Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/10027/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2016. Зареєстровано: 07.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2016.
Дата набрання законної сили: 06.02.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              Справа№751/10027/15-к 
		 Провадження №1-кп/751/8/16 
		 
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   06 липня 2016 року                        м. Чернігів
		 Новозаводський районний суд міста Чернігова
		в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		 за участю прокурора ОСОБА_2 
		 захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		 при секретарі ОСОБА_5  
		за участю обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 42015270000000237 від 26 серпня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южно-Сахалинськ, Сахалінської області, Російської Федерації, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України;
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Трудове, Сакського району, АР Крим, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України 
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Новозаводського районного суду м. Чернігова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 368 КК України щодо отримання неправомірної вигоди в сумі 2 000 доларів США як службові особи, за попередньою змовою групою осіб. Під час розгляду кримінального провадження по суті прокурор змінив обвинувальний акт та виклав його у наступній редакції:
		ОСОБА_6 , перебуваючи згідно наказу Міністра оборони України № 143 від 30.10.2014 року на посаді заступника начальника госпіталю з медичної частини - начальника медичної частини 407 військового госпіталю військово-медичного департаменту Міністерства оборони України (має умовне найменування військова частина НОМЕР_1 ), за попередньою змовою зі старшим лікарем-інспектором відділу госпітальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України ОСОБА_7 одержали від військовослужбовця 2-ї механізованої роти механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади військової частини НОМЕР_2 (має умовне найменування в період мирного часу А 1815) ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 2 000 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за наступних обставин.
		21.08.2015 року ОСОБА_6 під час оформлення виписки військовослужбовця ОСОБА_11 у своєму службовому кабінеті, розташованому в приміщенні Чернігівського військового госпіталю № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, запропонував ОСОБА_12 допомогу у звільненні з лав Збройних Сил України за станом здоров`я, повідомивши, що у нього є знайомий у складі госпітальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії, який зможе допомогти у вирішенні зазначеного питання.
		В подальшому, 26.08.2015 року, об 11 год. 00 хв., ОСОБА_13 прибув до Чернігівського військового госпіталю № 407, де ОСОБА_6 , перевіривши його медичні документи, повідомив про необхідність отримання у військовій частині НОМЕР_2 , де ОСОБА_13 проходив службу, направлення до Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (ГВМКЦ «ГВКГ») для проходження ВЛК. При цьому, перебуваючи біля центрального входу Чернігівського військового госпіталю № 407 за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_11 щодо необхідності сплати грошових коштів в сумі від 1500 до 2000 доларів США за надання висновку про визнання його непридатним для подальшої військової служби.
		Після цього, 27.08.2015 року ОСОБА_13 з направленням до ГВМКЦ «ГВКГ» для проходження лікування та ВЛК № 2354, виданим медичною частиною військової частини НОМЕР_2 повторно прибув до Чернігівського військового госпіталю, де ОСОБА_6 повідомив, що його знайомий ОСОБА_7 допоможе у розгляді на засіданні госпітальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України питання непридатності до військової служби та надав його номер мобільного телефону.
		28.08.2015 року, близько 12 год. 00 хв., під час телефонної розмови ОСОБА_7 , виконуючи спільний зі ОСОБА_6 умисел щодо одержання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_12 , що допоможе у наданні госпітальною експертизою Центральної військово-лікарської комісії висновку про його непридатність до військової служби, зазначивши про необхідність прибути 31.08.2015 року до ГВМКЦ «ГВКГ» та надати грошові кошти в розмірі на третину більшу від раніше обумовленої зі ОСОБА_6 суми.
		В цей же день, 28.08.2015 року, близько 14 год. 00 хв., під час телефонної розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_6 домовилися, що грошові кошти ОСОБА_13 передасть через ОСОБА_6 та у подальшому вони їх розділять між собою.
		Після цього, 29.08.2015 року, о 18 год. 50 хв., попередньо домовившись про зустріч, ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 , виконуючи спільний з ОСОБА_7 умисел, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, після чого був викритий працівниками правоохоронних органів.
		ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді заступника начальника госпіталю з медичної частини - начальника медичної частини 407 військового госпіталю військово-медичного департаменту Міністерства оборони України (має умовне найменування військова частина НОМЕР_1 ) за попередньою змовою зі старшим лікарем-інспектором відділу госпітальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України ОСОБА_7 одержали від військовослужбовця 2-ї механізованої роти механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади військової частини НОМЕР_2 (має умовне найменування в період мирного часу А 1815) ОСОБА_11 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США за вплив на прийняття членами госпітальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України висновку про його непридатність до подальшого проходження військової служби.
		ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді старшого лікаря-інспектора відділу експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України за попередньою змовою із заступником начальника госпіталю з медичної частини - начальником медичної частини НОМЕР_3 військового госпіталю військово-медичного департаменту Міністерства оборони України ОСОБА_6 одержали від військовослужбовця 2-ї механізованої роти механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади військової частини НОМЕР_2 (має умовне найменування в період мирного часу А 1815) ОСОБА_11 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США за вплив на прийняття членами госпітальної експертизи Центрального військово-лікарської комісії Міністерства оборони України висновку про його непридатність до подальшого проходження військової служби.
		В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своєї вини в пред`явленому прокурором зміненому обвинуваченні не визнали та дали наступні покази. 
		Так, ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що дійсно військовослужбовець ОСОБА_10 проходив медичне лікування та обстеження в Чернігівському військовому госпіталі. 21.08.2015 року цей чоловік прийшов до нього в кабінет та повідомив, що він проходив лікування у шпиталі, але лікування позитивного результату не дало, нагадав, що в 2014 році він також проходив лікування та підходив з`ясовувати питання про те, як можна звільнитися з військової служби. Після цього ОСОБА_10 почав питати чи може він за станом здоров`я бути звільненим зі Збройних Сил України. Розповів, що був в АТО, хворіє та бажання знову повертатися в АТО у нього немає. Пообіцяв, що в боргу не залишиться. Він зупинив ОСОБА_10 та повідомив, що спочатку слід дізнатися які хвороби у нього та перевірити медичні документи. Спитав у ОСОБА_10 про те, скільки він служить та, почувши, що служить він другий рік, повідомив останнього, що до закінчення п`ятирічного року служби хворі військовослужбовці направляються на медичний огляд до Головного військового медичного госпіталю, у Чернігівської військової частини НОМЕР_1 (госпіталь) таких повноважень немає. 
		Як надалі пояснив обвинувачений, ніяким чином вплинути на рішення медичної комісії він не міг, тому що висновок про неможливість проходження військової служби приймає комісія Київського госпіталю, а на ВЛК направляє командир частини. Порадив ОСОБА_10 збирати документи, а після цього показати їх. 
		25 серпня 2015 року, близько 11-ї години, ОСОБА_10 знову без попередження прийшов до нього та запитав, як бути, повідомивши, що він бажає звільнитися та в боргу не залишиться. На що він розповів, що необхідно збирати документи. 25 серпня 2015 року ОСОБА_10 також попрохав у нього номер мобільного телефону, щоб підтримувати зв`язок, на що він погодився та передзвонив на номер мобільного телефону ОСОБА_10 
		26 серпня 2015 року, знову без попередження, до нього в кабінет прийшов ОСОБА_10 , повідомив, що в обласній лікарні пройшов МРТ, він, ознайомившись зі знімком та описом знімку, порадив ОСОБА_10 збирати документи.
		27 серпня 2015 року, в обідній час, знову прийшов ОСОБА_10 та розповів, що документи відносно нього знаходяться у ВЛК на підпису та в понеділок він готується їхати до Києва. Потім ОСОБА_10 знову завів розмову, щоб допомогли лягти до госпіталю у Києві та повідомляє, що готовий віддячити та називає суму 1-1,5 тисячі, на що він повідомив ОСОБА_10 , що це питання він не вирішує. Він також повідомив ОСОБА_10 про те, що в госпіталі у м. Києві йому потрібні будуть гроші на обстеження. Ввечері, близько 21-ї години, йому подзвонив ОСОБА_7 та попросив підійти, щоб передати документи, які привіз із Центрального військового госпіталю з м. Києва. Під час зустрічі він розповів ОСОБА_7 , що офіцер після АТО просить допомоги у госпіталізації, на що ОСОБА_7 відповів, що треба подивитися медичні документи, а також сказав, що можна допомогти. Також ОСОБА_7 сказав, щоб він дав номер мобільного телефону ОСОБА_7 . ОСОБА_10 для того, щоб вони могли обговорити госпіталізацію. 
