Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/1059/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів).
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2016. Зареєстровано: 11.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2016.
Дата набрання законної сили: 22.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		05 липня 2016 року                                          Чернігів                               Справа № 825/1059/16 
		Чернігівський окружний адміністративний суд в складі: 
		головуючої судді                                                             Житняк Л.О., 
		за участі секретаря                                                            Стасюк Т.В.,
		прокурора                                                                      Косенка М.А.,
		представників позивача                                                  Кутового В.К., Шматухи О.М.,
		представників відповідача                                                  Приходько І.А., Кульбаки О.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Військового прокурора Чернігівського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі 209 Управління начальника робіт до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу,
		В С Т А Н О В И В:
		06.06.2016 Військовий прокурор Чернігівського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі 209 Управління начальника робіт звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу у сумі 4 134,00 грн на 209 Управління начальника робіт уповноваженими посадовими особами від 13.05.2016 №25-01-006/0199/7, винесену начальником Управління Держпраці у Чернігівській області.
		Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена без врахування всіх об'єктивних обставин, які стали наслідком вчиненого правопорушення. Під час винесення оскаржуваного рішення, відповідач не досліджував та не вивчав бухгалтерську документацію управління щодо наявності об'єктивної можливості для виплати заробітної плати. Відповідачем також не було враховано та не з'ясовано хто є розпорядником коштів установи, наявність арешту на рахунках, рух коштів тощо.
		В судовому засіданні прокурор та представники позивача позовні вимоги підтримали та надали суду додаткові докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовують свої позовні вимоги, а також надали додаткові пояснення.
		Представники відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили (письмові заперечення та додаткові пояснення в матеріалах справи) та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на правомірність винесеного рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		209 Управління начальника робіт (далі - 209 УНР) (ід. код 08527221) зареєстровано як юридичну особу 13.08.1997 та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДР, а.с.39). Вказане підприємство засновано Міністерством оборони України, з розміром статутного фонду 2 165 000 грн, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є Державним підприємством (наказ Міністра оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 29.04.2015 №11-ДП) (а.с.59).
		Основними видами діяльності 209 УНР згідно КВЕД є:
		43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;
		43.91 Покрівельні роботи;
		43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи;
		71.11 Діяльність у сфері архітектури;
		74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність;
		41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
		Управлінням Держпраці у Чернігівській області у період з 13.04.2016 по 19.04.2016 проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування, за результатами якої складено Акт від 19.04.2015 №25-01-006/0199 (а.с.9-21, 50-56) та виявлені порушення ст.ст. 115-116 Кодексу законів про працю України.
		В Акті перевірки зазначено, що під час перевірки встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідно до наданих для перевірки документів (оборотно-сальдова відомість по рахунку 661 станом на 31.03.2016) в 209 УНР існує заборгованість на загальну суму 166,4 тис. грн перед 17 працюючими працівниками. Тимчасово виконуючим обов'язки начальника 209 УНР Кутовим В.К. під час перевірки бухгалтерських документів, які б підтверджували виплату заробітної плати працюючим працівникам за період з липня 2015 року по березень 2016 року не надано. Документально період заборгованості бухгалтерським документом не підтверджено, але в усній формі тимчасово виконуючим обов'язки начальника 209 УНР Кутовим В.К. зазначено, що заборгованість по виплаті заробітної плати в 209 УНР існує за липень-грудень 2015 року та січень-березень 2016 року.
		В Акті також вказано, що при звільненні працівників виплата розрахункових коштів не проводиться в день звільнення. Відповідно до наданих для перевірки документів (оборотно-сальдова відомість по рахунку 661 станом на 31.03.2016) загальна сума заборгованості перед 20 звільненими працівниками складає 47,3 тис. грн. Тимчасово виконуючим обов'язки начальника 209 УНР Кутовим В.К.. бухгалтерських документів, які б підтверджували виплату розрахункових коштів звільненим працівникам не надано.
		В зв'язку з встановленими перевіркою порушеннями, 19.04.2016 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, Кульбако О.П. винесено припис №25-01-006/0145, згідно якого позивача зобов'язано вжити заходів по погашенню заборгованості із заробітної плати до 19.05.2016; заробітну плату працівникам виплачувати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду за який здійснюється виплата - до 19.05.2016; при звільненні працівників виплати всіх сум, що належать їм від управління провадити в день звільнення - до 19.05.2016.
		Також в приписі вказано термін його виконання до "19.05.2016" та поінформовано, що у строк до 19.05.2016 з дня одержання припису позивачу необхідно письмово з наданням доказів інформувати головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів про вжиті заходи.
		27.04.2016 за вих. №38 на адресу начальника управління Держпраці у Чернігівській області позивачем надіслано довідку, якою повідомлено про ліквідацію 12 державних підприємств Міністерства оборони України, серед яких є позивач, проте Міністерство оборони України та керівництво Департаменту економіки і управління Міністерства оборони України розглядають варіанти збереження 209 УНР для будівництва та ремонту об'єктів Міністерства оборони України, та додано перелік військових об'єктів, де можливо будуть виконуватися будівельні роботи (а.с.24, 25-27).
		Управлінням Держпраці у Чернігівській області 05.05.2016 за №10-04/1583 на адресу позивача надіслано повідомлення, яким останнього поінформовано про розгляд справи за фактом порушення суб'єктом господарювання трудового законодавства 13.05.2016 о 10 год. 30 хв. та вказано, що участь представника позивача в засіданні є обов'язковою. Отримано позивачем 10.05.2016 (а.с.49).
		В судовому засіданні представник позивача пояснив, що прийняти участь в розгляді справи щодо порушення 209 УНР трудового законодавства не мав змоги, проте доказів наявності обґрунтованих причин такої відсутності не надав.
