Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/8524/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2016. Зареєстровано: 14.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2016.
Дата набрання законної сили: 17.03.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 487/8524/14-к 
		Провадження № 1-кп/487/22/16
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 10.06.2016 року         Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді   ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участью прокурора   ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілоі -  ОСОБА_6 , обвинуваченого -  ОСОБА_7 , його захисника   ОСОБА_8  та  ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням:
		    ОСОБА_7  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Миколаєві, громадянин України, з вищою освітою, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, директор ДЮСША №3, депутат Миколаївської міської ради (секретар постійної комісії ММР 6 скликання з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин), раніш не судимий, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1  
		   у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України, -
		                    ВСТАНОВИВ:
		    ОСОБА_7 , згідно наказу № 18 від 01.02.2010 комітету у справах фізичної культури і спорту виконавчого комітету Миколаївської міської ради займає посаду директора дитячої-юнацької спеціалізованої школи олімпійського резерву № 3 (далі ДІОСШ № 3).
		   Органами досудового розслідування ОСОБА_7 як депутат Миколаївської міської ради, за яким ці повноваження визнані рішенням Миколаївської міської ради № 1 від 12.11.2010 першої сесії 6-го скликання «Про повноваження депутата» обвинувачується в тому, що одночасно займаючи посаду секретаря постійної комісії Миколаївської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин, на підставі рішення від 10.12.2010 року, протиправно використав надані йому повноваження для вчинення злочину за наступних обставин.
		   23.05.2014 року ОСОБА_10 звернулася до Миколаївського міського дозвільного центру із заявою, про надання Миколаївською міською радою дозволу на відведення додаткової земельної ділянки орієнтованою площею 41,0 кв.м., для реконструкції кафе з улаштуванням літньо-зимового майданчика, по вул. Нікольській, 59 в м.Миколаєві та уповноважила представляти свої інтереси ОСОБА_6 .
		   Відповідно до Порядку відведення додаткової земельної ділянки для провадження підприємницької діяльності на території м.Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 14.02.2013 № 25/20 розгляд заяви із відповідними документами на відведення додаткової земельної ділянки здійснюється управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, за результатами якого надається висновок про погодження оформлення правовстановлюючих документів або не погодження.
		   У разі позитивного висновку, тобто надання погодження на оформлення право установчих документів на додаткову земельну ділянку управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, заява заявника із висновком направляється до управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради на погодження постійною комісією Миколаївської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин, підготовки проекту рішення міської ради та забезпечення його винесення на розгляд чергової сесії міської ради.
		05.06.2014 року ОСОБА_6 , з метою отримання консультації з питання відведення додаткової земельної ділянки ОСОБА_10 , звернулася до депутата Миколаївської міської ради, секретаря постійної комісії Миколаївської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин ОСОБА_7 
		    ОСОБА_7 пояснив ОСОБА_6 , що з метою надання зазначеної консультації йому необхідно ознайомитися із документами на ім`я ОСОБА_10 і призначив останній зустріч в управлінні земельних ресурсів Миколаївської міської ради через декілька днів. 
		   В подальшому ОСОБА_7 стало відомо, що документи за зверненням ОСОБА_10 перебувають на розгляді в управлінні містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, та позитивне вирішення питання щодо надання погодження на оформлення правовстановлюючих документів залежить від керівника зазначеного управління.
		   Усвідомлюючи, що питання відведення додаткової земельної ділянки розглядається депутатами постійної комісії Миколаївської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин, за результатом якого виноситься на розгляд сесії Миколаївської міської ради, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за вплив на депутатів міської ради.
		   07.06.2014 року у першій половині дня, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, у приміщенні службового кабінету директора ДЮСШ № 3, за адресою: м.Миколаїв, вул. Чигрина, 45, пред`явив ОСОБА_6 незаконну вимогу надати йому неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн. за вплив на прийняття рішення депутатами постійної комісії Миколаївської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин, які уповноважені на виконання функцій держави, про внесення на розгляд сесії Миколаївської міської ради питання щодо відведення додаткової земельної ділянки ОСОБА_10 та прийняття депутатами міської ради цього рішення.
		    ОСОБА_6 відповіла ОСОБА_7 , що їй необхідно подумати відносно його пропозиції.
		   Натомість, 10.06.2014р. зателефонувавши на мобільний номер телефону ОСОБА_6 , ОСОБА_7 призначив останній зустріч у приміщенні свого службового кабінету директора ДЮСШ № 3 на першу половину 11.06.2014р., з приводу обговорювання його пропозиції.
		    ОСОБА_6 на пропозицію ОСОБА_7 погодилася, але розуміючи, що останній використовуючи своє службове становище вчиняє дії, направлені на отримання від неї неправомірної вигоди, чим скоює злочин, 11.06.2014 року звернулася із заявою до правоохоронних органів.
		11.06.2014 року близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_7 під час зустрічі із ОСОБА_6 наполягав на виконанні нею його вимог щодо передачі неправомірної вигоди за вплив на прийняття зазначених рішень депутатами міської ради.
		02.07.2014 року близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_6 , діючи під контролем правоохоронних органів, у приміщенні тренерської кімнати (роздягальні) ДЮСШ №3, за адресою:    м. Миколаїв, вул. Чигрина, 45, передала ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн. за здійснення впливу на депутатів постійної комісії Миколаївської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин, які уповноважені на виконання функцій держави, з метою прийняття ними рішення щодо внесення на розгляд сесії Миколаївської міської ради питання про відведення додаткової земельної ділянки ОСОБА_10 та прийняття депутатами міської ради відповідного рішення.