		28 серпня 2016 року, в обідній час, знову до нього прийшов ОСОБА_10 , питав, коли можна їхати, на що він розповів, що розмовляв зі знайомим, який допоможе у госпіталізації і дав номер мобільного телефону ОСОБА_7 . Близько 14-ї години йому подзвонив ОСОБА_7 та повідомив, що спілкувався з ОСОБА_10 та попрохав його забрати у ОСОБА_14 медичні документи, після чого вони зустрінуться, а ОСОБА_10 він зустріне в Києві. Ще він зрозумів, що ОСОБА_7 сказав ОСОБА_10 , щоб останній взяв з собою гроші на аналізи. Потім був дзвінок від ОСОБА_10 , який запропонував зустрітися та передати документи, але через годину знову подзвонив ОСОБА_10 та запропонував зустрітися наступного дня, повідомивши, що привезе документи. 
		29 серпня 2016 року, в суботу, ОСОБА_10 двічі дзвонив йому, він відповів на дзвінок і домовилися про зустріч біля магазину «Велика кишеня», після 18-ї години і що ОСОБА_10 туди під`їде. Після зустрічі з ОСОБА_10 він був затриманий працівниками СБУ. Ніяких коштів від ОСОБА_10 він не вимагав, пакет з грошима в задню кишеню шортів йому поклали працівники СБУ та всі слідчі дії, які проводилися під час досудового розслідування, він вважає незаконними і тому вважає, що прокурор не довів його вини за зміненим обвинувальним актом. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що згідно своїх посадових обов`язків він ніяким чином не міг скоїти кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 369-2 КК України, тому що він особисто не міг ніяким чином впливати на рішення комісії, тому що рішення медична комісія приймає колегіально, шляхом голосування, а після цього може бути призначена ще одна комісія, яка може затвердити або ні висновки попередньої комісії. В Головному військовому госпіталі ОСОБА_10 повинні були оглянути спочатку головний терапевт та головний невролог і лише після цього Центральна лікарська комісія могла затвердити висновок ВЛК. ОСОБА_10 , як особу, він особисто не знав, а спілкувався лише з чоловіком, який повідомив, що він від ОСОБА_15 . Він знає, що ОСОБА_10 за станом здоров`я не міг бути звільненим зі Збройних Сил України, тому що для цього необхідно, щоб якась з кінцівок взагалі не працювала. Такого діагнозу в медичних документах ОСОБА_10 не було. Під час зустрічі зі ОСОБА_6  останній повідомив, що є військовослужбовець та запитав, чи можливо допомогти йому лягти у шпиталь. Він відповів ОСОБА_6 , що необхідно подивитися документи. 
