Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/19739/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2016. Зареєстровано: 12.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2016.
Дата набрання законної сили: 18.07.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		06 липня 2016 року                               м. Київ                              К/800/12615/16 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		головуючого - Смоковича М.І., 
		суддів: Леонтович К.Г., Сороки М.О., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій щодо розрахунку пенсії протиправними, стягнення не донарахованої суми до пенсії та моральної шкоди, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року,
		 
		у с т а н о в и л а :
		 
		У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання дій щодо розрахунку пенсії протиправними, стягнення не донарахованої суми до пенсії та моральної шкоди.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року йому було відмовлено в задоволенні позову до ГУ ПФУ в м. Києві про перерахунок пенсії.
		Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 18 квітня 2013 року скасував вказане рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив частково: 
		визнав протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру посадового окладу у відповідності з наказом МО України від 28 липня 2008 року № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових вищих навчальних закладів»; 
		зобов'язав ГУ ПФУ в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру посадового окладу з 01 вересня 2008 року;
		в іншій частині позову відмовив.
		Дане рішення набуло законної сили і звернуте до примусового виконання.
		Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 27 лютого 2014 року виконавче провадження ВП № 40154723, що заведене на виконання вказаної постанови апеляційного суду, визнано закінченим за підстав реального виконання боржником.
		Однак позивач не погоджуючись з проведеним перерахунком розміру його пенсії звернувся до суду з позовною заявою, за якою фактично просив визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в м. Києві на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, а також просив стягнути з ГУ ПФУ в м. Києві на його користь різницю в пенсії, що виявиться в наслідок належного виконання постанови суду, в сумі 47230,78 гривень, а також 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в наслідок неправомірних дій відповідача.
		Святошинський районний суд міста Києва постановою від 11 лютого 2016 року заяву ОСОБА_1 задовольнив частково.
		Визнав неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, що постановлена в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії (справа № 2а-3969/11). 
		Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, що постановлена в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії (справа № 2а-3969/11), у точній відповідності до приписів постанови, в порядку та строки, що визначені статтями 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою КМ України від 13 лютого 2008 року № 45. 
		У задоволенні решти вимог заяви відмовив.
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2016 року постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив. 
		У касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		У своїх запереченнях представник відповідача вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції  без змін.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		Святошинський районний суд міста Києва постановою від 03 жовтня 2011 року в справі № 2а-3969/11 відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про перерахунок пенсії.
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 квітня 2013 року, що набрала законної сили, скасував наведене рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив частково. 
		Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 27 лютого 2014 року виконавче провадження ВП № 40154723, що відкрито на виконання вказаної постанови апеляційного суду, визнано закінченим на підставі реального виконання боржником, оскільки ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії в індивідуальному порядку, починаючи з 01 вересня 2008 року, з урахуванням посадового окладу в розмірі 1460,00 гривень. 
		Після проведеного перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії зменшується відповідно до раніше встановленого розміру, а тому виплата пенсії здійснюється в раніше встановленому розмірі.
		Не погоджуючись з діями відповідача щодо розрахунку пенсії на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року в справі № 2а-3969/11, та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		Як вбачається з рішення суду першої інстанції, звернення ОСОБА_1 судом розцінене і розглянуте, як заява позивача в порядку контролю за виконанням судового рішення, що постановлене на його користь, на підставі частини дев'ятої статті 267 КАС України.
		Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з наступного.
		Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). 
		Згідно з частиною дев'ятою статті 267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
		У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
		На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
		До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.
		Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
		Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
		У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
		У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
		Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем подано саме адміністративний позов до Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій щодо розрахунку пенсії протиправними, стягнення недорахованої суми до пенсії та моральної шкоди, в загальному порядку, а не в порядку, передбаченому частиною дев'ятою статті 267 КАС України.
		А тому суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що судом першої інстанції помилково було розглянуто адміністративний позов у відповідності до вимог частини дев'ятої статті 267 КАС України, оскільки такий позов не відповідає вимогам заяви відповідно до частини дев'ятої статті 267 КАС України, крім того як зазначив сам позивач така заява ним не подавалася.
		Згідно з частиною першою КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. 
		Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов'язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, починаючи з 01 вересня 2008 року, з урахуванням посадового окладу в розмірі 1 460,00 гривень у відповідності з наказом МО України № 377 від 28 липня 2008 року «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових вищих навчальних закладів». Після проведеного перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії зменшився відповідно до раніше встановленого розміру, а тому виплата пенсії здійснюється в раніше встановленому розмірі.
		Проаналізувавши наведені законодавчі норми, колегія суддів вважає, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку що суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчою листа. 
		З наведеного вбачається що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України, зокрема, що виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим. 
		Суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, тому висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		Доводи, які містяться в касаційній сказі, висновків суду та обставин справи не спростовують.
		Керуючись статтями 220?, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.  
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21  квітня 2016  року у цій справі залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                      М. І. Смокович 
		Судді                                                                                          К. Г. Леонтович
		 М. О. Сорока

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...