		   Крім цього, 07.06.2014 у першій половині дня та 11.06.2014 близько 10 год. 00 хв. у приміщенні службового кабінету директора ДЮСШ № 3, за адресою:    м.Миколаїв, вул.Чигрина, 45, ОСОБА_7 схилив ОСОБА_6 , до давання неправомірної вигоди у сумі 2000 грн., службовій особі, що займає відповідальне становище - заступникові начальника управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради ОСОБА_11 . 
		   А саме, з метою схиляння ОСОБА_6 до давання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, ОСОБА_7 повідомив останній, що, незважаючи на те, що усі документи ОСОБА_10 , інтереси якої вона представляє, відповідають вимогам чинного законодавства, усе одно у погодженні правовстановлюючих документів на відведення додаткової земельної ділянки управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради буде відмовлено.
		   Вирішити це питання можливо буде лише шляхом надання заступнику начальника управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради ОСОБА_11 неправомірної вигоди у розмірі 2000 грн.
		17.06.2014 року ОСОБА_6 погодилася з пропозицією ОСОБА_7 щодо надання неправомірної вигоди заступнику начальника управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради ОСОБА_11 у розмірі 2000 грн.
		02.07.2014 року близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_6 , діючи під контролем правоохоронних органів, у приміщенні тренерської кімнати (роздягальні) ДЮСШ №3, за адресою:    м. Миколаїв, вул. Чигрина, 45, передала ОСОБА_7 2000 грн., для подальшої передачі у якості неправомірної вигоди заступнику начальника управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради ОСОБА_11 , який являється службовою особою, що займає відповідальне становище, за погодження розміщення та надання висновку, щодо відведення додаткової земельної ділянки під комерційне використання ОСОБА_10 , інтереси якої вона представляє, з метою улаштування літньо-зимового майданчика кафе Істамбул за адресою: м. Миколаїв вул. Нікольська, 59. 
		Такі дії ОСОБА_7 , органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, та за ч.4 ст. 27. ч.3 ст. 369 КК України, як підбурювання до давання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їм влади та службового становища.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_7 , своєї провини в скоєні злочинів інкримінованих йому органами досудового розслідування категорично не визнав. Пояснивши суду при цьому, що на його думку, події які мали місце та пов`язані з проходженням та розглядом Миколаївським міським дозвільним центром, заяви ОСОБА_10 , носили виключно провокаційний характер та просив суд про прийняття справедливого рішення. 
		Прокурор вважає, що доказами винуватості ОСОБА_7 є покази свідків - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 допитаних судом та письмові докази - заява ОСОБА_6 від 11.06.2014р. про вжиття заходів до ОСОБА_7 , протокол за результатами проведення оперативно-розшукових заходів - аудіо контролю особи від 24.06.2014 року яким зафіксовано розмову ОСОБА_7 і ОСОБА_6 11.06.2014 року, протокол за результатами проведення оперативно-розшукових заходів - аудіо контролю особи від 24.06.2014 року яким зафіксовано розмову ОСОБА_7 і ОСОБА_6 17.06.2014 року, витягом з кримінального провадження від 19.06.2014 року, заява ОСОБА_6 від 19.06.2014 року про добровільне надання грошових коштів, протокол огляду документів - грошових коштів від 19.06.2014 року, заява ОСОБА_6 від 19.06.2014 року про залучення її до провадження як потерпілої, протокол про результати аудіо-відео контролю за особою від 05.08.2014 року, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 02.07.2014 року, протокол огляду від 02.07.2014 року та протокол обшуку від 02.07.2014 року, висновок експертизи від 18.08.2014 року, висновок експертизи від 20.08.2014 року досліджені в судовому засіданні. 
		Сторона захисту наполягає на тому, що надані державним обвинувачем докази є недопустимими, таким що не підтверджують пред`явлене обвинувачення, а покази потерпілої та свідків взагалі його спростовують та доводять що всі вчинені службовими особами міліції дії щодо нібито викриття злочину, носять явно провокаційний характер та самі по собі містять склад злочину. 
		Оцінюючі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що під час судового слідства не встановлені достатні докази для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 369-2 та ч.4 ст. 27. ч.3 ст. 369 КК України виходячи з наступних обставин.
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_10  суду показала, що в 2013 році вона звернулась до ОСОБА_6 , з якою раніше була знайома, з проханням допомогти з оформленням земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_2 , розмір якої становить приблизно 30 сотих. Після чого вона написала довіреність у нотаріуса, щоб ОСОБА_6 займалась цим питанням та мала змогу представляли її інтереси. ОСОБА_6 їй повідомила, що спробує вирішити питання, але ними не обговорювалась вартість надання послуг. Вона лише хотіла збільшити площу прилеглої до кафе території та розраховувала сплатити не більше 500 гривень. З обвинуваченим ОСОБА_7 вона не знайома. Про те, що ОСОБА_6 , начебто сплатила ОСОБА_7 7000 гривень в її інтересах їй невідомо, і взагалі вона не має таких коштів та ніколи би не надала такої суми за ці послуги, та не уповноважувала ОСОБА_6 вчиняти такі дії. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_11  роз`яснив загальний порядок прийняття та розгляду заяв громадян про відведення земельних ділянок, та конкретно щодо розгляду заяви ОСОБА_10 суду показав, що усі заяви, які надходять до виконкому міської ради від юридичних або фізичних осіб, через канцелярію, а на сьогоднішній день це дозвільний центр, після резолюції заступника міського голови направляються для розгляду в управління архітектури, яке надає висновок щодо можливості розміщення того чи іншого об`єкту, в залежності від того, чого потребує заявник. Якщо висновок позитивний, то він проходить процедуру погодження, замовнику надається висновок, що він може проектувати той, чи інший об`єкт і після розробки проекту він його приносить на погодження в управління архітектури, який погоджує, або направляється на дороботку, і вже після погодження замовник подає документи на відвід земельної ділянки. Начальником управління роздається виконавцям згідно своєї резолюції документи, ті виконують, після чого надається висновок знов таки ж за підписом начальника управління.