		28 серпня 2016 року подзвонив цей молодий чоловік та повідомив, що в понеділок він буде лягати до госпіталю, на що він повідомив, що коли приїде, то нехай передзвонить. На запитання ОСОБА_10 , що з собою брати, він відповів: «Все бери, будеш два тижні». Під час розмови зі ОСОБА_6 мова йшла про 1 500 гривень, він мав на увазі, що такі гроші потрібні на лікування. Він не бажав зустрічі з ОСОБА_10 , тому що останній почав випитувати чи познайомить він його ще з кимось. Він зупинив бесіду, сказав, щоб ОСОБА_10 передзвонив у понеділок. Після цього він передзвонив ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ) та повідомив, щоб забрав у ОСОБА_10 документи і вони подивляться. Коли повернувся з рибалки, йому подзвонив ОСОБА_6 , попросив вийти і його затримали. Щодо розмови про гроші, коли він спілкувався під час поїздки в машині зі ОСОБА_6 , то випадково попала фраза, яку він казав своїй дружині  «Діли гроші на три частини» і ніякого відношення до отримання коштів від ОСОБА_10 вона не має. Гроші від ОСОБА_10 вони не вимагали.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , який працює на посаді завідувачем неврологічного відділення міського госпіталю А 3120, показав, що в літку 2015 року до госпіталю прибув військовослужбовець з неросійським прізвищем, у військовому званні  старший лейтенант. Даний офіцер в 2014 році також проходив у їхньому відділенні лікування. До госпіталю його направило командування військової частини. У відділенні лікуванням хворого займався лікар ОСОБА_19 . Після проходження лікування хворий, як він зараз пам`ятає, ОСОБА_20 , лікарем, який проводив лікування, був представлений на військово-лікарську комісію. Перед комісією офіцер був оглянутий всіма профільними лікарями та ніяких зауважень щодо стану його здоров`я ніким з лікарів в історії хвороби зроблено не було, таким чином підстав для визнання ОСОБА_20 непридатним або обмежено придатним для подальшого проходження військової служби не було. Дане питання спочатку вирішується лікарем, який проводить лікування, та завідувачем відділення. Якщо під час лікування буде виявлено, що хворий військовослужбовець хворіє на будь-яку хворобу та цей діагноз також підтверджується документально, то після цього може бути вирішено питання про подання документів такого військовослужбовця на військово-лікарську комісію. Питання щодо придатності військовослужбовця до військової служби їх військово-лікарська комісія в госпіталі не вирішує, так як це питання ВКК, яка територіально розташована в госпіталі м. Харкові та вища ВКК в м. Києві. Подання на ВКК після проходження лікування у госпіталі підписує командир військової частини, а не голова ВЛК. З таким захворюванням, як у ОСОБА_20 , немає підстав для звільнення від подальшого проходження військової служби. Таким чином, ОСОБА_6 ніяк не міг особисто прийняти рішення щодо придатності або непридатності ОСОБА_20 для подальшого проходження військової служби. Рішення ВЛК у госпіталі приймається колегіально складом всієї комісії, протокол оформлюється секретарем, а ОСОБА_6 від імені комісії підписує протокол та ставить печатку. 
		Свідок ОСОБА_21 , який працює на посаді лікаря неврологічного відділення, в судовому засіданні показав, що ОСОБА_20 двічі проходив лікування у відділенні, перший раз  влітку 2014 року, а другий  наприкінці літа 2015 року. Хворий скаржився на болі в попереку, не бажав в подальшому продовжувати службу. Після проведення лікування у них у відділенні за рішенням ВЛК ОСОБА_20 був направлений до Хмельника для проведення реабілітації. В госпіталі ОСОБА_20 проходив лікування та на ВЛК не вирішувалося питання щодо його придатності для продовження подальшого проходження служби, тому що кінцеве рішення щодо придатності або непридатності військовослужбовця до військової служби приймає Центральна військово-лікарська комісія. 
		Свідок ОСОБА_22 , який проходить службу на посаді командира в/ч НОМЕР_1 , в судовому засіданні показав, що цей офіцер проходив лікування у них в госпіталі та після лікування був направлений до реабілітаційного центру до Хмельника. Після закінчення лікування повернувся до госпіталю та був виписаний до військової частини, де він проходив службу. Після повернення із санаторію ОСОБА_20 особисто звертався до нього з приводу того, щоб його відпустили на 3-4 дні до сім`ї. У ОСОБА_20 не було бажання продовжувати військову службу. ОСОБА_20 оглядали комісійно на ВЛК, рішення щодо стану його здоров`я також приймалося колективно всіма членами ВЛК. ОСОБА_6 ніяким чином не міг вирішити питання щодо придатності або непридатності ОСОБА_20 до військової служби, так як ОСОБА_20 лише нещодавно був призваний на військову службу та рішення приймає вища військово-лікарська комісія, а не ВЛК в госпіталі. 
