Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/9401/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А
		іменем  україни
		 
		13 липня 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого     Ткачука О.С.,
		 
		суддів:                 Висоцької В.С.,          Кафідової О.В.,
		КолодійчукаВ.М.,    Фаловської І.М.
		 
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання договору лізингу недійсним за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року,
		в с т а н о в и л а:
		У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 22 січня 2015 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» (далі - ТОВ ЛК «Автофінанс», компанія) укладено договір фінансового лізингу, відповідно до умов якого компанія зобов'язалася придбати автомобіль марки Geely MK basic 1.5 вартістю 167 900 грн. та передати йому у лізинг. В усній формі представник компанії роз'яснив йому, що предмет лізингу він отримає після сплати 10 % його вартості. Того ж дня він здійснив перший внесок в розмірі 16 790 грн. 
		Посилаючись на те, що договір не містить чіткого визначення істотних умов, зокрема ціни (склад та розмір лізингових платежів), та суперечить принципам добросовісності, розумності та рівності сторін у договорі, що свідчить про здійснення компанією нечесної підприємницької практики, яка вводить в оману споживача, при цьому умови договору є несправедливими, позивач просив визнати вказаний договір фінансового лізингу недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину та стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 16 790 грн.
		 
		Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано договір фінансового лізингу від 22 січня 2015 року, укладений між ТОВ «ЛК «Автофінанс» та ОСОБА_3, недійсним. Стягнуто з ТОВ «ЛК «Автофінанс» на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі 16 790 грн. Розподілено судові витрати.
		 
		У касаційній скарзі ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. 
		 
		Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що умови договору лізингу є несправедливими, обмежують права позивача як споживача, не відповідають принципу добросовісності та рівності, тобто містять дисбаланс прав та обов'язків сторін.
		 
		Судами встановлено, що 22 січня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ ЛК «Автофінанс» було укладено договір фінансового лізингу, відповідно до умов якого компанія зобов'язалася придбати автомобіль марки Geely MK basic 1.5 вартістю 167 900 грн. та передати йому у лізинг. 
		Того ж дня він здійснив перший внесок у розмірі 10 % вартості предмета лізингу, зокрема сплатив 16 790 грн.
		 
		Пред'являючи позов, ОСОБА_3 посилався на те, що умови договору лізингу є несправедливими, договір не містить чіткого визначення істотних умов, зокрема ціни (склад та розмір лізингових платежів), та суперечить принципам добросовісності, справедливості, розумності та рівності сторін у договорі, що свідчить про здійснення компанією нечесної підприємницької практики, яка вводить в оману споживача.
		 
		Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 
		 
		За ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. 
		 
		Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України. 
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		 
		Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».
		 
		Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
		 
		Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.
		 
		У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		 
		Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч.  2  ст. 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
		 
		Проаналізувавши норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», слід дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.
		 
		Несправедливими згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).
		 
		Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що сторони не погодили постачальника (продавця) автомобіля.
		 
		Згідно з п. 1.4 договору лізингу лізингодавець не відповідає за невиконання будь-якого зобов'язання в частині якості, комплектності, справності предмету лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу, тощо.
		 
		Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу (статті 808 ЦК України). 
		 
		Таким чином, оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, тому що в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то пункт 1.4 договору щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності тощо суперечить положенням ст. 808 ЦК України.
		 
		Крім того, статтею 16 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
		 
		Пунктом 10.5 договору лізингу передбачено, що у разі зміни розміру лізингових платежів, сторони укладають відповідну додаткову угоду до основного договору та підписують акт коригування вартості предмета лізингу. При цьому, у разі відмови споживача від підписання такої додаткової угоди, лізингодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, вимагати повернення предмета лізингу, а вже сплачені споживачем лізингові платежі поверненню не підлягають.
		 
		За змістом частини п'ятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
		 
		Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що положення договору фінансового лізингу є несправедливими, якщо містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо неможливості споживача відмовитись від зміни розміру лізингових платежів.
		 
		Дослідивши умови договору фінансового лізингу, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір містить несправедливі умови, визначені ч. 3 ст. 18 Закону зміни розміру лізингових платежів, а саме: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір зі споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника); установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.
		 
		Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах № 6-2766цс15 від 16 грудня 2015 року та № 6-330цс16 від 8 червня 2016, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
		 
		Ураховуючи викладене та положення ст. 337 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін. 
		 
		Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
		у х в а л и л а :
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» відхилити. 
		Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                    О.С. Ткачук       
		 
		 
		Судді:                                                                В.С. Висоцька 
		 
		 
		О.В.Кафідова
		 
		 
		В.М.Колодійчук
		 
		 
		І.М.Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...