		Ним, як заступником, здійснюється розподіл завдань серед виконавців та візує їх. Може бути погоджено без його візи, у випадку якщо розподіл здійснювався начальником. 
		Після позитивного висновку, що надається згода на відведення земельної ділянки тій чи іншій юридичній або фізичній особі, пакет документи від управління архітектури поступаються на курируючого заступника міського голови, який направляє їх на управління земельних ресурсів, ті, в свою чергу, готують матеріали і проект рішення на депутатську комісію, а вони доповідають в управління земельних ресурсів, а депутати вносять свої рекомендації з цього питання. ОСОБА_7 входить до складу профільної комісії. 
		Йому ОСОБА_7 не пропонував гроші за виділ земельної ділянки і не звертався з проханням про вирішення питання щодо виділення земельної ділянки.
		В Управлінні архітектури за архітектором не закріплено конкретного району міста, проте в земельному управлінні є районні землевпорядник. Земельна ділянка, що розташована за адресою вулиця Нікольська, 59 знаходиться на території Центрального району, за цей район відповідає ОСОБА_15 , якщо об`єкт знаходиться в Центральному районі, то в земельному управлінні ним буде займатись ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , як начальник. У нього з ОСОБА_7 жодних розмов щодо цієї ділянки не було, документів щодо кафе «Істамбул» не пам`ятаю, прізвище ОСОБА_10 мені знайома, проте ОСОБА_7 з приводу неї не звертався. 
		Управління містобудування архітектури розглядає планувальну можливість розташування того чи іншого об`єкта на території м. Миколаєва у відповідності до Генерального плану м. Миколаєва, іншої документації та робить попередній висновок щодо можливість будівництва того чи іншого об`єкта, у тому чи іншому районі, на тій чи іншій вулиці тощо, в залежності від державних будівельних норм. Тобто, управління архітектури - орган, який надає попередню оцінку про можливість розташування об`єкта. 
		В Управлінні архітектури мається власна канцелярія, куди подаються документи після канцелярій міськвиконкому, резолюції заступника міського голови і управління архітектури, звідти вони подаються нашому керівнику і він визначає відповідальну особу за розгляд цих матеріалів та відповідно передає цій особі, надається висновок та виноситься на розгляд комісією.     Прізвище « ОСОБА_17 » йому не знайомо, чи знаходились на розгляді матеріали громадянки ОСОБА_10 він не пам`ятає. ОСОБА_7 йому нічого не повідомляв щодо цих документів. 
		Громадянин може отримати консультацію щодо того, які саме потрібно документи на прийомі у головного архітектора, періодично на стенді надається відповідна інформація. 
		До нашого управління ОСОБА_7 не має жодного відношення. Комісія, до складу якої входить ОСОБА_7 , вирішує чи виносити питання на сесію. 
		Відповідно до процедури, відведення додаткової земельної ділянки здійснюється у випадку наявності позитивного висновку управління архітектури (тобто, повинна бути письмова згода). Громадянин звертається з заявою до канцелярії, куди надає необхідний пакет документів, після чого заступник міського голови резолюцією направляє до управління архітектури, де готується позитивний висновок про відведення земельної ділянки, направляє документи до управління земельних ресурсів, там розглядається ряд питань, наприклад: чи вільна ця ділянка, чи є якісь обмеження, надає свій висновок, після чого готуються документи на депутатську комісію, котра має свій власний регламент, повноваження та повістку, саме до складу такої комісії входить ОСОБА_7 . Комісія голосує, у випадку , якщо більшість проголосувало «за», то документи повертаються до управління земельних ресурсів, разом з протоколом, для підготовки матеріалів на сесію та готується проект рішення.
		Управління архітектури очолює керівник  головний архітектор міста, у котрого є заступники та інші співробітники, у управління земельних ресурсів аналогічна ієрархія.
		Управлення архітектури готує свій власний висновок, передає його до управління земельних ресурсів. У разі, якщо там буде надано відмову, то документи повертаються заявнику. Обов`язково повинно бути два позитивних висновку, у разі відсутності хоча в одного, документи не може бути подано на комісію. Навіть у випадку наявності двох позитивних висновків, депутатська комісія може повернути матеріали.
