 12.06.2015 року близько 18 год. самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 (Хмельницький військовий госпіталь), та у період з 13.06.2015 року по 24.06.2015 року до військових частин НОМЕР_2 і польова пошта НОМЕР_1 не з`являвся, проводячи службовий час на власний розсуд.
		Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
		Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період  це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової).
		Указами Президента України від 02.03.2014 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 березня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» та «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року Збройні Сили України приведені у повну бойову готовність, а в державі оголошено часткову мобілізацію.
		Згідно ч. 4 п. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.
		 В суді ОСОБА_6 свою винуватість визнав повністю, пояснивши залишення військової служби за вищевказаних обставин неприязними відносинами з керівництвом частини та хворобою матері. Щиро розкаявся у вчиненому, однак висловив небажання продовжувати проходити військову службу. 
		 Окрім показань обвинуваченого, його вина доводиться наступними доказами.
		 Так, перебування ОСОБА_6 на службі у військовій частині підтверджується даними контракту від 22.01.2014 року, укладеного між ним і командиром військової частини НОМЕР_3 , яка перейменована на військову частину НОМЕР_1 (а.с. 68-69), службової картки на ОСОБА_6 (а.с. 76-85).
		 Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , (військовослужбовці військової частини польова пошта НОМЕР_1 ) ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (лікарі Хмельницького військового госпіталю) підтвердили факти самовільного залишення ОСОБА_6 військових частин.
		 Вказані обставини також доводяться даними рапорту про неприбуття на військову службу солдата ОСОБА_6 , повідомлення про факт відсутності на військовій службі ОСОБА_6 від 26.06.2015 року, актів службового розслідування від 26.06.2015 року, наказів командира військової частини  польова пошта НОМЕР_1 № 90, 91 від 26.06.2015 року про результати проведення службового розслідування по цих фактах (а.с. 48-51, 63-66). 
		 Суд відхиляє твердження захисника обвинуваченого про те, що останній не являється суб`єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, оскільки на час вчинення злочину він був військовослужбовцем, який зобов`язаний знаходитись у розташуванні військової частини.
		 Прийнятих рішень про те, що ОСОБА_6 звільнений від проходження військової служби, немає. 
		 У відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, рішення ВЛК № 875 від 28.11.2014 року про придатність ОСОБА_6 до військової служби, на момент вчинення ним злочинів, було діючим. 
		 В подальшому ОСОБА_6 відмовлявся від проходження військово-лікарської експертизи, що підтвердив і сам обвинувачений в судовому засіданні.
		 Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненому повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду військовослужбовцем.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують йому покарання.
		ОСОБА_6 не одружений, за місцем служби характеризується негативно, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, раніше судимий, на обліку у наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває.
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 131 від 17.03.2016 року, ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованого йому діяння виявляв психічний розлад  розлад адаптації у вигляді астенно-невротичного синдрому, проте цей розлад не позбавляв його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_6 психічним розладом чи психічним захворюванням не страждає, а тому може усвідомлювати свої дії та керувати ними та застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_6 суттєво не вплинули на його поведінку під час вчинення інкримінованого йому злочину. На момент вчинення інкримінованих йому діянь, ОСОБА_6 в стані емоційного стресу, фрустрації, відчаю, пригніченості не знаходився.
		Експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив дані, зазначені у висновку, що вказують на осудність обвинуваченого. ОСОБА_14 зазначив, що висновки експертизи свідчать про повне усвідомлення та керування своїми діями ОСОБА_6 .
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому є те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, скоїв злочин під час хвороби батьків та маючи психічний розлад, який не виключає осудність ОСОБА_6 , його молодий вік та позитивна характеристика за місцем проживання.
		Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
		    На підставі вищевикладеного, враховуючи наявність кількох пом`якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зважаючи на особу винного, який є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у наркологічному диспансері не перебуває, навчається у вищому навчальному закладі, суд приходить до висновку про можливість застосувати до обвинуваченого ст. 69 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 407 КК України.
		На думку остаточна міра покарання у виді позбавлення волі, призначена за сукупністю вироків є справедливою, необхідною і достатньою для запобігання вчинення винним злочинів у майбутньому.
		    Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
		Речові докази і процесуальні витрати у провадженні відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому на підставі ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. 
		В силу ст. ст. 71, 72 КК України, до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2015 року і остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки та 2 (два) місяця.
		   Строк відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.
		   Медичні картки, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження, - повернути у військові частини та госпіталі.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...