Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/800/470/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		25 травня 2016 року                                                                                                                                                 м. Київ
		 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого Панталієнка П.В., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л.,  Терлецького О.О., - 
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання незаконним та скасування рішення, 
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		 
		У грудні 2015 року ОСОБА_10 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом, у якому просив визнати  незаконним та скасувати рішення ВРЮ від 
		17 листопада 2015 року № 873/0/15-15 «Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_10 з посади судді Оболонського районного суду міста Києва у зв'язку з порушення Присяги судді». 
		Позов мотивований невідповідністю рішення відповідача вимогам Конституції <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> та законам України. Зокрема, позивач вважає, що при прийнятті спірного рішення були порушені строк застосування дисциплінарного стягнення та процедура при вирішенні дисциплінарної справи. 
		Вищий адміністративний суд України встановив, що Указом Президента України від 23 січня 2012 року ОСОБА_10 було призначено на посаду судді Вишгородського районного суду Київської області строком на 5 років.
		Указом Президента України від 12 березня 2012 року за № 194/2012 позивача переведено на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва в межах п'ятирічного строку.
		24 січня 2014 року позивач як слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого слідчого відділу Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Партеки А.М., погоджене прокурором прокуратури Оболонського району м. Києва Янчуком Д.Л., та застосував до ОСОБА_13, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 березня 2014 року.
		Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 5 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_13 задовольнив, ухвалу судді Оболонського районного суду міста Києва від 
		24 січня 2014 року про застосування до ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасував та застосував до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		10 липня 2014 року на адресу Тимчасової слідчої комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) надійшла заява ОСОБА_13 про проведення перевірки у зв'язку з постановленням позивачем ухвали про обрання заявнику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 24 січня 2014 року.
		Висновком ТСК від 24 березня 2014 року № 13/02-15 було визнано в діях позивача наявність ознак порушення присяги та направлено вказаний висновок з матеріалами перевірки до ВРЮ для розгляду і прийняття рішення.
		17 листопада 2015 року на засіданні ВРЮ було прийнято рішення про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_10 з посади судді Оболонського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням Присяги судді.
		Вищий адміністративний суд України постановою від 1 лютого 2016 року позов задовольнив.
		Ухвалюючи таке рішення, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності закінчився, оскільки відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України від 7 липня 
		2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року; 
		далі - Закон № 2453-VI) дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
		11 лютого 2016 року ВРЮ звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 1 лютого 2016 року з підстави, установленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. У заяві просить скасувати рішення Вищого адміністративного суду України та ухвалити нове - про відмову в позові. 
		Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ВРЮ підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		Так, у постановах Верховного Суду України від 12 та 19 квітня 2016 року (справи №№ 21-703а16, П/800/485/15; 21-844а16, П/800/499/15 відповідно) колегія суддів Судової палати в адміністративних справах дійшла висновку, що після набрання чинності Законом  № 2453-VI  <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_25/pravo1/T102453.html?pravo=1>в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII) уповноважений орган має вирішувати питання про притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, в тому числі вчинені до набрання чинності Закону № 192-VIII, протягом строку, встановленого частиною четвертою статті 96 зазначеного Закону (не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці).
		У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України неправильно застосував зазначені норми права і дійшов помилкового висновку про те, що строк притягнення позивача до відповідальності за порушення присяги судді закінчився.
		Крім того, перед тим як застосувати строки давності, суд мав з'ясувати наявність чи відсутність підстав для притягнення ОСОБА_10 до відповідальності за порушення присяги судді, оскільки строки давності можуть бути застосовані лише у разі встановлення судом таких підстав.
		Верховний Суд України, розглядаючи справу у межах визначеної главою 3 розділу IV КАС компетенції, позбавлений можливості встановлювати обставини у справі.        
		Отже, оскаржена постанова Вищого адміністративного суду України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене і постановити законне і обґрунтоване судове  рішення. 
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		постановила: 
		Заяву Вищої ради юстиції задовольнити частково. 
		Постанову Вищого адміністративного суду України від 1 лютого 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до цього ж суду. 
		Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий  П.В. ПанталієнкоСудді:О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда В.Л. МаринченкоО.Б. Прокопенко І.Л СамсінО.О. Терлецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...