		З ОСОБА_7 він знайом приблизно з 2004-2005 року, вони мають різні робочі місця, він може знаходиться в управлінні лише перед сесією та засіданням комісії 
		Він був допитаний на досудовому слідстві, в ході допиту слідчому надано витяг з електронної бази від ФОП ОСОБА_10 , цей документ свідчить, про те, що документи подано 10.06.2014 року для вирішення питання оформлення земельної ділянки. Виконавцем призначено його, а ним розписано на Стужук. Висновок щодо цих документів, повинен бути погоджений з начальником управління. Він особисто міг лише поставити візу.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла  ОСОБА_6 , суду показала, що в 2013 до неї, як до особи яка надає послуги щодо оформлення документів по землі, звернулась ОСОБА_10 , яка попросила її вирішити питання, що до відведення земельної дільники біля кафе яке їй належить. При цьому ОСОБА_10 порекомендувала їй всі питання, які пов`язані з розглядом її заяви узгоджувати з ОСОБА_18 , яка має тісні стосунки з працівниками міськвиконкому а саме з особами які працюють в управлінні архітектури.
		На той час її було притягнуто до кримінальної відповідальності.
		   Під час зустрічі з ОСОБА_18 , остання звернулася до неї з пропозицією про те, що вона може їй допомогти вирішити її проблему з притягненням до кримінальної відповідальності таким чином, що вона майже не буде покарана та зауважила, що в разі якщо вона відмовиться від цієї пропозиції, в неї будуть великі складнощі. Як умову надання такої допомоги в частині вирішення питання уникнення важкого покарання по кримінальній справі, ОСОБА_18 порадила співпрацювати з працівниками правоохоронних органів в тому, щоб спровокувати секретаря постійно діючої комісії ОСОБА_7 на отримання хабара, при цьому як пояснила їй ОСОБА_18 це необхідно не з метою виявлення його нібито злочинної діяльності та притягнення до відповідальності, а з метою примушування ОСОБА_7 до співпраці з правоохоронними органами.
		   Розуміючи, що в неї немає вибору, і якщо вона не погодиться вона може бути покарана до позбавлення волі на великий термін, перебуваючи під психологічним тиском, вона вимушено надала згоду. 
		   При цьому під час розмови вона повідомила що знайома з ОСОБА_7 з 2007 року, у зв`язку з чим ОСОБА_18 , попросила її познайомити з ним.
		   Знаючи, що заява та документи ОСОБА_10 , перебувають в дозвільному центрі, попередньо не домовляючись, вона звернулася до ОСОБА_7 с приводу отримання інформації щодо проходження цих документів. На що ОСОБА_7 , повідомив, що поцікавиться обставинами вирішення цього питання. 
		   Про другу зустріч вони домовилася за телефоном напередодні. На наступний день вона приїхала до ОСОБА_7 в ДЮСШ разом з ОСОБА_18 .. Під час цієї зустрічі вона показала ОСОБА_7 документи, які той передивився і сказав що знайде ці документи в управлінні, перевірить та надасть якусь відповідь. Наскільки їй було відомо на той час документи знаходилися в управлінні архітектури.
		   Коли вони разом з ОСОБА_18 , вийшли з кабінету ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , їй повідомила, що в її жіночій сумочці знаходиться пристрій, який записав усю їх розмову, і що тепер вона повинна співпрацювати з співробітниками міліції. В цей період часу, вона ще не була знайома з співробітниками правоохоронних органів, пізніше ОСОБА_18 познайомила її з чоловіком на ім`я ОСОБА_19 , ( прізвище її невідомо, може лише візуально впізнати), який працював в правоохоронних органах, який також повідомив, що може допомогти їй при розгляді кримінального провадження відносно неї, натомість вона повинна познайомити ОСОБА_18 з ОСОБА_7 та своїми пропозиціями спровокувати ситуацію, після якої буде можливість притягнути ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності . На що вона вдруге погодилась, оскільки хвилювалась, після погроз, що їй буде призначене покарання у вигляді арешту.
		   Під час наступної зустрічі ОСОБА_7 повідомив що документи перебувають на підпису в управлінні архітектури, як тільки вони будуть підписані і передані до управління з земельних питань він подивиться та надасть відповіді на питання що її інтересують а само питання щодо надання ОСОБА_10 , земельної ділянки буду винесено на розгляд депутатської комісії.
		   Також показала, що з ОСОБА_18 вони спілкувались кожен день, вона постійно знаходилась поруч з нею, контролювала її дії, вказувала куди їхати, на які теми спілкуватись, що саме казати, при цьому сама ОСОБА_18 в цей час спілкувалась з працівниками правоохоронних органів.
		   Приблизно через місяць після першої зустрічі з ОСОБА_7 , вона попередньо зустрівшись з співробітниками міліції, які наділи на неї спеціальну техніку, закріпили її на одежі, на талії, а також поклали в її жіночу сумочку, та конкретно вказали, що саме казати, приїхала до спортивної школи, зайшла до неї, а саме до підсобного приміщення, там знаходилась роздягальня, та поклала кошти у розмірі 7000 гривень, які їй видали співробітники міліції, на стіл, оскільки попередньо її проінструктували, що якщо в неї не вийде віддати кошти особисто в руки ОСОБА_7 , то в такому випадку покласти їх на стіл, чи відбувалась при цьому якась розмова між нею та ОСОБА_7 вона не пам`ятає. 
		   Після, на її мобільний телефон, співробітники міліції, які знаходились неподалеку, надіслали повідомлення з текстом: "Выходи", вона вийшла з кабінету , який розташований на першому поверсі, в цей час вже туди бігла велика кількість людей для затримання ОСОБА_7 , віддала аудіо, відео запис співробітникам міліції, його особисто не прослуховувала, і поїхала звідти. До цього ніяких протоколів допиту за її участі не складалось. Після цих подій її ніхто не допитував, всі документи були заздалегідь підготовлені, потрібно було лише проставити підписи, та її повідомили, що буде необхідно з`явитись вже в судове засідання, уважно слухати прокурора та його вказівки.
