Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/12075/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2016.
Дата набрання законної сили: 08.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		5 липня 2016 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
		головуючого - Усика Г.І.
		суддів - Ратнікової В.М., Соколової В.В.
		при секретарі - Ільченко В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Голосївської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності,  
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У липні 2015 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2. Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - Голосіївська РДА в м. Києві), третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської РДА в м. Києві про визнання недійсним розпорядження Голосіївської РДА в м. Києві № 37159 від 25.12.2012 р., визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого 25.12.2012 р. відділом приватизації Голосіївської РДА в м. Києві ОСОБА_2 про право власності на 46/100 квартири АДРЕСА_1.
		На обгрунтування своїх вимог зазначала, що 26.07.1986 р. її бабусі ОСОБА_3 на родину з трьох осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 було видано ордер № 4824 на квартиру АДРЕСА_1, в якій з 1984 р. зареєстрована її мама ОСОБА_2, з 1991 р. - вона, а з 2004 р. її син ОСОБА_4
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2012 р. визнано мирову угоду на умовах якої встановлено порядок користування спірним житловим приміщенням, зокрема ОСОБА_2 - одноосібно користується кімнатою № 6 площею 10,5 кв.м.; ОСОБА_1 - з сином користується кімнатою № 7 площею 12,5 кв.м.; кімната № 5 площею 18,4 кв.м. та всі інші побутові приміщення залишаються у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1
		Розпорядженням від 22.12.2012 р. № 37159 Голосіївської РДА в місті Києві передано ОСОБА_2 у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 та видано свідоцтво про право власності на 46/100 зазначеної квартири.
		Справа № 752/12057/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/9247/2016   Головуючий у суді першої інстанції:  Новак А.В.  Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.Посилаючись на те, що вказане розпорядження було видано з порушенням ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків) житлових приміщень у гортожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 р., відповідно до якої передача займаних квартир (будинків) здійснюється у спільну сумісну, або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім׳ї, які постійно мешкають у цих квартирах, в тому числі тимчасово відсутніх членів за якими зберігається право на житло, та ураховуючи що у спірній квартирі проживає її малолітній син, і вона не надавала згоди на приватизацію житлових приміщень, просила  задовольнити її вимоги.
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 р. у задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.  
		Зазаначала, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вона  не довела, що є членом сім'ї відповідача, а тому не потрібно її письмової згоди на приватизацію 46/100 частин квартири.
		 Також посилалась на неправильне застосування судом ст.ст. 63, 64, 103, 104 ЖК України, ст.ст. 5, 8, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків) житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 р., та вказувала на те, що затверджений ухвалоюГолосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2012 р. порядок користування квартирою не є підставою для зміни договору найму та визначення розміру частки відповідачки в квартирі. 
		Крім того зазначала, що визначена внаслідок приватизації частка квартири ОСОБА_2 істотно порушує права її малолітньої дитини, яка постійно проживає у спірній квартирі і має право на її приватизацію.
		В судовому засіданні представник ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
		          Представник ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючи на те, що її доводи є безпідставними.
		          Представники Голосіївської РДА у м. Києві та Служби у справах дітей Голосіївської РДА у м. Києві в судове засідання не з׳явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. 
		З матеріалів справи убачається, що 26.07.1986 р.. ОСОБА_3 на родину з трьох осіб (вона, ОСОБА_2, ОСОБА_1 видано ордер №4824 на квартиру АДРЕСА_1.  
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2012 р. визнано мирову угоду на умовах якої встановлено порядок користування спірним житловим приміщенням, зокрема ОСОБА_2 - одноосібно користується кімнатою № 6 площею 10,5 кв.м.; ОСОБА_1 з малолітнім сином користується кімнатою № 7 площею 12,5 кв.м.; кімната № 5 площею 18,4 кв.м. та всі інші побутові приміщення залишаються у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1
		Розпорядженням Голосіївської РДА в м. Києві від 13.11.2012 р. за №782 на підставі зазначеної ухвали суду розділено договір найму з ОСОБА_2, яка одна мешкає у кімнаті №6 житловою площею 10,50 кв.м. та ОСОБА_1, яка з родиною з двох осіб (вона, син) мешкає у кімнаті №7 житловою площею 12,5 кв.м. у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, кімната №5 житловою площею 18,40 кв.м. залишається в спільному користуванні сторін.  
		 З довідки за формою № 3 убачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
		25.12.2012 р. ОСОБА_2 звернулася до органу приватизації Голосіївської РДА в м. Києві із заявою про передачу безоплатно у її власність житлової площі квартири АДРЕСА_1. 