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що він являється членом комісії ВЛК у госпіталі. Склад комісії: голова  ОСОБА_6 та п`ять членів-лікарів. На комісії лікар, який лікував особу, зачитує особу, який встановлений хворому під час лікування, перевіряється чи є ця хвороба в Наказі № 402 Переліку хвороб, які приймаються до уваги під час визнання військовослужбовця до придатності його до проходження військової служби. Рішення на ВЛК приймається комісійно.
		Свідок ОСОБА_24 , яка працює завідувачем терапевтичного відділення та є заступником голови ВЛК, в судовому засіданні показала, що військово-лікарська комісія в госпіталі збирається два рази на тиждень. Всі профільні спеціалісти оглядають хворого та якщо немає відмітки про огляд хворого, то вона не допускає дані документи на ВЛК, повторно виноситься на розгляд ВЛК, коли всі лікарі оглянуть хворого. Рішення щодо стану здоров`я хворого приймаються спільно лікарями на військово-лікарській комісії, а не особисто ОСОБА_6 . Сприяти хворому в отриманні потрібного йому рішення лікарської комісії ОСОБА_6 не може, так як рішення приймає не особисто він, а всі лікарі. 
		Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 в судовому засіданні показали, що на запрошення працівників СБУ, десь наприкінці літа чи початку осені 2015 року, вони брали участь в якості понятих під час перевірки грошових коштів в сумі 2000 доларів США та перевірки номерів банкнот. Після цього вказані грошові кошти були вручені особі, яка повинна була передати їх. Вони поїхали в район Масани до магазину «Велика кишеня». Коли вони знаходилися на стоянці біля дев`ятиповерхового будинку, то бачили як чоловік, якому були вручені грошові кошти, розмовляв з іншим чоловіком десь на відстані приблизно 200 метрів від машини та після команди «Захват» вони пішли до цих двох чоловіків, одного з яких затримали оперативні працівники. Як згодом вони дізналися, - це був ОСОБА_17 . В їх присутності ОСОБА_17 із задньої кишені штанів на пропозицію оперативних працівників дістав целофановий пакет, в якому під час огляду було виявлено долари США та при перевірці номери купюр співпали з тими номерами, які оглядалися в приміщенні СБУ. Все це фіксувалося на відеокамеру, потім їх та ОСОБА_17 привезли до прокуратури, де їх допитували. Під час вручення та вилучення грошових коштів складалися документи, в яких вони розписувалися.
		Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показав, що працює на посаді т.в.о. начальника медичної служби військової частини НОМЕР_4 . В серпні 2015 року до нього звернувся військовослужбовець ОСОБА_10 , який скаржився на біль в попереку та був направлений до Чернігівського військового шпиталю. Після проходження лікування він проходив реабілітацію в санаторії «Хмельник», був оглянутий військово-лікарською комісією, після чого, будучи визнаним придатним до проходження військової служби, повернувся до військової частини. Однак ОСОБА_10 , будучи незадоволеним наданою медичною допомогою, знову звернувся до нього з проханням направлення до Національного військово-медичний клінічний центр. Після проходження військово-лікарської комісії в м. Києва ОСОБА_10 повернувся до військової частини, але потім самовільно звернувся та проходив лікування з 24.09.2015 року по 04.11.2015 року в Чернігівській обласній лікарні. 
		Як надалі повідомив свідок ОСОБА_27 , ОСОБА_10 почав звертатися за медичною допомогою та скаржитися на стан здоров`я у 2014 році після закінчення навчання у Військовій академії. 