		   Також показала, що прокурор Белза, який підтримував обвинувачення у кримінальному провадженні відносно неї, повідомив їй що оскільки вона співпрацює з правоохоронними органами, він зможе зм`якшити вирок відносно неї, та в подальшому переконалась в тому, що він виконав свою обіцянку оскільки її обвинувачення по справі було змінено зі ст. 369-2 на ст.190 КК України.
		   Підтвердила, що писала заяву щодо притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, але зазначила, що таку заяву вона писала на вимогу оперативних працівників міліції. Вона не знає до якого органу подавалась заява оскільки вона передала заяву працівникам міліції і яким чином вони її реєстрували і де їй не відомо. Після написання заяви вона пішла додому. Після цього працівники міліції проводили з нею інструктаж. 
		   З заявою про визнання її потерпілою та про надання коштів у розмірі 7000 гривень вона не зверталась, написала її під диктовку співробітників правоохоронних органів. Ні вона особисто, ні ОСОБА_10 , ніяких коштів не надавали.
		   Коли вона знаходилась у слідчого, в приміщенні , що розташовано на вулиці Артилерійська, кошти вони не оглядали.
		   Зазначила, що протокол огляду предметів від 19.06.2014 року, був підписаний нею, коли сам протокол ще не був заповнений, ксерокопії додатків їй не пред`являли. 
		   На Спаській взагалі вперше була, вже після затримання ОСОБА_7 ..
		   Протокол огляду коштів їй надав для підпису оперуповноважений на ім`я ОСОБА_19 , підписувала в машині, неподалеку біля будівлі художньої школи, на вулиці Спаській ( перехрестя вулиць Наваринська та Пушкінська), у другій половині дня, точної дати вона не пам`ятає. Разом з ними в машині ще було двоє чоловіків, які їй не представлялась та посвідчень не пред`являли.
		   Заява від 19.06.2014 року про залучення як потерпілої написана нею лише частково. Нею власноруч написано кому адресована заява, сам текст заяви, підпис та зазначено прізвище, ім`я, по-батькові, та повідомила, що дата заяви та місце проживання, написані не нею.
		   Вона не надсилала поштою жодної заяви з проханням про розгляд справи за її відсутності або медичної довідки, на підтвердження причин неявки до суду та навіть не зверталась до жодної медичної установи.
		   Такі покази потерпілої, підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими документами на які прокурор послався як на докази, але вказані документи ні є належними доказами оскільки складені з грубим порушенням норм КПК України, а відповідно не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
		   Так як випливає з матеріалів даного кримінального провадження вперше до правоохоронних органів ОСОБА_6 звернулась 11.06.2014 року з заявою про те, що депутат ММР ОСОБА_7 , вимагає неправомірну вигоду за сприяння у вирішенні питання у ММР по відведенню земельної ділянки. Розмір неправомірної вигоди ОСОБА_7 мав повідомити при наступній зустрічі яка має відбутися як випливає з тексту заяви саме 11.06.2014 року. Заява містить вхідний номер та дату реєстрації а також відомості про те що прийнята особисто /т.1 а.с.61/. 
		    Згідно протоколу за результатами проведення оперативно розшукових заходів - аудіо контролю особи від 24.06.2014 року, складений старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області капітаном міліції ОСОБА_12 , оперативно технічного заходу - аудіо контроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_7 за дозволом апеляційного суду Миколаївської області (ухвала №2165т від 22.04.14 року) на проведення негласних оперативно розшукових заходів, зафіксовано 11.06.2014 року в 11.07. годині в адмінбудівлі ДЮСШ№3 за адресою: м.Миколаїв, вул.Чигрина, 45. розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 /т.2 а.с. 7-10/
		    Згідно протоколу за результатами проведення оперативно розшукових заходів - аудіо контролю особи від 24.06.2014 року, складений старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області капітаном Міліції ОСОБА_12 , оперативно технічного заходу - аудіо контроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_7 за дозволом апеляційного суду Миколаївської області (ухвала №2165т від 22.04.14 року) на проведення негласних оперативно розшукових заходів, зафіксовано 17.06.2014 року в 10.17. годині в службовому кабінеті ОСОБА_7 в адмінбудівлі ДЮСШ№3 за адресою м.Миколаїв, вул.Чигрина, 45. розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 /т.2 а.с. 04-06/
		   Згідно витягу з кримінального провадження №12014150000000158 19.06.2014 року на підставі матеріалів правоохоронних органів внесено відомості до ЄРДР про схиляння ОСОБА_7 , ОСОБА_6 до давання неправомірної вигоди в розмірі 2000 гривень службовій особі яка займає відповідальне становище в управлінні містобудування та архітектури Миколаївської міської ради за вчинення дій з використанням наданого їй службового становища, за ознаками правової кваліфікації ст. 27 ч.4 ст. 369 ч.3 КК України.. /т.1 а.с.57/
		     Згідно положень ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
		   Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру, або без такого внесення, не допускається і тягне за собою відповідальність встановлену законом.
		   Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим якщо він отриманий у порядку встановленим цим кодексом.
		   Таким чином, процесуальні дії проведені 11.06.2014 року та 17.06.2014 року здійснені поза рамками даного кримінального провадження, а відповідно докази отриманні шляхом проведення цих процесуальних дій (протоколи від 24.06.2014 року) є недопустимими. 
