Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/1152/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:; спорів за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2016. Зареєстровано: 11.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2016.
Дата набрання законної сили: 21.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   810/1152/16                                          Головуючий у 1-й інстанції:   Панченко Н.Д.                                                                                                      Суддя-доповідач:  Василенко Я.М. 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		21 червня 2016 року                                                                                            м. Київ
		 
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                                        Василенка Я.М.,
		суддів                                                  Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
		при секретарі                                        Зубрицькому Д.П.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі  Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-   
		В С Т А Н О В И В:
		ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №000042201/12 від 05.01.2016. 
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 позов задоволено.
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
		В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» є юридичною особою, що зареєстрована 30.06.1994 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області (а.с. 67). Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області.
		У період з 07.12.2015 по 15.12.2015 посадовими особами ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства по контрактам №991/41/0315 від 12.03.2015 та №1754/41/0714 від 10.07.2014 за період з 01.01.2015 по 30.11.2015.
		За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 22.12.2015 №2898/10-16-22-01/05509659, в якому встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185/94-ВР), що полягає у порушенні визначених законом строків надходження валютних коштів за контрактами з експорту товарів:
		- за платіжним дорученням від 15.10.2015 №10042 кошти в сумі 364548,00 російських рублів надійшли з порушенням граничних термінів на 1 день;
		- за платіжним дорученням від 08.10.2015 №8 кошти в сумі 323074,40 російських рублів надійшли з порушенням граничних термінів на 1 день;
		- за платіжним дорученням від 09.11.2015 №25 кошти в сумі 280000,00 російських рублів надійшли з порушенням граничних термінів на 1 день;
		Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки висновками позивач 29.12.2015 надав відповідачу заперечення, за результатами розгляду яких висновки акта перевірки залишені без змін.
		На підставі акту перевірки відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.01.2016 №000042201/12, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у розмірі 1 010, 43 грн. (а.с. 37).
		За наслідками адміністративного оскарження рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №522/10/10-36-10-01-04 від 04.03.2016 податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 05.01.2016 №000042201/12 залишено без змін (а.с. 38-43).
		Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що платежі на суми 364 548,00 російських рублів, 323074,40 російських рублів та 280000,00 російських рублів за поставлений нерезидентам товар позивач одержав вчасно, оскільки зазначені кошти надійшли на розподільчий рахунок ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» в межах встановленого граничного терміну (90 днів).
		Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскільки позивачем не дотримано 90-денного строку на зарахування валютної виручки на банківський рахунок, що надає податковому органу право відповідно до вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нарахувати позивачу пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті. 
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи 10.07.2014 між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» (постачальник) та ТОВ «Рус-Папір» (покупець) укладений експортний контракт №1754/41/0714, в порядку та на умовах якого постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця продукцію власного виробництва, а покупець прийняти та оплатити товар.
		На виконання контракту від 10.07.2014 №1754/41/0714 позивач 16.07.2015 згідно вантажно-митної декларації №125130007/2015/616752 (а.с.52-53) на умовах відстрочення платежу здійснив поставку товару на користь ТОВ «Рус-Папір» на суму 364 548,00 російських рублів.
		Граничним терміном надходження коштів в оплату за товар за вказаною поставкою (90 днів) є 14.10.2015.
		Згідно виписки по особовим рахункам позивача у ПАТ «ІНГ Банк Україна» валютні кошти в сумі 364 548,00 російських рублів надійшли на розподільчий рахунок позивача у ПАТ «ІНГ Банк Україна» №26034123097301 13.10.2015 (а.с. 54).
		12.03.2015 між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» (постачальник) та ТОВ "ДАФ" (покупець) укладений експортний контракт №991/41/0315, в порядку та на умовах якого Постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця продукцію власного виробництва, а покупець прийняти та оплатити товар (а.с. 55-58).
		На виконання контракту від 12.03.2015 №991/41/0315 позивач 09.07.2015 згідно вантажно-митної декларації №125130007/2015/616656 (а.с.59-61) на умовах відстрочення платежу здійснив поставку товару на користь ТОВ "ДАФ" на суму 509728,80 російських рублів.
		Граничним терміном надходження коштів в оплату за товар за вказаною поставкою (90 днів) є 07.10.2015.
		Згідно виписки по особовим рахункам позивача у ПАТ «ІНГ Банк Україна» валютні кошти в сумі 323074,00 російських рублів надійшли на розподільчий рахунок позивача у ПАТ «ІНГ Банк Україна» №26034123097301 07.10.2015 (а.с. 64).
		Також, в рамках договору від 12.03.2015 №991/41/0315 позивач 10.08.2015 згідно вантажно-митної декларації №125130007/2015/617056 (а.с.62) здійснив на користь ТОВ "ДАФ" поставку товару на суму 573506,40 російських рублів.
		Граничним терміном надходження коштів в оплату за товар за вказаною поставкою (90 днів) є 08.11.2015.
		Згідно виписки по особовим рахункам позивача у ПАТ «ІНГ Банк Україна» валютні кошти в сумі 280 000,00 російських рублів надійшли на розподільчий рахунок позивача у ПАТ «ІНГ Банк Україна» №26034123097301 06.11.2015 (а.с. 65).
		Рахунок №26034123097301 (RUB), на який надходили кошти від нерезидентів ТОВ «Рус-Папір» та ТОВ «ДАФ», належить позивачу, що підтверджується листом ПАТ «ІНГ БАНК Україна» №74778 від 17.09.2015. (а.с.66)
		Згідно із статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначено строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері економічного розвитку.
		Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" від 06.11.2012 №5480-VI статтю 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" доповнено новою частиною, відповідно до якої Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтями 1 та 2 Закону України №185/94-ВР.