		Свідок ОСОБА_28 , який працює на посаді начальника Центру військово-лікарських комісій Міністерства оборони України, в судовому засіданні показав, що під час визначення придатності чи непридатності військовослужбовця для подальшого проходження військової служби він за направленням командира військової частини або медпрацівника військової частини направляється до лікарського закладу. У військово-лікарському закладі військовослужбовець обстежується та проходить лікування. Після проходження лікування встановлюється діагноз та з`ясовується чи підпадає його хвороба під дію Наказу № 402, згідно якого його можуть визнати непридатним до проходження військової служби, або обмежено придатним. Лікар, який лікує, пише подання на ВЛК та за підписом начальника відділення документи надходять до комісії. Під час проходження комісії встановлюється ступінь придатності і на ВЛК лікарі, які входять до складу ВЛК, кожен окремо голосує по конкретній особі. Якщо встановлено, що військовослужбовець хворіє на якусь хворобу та первинна ВЛК вважає, що він непридатний до подальшого проходження військової служби, - всі документи направляються до Центральної військово-лікарської комісії. На ЦВЛК можуть затвердити висновок ВЛК або не затвердити та повернути документи для проведення повторного огляду. Рішення в ЦВЛК також приймається колегіально комісією шляхом голосування. Якщо хтось з лікарів не згодний, він може написати окрему думку. ОСОБА_7 є невропатологом, крім нього в ЦВЛК також є три невропатологи та рішення комісії ЦВЛК затверджується більшістю голосів. ОСОБА_7 є звичайним членом комісії та ніяким чином він не може змусити інших членів комісії прийняти потрібне йому рішення, хоча би тому, що він працює в ЦВЛК лише два роки, а інші лікарі мають стаж по 20-30 років і тому важко попрохати їх змінити свою думку під час голосування. 
		Вислухавши пояснення обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , допитавши свідків та ретельно дослідивши всі матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що згідно ч. 3 ст. 337 КПК України суд має право змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення на відміну від того, яке було пред`явлене прокурором. В судовому засіданні прокурором не було доведено вини обвинувачених по зміненому обвинувальному акту, а в судовому засіданні беззаперечно було встановлено, що ОСОБА_6 , який перебуває на посаді заступника начальника госпіталю з медичної частини військової частини НОМЕР_1 , давно знайомий з ОСОБА_7 , який перебуває на посаді старшого лікаря  інспектора відділу госпітальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії МО України. 
		Згідно матеріалів кримінального провадження, - 26.08.2015 року до ЄРДР було зареєстровано факт того, що працівник військової частини вимагає неправомірну вигоду (том 1, а.к.п. 109).
		Згідно повідомлення СБУ України в Чернігівській області заступнику прокурора Чернігівської області - начальник медичної служби військового шпиталю в місті Чернігові ОСОБА_6  вимагає неправомірну вигоду у військовослужбовця ОСОБА_10 в розмірі 2 000 доларів США за направлення останнього на військово-лікарську комісію, з подальшим сприянням звільнення його з військової служби за станом здоров`я (том 1, а.к.п. 111-113).
		Згідно заяви, яка по матеріалах кримінального провадження проходить від особи як ОСОБА_10 , вбачається, що начальник медичної служби військового госпіталю А НОМЕР_5 ОСОБА_6 вимагає 2 000 доларів США з ОСОБА_10 за направлення на військово-лікарську комісію та сприяння у звільнення з військової служби за станом здоров`я (том 1, а.к.п. 114).
		Згідно досліджених документів (том 2, а.к.п. 41-95) військовослужбовець військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проходив лікування та обстеження як в Чернігівському військовому госпіталі, так і в ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		В ході проведення оперативно-розшукових дій, 29 серпня 2015 року особі на ім`я ОСОБА_10 , в присутності свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_25 , було оглянуто та вручено 2 000 доларів США, які використовувалися з метою отримання фактичних даних про вимагання неправомірної вигоди начальником медичної служби в/ч НОМЕР_1 . Даний протокол огляду та вручення грошових коштів повністю співпадає з показами свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_25 , допитаними в судовому засіданні, є належним до допустимим, таким, що доводить вину обвинувачених і тому суд кладе його в основу вироку, так як він узгоджується з іншими дослідженими матеріалами кримінального провадження (том 1, а.к.п. 117).
		Згідно протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, 29.08.2015 року, в присутності понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_25 , було затримано ОСОБА_6 та під час обшуку у останнього було виявлено грошові кошти, які були вручені особі на ім`я ОСОБА_10 , в сумі 2 000 доларів США (том 1, а.к.п. 123-128).