		   Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_6 , від 19.06.2014 року, нею добровільно надано органам досудового розслідування належні їй грошову кошти в сумі 7000 гривень, для проведення необхідних слідчих дій направлених на викриття незаконних дій ОСОБА_7 /т.4.а.с.15/.
		   В то й же день - 19.06.2014 року, слідчим ОСОБА_20 складено протокол огляду документів - грошевих коштів в сумі 7000 грн., які стороні обвинувачення добровільно надала потерпіла з метою проведення спланованих процесуальних дій. Відповідно до відомостей що містяться в протоколі його було складено в період часу з 20.35 до 21.00, в приміщені кабінету 47 адміністративної будівлі УБОЗ УМВС України в Миколаївській     області за участю ОСОБА_6 /т.1 а.с. 77-89/.
		   Відповідно до вимог ст.104 КПК України, у вступній частині протоколу зазначаються всі особи які були присутні при проведенні вказаної слідчої дії, а перед його підписанням, учасникам процесуальних дій надається можливість з ним ознайомитись, після цього протокол підписують всі учасники які брали участь в проведенні процесуальної дії. 
		   Між тим як встановлено в судовому засіданні та випливає з інформації отриманої від оператора мобільного зв`язку "Лайф" в ході тимчасового доступу проведеного на підставі ухвали суду від 26.11.2015 року, про вхідні та вихідні з`єднання абонентського номеру НОМЕР_1 , яким користувалась ОСОБА_6 з 01.01.2014 року до 01.11.2014 року, у вказаний в протоколі огляду день та час (з 20.35 до 21.00) ОСОБА_6 перебувала в районі ринку "Колос", тобто об`єктивно не могла бути присутньою за адресою Спаська 12, в приміщені кабінету 47 адміністративної будівлі УБОЗ УМВС України в Миколаївській     області, що також підтверджує покази потерпілої в тій частині, що вона особисто ні яких коштів працівникам міліції не надавала, а на Спаській 12, вона була лише один раз - після затримання ОСОБА_7 ..
		   Таким чином, оскільки вказані документи складені не у відповідності до положень КПК України, щодо протоколів процесуальних дій, а саме за відсутності особи яка зазначена в протоколі, є сумнівною та обставина, що 19.06.2014 року ОСОБА_6 передала грошові кошти в сумі 7000 гривень працівникам міліції, після чого вказані кошти були оглянуті за її участю, а відповідно суд вважає недопустимими доказами як заяву про надання коштів так і протокол їх огляду в розумінні положень ст.86 КПК України.
		   Відповідно до протоколу про результати аудіо-відео контролю за особою від 05.08.2014 року, складеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області - ОСОБА_12 , спільно оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_13 із залученням управління ОТЗ УМВС України в Миколаївській області на підставі доручення старшого слідчого СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_20 , ухвали Апеляційного суду Миколаївської області, про аудіо, відео-контроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_7 від 20.06.2014 року, із застосуванням спеціальних технічних засобів аудіо-відео фіксації - пристрою для утворення аудіо-відео запису в цифровому форматі та носіїв інформації, проведено негласну слідчу (розшукову) дію - аудіо-відео контроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_7 у період с 01.07.2014р. по 02.07.2014 за участю ОСОБА_6 а саме 01.07.2014 року з 16.17 годин до 16.39 годин де зафіксовано зустріч ОСОБА_7 з ОСОБА_6 , на подвір`ї біля адміністративної будівлі ДЮСШ №3 по вул. Чигрина 45 в м.Миколаєві та 02.07.2014 року з 10.37 годин до 10.45 годин де зафіксовано зустріч ОСОБА_7 з ОСОБА_6 , в адміністративній будівлі ДЮСШ №3 по вул. Чигрина 45 в м.Миколаєві Т.2 а.с. 39-42/. 
		   Відповідно до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 02.07.2014 року складеного оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області - ОСОБА_13 , участю старшого оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_12 , на підставі доручення начальника відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 , постанови начальника відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 , на підставі ухвали апеляційного суду від 20.06.2014 року, в ході даної процесуальної дії застосовувалися спеціальні технічні засоби аудіо і відео фіксації. Зі змісту протоколу виплаває що 02.07.2014 року в 08.00 годин у приміщенні УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області за адресою м.Миколаїв, вул. Декабристів 5, в службовому кабінеті №21 після повідомлення ОСОБА_6 про те що вона 02.07.2014 року в 10.00 годин повинна передати ОСОБА_7 7000 гривень в якості неправомірної вигоди, працівники міліції для проведення контролю за вчиненням злочину у присутності ОСОБА_6 здійснили обробку грошових коштів спеціальним аерозольним засобом та зробили копії вказаних грошових коштів. Після чого грошові кошти були вручені ОСОБА_6 яка поклала їх в свою дамську сумку та направилась за адресою м.Миколаїв, вул. Чигрина 45 на зустріч з ОСОБА_7 .. 
		Згідно з вимогами ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. 
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Згідно ч.3 ст.89 КПК України сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
		В розумінні статті 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		Відповідно до ч.2 зазначеної статті до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
		Тобто, з змісту зазначених норм права вбачається, що в під час судового розгляду досліджуються протоколи слідчих (розшукових) дій та інші документи. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, та складений в порядку передбаченому КПК України.
		У відповідності до вимог ст.252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		Частиною 1 ст.104 КПК України, передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Протокол складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії, інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.