		За результатами розгляду справи за фактом порушення суб'єктом господарювання (209 УНР) трудового законодавства, начальником Управління Держпраці у Чернігівській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.05.2016 №25-01-006/0199/7, що є предметом даного спору, яку згідно супровідного листа від 16.05.2016 № 10-04/1663 надіслано на адресу позивача (а.с.29, 30).
		Вважаючи оплату зазначеного в постанові штрафу питанням юридично спірним, позивач звернувся до суб'єктів владних повноважень із зверненням (а.с.31-33), яке зокрема було отримано військовою прокуратурою Чернігівського гарнізону та розглянуто.
		Відповідно надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
		Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів,затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.07.2012 № 1291/21603 (далі - Порядок).
		Отже, перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки 209 УНР слід зазначити, що вона проведена відповідно до п.2 Порядку, де визначено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).
		Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів (п.3 Порядку).
		Тривалість позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а суб'єктів малого підприємництва - 3 робочих дні.
		Відповідно до п.7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
		Після складання акту перевірки державний інспектор з питань праці у триденний строк передає матеріали перевірки (акт або витяг з акту, у разі необхідності - копії первинних документів) на розгляд начальнику територіального органу Держпраці або його заступнику відповідно до розподілу повноважень (уповноважена особа).
		При цьому суд звертає увагу на норму ст.265 Кодексу законів про працю, якою встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.
		Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
		фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
		порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
		недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
		недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
		порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абз.2-5- ч.2 цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати.
		Штрафи, накладення яких передбачено ч.2 цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
		Штрафи, зазначені у ч.2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Штрафи, зазначені в абз.2 ч.2 цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у ч.4 цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
		Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на Державну виконавчу службу.
		Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
		Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509. Цей Порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України та ч.2-7 ст.53 Закону України "Про зайнятість населення", де згідно п.2, п.3, п.6, п.7 вказаного Порядку визначено уповноважені посадові особи, яким надано права, підстави, строки накладати штрафи та визначено порядок повідомлення. А відповідно до п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в п.3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
		Досліджуючи правомірність винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу суд звертає увагу на наступне.
		Так, в силу ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Як було встановлено в судовому засіданні, та не заперечувалось представником відповідача, який здійснював перевірку 209 УНР, останнє на момент проведення перевірки знаходилося у скрутному фінансовому становищі, оскільки є державним підприємством створеним Міністерством оборони України та залежить від його фінансування та безпосереднього забезпечення можливістю виконувати будівельні роботи.
		На нарадах міського та обласного рівня керівник відповідача неодноразового ознайомлювався з проблемними питаннями 209 УНР, що представником відповідача також не заперечувалось, а отже був обізнаний про відсутність замовлень на будівництво як від Міністерства оборони України так і від приватних осіб. 
		Тобто, неналежне фінансування та не залучення 209 УНР до будівельних робіт позбавило позивача можливості виконувати свої зобов'язання перед працівниками і відповідно стало наслідком виникнення великого боргу перед працюючими та звільненими робітниками.
		Крім того, на підприємстві існує борг за судовими рішеннями у розмірі 1 298 697,76 грн, який 209 УНР поступово намагається погасити, що підтверджується довідкою від 05.07.2016 (а.с.87), про що керівництву відповідача також було відомо, та представником відповідача не заперечувалось.
		Проте, відповідачем під час проведення перевірки вказані обставини враховані не були, і також не було враховано те, що підприємство отримуючи кошти, намагається погасити перед працівниками та звільненими працівниками борг по заробітній платі, про що свідчить довідка про видачу заробітної плати співробітникам 209 УНР за І півріччя 2016 року, згідно якої загальна сума, витрачених коштів на цю мету складає 160 852,58 грн (а.с.81). 
		Таким чином враховуючи обов'язкову складову норми ст.265 Кодексу законів про працю про вину позивача в порушенні законодавства про працю, щодо порушень викладених в акті перевірки, за встановленого факту існування заборгованості, суд встановив: відповідачем не досліджено та не вивчено первинні бухгалтерські документи 209 УНР щодо наявності об'єктивної можливості для виплати заробітної плати, не враховано проблемні питання 209 УНР, про які йому було відомо, не взято до уваги вчинення позивачем всіх можливих дій щодо виплати заробітної плати, позаяк встановлено порушення трудового законодавства та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 4 134 грн, які фактично мали би бути спрямовані на погашення заборгованості перед працівниками. Тобто, вина позивача мала би бути встановлена у випадку,  коли у підприємства є об'єми робіт, за виконану роботу надходять кошти, але безпідставно заробітна плата не виплачується. Однак, враховуючи вимогу ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено, що 209 УНР позбавлено можливості отримувати кошти за проведені будівельні роботи, оскільки такі замовлення на даний момент відсутні, а винесення постанови про накладення штрафу, на думку суду, є надмірним тягарем для 209 УНР, враховуючи його скрутне становище.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що борг перед працівниками 209 УНР виник не з вини позивача, а оскаржувана постанова винесена не обґрунтовано, тобто без врахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а отже підлягає скасуванню, відповідно позов - задоволенню.
		Відповідно до ч.1 ст.94 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Позов задовольнити.
		Скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.05.2016 № 25-01-006/0199/7.
		Стягнути з Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код 39779238) на користь військової прокуратури Чернігівського гарнізону (вул. Шевченка, 57, м. Чернігів, 14030, р/р 35212055082966, МФО 820172 в ДКСУ, код 38347014) 1 389,02 грн (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять гривень 02 коп.) судових витрат.
		 
		Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                   Л.О. Житняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...