		Згідно оглянутого відеозапису обшуку ОСОБА_6 від 29.08.2015 року, в судовому засіданні чітко встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 спілкується з особою ні ім`я ОСОБА_10 , неподалік магазину «Велика кишеня» та на запитання ОСОБА_10 . ОСОБА_6 відповідає, що ситуація непроста, але він буде визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатний у військовий час та, отримавши документи, може звільнятися. Особа на ім`я ОСОБА_10 питає ОСОБА_6 чи досить 2 000, на що ОСОБА_6 відповів, що достатньо, але там народ трохи більше хоче. На запитання ОСОБА_6 : « ОСОБА_30 не вирішили?», особа на ім`я ОСОБА_10 відповідає, що ні. Після цього ОСОБА_6 повідомляє, що зустрінеться з ОСОБА_31 та повідомить, як йому простіше «під`їхати» до ОСОБА_32 . Після цього ОСОБА_6 дістає пакет, в який ОСОБА_10 поклав свій пакет та на запитання, чому ОСОБА_6 не перераховує, останній відповідає: «А куди ти дінешся? Завтра я тобі маякну.» 
		Даний відеозапис повністю підтверджує факт того, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 бажали отримати та отримали від особи на ім`я ОСОБА_10 грошові кошти начебто за надання допомоги при проходженні ВЛК.
		Також згідно даного відеозапису підтверджується факт того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спілкувалися між собою щодо можливої госпіталізації особи на ім`я ОСОБА_10 до Головного військового госпіталю. Даний відеозапис є належним та допустимим доказом, узгоджується з показами свідків та дослідженими матеріалами кримінального провадження, доводить вину обвинувачених в отриманні останніми грошових коштів і тому суд кладе даний доказ в основу вироку.
		Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 29 серпня 2015 року також був затриманий по даному кримінальному провадженню і ОСОБА_7 (том 1, а.к.п. 118-122).
		Згідно протоколу огляду предметів від 02.09.2015 року, під час огляду грошових коштів в сумі 2 000 доларів США, в поліетиленовому пакеті, який був вилучений у ОСОБА_6 29.08.2015 року, знаходяться грошові кошти в сумі 2 000 доларів США та їх серійні номери співпадають з тими, які були вручені ОСОБА_10 в присутності понятих (том 1, а.к.п 131-137).
		За результатами проведення НСРД було зафіксовано розмови, які відбувалися по мобільних телефонах між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , та згідно прослуханого аудіодиску з даними розмовами в судовому засіданні беззаперечно доведено, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 відбуваються розмови про направлення ОСОБА_10 на ВЛК та останній може бути звільнений за станом здоров`я. Також між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відбулася телефонна розмова, під час якої ОСОБА_7 обіцяє особі на ім`я ОСОБА_10 посприяти лягти до Центрального військового госпіталю для проходження медичного обстеження. Крім цього, при проведенні НСРД зафіксована телефонна розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , під час якої останні вирішують питання скільки грошей повинна сплатити особа на ім`я ОСОБА_10 під час проходження ВЛК та те, що коштів треба взяти більше, бо необхідно ще і іншим. Дані телефонні розмови отримані без порушень чинного законодавства, суд визнає їх належними та допустимими та такими, що доводять вину обвинувачених, тому що вони повністю узгоджуються з дослідженим матеріалами та показами допитаних свідків і тому суд кладе їх в основу вироку (том 1, а.к.п. 148, 152).
		Аналізуючи отримані докази в їх сукупності, суд визнає їх належними та допустимими, тому що в матеріалах кримінального провадження (том 2, а.к.п. 130, 134, 149) мається постанова прокурора про проведення контролю за вчиненнями злочину, мається повідомлення працівників відділення СБУ України в Чернігівській області про те, що особа на ім`я ОСОБА_10 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 та згідно повідомлення в.о. голови апеляційного суду Чернігівської області встановлено, що слідчими суддями апеляційного суду Чернігівської області було прийнято три рішення, згідно яких надано дозволи на проведення негласних слідчо-розшукових дій та датовані 27.08.2015 року.
		Таким чином, в судовому засіданні беззаперечно було доведено факт того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 бажали та отримали 29.08.2015 року від особи на ім`я ОСОБА_10 через ОСОБА_6 грошові кошти начебто за сприяння по проходженню військово-лікарської комісії в Центральному військовому госпіталі МО України та отримання висновку про непридатність останнього до проходження подальшої військової служби.