		У вказаних вище протоколах від 02.07.2014 року та від 05.08.2014 року, в порушення вимог ст.104, 252 КПК України не зазначено: характеристики технічних засобів фіксації, які застосовувалися при проведенні процесуальної дії. 
		З Протоколу вбачається, що НСРД проведено 2 липня 2014 року, тобто у відповідності до вимог ст.252 КПК України, протокол повинен був складений не пізніше 3 липня 2014 року, а фактично складений лише 5 серпня 2014 р.
		У відповідності до ст.266 КПК України, дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.
		З зазначеного вбачається, що дослідивши матеріали НСРД, а саме протокол, складений оперативним працівником, при виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, саме слідчий складає протокол, в якому відтворює відповідну частину інформації, а прокурор вживає заходів для збереження такої інформації.
		Тобто, виходячи з вищезазначеного докази, які надані прокурором та досліджені в судовому засіданні, а саме: протокол про результати аудіо-відео контролю за особою від 05.08.2014 року складеного оперуповноваженим УДСБЕЗ ОСОБА_12 , та відео файли що містяться на носіях інформації 3 (три) DVD-R диск №32т, №33т, №54т, 3 (три) microSD 8GB (№248т, №52т, №249т) є недопустимими.
		Крім того, дослідивши в судовому засіданні результати тимчасового доступу до операторів мобільного зв`язку номерами телефонів яких користувалася ОСОБА_6 , встановлено, що в зазначений в Протоколі час, а саме 02.07.2014 року в період з 08:00 до 09:40, коли якби в присутності ОСОБА_6 оглядалися та оброблялися спеціальною речовиною «промінь» грошові кошти в сумі 7000 грн., остання не знаходилася в приміщенні УМВС, за адресою вул. Декабристів, 5, як зазначено в протоколі.
		Такі данні підтверджуються результатами тимчасового доступу до інформації про вхідні та вихідні з`єднання абонентського номеру оператора мобільного зв`язку «Лайф»  НОМЕР_1 , які здійснювалисяв період з 01.01.2014 року до 01.11.2014 року, та яким користувалася ОСОБА_6 , згідно яких 02.07.2014 року, під час з`єднання в 08:05 з мобільним телефоном, яким користувався ОСОБА_22  НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , знаходилася в зоні дії АДРЕСА_3 . станція розташована на перехресті вул.. 1 Інгульска та 2 Інгульська, район Херсонського шосе. Напрямок в бік м.Херсона. 
		Тобто в час зазначений в протоколі ОСОБА_6 , об`єктивно не могла бути присутньою у приміщенні УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області за адресою м.Миколаїв, вул. Декабристів 5, в службовому кабінеті №21.
		Зазначене узгоджується й з показами ОСОБА_6 ,, що в її присутності гроші не оброблялися спеціальними засобами та в приміщенні УМВС їй не передавалися.
		Таким чином, оскільки вказані документи складені не у відповідності до положень КПК України, щодо протоколів процесуальних дій, а саме без зазначення характеристики технічних засобів фіксації, які застосовувалися при проведенні процесуальної дії, не слідчим, за фактичною відсутністю учасників слідчої дії зазначених в протоколах, суд вважає вказані докази недопустимими в розумінні положень ст.86 КПК України.
		Суд не приймає до уваги протоколи огляду та обшуку, а також висновки експертів щодо оригінальності грошових коштів та наявності на них спеціальних хімічних речовин, оскільки судом не встановлено та не підтверджено належними доказами походження грошей використаних 02.07.2014 року в якості неправомірної винагороди. До такого висновку суд приходить у зв`язку уз тим, що потерпіла ОСОБА_6 категорично заперечувала факт добровільної передачі грошових коштів працівникам міліції, під час проведення огляду грошей, їх оброблені спеціальним засобом фізично не знаходилась за місцем їх виконання та відповідно не брала участі в проведенні цих слідчих дій, у зв`язку з чим суд вважає, що вказані докази, а саме: проколи огляду та обшуку від 02.07.2014 року та зазначені вище висновки експертів, як похідні від інших недопустимих доказів, самі по собі не можуть бути достатніми для доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
		Суд також не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , оскільки вказані покази суперечать встановленим судом обставинам. 
		   Крім того, викладене надає підстави суду вважати, що фактично всі обставини справи були змодельовані правоохоронцями і без стимулювання працівниками міліції вказані події не відбулися б.
		Так судом встановлено, що потерпіла по даному кримінальному провадженню - ОСОБА_23 , в березні 2013 року у зв`язку з отриманням неправомірної вигоди в розмірі 16000 доларів США за вплив на прийняття позитивного рішення працівниками виконавчого комітету Миколаївської міської ради була притягнута до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.369-2 КК України. 
		Як випливає з матеріалів кримінального провадження оперативне супроводження за дорученням слідчого та виконання окремих процесуальних дій щодо таємних слідчих дій, були вчинені за участю оперуповноваженого ОСОБА_12 . 
		Обвинувальний акт надійшов до суду 14.06.2013 року, та після відкриття провадження був призначений до судового розгляду. Державне обвинувачення підтримував прокурор ОСОБА_24 .. Ним же 04.04.2014 року обвинувачення було змінено та викладено в новій редакції внаслідок чого її дії були перекваліфіковані з ч.2 ст.369-2 КК України на ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України.
		   14.04.2014 року вироком Заводського районного суду м. Миколаєва, ОСОБА_6 , була засуджена за ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 04.12.2014 року вирок місцевого суду залишено без змін. 