		На підставі зазначеної заяви Органом приватизації здійснено розрахунок площі квартири, що приватизується - 25,7 кв.м., що становить 46/100 частин спірної квартири. 
		25.12.2012 р. Відділом приватизації житлового фонду Голосіївської РДА в м. Києві ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на 46/100 частини квартири АДРЕСА_1.  
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того,  що твердження позивачки про те, що приватизація ОСОБА_2 належної їй частки квартири повинна бути здійснена за наявності обов'язкової її письмової згоди, як члена сім'ї наймача є безпідставним, оскільки вона не надала доказів на підтвердження того, що є членом сім'ї відповідача.
		Крім того з урахуванням того, що ОСОБА_1, як родиною з двох осіб (вона та малолітній син) було укладено договір найму жилого приміщення площею 12,5 кв.м та, що вона не зверталася з позовною заявою в інтересах малолітнього сина, її посилання на порушення при приватизації ОСОБА_2 частки квартири прав малолітнього сина, є безпідставними.
		З таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні   будинки,   житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати  у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів  (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
		За змістом ч. 1 ст. 5 цього Закону до  членів  сім'ї  наймача  включаються  лише  громадяни, які постійно  проживають  в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими  зберігається  право  на  житло. 
		          Частиною 4 цієї норми передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням  житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках), або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача   квартир   (будинків),  житлових  приміщень  у гуртожитках  здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за  письмовою  згодою  всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають   у   цій  квартирі  (будинку),  житловому  приміщенні  у гуртожитку, в  тому  числі   тимчасово   відсутніх,  за  якими зберігається   право   на   житло,  з обов'язковим  визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
		З розрахунку площі квартири, що безоплатно приватизується ОСОБА_2 та виданого їй свідоцтва про право власності, убачається, що загальна площа кімнати становить 25,7 кв.м., тобто є більшою ніж та житлова площа, що виділена їй в односоібне користування за договором найму (10,5 кв.м.) і частково включає в себе житлову площу виділену в спільне користування їй та позивачки з малолітнім сином ( кімната 18,40 кв.м).
		Письмової згоди на приватизацю спільної житлової полощі з урахуванням того, що в спірній квартирі проживає та має право на її приватизацію малолітній син ОСОБА_1, остання не надавала.
		         За змістом  п. 4. Положення про порядок передачі квартир (будинків) житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 р. передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється у приватну власність (спільну сумісну, спільну часткову) за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї. які постійно мешкають у цих квартирах, кімнатах у комунальній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається житло.
		          Пунктом 18 цього Положення передбачено, що громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;  довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі  (копія  договору  найму жилої площі у гуртожитку);документ, що підтверджує невикористання  ним  житлових  чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа,  що  підтверджує  право  на  пільгові  умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх  членів  сім'ї  наймача  на приватизацію квартири  (будинку),  жилих  приміщень  у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
		За неповнолітніх членів сім'ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновителі). Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.
		Відповідно до ч.1 ст.242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей. 
		В позовній заяві ОСОБА_1 вказувала на порушення прав її малолітнього сина, однак суд залишив такі доводи поза увагою, обмежившись посиланням на те, що окремого позову про захист прав неповнолітньої дитини вона не подавала.
		Оскільки за змістом наведених вище норм законодавства, виходячи з встановлених в судовому засіданні дійсних обставин справи при приватизації житлових приміщень у квартиріАДРЕСА_1 необхідна була письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, в тому числі згода ОСОБА_1, як матері неповнолітнього сина, і таких документів ОСОБА_2 до відділу приватизації Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації не подала, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним розпорядження Органу приватизації від 25.12.2012 р р. № 37159 та свідоцтва про право власності виданого ОСОБА_2 на 46/100 квартири АДРЕСА_1.
		Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
		 
		в и р і ш и л а:
		 
		         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 р. скасувати та ухвалити нове рішення.
		Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності задовольнити.
		Визнати недійсним розпорядження органу приватизації Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 37159 від 25.12.2012 р. 
		Визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 25.12.2012 р. відділом приватизації Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_2 про право власності на 46/100 квартири АДРЕСА_1.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.  
		 
		                      Головуючий:                                Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...