		Прокурором в судовому засіданні не було доведено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 якимось чином могли здійснювати вплив на прийняття членами госпітальної експертизи ЦВЛК МО України висновку про непридатність ОСОБА_10 до подальшого проходження військової служби, тому що в судовому засіданні встановлено, згідно показів допитаних свідків, ОСОБА_33 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , які працюють в Чернігівському військовому госпіталі, що дійсно особа на ім`я ОСОБА_10 , який є військовослужбовцем, проходив лікування в Чернігівському військовому госпіталі, висловлював небажання проходити в подальшому військову службу та просив направлення до Центральної військово-лікарської комісії. Особа на ім`я ОСОБА_10 , після проходження лікування, був оглянутий на військово-лікарській комісії, останньому було рекомендовано пройти лікування в санаторії «Хмельник» та роз`яснено, що направлення на ЦВЛК видає командир військової частини. Дані свідки повідомили, що ВЛК приймає рішення шляхом голосування і ніяким чином ані ОСОБА_6 , ані ОСОБА_7 не могли вплинути на рішення членів комісії, тому що в ній беруть участь лікарі різних профілів і подання на хворого заповнює лікар та зав відділенням, в якому проходить лікування військовослужбовець.
		Згідно показів свідка ОСОБА_27 , допитаного в судовому засіданні, та свідка ОСОБА_28 в судовому засіданні встановлено, що ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_6 ніяким чином не могли вплинути на рішення членів комісії ЦВЛК, тому що на ЦВЛК можуть затвердити висновок ВЛК, а можуть призначити нове обстеження незалежної лікарської установи і ніяким чином їх думка не пов`язана з рішенням первинної ВЛК та ніхто не може здійснити тиск або вплив на рішення лікарів, які приймають участь в засіданні ЦВЛК, тим більше, що таких комісій в Центральному військовому госпіталі п`ять та у них приймають участь лікарі, у яких стаж роботи більше, аніж 20 років і ніхто не може давати їм вказівку. 
		Таким чином, аналізуючи отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 190 КК України як шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, тому що в судовому засіданні беззаперечно було доведено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволоділи грошима ОСОБА_10 , тому що доказів того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 якимось чином могли вплинути на рішення лікарів ЦВЛК або особа на ім`я ОСОБА_10 був постановлений в такі умови, щоби сплатити грошові кошти за потрібне рішення ВЛК, в судовому засіданні здобуто не було. 
		Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає позитивну характеристику за місцем роботи та місцем проживання та те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає позитивну характеристику за місцем роботи та місцем проживання та те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_6 , суд приймає до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і тому суд вважає за можливе обрати відносно нього покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, у вигляді штрафу.
		Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_7 , суд приймає до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і тому суд вважає за можливе обрати відносно нього покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, у вигляді штрафу.
		Речові докази:
		- аудіодиски, мікро касета з відеозаписом, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, підлягають збереженню разом з матеріалами кримінального провадження;
		- грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, що знаходяться в обласному управління ВАТ «Державний ощадбанк України в м. Чернігові» - повернути власнику;
		- грошові кошти в сумі 50 000 грн. застави, внесені за ОСОБА_7 та грошові кошти в сумі 50 000 грн. застави, внесені за ОСОБА_6 , підлягають поверненню заставодавцям після набрання вироком законної сили. 
		 
		Судові витрати відсутні. 
		 
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
		 
		     Присудив: 
		ОСОБА_8 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 700 гривень.
		ОСОБА_9 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 700 гривень.
		Речові докази: 
		- аудіодиски, мікро касета з відеозаписом, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, підлягають збереженню разом з матеріалами кримінального провадження;
		- грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, що знаходяться в обласному управління ВАТ «Державний ощадбанк України в м. Чернігові» - повернути власнику;
		- грошові кошти в сумі 50 000 грн. застави, внесені за ОСОБА_7 та грошові кошти в сумі 50 000 грн. застави, внесені за ОСОБА_6 , підлягають поверненню заставодавцям після набрання вироком законної сили. 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		   Суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...