		Постановою правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 01.12.2014 №758, яка набрала чинності з 03.12.2014 та діяла до 03.03.2015 включно передбачалось, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
		Аналогічне положення було закріплено в постанові правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03.03.2015 №160, яка набрала чинності з 04.03.2015 та діяла до 03.06.2015 включно, постанові правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03.06.2015 №354, яка набрала чинності з 04.06.2015 та діяла до 03.09.2015 включно та постанові правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03.09.2015 №581, яка набрала чинності з 04.09.2015 та діяла до 01.12.2015 включно.
		Отже, у період з 03.12.2014 по 01.12.2015 виручка нерезидентів у іноземній валюті підлягала зарахуванню на їх рахунки у строк, що не перевищує 90 днів з дати митного оформлення товару.
		З матеріалів справи вбачається, що за отриманий від ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» товар ТОВ «Рус-Папір» та ТОВ «ДАФ» проведено розрахунок у повному обсязі.
		Між сторонами відсутній спір щодо моменту (дати) зарахування коштів за кожною експортною операцією на розподільчий рахунок позивача у ПАТ «ІНГ Банк Україна» №2603412309730, і що таке зарахування відбулось в межах 90 днів з дати митного оформлення експортованого товару.
		Однак, з розподільчого на поточний рахунок позивача зазначена виручка надійшла за межами 90-денного строку із затримкою в один день.
		Існуючий між сторонами спір полягає у різних підходах позивача та відповідача до визначення моменту, з якого виручка в іноземній валюті вважається зарахованою на рахунки резидента у розумінні Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
		За твердженням контролюючого органу, датою зарахування виручки резидентів за операціями з експорту є дата надходження відповідних коштів саме на поточний рахунок резидента, а не на розподільчий рахунок.
		Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 (далі - Інструкція № 492).
		Згідно з пунктом 1.3 Інструкції №492, клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
		Юридичні особи - резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів, нерезиденти - інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.
		Юридичні особи-резиденти можуть відкривати поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банках через свої відокремлені підрозділи (далі - поточний рахунок відокремленого підрозділу, вкладний (депозитний) рахунок відокремленого підрозділу).
		Пунктом 5.2 Інструкції №492 передбачено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.
		За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (пункт 5.1 Інструкції №492).
		При цьому, згідно з пунктом 5.3 Інструкції № 492 кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються на поточні рахунки резидентів - юридичних осіб через розподільчі рахунки.
		Постановами правління Національного банку України №758 від 01.12.2014, №160 від 03.03.2015, №354 від 03.06.2015 та №581 від 03.09.2015 встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.
		Цими ж постановами закріплено обов'язок уповноважених банків попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (далі - розподільчий рахунок). Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
		Обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України підлягали надходження в іноземній валюті у розмірі 50 процентів. Решта надходжень в іноземній валюті залишалась в розпорядженні резидентів (постанови Національного банку України від 15.11.2013 № 457, від 12.05.2014 № 271).
		Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою правління Національного банку України від 17.06.2004 №280 балансовий рахунок 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання» призначений для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків.
		Таким чином, відповідно до вимог нормативно - правових актів Національного банку України виручка в іноземній валюті за експортними операціями у повному обсязі зараховується на розподільчий рахунок 2603 суб'єкта господарювання. З цього розподільчого рахунку надходження в іноземній валюті в частині, встановленій нормативними правовими актами Національного банку України, підлягають обов'язковому продажу не раніше наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок. Решта надходжень в іноземній валюті перераховується на поточні рахунки та залишається в розпорядженні резидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.
		Тобто, розподільчі рахунки підприємств в установах банку нерозривно пов'язані з поточними рахунками та не можуть відкриватись без відкриття поточних рахунків і функціонувати самостійно від них. Розподільчі рахунки призначені виключно для цілей внутрішньобанківського аналітичного бухгалтерського обліку і виконують суто технічну функцію контролю чи розподілу коштів підприємства, що зараховуються на його поточний рахунок.
		Таким чином, доводи апелянта, що датою зарахування коштів в іноземній валюті є дата перерахування коштів з розподільчого на відповідний поточний рахунок підприємства є помилковими, оскільки датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок, а подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що платежі за поставлений нерезидентам товар позивач одержав вчасно, оскільки зазначені кошти надійшли на розподільчий рахунок ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» в межах встановленого граничного терміну (90 днів), а тому нарахування пені за експортними операціями здійснено відповідачем з порушенням Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
		З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
		Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
		Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
		Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
		Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1378 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у розмірі 1 010, 43 грн. Отже, даний спір має майновий характер. Оспорювана сума 1 010, 43 грн.
		Отже, ставка судового збору за подачу позову становила 1378 грн.
		Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 515, 8 грн. (1378 грн. х 110 %).
		Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206  КАС України, суд
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі  Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 - без змін.
		Стягнути з Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 515, 8 грн.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                                Василенко Я.М.
		                           
		Судді:                                                                                          Кузьменко В.В.
		 
		Шурко О.І.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Василенко Я.М.            
		 
		Судді:                                                                                           Шурко О.І. 
		 
		                                                                                                                    Кузьменко В. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...