		   Відповідно до результатів дослідження матеріалів тимчасового доступу на підставі ухвали суду від 28.12.2015 року в ПрАТ "МТС Україна" отримано інформацію про вхідні та вихідні з`єднання абонентських номерів якими користувалися ОСОБА_6 та ОСОБА_18 в період с 01.01.2014 року до 01.11.2014 року перше з`єднання між ними відбулося 28.04.2014 року.
		   Відповідно до результатів дослідження матеріалів тимчасового доступу на підставі ухвал суду від 28.12.2015 року в ПРАТ "МТС Україна" та ПрАТ "Астеліт", отримано інформацію про вхідні та вихідні з`єднання абонентського номеру якими користувалися ОСОБА_18 в період с 01.01.2014 року до 01.11.2014 року, та встановлено з`єднання номеру яким користувалась ОСОБА_18 з номером яким користувався ОСОБА_22 починаючи з січня 2014 року майже щоденно, що підтверджує факт спілкування ОСОБА_18 з оперуповноваженим Лубковським задовго до першого спілкування з ОСОБА_6 та задовго до внесення інформації в ЄРДР у цьому кримінальному провадженні. Крім того інформація про вхідні та вихідні з`єднання з номеру телефону ОСОБА_18 підтверджує її спілкування в один проміжок часу з ОСОБА_6 та з оперуповноваженим ОСОБА_13 в квітні та травні місяці 2014 року.
		   Вказане підтверджує покази ОСОБА_6 про те, що саме за рекомендацією ОСОБА_10 , вона наприкінці квітня 2014 року, розпочала спілкування з ОСОБА_18 , яка в свою чергу з січня 2014 року вела постійні телефонні розмови з ОСОБА_13 - оперуповноваженим працівником міліції який в подальшому приймав участь разом з оперуповноваженим ОСОБА_12 у слідчих діях в кримінальному проваджені відносно ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_12 , проводив слідчі дії по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_6 . Все вище вказане дає суду достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 починаючи з квітня 2014 року перебувала під контролем правоохоронних органів в особі вказаних оперуповноважених, які, використовуючи ту обставину що ОСОБА_6 спочатку було притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, а в подальшому обвинувачення було змінено на більш м`яке, та використовуючи її психологічний стан, як особи яка очікує покарання, фактично схилили її до участі в змодельованих ними подіях щодо отримання неправомірної вигоди посадовою особою.
		   Як встановлено в судовому засіданні заява ОСОБА_10 та додатки до неї надійшли на розгляд ОСОБА_11 , 10.06.2014 року. /т.2 а.с. 91, 156/.
		   Вказане підтверджує покази потерпілої в тій частині, що заяву про скоєння ОСОБА_7 злочину, вона писала під впливом працівників правоохоронних органів, оскільки станом на 11.06.2014 року дату подання заяви ОСОБА_6 про нібито вчинення злочину, в якій вона повідомляла про вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_7 , між ними ще не відбулося жодної зустрічі з приводу розгляду заяви ОСОБА_10 , що випливає з матеріалів кримінальної справи. В самому тексті заяви ОСОБА_6 вказує, що зустріч має відбутися саме 11.06.2014 року, де ОСОБА_7 має вказати розмір неправомірної вигоди. 
		   Крім того, на момент звернення до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 навіть не була уповноважена від імені ОСОБА_10 вчиняти будь-які дії в її інтересах, оскільки лише 18.06.2014 року відповідно до довіреності, ОСОБА_10 , довірила ОСОБА_6 , представляти її інтереси зокрема з питань пов`язаних із відведенням земельної ділянки /т.2 а.с. 90/.
		   Таким чином, суд вважає, що розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та підготовка змодельованого злочину розпочалася в квітні 2014 року в рамках ОРС підстави заведення якого невідомі, задовго до звернення ОСОБА_6 з відповідною заявою, що само по собі свідчить про те, що правоохоронці не приєдналися до злочину, який вже вчинявся, а мало місце підбурювання ОСОБА_6 , яка діяла за вказівками працівників правоохоронних органів, ОСОБА_7  до провокації злочину, тобто є всі підстави вважати, що без активних дій ОСОБА_6 щодо впливу на ОСОБА_7 та його схиляння до скоєння злочину, вказаний злочин не був би вчиненими. 
		   В своєму узагальненні від 01.01.2008 року, Верховний суд України зазначив, що провокація злочину є недопустимою, вказуючи на обов`язковість застосування судової практики ЄСПЛ при проведенні досудового слідства, а відтак і судам при розгляді таких справ необхідно перевіряти, чи не було з боку працівників міліції, та їхні довірених осіб, підбурювання та організації скоєння злочину.
		   Суд встановивши вказані обставини, приходить до висновку, що оскільки вказаний злочин було спровоковано, отриманні внаслідок такої провокації докази є недопустимими. 
		   Відповідно до ст. 129 п. 4 Конституції України однією із засад судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Принцип змагальності конкретизовано в ст. 22 КПК України, де зазначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійно обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумнів, що до доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ст. 373 ч.3 КПК України обвинувачений вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з положеннями ст. 373 ч.1 п. 2 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим. 
		Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» - кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається не винуватим доти доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Таким чином, дослідивши сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, суд беззаперечно приходить до висновку щодо їх недостатності на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним інкримінованого йому злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України, а тому відповідно до п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України він підлягає виправдуванню.
		Керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України, виправдати за недоведеністю.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		    
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...